Постанова
Іменем України
21 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 643/13260/19
провадження № 61-9552св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Коляда Юлія Сергіївна,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2, подану адвокатом Загорською Оленою Володимирівною, на рішення Московського районного суду м. Харкова від 16 вересня 2020 року, ухвалене у складі судді Мельникової І. Д., та постанову Харківського апеляційного суду від 23 лютого 2021 року, прийняту у складі колегії суддів: Маміної О.В., Кругової С. С., Пилипчук Н. П.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її рідна сестра ОСОБА_3, після смерті якої відкрилась спадщина.
21 червня 2019 року вона звернулася до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Хоменко А. В. з метою прийняття спадщини після померлої сестри. Приватний нотаріус Хоменко А. В. повідомила їй, що 21 березня 2019 року приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Коляда Ю. С. відкрила спадкову справу № 50/2019 після померлої ОСОБА_3 (у спадковому реєстрі № 63940311). Також приватний нотаріус Хоменко А. В. повідомила їй про існування заповіту, який складений ОСОБА_3, однак не повідомила на чиє ім`я складений заповіт.
Вказувала на те, що, звертаючись до приватного нотаріуса Хоменко А. В., вона вважала, що вчинила дії необхідні дії для прийняття спадщини.
05 серпня 2019 року вона отримала від приватного нотаріуса Коляди Ю. С. лист від 25 липня 2019 року, в якому приватний нотаріус повідомила її про те, що після померлої ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, відкрита спадкова справа № 50/2018, а також про те, що згідно з заповітом, складеним ОСОБА_3, остання заповіла на її користь все своє майно, де б таке не було та з чого б воно не складалось.
Також приватний нотаріус Коляда Ю. С. повідомила їй, що вона має протягом десяти днів після отримання листа звернутися до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Коляди Ю. С., а також повідомити, чи бажає вона звертатися до відповідного суду для встановлення додаткового строку для прийняття спадщини за заповітом з метою подальшого отримання свідоцтва про право на спадщину на зазначене майно.
Вказувала на те, що одразу після отримання зазначеного листа від нотаріуса, а саме 07 серпня 2019 року, вона звернулася до приватного нотаріуса Коляди Ю. С., однак нотаріус відмовила їй у видачі свідоцтва про право на спадщину, яке залишилось після смерті ОСОБА_3, у зв`язку з тим, що вона пропустила передбачений законом строк прийняття спадщини.
Вважала, що встановлений законодавством шестимісячний строк для прийняття спадщини вона пропустила з поважних причин, оскільки не знала, що заповіт складений на її ім`я, а приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Коляда Ю. С. повідомила її про існування вказаного заповіту вже після спливу встановленого законом шестимісячного строку для прийняття спадщини.
З урахуванням зазначеного, ОСОБА_1 просила визначити їй додатковий строк для подачі до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, терміном один місяць з часу набрання рішення суду законної сили.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 16 вересня 2020 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного суду від 23 лютого 2021 року, позов ОСОБА_1 задоволено.
Визначено ОСОБА_1 додатковий строк для подачі до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, терміном один місяць з часу набрання рішення суду законної сили.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що позивач з поважних причин пропустила строк прийняття спадщини, оскільки не була обізнана про наявність заповіту, складеного ОСОБА_3 на її користь, а приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Коляда Ю. С. повідомила позивача про наявність заповіту після спливу строку на подачу заяви про прийняття спадщини.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У червні 2021 року ОСОБА_2 в особі адвоката Загорської О. В. подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 .
Касаційна скарга ОСОБА_2 мотивована тим, що суди попередніх інстанцій, дійшовши висновку про поважність причин пропуску позивачем строку прийняття спадщини, не врахували, що за відсутності спадкоємців першої черги спадкування позивач як спадкоємець другої черги спадкування мала першочергове право на спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, була обізнана про те, що приватний нотаріус відкрив спадкову справу та про існування заповіту, однак з заявою про прийняття спадщини звернулась до нотаріуса із пропуском шестимісячного строку, передбаченого законом.
Підставами касаційного оскарження рішення Московського районного суду м. Харкова від 16 вересня 2020 року та постанови Харківського апеляційного суду від 23 лютого 2021 року заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного суду від 30 липня 2020 року у справі № 173/888/18 (провадження № 61-15356св19), від 11 липня 2019 року у справі № 381/4482/16-ц (провадження № 61-12844св18).
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У липні 2021 року ОСОБА_1 в особі адвоката Крижановського М. В. подала відзив на касаційну скаргу, в якому просила відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити судові рішення без змін як такі, що ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 11 червня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3, після смерті якої відкрилась спадщина.
За життя, а саме 08 вересня 2004 року, ОСОБА_3 склала заповіт, посвідчений Третьою харківською міською державною нотаріальною конторою, зареєстрований в реєстрі за №3-745, згідно з яким ОСОБА_3 заповіла на користь сестри ОСОБА_1 все своє майно, де б таке не було та з чого б воно не складалось.
21 червня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Хоменко А. В. з метою прийняття спадщини після померлої сестри. Приватний нотаріус Хоменко А. В. повідомила ОСОБА_1 про те, що 21 березня 2019 року приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Коляда Ю. С. відкрила спадкову справу № 50/2019 (у спадковому реєстрі 63940311). Також приватний нотаріус Хоменко А. В. повідомила, що існує заповіт, складений ОСОБА_3
25 липня 2019 року приватний нотаріус Коляда Ю. С. направила ОСОБА_1 лист, в якому повідомила ОСОБА_1 про те, що після смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, відкрита спадкова справа № 50/2019. При підготовці документів для видачі свідоцтва про право на спадщину на майно ОСОБА_3 та згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 55567313 від 21 березня 2019 року, виявлений заповіт, посвідчений 08 вересня 2004 року Третьою харківською міською державною нотаріальною конторою, зареєстрований в реєстрі за № 3-745, згідно з яким ОСОБА_3 заповіла на користь ОСОБА_1 все своє майно, де б таке не було та з чого б воно не складалось. Також нотаріус повідомила, що необхідно обов`язково протягом десяти днів після отримання повідомлення звернутися до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Коляди Ю. С. та повідомити, чи бажає ОСОБА_1 звертатися до відповідного суду для встановлення додаткового строку для прийняття спадщини за заповітом з метою подальшого отримання свідоцтва про право на спадщину на зазначене майно.
07 серпня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Коляди Ю. С. із заявою про прийняття спадщини.
Постановою приватного нотаріусу Харківського міського нотаріального округу Коляди Ю. С. від 07 серпня 2019 року ОСОБА_1 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії з підстав пропуску строку на прийняття спадщини.
Також у постанові про відмову у вчиненні нотаріальної дії приватний нотаріус вказувала на те, що до складу спадкоємців спадкодавця ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, входить спадкоємець за правом представлення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, племінниця спадкодавця, мати якої, рідна сестра спадкодавця, ОСОБА_4, померла в 1984 році, оскільки 21 березня 2019 року подала до приватного нотаріуса заяву про прийняття спадщини за законом.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.