Постанова
Іменем України
13 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 757/54290/18-ц
провадження № 61-145 св 21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
представник позивача - адвокат Клян Анастасія Федорівна,
відповідачі: Міністерство охорони здоров`я України, Національний медичний університет імені О. О. Богомольця,
треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Національного медичного університету імені О. О. Богомольця на рішення Печерського районного суду міста Києва від 28 листопада 2019 року
у складі судді Новака Р. В. та постанову Київського апеляційного суду
від 01 грудня 2020 року у складі колегії суддів: Семенюк Т. А., Рейнарт І. М., Кирилюк Г. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом
до Міністерства охорони здоров`я України (далі - МОЗ України), Національного медичного університету імені О. О. Богомольця (далі -
НМУ ім. О. О. Богомольця) про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку
за час вимушеного прогулу й відшкодування моральної шкоди.
В обґрунтування позовних вимог зазначала, що 16 червня 2014 року вона уклала з МОЗ України контракт № 791, на підставі якого її призначено
на посаду ректора НМУ ім. О. О. Богомольця.
Наказом МОЗ України від 30 березня 2018 року № 14-о її було звільнено
з посади ректора НМУ ім. О. О. Богомольця на підставі пункту 8
частини першої статті 36 КЗпП України за невиконання умов контракту.
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 20 вересня
2018 року у справі № 757/18790/18-ц, залишеним без змін після апеляційного та касаційного перегляду справи, її позов до МОЗ України, третя особа - НМУ ім. О. О. Богомольця, про визнання звільнення незаконним, скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу і відшкодування моральної шкоди задоволено частково.Визнано незаконним і скасовано вищевказаний наказ МОЗ України, її поновлено на посаді ректора
НМУ ім. О. О. Богомольця з 17 квітня 2018 року. Стягнуто з МОЗ України
на її користь 1 000,00 грн на відшкодування завданої моральної шкоди.Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. У задоволенні інших
позовних вимог відмовлено. Допущено негайне виконання рішення
у частині її поновлення на посаді ректора НМУ ім. О. О. Богомольця.
Наказом МОЗ України від 01 жовтня 2018 року № 48-о її було знову звільнено з посади ректора НМУ ім. О. О. Богомольця на підставі пункту 8
частини першої статті 36 КЗпП України за невиконання умов контракту (підстави, передбачені контрактом).
Вважала своє звільнення незаконним, оскільки будь-яких порушень умов контракту, про які зазначено в наказі про звільнення, вона не допускала, свої трудові обов`язки виконувала чесно і сумлінно. При цьому її звільнено
з порушенням процедури, встановленої Законом України "Про вищу освіту".
Посилалася на наявність правових підстав для визнання наказу про звільнення незаконним і, як наслідок, поновлення її на роботі з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Крім того, такими неправомірними діями МОЗ України їй було завдано моральну шкоду, яка полягала у душевних стражданнях, яких вона зазнала, та яку оцінила у розмірі 10 000,00 грн.
З урахуванням наведеного, ОСОБА_1 просила суд: визнати незаконним і скасувати наказ МОЗ України від 01 жовтня 2018 року № 48-о
"Про звільнення ОСОБА_1"; поновити її на посаді ректора НМУ
ім. О. О. Богомольця; стягнути з НМУ ім. О. О. Богомольця середній заробіток за час вимушеного прогулу з 02 жовтня 2018 року по день ухвалення судом рішення та з МОЗ України 10 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди.
Короткий зміст судових рішень
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 06 листопада
2018 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 13 лютого 2019 року, відкрито провадження в указаній справі.
Ухвалою Верховного Суду від 25 березня 2019 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою НМУ ім. О. О. Богомольця на вищевказані судові рішення (провадження № 61-5160ск19).
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 06 листопада
2018 року задоволено заяву представника ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову. Заборонено МОЗ України оголошувати конкурс на заміщення посади ректора НМУ ім. О. О. Богомольця. Заборонено МОЗ України вчиняти будь-які дії, спрямовані на проведення конкурсу на заміщення посади ректора НМУ ім. О. О. Богомольця. Заборонено МОЗУкраїни проводити конкурс на заміщення посади ректора НМУ ім. О. О. Богомольця.
Постановою Київського апеляційного суду від 15 травня 2019 року апеляційну скаргу НМУ ім. О. О. Богомольця, до якої приєдналося
МОЗ України, задоволено. Вищевказану ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 06 листопада 2018 року скасовано. Постановлено ухвалу нового змісту, якою у задоволенні заяви представника ОСОБА_1
про вжиття заходів забезпечення позову відмовлено.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 28 листопада
2019 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано наказ МОЗ України від 01 жовтня 2018 року № 48-о
"Про звільнення ОСОБА_1". Поновлено ОСОБА_1 на посаді ректора НМУ ім. О. О. Богомольцяз 02 жовтня 2018 року. Стягнуто
з НМУ ім. О. О. Богомольця на користь ОСОБА_1 середній заробіток
за час вимушеного прогулу з 02 жовтня 2018 року по 12 листопада 2019 року у розмірі 278 511,87 грн. Стягнуто з МОЗ України на користь ОСОБА_1 1 000,00 грн моральної шкоди. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення
ОСОБА_1 на посаді ректора НМУ ім. О. О. Богомольця. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_1 було звільнено 01 жовтня 2018 року з порушенням процедури, встановленої Законом України "Про вищу освіту", оскільки відсутні докази звернення конференції трудового колективу НМУ ім. О. О. Богомольця до МОЗ України про дострокове розірвання контракту з керівником вищого навчального закладу, що передбачено статтями 15, 39 указаного Закону.
Крім того, відповідачі у порушення вимог статей 12, 81 ЦПК України
не надали належних і допустимих доказів на підтвердження порушення позивачем умов контракту, про які було зазначено в оскаржуваному наказі про її звільнення. Службові записки, зазначені як підстава видачі оскаржуваного наказу, не підтверджують порушення позивачем умов контракту.
При цьому ОСОБА_1 було звільнено 01 жовтня 2018 року
(наказ № 48-о), тобто у той самий день, коли і поновлено на роботі
(наказ № 47-о), а незаконність її звільнення з підстав, визначених пунктом 8 частини першої статті 36 КЗпП України (підстави, передбачені контрактом), встановлено судовими рішеннями у справі № 757/18790/18-ц.
Судом першої інстанції враховано постанову Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі 757/18790/18-ц (провадження № 61-49127св18), якою залишено без змін судові рішення судів попередніх інстанцій у цій справі про часткове задоволення позову ОСОБА_1 до МОЗ України, третя особа - НМУ ім. О. О. Богомольця, про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу й відшкодування моральної шкоди (наказ МОЗ України від 30 березня 2018 року № 14-о).
Крім того, враховано судову практику Великої Палати Верховного Суду
у подібних справах.
Середній заробіток за час вимушеного прогулу судом першої інстанції визначено з урахуванням положень статті 235 КЗпП України, статті 27 Закону України "Про оплату праці" та Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України
від 08 лютого 1995 року № 100.
При визначенні розміру моральної шкоди районний суд урахував положення статті 23 ЦК України, статті 237-1 КЗпП України, роз`яснення, викладені
у пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня
1995 року № 3 "Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", встановлені фактичні обставини справи
та виходив із засад розумності й справедливості.
Короткий зміст судових рішень суду апеляційної інстанції
Ухвалою Київського апеляційного суду від 30 січня 2020 року відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою НМУ
ім. О. О. Богомольця на рішення Печерського районного суду міста Києва від 28 листопада 2019 року.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 19 лютого 2020 року прийнято заяву МОЗ України про приєднання до апеляційної скарги НМУ
ім. О. О. Богомольця на рішення Печерського районного суду міста Києва від 28 листопада 2019 року.
Протокольною ухвалою Київського апеляційного суду від 23 червня
2020 року задоволено клопотання НМУ ім. О. О. Богомольця про залучення до участі у справі третіх осіб. Залучено до участі у справі третіх осіб: ОСОБА_2, ОСОБА_3 .
Постановою Київського апеляційного суду від 01 грудня 2020 року апеляційну скаргу НМУ ім. О. О. Богомольця залишено без задоволення. Рішення Печерського районного суду міста Києва від 28 листопада
2019 рокузалишено без змін.
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції вказав, що на виконання рішення суду у справі № 757/18790/18-ц
ОСОБА_1 01 жовтня 2018 року поновлено на посаді ректора НМУ
ім. О. О. Богомольця на підставі наказу МОЗ України № 47-о і того самого дня її незаконно звільнено з посади, оскільки службові записки, зазначені як підстава видачі оскаржуваного наказу про звільнення, не містять посилань та не підтверджують порушення позивачем умов контракту.
Звільнення відбулося з порушенням вимог трудового законодавства
та Закону України "Про вищу освіту", а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про поновлення позивача на роботі на посаді ректора НМУ ім. О. О. Богомольця.
Також суд першої інстанції обґрунтовано стягнув з НМУ ім. О. О. Богомольця на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу
у розмірі 278 511,87 грн (з урахуванням заробітної плати, отриманої
за період з 11 січня 2019 року по 18 січня 2019 року) та з МОЗ України 1 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди.
Апеляційний суд відхилив доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не враховано, що звільнена на підставі наказу МОЗ України від 01 жовтня 2018 року № 48-о з посади ректора НМУ ім. О.О. Богомольця ОСОБА_1 була поновлена згідно з наказом МОЗ України від 08 січня 2019 року № 1-о та в подальшому звільнена з посади на підставі іншого наказу МОЗ України, а на момент прийняття оскаржуваного рішення у суді першої інстанції перебували справи між тими самими сторонами про той самий предмет, оскільки наказ від 01 жовтня 2018 року № 48-о відповідачем не скасовувався і предметом даного позову було визнання звільнення незаконним, скасування наказу про звільнення від 01 жовтня 2018 року
№ 48-о та поновлення на роботі.
Інші справи, які перебували у провадженні суду першої інстанції,
не стосуються оскаржуваного у даній справі наказу, а доведеність
та підставність інших позовних вимог, зокрема у справах № 757/6362/19-ц та № 757/20293/19-ц, має перевірятися під час розгляду зазначених справ.
Крім того, апеляційний суд відхилив доводи апеляційної скарги про те,
що, приймаючи рішення про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд першої інстанції не врахував, що предметом розгляду справи № 757/6362/19-ц є позовні вимоги ОСОБА_1
про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період
з 09 січня 2019 року по день ухвалення судового рішення, а предметом розгляду справи № 757/20293/19-ц є стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 21 січня 2019 року по день ухвалення судового рішення, оскільки у даному спорі позивач просила стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу у зв`язку зі звільненням
за наказом від 01 жовтня 2018 року № 48-о і на момент його вирішення
не було судових рішень, які б набрали чинності, про стягнення з відповідача на користь позивачки середнього заробітку за час вимушеного прогулу
за цей самий період.
Апеляційний суд відхилив посилання на протокол № 1 засідання конференції трудового колективу НМУ ім. О. О. Богомольця від 25 січня
2019 року щодо відкликання з посади ректора НМУ ім. О. О. Богомольця ОСОБА_1, так як на момент звільнення позивача із займаної посади
(01 жовтня 2018 року) відповідного рішення трудового колективу не було.
Також не прийнято додані третьою особою до пояснень копії документів,
які не були предметом дослідження у суді першої інстанції (стаття 367
ЦПК України).
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, яка надійшла у січні 2021 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, НМУ ім. О. О. Богомольця, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
В обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень судів попередніх інстанцій заявник посилається на те, що суди застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права
у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду. Крім цього, судами належним чином не досліджено зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Надходження касаційної скарги до Верховного Суду
Ухвалою Верховного Суду від 25 січня 2021 року касаційну скаргу
НМУ ім. О. О. Богомольця залишено без руху з наданням строку для усунення її недоліків, а саме: запропоновано заявнику сплатити судовий збір за подання касаційної скарги та надати суду документ, що підтверджує його сплату. Зазначено строк виконання ухвали, а також попереджено про наслідки її невиконання.
На виконання вимог зазначеної вище ухвали Верховного Суду від 25 січня
2021 року НМУ ім. О. О . Богомольця надіслав докази, що підтверджують сплату судового збору за подання касаційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду від 15 лютого 2021 року відкрито касаційне провадження в указаній справі, витребувано цивільну справу
№ 757/54290/18-ц із Печерського районного суду міста Києва.
Надіслано іншим учасникам справи копію касаційної скарги та доданих
до неї документів. Роз`яснено право подати відзив на касаційну скаргу
та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
У червні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 25 серпня 2021 року у задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Клян А. Ф., про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін відмовлено. Справу призначено до судового розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи
за наявними у ній матеріалами.
Ухвалою Верховного Суду від 13 жовтня 2021 року відмовлено
у задоволенні заяв суддів Луспеника Д. Д., Гулька Б. І. про самовідвід
від участі у цій справі.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга НМУ ім. О. О. Богомольця мотивована тим, що наявні підстави для звільнення ОСОБА_1 із посади ректора
НМУ ім. О. О. Богомольця на підставі пункту 8 частини першої статті 36
КЗпП України за невиконання умов контракту, а суди попередніх інстанцій
в оскаржуваних судових рішеннях застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду.
Вказує, що наказом МОЗ України від 26 грудня 2018 року № 83-о
"Про виконання судового рішення" (ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 грудня 2018 року у справі № 826/14303/18) було зупинено дію наказу від 01 жовтня 2018 року № 48-о "Про звільнення ОСОБА_1". Зупинення дії оскаржуваного наказу фактично поновлює трудові відносини між сторонами, що також було зроблено наказом
МОЗ України від 08 січня 2019 року № 1-о, тому предмет позову у даній справі відсутній.
Крім того, на момент укладення трудового контракту з ОСОБА_1 діяла інша редакція Закону України "Про вищу освіту". Із набуттям чинності нової редакції вказаного Закону, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, відповідні зміни до контракту сторонами не вносилися,
а тому МОЗ України при звільненні позивача могло керуватися положеннями саме контракту, які не вимагали попереднього рішення вищого органу громадського самоврядування для розірвання контракту
з ректором.
Вважає, що суди попередніх інстанцій не мотивували в оскаржуваних судових рішеннях відхилення аргументів відповідачів. При цьому апеляційний суд залучив до участі у справі третіх осіб, які не брали участі
у розгляді справи у суді першої інстанції, однак не врахував надані ними докази та пояснення.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У липні 2021 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного
Суду надійшов відзив на касаційну скаргу НМУ ім. О. О. Богомольця
від представника ОСОБА_1 - адвоката Клян А. Ф., в якому вказується,
що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Зазначено, що посилання заявника касаційної скарги на відповідну судову практику Верховного Суду безпідставні, оскільки у наведених справах інші фактичні обставини. При цьому незаконність звільнення позивача
на підставі пункту 8 частини першої статті 36 КЗпП України встановлено Верховним Судом у постанові від 03 квітня 2019 року у справі
№ 757/18790/18-ц (провадження № 61-49127св18).
Крім того, на момент подання цього відзиву МОЗ України чотири рази звільняв позивача за невиконання тих самих пунктів контракту: наказ
від 30 березня 2018 року № 14-о, наказ від 01 жовтня 2018 року № 48-о, наказ від 08 січня 2019 року № 1-о, наказ від 18 січня 2019 року № 4-о, кожен із яких оскаржено в судовому порядку: справа № 757/18790/18-ц, справа
№ 757/54290/18-ц, справа № 757/6362/19-ц, справа № 757/20293/19-ц.
Суди попередніх інстанцій правильно застосували норми матеріального
права і належним чином дослідили наявні у матеріалах справи докази.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження
в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно
у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьоюстатті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга НМУ ім. О. О . Богомольця задоволенню не підлягає.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
16 червня 2014 року ОСОБА_1 уклала з МОЗ України контракт № 791 на підставі якого її призначено на посаду ректора НМУ ім. О. О. Богомольця. Строк дії контракту з 16 червня 2014 року по 16 червня 2021 року
(а. с. 42-46, т. 1).
Наказом МОЗ України від 30 березня 2018 року № 14-о ОСОБА_1 звільнено з посади ректора НМУ ім. О. О. Богомольця на підставі пункту 8 частини першої статті 36 КЗпП України за невиконання умов контракту (підпунктів 2.1.8, 2.1.13 пункту 2.1, пунктів 3.12, 3.15, 3.17, 3.22, 3.31,
3.35, 3.37) (а. с. 68, т. 1).
Рішенням Печерського районного суду міста Києва 20 вересня 2018 року
у справі № 757/18790/18-ц, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 13 грудня 2018 року, визнано незаконним
та скасовано наказ МОЗ України від 30 березня 2018 року № 14-о, поновлено ОСОБА_1 на посаді ректора НМУ ім. О. О. Богомольця (а. с. 71-74,
238а-239а, т. 1).
Постановою Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі
№ 757/18790/18-ц (провадження № 61-49127св18) вищевказані судові рішення залишено без змін.
Наказом МОЗ України від 01 жовтня 2018 № 47-о ОСОБА_1 поновлено на посаді ректора НМУ ім. О. О. Богомольця (а. с. 219, т. 1).
Наказом МОЗ України від 01 жовтня 2018 № 48-о, тобто у той самий день, ОСОБА_1 звільнено з посади ректора НМУ ім. О. О. Богомольця
за невиконання умов контракту (пунктів 3.12, 3.15, 3.31, 3.36, 3.37), відповідно до підпунктів 6.2.3 пункту 6.2, підпунктів 6.3.2, 6.3.4, 6.3.5, 6.3.9 пункту 6.3 контракту від 16 червня 2014 року № 791, підпункту 3 пункту 1 Розділу ІІІ Статуту НМУ ім. О. О. Богомольця, затвердженого наказом
МОЗ України від 27 липня 2016 № 771, достроково розірвавши контракт
від 16 червня 2014 року № 791 (пункт 8 частини першої статті 36
КЗпП України) (а. с. 35-36, т. 1).
Підставою для винесення цього наказустали службова записка заступника МОЗ України Лінчевського О. В. від 01 жовтня 2018 року та службова записка начальника Управління аудиту та аналітики Мельниченко Л. А.
від 01 жовтня 2018 року № 13-14/35.
Згідно з службовою запискою заступника МОЗ України Лінчевського О. В. від 01 жовтня 2018 року ОСОБА_1 грубо порушено законодавство
у частині самочинного зайняття посади ректора та видання розпорядчих документів до винесення відповідного рішення органу управління
(а. с. 40, т. 1).
Відповідно до службової записки начальника Управління аудиту та аналітики Мельниченко Л. А. від 01 жовтня 2018 року № 13-14/35 станом на 19 вересня 2018 року залишаються невиконаними наступні пункти вимог Держфінінспекції: 6, 13, 14, 15, 20, 21, 23, 25, 26, 27, 28, 30. У вказаній службовій записці міститься посилання на лист Державної аудиторської служби України від 19 вересня 2018 року № 04-14/989-2018 (а. с. 41, т. 1).
З листа Державної аудиторської служби України від 19 вересня 2018 року № 04-14/989-2018 встановлено, що вимогу Державної фінансової інспекції України про усунення виявлених порушень від 06 квітня 2016 року
№ 04-14/435 НМУ ім. О. О. Богомольця виконано частково, пункти 6, 13, 14, 15, 20, 21, 23, 25, 26, 27, 28, 30 вказаної вимоги залишаються невиконаними. Ревізія проводилася у НМУ ім. О.О. Богомольця за період з 01 жовтня 2012 року по 01 грудня 2015 року (а. с. 225-227, т. 1).
Наказом МОЗ України від 08 січня 2019 року № 1-о ОСОБА_1 поновлено на посаді ректора НМУ ім. О. О. Богомольця з 26 грудня 2018 року.
Цим самим наказом її звільнено за невиконання пунктів 3.12, 3.15, 3.31, 3.36, 3.37 контракту та прогул з 27 грудня 2018 року по 08 січня 2019 року
(а. с. 236, т. 1, контрольне провадження).
Наказом МОЗ України від 18 січня 2019 року № 4-о визнано таким,
що втратив чинність, наказ МОЗ України від 08 січня 2019 № 1-о
та звільнено позивача з посади ректора НМУ з 18 січня 2019 року
за невиконання умов контракту (пунктів 3.12, 3.15, 3.31, 3.36, 3.37)
(а. с. 237, т. 1, контрольне провадження).