1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2021 року

м. Київ

Справа № 910/1056/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г.М. - головуючого, Краснова Є.В., Уркевича В.Ю.

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Міністерства юстиції України

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.05.2021 (колегія суддів у складі: головуючий Корсак В.А., Попікова О.В., Євсіков О.О.) та ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.02.2021 (суддя Андреїшина І.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕСТ МАКЕТ КОМПАНІ"

до Міністерства юстиції України

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 1) Товариство з обмеженою відповідальністю "ОІЛСІ"

2) Товариство з обмеженою відповідальністю "СПЕЦБУД-МОНОЛІТ"

3) Товариство з обмеженою відповідальністю "Ринок сільськогосподарської продукції "Столичний"

про визнання протиправним та скасування наказу

за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - Товариства з обмеженою відповідальністю "ОІЛСІ"

до Міністерства юстиції України

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: 1) Товариство з обмеженою відповідальністю "БЕСТ МАКЕТ КОМПАНІ"

2) Товариство з обмеженою відповідальністю "СПЕЦБУД-МОНОЛІТ"

про визнання протиправним та скасування наказу

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст заяви про забезпечення позову

1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "ОІЛСІ" (далі - заявник) подало заяву про забезпечення позову (далі - Заява), у якій заявник просить до набрання законної сили рішенням суду у даній справі, вжити заходи забезпечення позову шляхом:

- зупинення дії оскаржуваного наказу Міністерства юстиції України від 22.01.2021 № 289/5 "Про задоволення скарги" (далі - Наказ);

- заборонити Департаменту нотаріату та державної реєстрації Міністерства юстиції України, а також будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав, а саме: виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській та Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, державним реєстраторам, нотаріусам, вчиняти (а також скасовувати) в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно будь-які реєстраційні дії, записи, рішення пов`язані з виконанням Наказу відносно об`єкту нерухомого майна, реєстраційний номер 1842648032224, павільйон "Овочі-Фрукти" оптового ринку сільськогосподарської продукції загальною площею 7239.1 кв. м, що знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, 110-А, літера "А", який розташовано на земельній ділянці з кадастровим №3222486200:04:001:5006.

1.2. Заява обґрунтована тим, що необхідність забезпечення позову обумовлена ризиком виконання Наказу, що утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду у даній справі, виходячи з того, що предметом спору є вимога про визнання протиправним та скасування Наказу.

При цьому заявник вказує на те, що не вжиття вказаних способів забезпечення позову, призведе до оскарження в судовому порядку реєстраційних дій, вчинених на підставі Наказу.

2. Короткий зміст судових рішень

2.1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.02.2021, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 31.05.2021, Заяву задоволено частково, заборонено Департаменту нотаріату та державної реєстрації Міністерства юстиції України, а також будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав, а саме: виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській та Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, державним реєстраторам, нотаріусам, вчиняти (а також скасовувати) в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно будь-які реєстраційні дії, записи, рішення пов`язані з виконанням Наказу відносно об`єкту нерухомого майна, реєстраційний номер 1842648032224, павільйон "Овочі-Фрукти" оптового ринку сільськогосподарської продукції загальною площею 7239.1 кв. м, що знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, 110-А, літера "А", який розташовано на земельній ділянці з кадастровим №3222486200:04:001:5006, в іншій частині Заяви відмовлено.

2.2. Такі висновки судів мотивовані тим, що існує реальна загроза ефективного захисту відновлення порушених прав та інтересів заявника, що істотно може ускладнити виконання рішення суду. В частині відмови у задоволенні Заяви суди вказали на відсутність підстав для її задоволення у цій частині.

3. Короткий зміст касаційної скарги та позиція інших учасників справи

3.1. У касаційній скарзі заявник просить скасувати вище вказані судові рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні Заяви в повному обсязі.

3.2. В обґрунтування доводів касаційної скарги заявник посилається на те, що суди порушили норми процесуального права, оскільки ТОВ "ОІЛСІ" не подано доказів вчинення відповідачами дій, які направлені на порушення його майнових прав. При цьому скаржник зазначає, що суди не врахували ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.12.2020 у справі № 910/20129/20, якою було накладено арешт на нерухоме майно, тому на момент прийняття судом першої інстанції оскаржуваної ухвали вже діяла заборона на вчинення будь-яких реєстраційних дій відносно цього ж нерухомого майна.

3.3. 20.10.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю "Ринок сільськогосподарської продукції "Столичний", Товариством з обмеженою відповідальністю "СПЕЦБУД-МОНОЛІТ", Товариством з обмеженою відповідальністю "ОІЛСІ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "БЕСТ МАКЕТ КОМПАНІ", подані безпосередньо до суду касаційної інстанції відзиви, які не можуть бути прийняті до розгляду з огляду на таке.

3.4. Частиною першою статті 295 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи мають право подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження.

3.5. У даній справі ухвалою Верховного Суду від 04.10.2021 учасникам справи було встановлено строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 19.10.2021. Проте відзиви подано 20.10.2021, тобто поза межами зазначеного строку.

Згідно частини 4 статті 13 цього Кодексу кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до положень частини 1 статті 118 вказаного Кодексу право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

3.6. Отже поза межами вказаного строку право на подачу відзиву відсутнє.

3.7. На підставі викладеного, відзиви залишені судом без розгляду, оскільки вони були подані після закінчення строку, наданого для їх подання, без наявності поважних причин.

4. Мотивувальна частина

4.1. Згідно зі статтею 136 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у редакції, яка діяла на час прийняття оскаржуваних судових рішень, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову (ч.1). Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ч.2).

4.2. Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.

4.3. При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

4.4. Згідно з пунктами 2, 4 частини першої статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

4.5. Вирішуючи питання про забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав позивача; забезпечити запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

4.6. Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвіднесення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.

4.7. Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, та уникнення будь-яких труднощів при виконанні судового рішення у випадку задоволення позову.

4.8. Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.

4.9. Із встановлених судами обставин, які були покладені в основу оскаржуваних рішень, вбачається, що заявник в обґрунтування Заяви, посилався на те, що скасування рішень, прийнятих 13.01.2021 державними реєстраторами Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області Батіщевою Тетяною Вікторівною, приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Лисенком Сергієм Олексійовичем, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ігнатовим Дмитром Володимировичем, на підставі яких до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, внесено записи про право власності, перехід права власності та запис про право оренди, може спричинити втрату можливості у позивача на задоволення своїх прав як орендаря, оскільки в разі скасування рішень про державну реєстрацію права власності ТОВ "СПЕЦБУД-МОНОЛІТ", на об`єкти іпотечного майна, останні можуть бути відчужені, змінені чи знищені, тому невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

При цьому встановлено, що предметом позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ОІЛСІ" є визнання протиправним та скасування Наказу, оскільки позивач вважає, що оскаржуваним наказом було порушено його право власності, набуте на підставі договору купівлі-продажу нежитлової будівлі, зареєстрованому в реєстрі за № 45 та посвідченому приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ігнатовим Д.В., оскільки прийняття Наказу призвело до скасування як запису про право власності особи, у якої позивач придбав нерухоме майно, так і запису про право оренди ТОВ "БЕСТ МАКЕТ КОМПАНІ", якому ТОВ "ОІЛСІ" як власник передало в користування таке нерухоме майно.

4.10. Зважаючи на викладене, суди дослідивши подані сторонами докази, правильно вказали на те, що невжиття зазначеного заходу забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист або поновлення порушених прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, подавши позов у цій справі, оскільки у разі, якщо до закінчення розгляду цієї справи державним реєстратором будуть здійснені нові реєстраційні дії, то позивач не зможе захистити або поновити свої права в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, що істотно ускладнить чи взагалі унеможливить поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "ОІЛСІ".

4.11. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками судів про те, що Заява містить достатні обґрунтовані мотиви та посилання на докази, на підставі яких можна дійти висновку щодо обґрунтованості, доцільності та необхідності забезпечення позову у визначений заявником спосіб.

4.12. Посилання заявника касаційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.12.2020 у справі № 910/20129/20, як підставу для скасування оскаржуваних судових рішень, є безпідставним, оскільки цією ухвалою суду було заборонено особам, які в ній відображені, вчиняти дії, спрямовані на звернення стягнення на предмет іпотеки, визначені у іпотечних договорах, а також проводити реєстраційні дії щодо зміни власника відносно майна, що є предметом іпотеки, в той час, як у справі, що переглядається, суд заборонив вчиняти (а також скасовувати) в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно будь-які реєстраційні дії, записи, рішення пов`язані з виконанням Наказу, що є відмінним.

4.13. Наведеним спростовуються доводи, викладені у касаційній скарзі, щодо незаконності оскаржуваних судових рішень.

4.14. Відповідно до статті 309 ГПК України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

4.15. Ураховуючи наведене колегія суддів зазначає, що правових підстав для скасування оскарженої постанови суду не вбачається.

Керуючись статтями 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України,


................
Перейти до повного тексту