ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 вересня 2021 року
м. Київ
Справа № 910/410/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Банаська О. О. - головуючого, Пєскова В. Г., Погребняка В. Я.
за участю секретаря судового засідання Солоненко А. В.
за участю представників:
боржника ПП "Рось": Корнієнко В. П.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у Сумській області
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.06.2021
у складі колегії суддів: Верховця А. А. (головуючого), Доманської М. Л., Пантелієнка В. О.
у справі за заявою Головного управління Державної податкової служби у Сумській області
до Приватного підприємства "Рось"
про відкриття провадження у справі про банкрутство
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст та підстави заяви ініціюючого кредитора
1. У жовтні 2019 року Головне управління Державної податкової служби у Сумській області (далі - ГУ ДПС у Сумській області) звернулося до Господарського суду міста Києва з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного підприємства "Рось" (далі - ПП "Рось"), через неможливість останнього погасити наявну кредиторську заборгованість загальною сумою 11 944 207,18 грн.
2. ГУ ДПС у Сумській області стверджувало, що податковим органом вживались необхідні заходи щодо стягнення (погашення) податкового боргу, зокрема, на виконання рішень суду про стягнення податкового боргу, постійно виставлялись інкасові доручення до банків обслуговуючих боржника, проте останні повернуті без виконання у зв`язку з відсутністю коштів та накладенням арешту на рахунки за іншими виконавчими документами.
Обставини справи, установлені судами попередніх інстанцій
3. Звертаючись до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ПП "Рось", ГУ ДПС у Сумській області послалося на наявність у боржника непогашеної податкової заборгованості на загальну суму 11 944 207,18 грн з наступних видів податку і зборів:
- з орендної плати з юридичних осіб,
- з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості,
- з земельного податку з юридичних осіб,
- з рентної плати за спеціальне використання води (крім рентної плати за спеціальне використання водних об`єктів місцевого значення),
- з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення.
4. На підтвердження суми податкового боргу ГУ ДПС у Сумській області послалося на податкові декларації, податкові повідомлення-рішення, витяги з інтегрованих карток платника, судові рішення про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу, що набрали законної сили: рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.10.2019 у справі № 640/12377/19, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.04.2018 у справі № 826/16856/17, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.02.2017 у справі № 826/13282/17, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.01.2018 у справі № 826/15749/17.
5. На підтвердження вжиття заходів щодо погашення податкового боргу ГУ ДПС у Сумській області зазначило про надіслані до банківських установ на виконання вказаних судових рішень інкасові доручення: у справі № 640/12377/19: від 12.10.2020 № 7852, № 7869, № 22, № 18, № 7870, від 27.10.2020 № 8145, №8146, № 8144, № 7872, від 24.03.2020 № 2955, № 2956, № 2959, № 2958, № 2957, № 2961, № 2963, № 2964, № 2962, від 21.04.2020 № 3197, № 3196, № 3201, № 3200, № 3202, № 3203, № 3204, № 3198, № 3199, від 05.05.2020 № 3300, № 3301, № 3302, № 3304, № 3303, від 06.07.2020 № 5870, № 5871, № 5872, № 5873, від 19.08.2020 № 6550, № 6547, № 6551, № 6549, № 6548, № 6544, № 6546, № 6542, № 6545, № 6543, № 6537, № 6541, № 6538, № 6539, № 6540, № 6558, № 6557, № 6556, № 6555, № 6554, № 6566, № 6553, № 6552, № 6560, № 6559, № 6565, № 6561, № 6563, № 6564, № 6562, від 22.09.2020 № 7393, № 7391, № 7394, № 7390, № 8389, № 7392; у справі № 826/16856/17: від 13.12.2018 № 131218, від 14.12.2018 № 141218; у справі № 826/13282/17: від 09.07.2018 № 1, № 2, № 3, № 4, від 10.07.2018 № 5, № 6, № 7, № 8, від 11.07.2018 № 9, № 10, № 12, від 12.07.2018 № 13, № 14, № 15, № 16, від 13.07.2018 № 17, № 18, № 20, які повернуто банківською установою без виконання на підставі п. 9.9 глави 9, п. 11.11.6, п. 11.7 глави 11 Інструкції "Про безготівкові розрахунки в Україні" внаслідок відсутності коштів на рахунках.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
6. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.03.2021 відкрито провадження у справі № 910/410/21 про банкрутство ПП "Рось"; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника; визнано ГУ ДПС у Сумській області кредитором ПП "Рось" на загальну суму 11 944 207,18 грн; введено процедуру розпорядження майном боржника; розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Солдаткіна С. В., вирішено інші процедурні питання.
7. Місцевий господарський суд пославшись на частину першу статті 28, частину третю статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) дійшов висновку про обґрунтованість вимог заявника та відсутність підстав для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство боржника.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
8. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.06.2021 апеляційну скаргу ПП "Рось" задоволено. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.03.2021 у справі № 910/410/21 скасовано та прийнято нове рішення, яким відмовлено ГУ ДПС у Сумській області у відкритті провадження у справі про банкрутство ПП "Рось".
9. Мотивуючи це рішення апеляційний суд вказав на те, що контролюючий орган не здійснив всіх передбачених законодавством заходів щодо погашення податкового боргу, як-то опис майна боржника в податкову заставу, отримання дозволу суду на погашення за рахунок майна наявного у підприємства податкового боргу, стягнення з дебіторів підприємства сум дебіторської заборгованості та доказів неможливості вчинення передбачених законодавством заходів матеріали справи не містять. До того ж, контролюючим органом не надано доказів вжиття заходів щодо стягнення грошових коштів в рахунок погашення податкового боргу з рахунків філій боржника ("Роменський молочний комбінат" та "Охтирський сиркомбінат").
10. Відтак, враховуючи, що між ініціюючим кредитором та боржником існують суперечки з приводу їх прав та обов`язків, що вочевидь ставить під сумнів вимогу ГУ ДПС у Сумській області, та зважаючи на невжиття заявником всіх відповідних заходів щодо отримання заборгованості за процедурою, передбаченою ПК України, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що заява ГУ ДПС у Сумській області про відкриття провадження у справі про банкрутство ПП "Рось" не відповідає змісту визначених статтею 34 КУзПБ вимог, а між сторонами існує спір про право, що є підставою для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство.
Короткий зміст наведених у касаційній скарзі вимог
11. 29.06.2021 ГУ ДПС у Сумській області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.06.2021, у якій просить оскаржувану постанову скасувати та залишити в силі ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.03.2021 про відкриття провадження у справі про банкрутство ПП "Рось".
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
12. Касант стверджує про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і порушення норм процесуального права, зазначаючи в якості підстави касаційного оскарження пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України, та посилається в контексті цієї підстави на відсутність висновку Верховного Суду щодо ініціювання органом доходів і зборів справи про банкрутство боржника у разі наявності боргів, також, і у його філій.
13. Також, у касаційній скарзі ГУ ДПС у Сумській області стверджує, що:
- судом апеляційної інстанції не було досліджено аргументів кредитора щодо вжитих податковим органом заходів для стягнення податкового боргу за процедурами, передбаченими Податковим кодексом України (далі - ПК України);
- податковим органом вживалися заходи спрямовані на погашення податкового боргу за рахунок майна ПП "Рось", проте завершення цієї процедури не можливе відповідно до приписів пп. 87.3.1 п. 87.3 статті 87 ПК України з огляду на перебування майна боржника одночасно в іпотеці, податковій заставі та під арештом, накладеним органом примусового виконання рішень, а також через ненадання боржником переліку активів в податкову заставу, що унеможливлює опис майна боржника, а відтак і подальше звернення ГУ ДПС у Сумській області до суду з відповідним позовом;
- судом апеляційної інстанції не було враховано, що за філіями боржника ("Роменський молочний комбінат" та "Охтирський сиркомбінат") нерухомого майна не зареєстровано, а вжиття заходів щодо погашення недоїмки зі сплати цими філіями єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування підтверджується постановами Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
14. У відзиві на касаційну скаргу арбітражний керуючий Солдаткін С. В. просить її задовольнити, скасувати постанову апеляційної інстанції та залишити в силі ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.03.2021 про відкриття провадження у справі про банкрутство ПП "Рось", з підстав, аналогічних наведеним у касаційній скарзі.
15. Від інших учасників справи відзивів на касаційну скаргу не надійшло.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
16. Відповідно до статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
17. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
18. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
19. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Оцінка аргументів учасників справи та висновків судів попередніх інстанцій
20. Предметом касаційного перегляду у цій справі є питання виконання податковим органом при зверненні до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство вимог абзацу 6 частини другої статті 34 КУзПБ щодо подання доказів вжиття заходів щодо стягнення (погашення) податкового боргу у встановленому законодавством порядку.
21. Аналіз доводів касаційної скарги ГУ ДПС у Сумській області свідчить, що останні зводяться до твердження про вжиття цим контролюючим органом усіх можливих заходів щодо забезпечення погашення податкового боргу ПП "Рось" до звернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство цього підприємства та незгоди з оцінкою цих обставин, наданою апеляційним судом.
22. Тож, виходячи з приписів статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції перевірив правильність застосування апеляційним судом норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи.
23. Заслухавши доповідь головуючого судді, пояснення боржника, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Щодо ініціювання контролюючим органом провадження у справі про банкрутство
24. Статтею 1 КУзПБ визначено, що неплатоспроможність - це неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом.
25. Грошове зобов`язання - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загально-обов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов`язань боржника, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі.
26. За змістом частин першої- третьої статті 34 КУзПБ заява про відкриття провадження у справі про банкрутство подається кредитором або боржником у письмовій формі із зазначенням обов`язкових реквізитів та викладу обставин, що є підставою для звернення до суду. Заява кредитора, також, повинна містити відомості про розмір вимог кредитора до боржника із зазначенням окремо розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті.
27. До заяви кредитора - контролюючого органу, уповноваженого відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, іншого органу, який відповідно до закону здійснює контроль за справлянням інших обов`язкових платежів на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, додаються докази вжиття заходів щодо стягнення (погашення) податкового боргу або іншої заборгованості у встановленому законодавством порядку (абзац 6 частини другої статті 34 КУзПБ).
28. Таким чином законодавець встановив обов`язкову кваліфіковану умову ініціювання контролюючим органом справи про банкрутство з огляду на його повноваження, як органу стягнення податкового боргу чи недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, та правовий механізм забезпечення погашення цих боргів за рахунок коштів і майна платників податків, обов`язок реалізації якого покладено на контролюючі органи відповідно до спеціального законодавства.
29. Аналіз наведеного дає підстави для висновку, що на контролюючий орган покладено обов`язок подання разом із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство всіх доказів вжиття заходів забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування відповідно до компетенції та в порядку передбаченому спеціальним законодавством, що регулює відносини, які виникають у сфері справляння відповідних податків і зборів.
30. Відсутність або неповнота таких доказів досліджується господарським судом станом на час ініціювання контролюючим органом провадження у справі про банкрутство та відповідно до частини третьої статті 37 КУзПБ можуть бути підставою для залишення заяви про відкриття провадження у справі без руху з підстав, передбачених статтею 174 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог КУзПБ.
31. Відповідно до п. 41.1 статті 41 ПК України контролюючими органами є, зокрема, податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.
32. Пунктом 41.4 статті 41 ПК України визначено, що органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.
33. Спеціальний порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється, зокрема, статтями 87, 95-99 ПК України.
34. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами (п. 87.2 статті 87 ПК України)
35. Відповідно до п. 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
36. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (абзац 1 п. 95.3 ст. 95 ПК України).
37. Механізм виконання судових рішень про стягнення грошових коштів у рахунок погашення податкового боргу передбачений главою 12 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22, який передбачає оформлення інкасового доручення для примусового стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу.
38. Водночас спеціальним законодавством щодо справляння податків і зборів, окрім стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, передбачено й інші заходи погашення податкового боргу за рахунок майна боржника (на підставі відповідного судового рішення), а саме: продаж майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі; стягнення готівкових коштів; стягнення дебіторської заборгованості платника податків.
39. У абзацах 2, 3 пункту 95.3 ст. 95 ПК України визначено, що контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу .
40. Відповідно до п. 95.22. статті 95 ПК України контролюючий орган звертається до суду щодо стягнення з дебіторів платника податку, що має податковий борг, сум дебіторської заборгованості, строк погашення якої настав та право вимоги якої переведено на контролюючі органи, у рахунок погашення податкового боргу такого платника податків.
41. У разі відмови платника податків, що має податковий борг, від укладення з контролюючим органом договору щодо переведення права вимоги дебіторської заборгованості такий контролюючий орган звертається до суду щодо зобов`язання платника податків укласти зазначений договір (абзац 4 пункту 87.5 статті 87 ПК України).
42. В контексті цих положень системне тлумачення статті 34 КУЗБ дає підстави для висновку, що тільки вжиття контролюючим органом сукупності передбачених спеціальним законодавством заходів стягнення податкового боргу чи недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, якщо такі заходи не призвели до погашення боргу, може бути передумовою для ініціювання контролюючим органом справи про банкрутство боржника.
43. Подібний за змістом висновок щодо застосування частини сьомої статті 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" викладений у постановах Верховного Суду від 29.05.2019 у справі № 924/687/18, від 04.12.2018 у справі № 920/1141/16, від 26.12.2018 у справі № 908/2229/17, від 20.02.2020 у справі № 910/19276/16 та не втратив своєї актуальності із введенням в дію з 21.10.2019 КУзПБ, оскільки зазначена норма містила аналогічну абзацу 6 частини другої статті 34 КУзПБ вимогу щодо подання контролюючим органом доказів вжиття заходів до отримання відповідної заборгованості у встановленому законодавством порядку.