ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 620/3825/20
адміністративне провадження № К/9901/7605/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Шарапи В.М.,
суддів: Бевзенка В.М., Чиркіна С.М.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу керівника Чернігівської обласної прокуратури на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.10.2020 у складі судді Скалозуба Ю.О. та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.01.2021 у складі колегії суддів: Лічевецького І.О. (суддя-доповідач), Мельничука В.П., Оксененка О.М. у справі №620/3825/20 за позовом Заступника прокурора Чернігівської області до Управління архітектури та містобудування Чернігівської міської ради, третя особа - Комунальне підприємство "Чернігівбудінвест" Чернігівської міської ради, про визнання дій протиправними та скасування містобудівних умов
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
1. 10.09.2020 Заступник прокурора Чернігівської області звернувся до суду з позовом до Управління архітектури та містобудування Чернігівської міської ради (далі - Управління), третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Комунальне підприємство "Чернігівбудінвест" Чернігівської міської ради, в якому просив:
1.1. визнати протиправними дії Управління щодо видачі містобудівних умов та обмежень від 16.01.2020 за №02-01/11 для проектування об`єкта будівництва "Будівництво багатоповерхового житлового будинку з нежитловими приміщеннями, на земельній ділянці, яка знаходиться в постійному користуванні по проспекту Перемоги, 64 у місті Чернігові", затверджених наказами Управління від 16.01.2020 №11-М та від 07.05.2020 №97-М (далі - Містобудівні умови та обмеження);
1.2. скасувати Містобудівні умови та обмеження.
2. Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 28.09.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.
3. Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.10.2020, яку залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.01.2021, позов залишено без розгляду відповідно до пункту 2 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв`язку з тим, що позовну заяву підписано особою, яка не мала права її підписувати.
3.1. Постановляючи вказану ухвалу суди попередніх інстанцій виходили з того, що прокурор не обґрунтував наявності визначених законодавством підстав здійснення представництва інтересів держави в суді, зокрема, не довів, що компетентний орган відсутній або не здійснює своїх повноважень щодо захисту інтересів держави. При цьому, суди попередніх інстанцій послались на існування на момент подання позовної заяви прокурором (10.09.2020) Державної інспекції містобудування України (далі - ДІМ), як органу, до компетенції якого належало здійснення повноваження щодо контролю у сфері містобудівної діяльності.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
4. Заступник прокурора Чернігівської області подав касаційну скаргу на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.10.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.01.2021, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
4.1. Аргументи скаржника на обґрунтування доводів касаційної скарги зводяться до порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Зокрема, скаржник зазначає, що Постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2020 №219 було утворено ДІМ та затверджено положення про неї. На думку скаржника, з 13.03.2020 органом, уповноваженим проводити перевірку законності оспорюваних в межах цієї справи Містобудівних умов та обмежень є саме ДІМ. Водночас, лист щодо необхідності проведення такої перевірки відносно відповідача у справі, направлений прокурором на адресу ДІМ, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернувся відправнику із позначкою "не знайдено". Крім того, скаржник наголошує, що Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 (далі - Порядок №553), зупинений. Тому, скаржник переконаний, що на час звернення Заступника прокурора Чернігівської області до суду з відповідним позовом був відсутній орган, який міг скасувати оспорювані містобудівні умови та обмеження.
5. Інші учасниками справи відзивів на касаційну скаргу не подали.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:
6. Під час розгляду касаційної скарги колегія суддів враховує вимоги частин 1-2 статті 341 КАС України, відповідно до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
7. Згідно з пунктом 3 частини 1, частиною 2 статті 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює, серед іншого, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.
8. Порядок та підстави представництва прокуратурою інтересів держави в суді врегульовані статтею 23 Закону України Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII (далі - Закон №1697-VII).
9. Частиною 3 цієї статті визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
10. Абзацами 1-3 частини 4 статті 24 Закону №1697-VII передбачено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.
11. У свою чергу, частинами 3-5 статті 53 КАС України встановлено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
12. Отже, прокурор у визначених законом випадках наділений повноваженнями здійснювати представництво інтересів держави шляхом звернення до суду з позовом, якщо таке представництво належним чином обґрунтоване.
13. Виключними випадками, за умови настання яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття "інтерес держави".
14. У Рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 №3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив міркування, згідно з яким інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3).
15. Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
16. Аналіз положень частини 3 статті 23 Закону №1697-VII дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:
(1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;
(2) у разі відсутності такого органу.
У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.
"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
17. Варто зауважити, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль та заміняє відповідного суб`єкта владних повноважень в судовому провадженні у разі, якщо той всупереч закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести, а суд перевірити, причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду.
18. Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.
19. Наведені висновки узгоджуються з правовою позицією, що викладена Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 13.02.2019 №826/13768/16, від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, яку неодноразово підтримував Верховний Суд у своїх постановах, наприклад, від 25.04.2018 у справі №806/1000/17, від 28.10.2020 у справі №1940/1300/18.
20. Як вбачається з матеріалів справи та було з`ясовано судами попередніх інстанцій, Заступник прокурора Чернігівської області звернувся до суду з адміністративним позовом в інтересах держави та зазначив при цьому у позовній заяві про відсутність органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
21. Зокрема, Заступник прокурора Чернігівської області у поданій позовній заяві зазначає, що видачею оспорюваних Містобудівних умов та обмежень, які на його думку, суперечать вимогам законодавства, були порушені інтереси держави в особі територіальної громади міста Чернігова.
22. Крім того, Заступник прокурора Чернігівської області у своїй позовній заяві вказує на те, що з огляду на невідповідність цих Містобудівних умов та обмежень вимогам законодавства, ним було ініційовано перед Державною архітектурно-будівельною інспекцією України та ДІМ питання щодо необхідності їх скасування, про що направлений лист від 16.01.2020 №02-01/11.
23. У відповідь на дане звернення Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області листом від 19.08.2020 №40-1025-6/839-20 повідомило про те, що Державна архітектурно-будівельна інспекція України та її територіальні органи з 18.02.2020 не здійснюють заходи державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
24. Лист, направлений Заступником прокурора Чернігівської області на адресу ДІМ, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернувся відправнику із позначкою "не знайдено".
25. Таким чином, прокурор вважав, що мають місце визначені статтею 23 Закону №1697-VII підстави для здійснення ним представництва інтересів держави в суді.
26. Суди попередніх інстанцій, залишаючи позов Заступника прокурора Чернігівської області без розгляду, не надавали оцінки наявності чи відсутності порушенню інтересів держави внаслідок видачі Містобудівних умов та обмежень. Натомість, суди попередніх інстанцій виходили з того, що прокурор не довів, що станом на час звернення до суду з даним позовом був відсутній орган, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження щодо захисту інтересів держави в межах спірних правовідносин.
27. Тому, колегія суддів Верховного Суду, вважає за необхідне перевірити правильність застосування норм матеріального права та дотримання норм процесуального права виключно в частині мотивів, якими суди попередніх інстанцій керувалися роблячи висновок про відсутність у Заступника прокурора Чернігівської області права на підписання позову.
28. Нормами частини 2 статті 19 Конституції Україні гарантовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
29. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 №3038-VI (тут і надалі у редакції, чинній на час існування спірних правовідносин, далі - Закон №3038-VI) містобудівні умови та обмеження є однією з основних складових вихідних даних.
30. Згідно з пунктом 2 частини 8 статті 29 Закону №3038-VI, скасування містобудівних умов та обмежень здійснюється головними інспекторами будівельного нагляду в порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду у разі невідповідності містобудівних умов та обмежень містобудівному законодавству, містобудівній документації на місцевому рівні, будівельним нормам, стандартам і правилам.
31. Частинами 1-2 статті 41-1 Закону №3038-VI визначено, що державний архітектурно-будівельний нагляд - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об`єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності. Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
32. Разом з тим, Постановою Кабінету Міністрів України "Про оптимізацію органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду" від 13.03.2020 №219 (далі - Постанова №219, в редакції, чинній на час звернення прокурора до суду з цим позовом) вирішено:
- утворити ДІМ як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та територій і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (пункт 1);
- затвердити Положення про ДІМ, що додається (пункт 2);
- зупинити дію постанови Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 р. №553 "Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю" (Офіційний вісник України, 2011 р., № 40, ст. 1647) до початку виконання функцій і повноважень Державної інспекції містобудування.
33. Також, цією Постановою №219 внесені зміни до Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, що затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 №294, пунктом 1 якого, з урахуванням внесених Постановою №219 змін, передбачено, що Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та територій (далі - Міністр) і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду в частині надання (отримання, реєстрації), відмови у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів.
34. При цьому, містобудівні умови та обмеження не є документом, що дає право на виконання підготовчих та будівельних робіт за змістом норм статей 34-35 Закону №3038-VI.
35. У свою чергу, згідно з пунктом 1 Положення про ДІМ, затвердженого Постановою №219 (в редакції, чинній на час звернення прокурора до суду з цим позовом, надалі - Положення), остання є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та територій (далі - Міністр) і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (крім надання (отримання, реєстрації), відмов у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів).
36. Абзацом 4 пункту 3 Положення передбачено, що основним завданням ДІМ є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, а саме, здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил своїми територіальними органами, уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських держадміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об`єкти нагляду), під час провадження ними містобудівної діяльності, а також за діяльністю органів, що здійснюють сервісну функцію та функцію технічного регулювання у сфері містобудування.
37. Підпунктом 4 пункту 4 Положення встановлено, що ДІМ відповідно до покладених на неї завдань, серед іншого, скасовує чи зупиняє дію прийнятих об`єктами нагляду відповідно до визначених законом повноважень рішень, які порушують вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, з одночасним складенням протоколу відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення та подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті ДІМ.
38. Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що починаючи з 13.03.2020 та станом на час звернення прокурора до суду з даним адміністративним позовом повноваження щодо здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду і щодо скасування містобудівних умов та обмежень були віднесені до компетенції ДІМ.
39. При цьому, як з`ясовано судами попередніх інстанцій, ДІМ була зареєстрована в якості юридичної особи, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців і громадських формувань внесений запис від 08.05.2020 №10701080000087445.
40. Тому, слід погодитись з висновками судів попередніх інстанцій з приводу наявності станом на час звернення прокурора до суду з даним адміністративним позовом органу (ДІМ), до компетенції якого були віднесені відповідні повноваження щодо захисту інтересів держави в межах спірних правовідносин.
41. Не заслуговує на увагу та не спростовує правильності вказаного висновку та обставина, що лист Заступника прокурора Чернігівської області від 16.01.2020 №02-01/11 щодо необхідності скасування Містобудівних умов та обмежень, надісланий на адресу ДІМ, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернувся відправнику із позначкою "не знайдено". Ця обставина не може заперечувати визначене законодавством коло обов`язків, яким наділена ДІМ, зокрема, щодо здійснення нею повноважень з архітектурно-будівельного нагляду та скасування прийнятих об`єктами нагляду рішень, які порушують вимоги законодавства.
42. У той же час, колегія суддів Верховного Суду вважає за необхідне наголосити на тому, що Постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання функціонування органів архітектурно-будівельного контролю та нагляду" від 23.12.2020 №1340 було утворено Державну інспекцію архітектури та містобудування України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та територій і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (пункт 1) та ліквідовано ДІМ (пункт 3).
43. З прийняттям Постанови Кабінету Міністрів України "Питання Державної інспекції архітектури та містобудування" від 15.09.2021 №960 Кабінет Міністрів України погодився з пропозицією Міністерства розвитку громад та територій про можливість здійснення Державною інспекцією архітектури та містобудування повноважень і виконання функцій з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
44. Поряд з цим, будь-які рішення щодо можливості здійснення відповідних функцій ДІМ Кабінетом Міністрів України не приймались, з чого можливо зробити висновок, що цей орган, до компетенції якого станом на момент звернення прокурора до суду з даним позовом відносилось здійснення архітектурно-будівельного нагляду, так і не розпочав свою роботу.
45. Таким чином, на час подання Заступником прокурора Чернігівської області адміністративного позову був наявний орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, яким був ДІМ, проте, вказаний орган, фактично, не здійснював своїх повноважень.
46. Як вже зазначалось вище, стаття 23 Закону №1697-VII визначає дві окремі підстави для здійснення прокурором представництва інтересів держави в суді, якими є:
(1)нездійснення чи неналежне здійснення захисту інтересів держави органом, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;
(2)відсутність органу, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження щодо захисту інтересів держави.
47. Варто зауважити, що ці дві підстави для здійснення представництва прокурором інтересів держави в суді відрізняються як за своїми передумовами, так і за наслідками.
48. Так за змістом частини 4 статті 53 КАС України, у випадку наявності органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, прокурор зазначає про це у позовній заяві, наводить аргументи та докази на підтвердження нездійснення/неналежного здійснення цим органом своїх повноважень і не набуває статусу позивача в разі відкриття провадження у справі. Натомість, у разі відсутності органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, прокурор зазначає про це в позовній заяві та набуває статусу позивача (частина 5 цієї статті).
49. Заступник прокурора Чернігівської області, звертаючись до суду з цим позовом, самостійно обрав в якості підстави для здійснення представництва інтересів держави в суді відсутність відповідного органу, про що зазначив у позовній заяві. Заступник прокурора Чернігівської області не наводив у позовній заяві жодного обґрунтування на користь нездійснення/неналежного здійснення органом, уповноваженим захищати інтереси держави в спірних правовідносинах, яким є ДІМ, своїх функцій.
50. Тому, суди попередніх інстанцій не мали повноважень самостійно змінювати обрану прокурором підставу для здійснення відповідного представництва інтересів держави в суді та приймати до розгляду поданий ним позов з інших підстав, які не зазначалися прокурором у позовній заяві.
51. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.
52. Таким чином, суди попередніх інстанцій на основі правильного застосування норм матеріального права та із дотриманням норм процесуального права дійшли вірного висновку про необхідність залишення позову Заступника прокурора Чернігівської області до Управління архітектури та містобудування Чернігівської міської ради, третя особа - Комунальне підприємство "Чернігівбудінвест" Чернігівської міської ради, про визнання дій протиправними та скасування містобудівних умов - без розгляду.
53. За приписами частини 1 статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15.01.2020 №460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", статтями 341, 349, 355, 356, 359 КАС України, суд,