ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 826/12287/18
адміністративне провадження № К/9901/27792/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.
розглянув у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Дікергофф/Україна" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомленьрішень, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 25.04.2019, ухвалене у складі головуючого судді Григорович П.О., та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.09.2019, прийняту у складі колегії суддів: Ключковича В.Ю. (головуючий), Парінова А.Б., Беспалова О.О.
І. Суть спору
1. Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями (далі - ТОВ) "Дікергофф/Україна" звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у м.Києві (далі - ГУ ДФС у м. Києві), у якому просило суд:
- визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення від 23.05.2018 № 0006861401 (форма "Р"), яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 1 448 319,00 грн, з яких 1 158 655,00 грн - за податковими зобов`язаннями та 289 664,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;
2. - визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення від 23.05.2018 за № 0006871401 (форма "В4"), яким позивачу зменшено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за платежем податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 52 435,00 грн.
3. Обґрунтовуючи позовні вимоги ТОВ "Дікергофф/Україна" зазначило, що висновки відповідача за наслідками проведеної перевірки щодо порушень позивачем положень Податкового кодексу України при визначенні суми ПДВ є хибними, базуються виключно на суб`єктивних припущеннях перевіряючих, які не мають підтвердження належними доказами.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
4. Судами попередніх інстанцій установлено, що ГУ ДФС у м.Києві було проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Дікергофф/Україна" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, валютного за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, за результатами якої складено Акт №277/26-15-14-01-05/31029255 від 25.04.2018 "Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ "Дікергофф/Україна" щодо дотримання вимог податкового законодавства" за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, валютного за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 по 31.12.2017.
5. Згідно з висновками Акта перевірки позивачем порушено:
- пункт 188.1 статті 188, пункт 198.6 статті 198, пункт 201.1, пункт 201.10 статті 201 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 1 184 245 грн. та встановлено завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на загальну суму 52 435 грн.
6. Не погоджуючись з висновками Акту перевірки позивач, відповідно до положень пункту 86.7 статті 86 ПК України подав до ГУ ДФС свої заперечення. Листом від 18.05.2018 № 23364/10/26-15-14-01-05 повідомлено позивача про результати розгляду, а саме: висновки Акта перевірки залишено без змін, а заперечення - без задоволення.
7. 23.05.2018 відповідачем на підставі Акта перевірки прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення:
8. - №0006861401, яким позивачу за порушення пунктів 188.1, 198.6, 201.1, 201.10 ПК України збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "податок на додану вартість" всього в сумі 1 448 319 грн, в т.ч. за основним платежем в сумі 1 158 655 грн, штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 289 664 грн;
9. - №0006871401, яким позивачу за порушення пунктів 188.1, 198.6, 201.1, 201.10 ПК України зменшено розмір від`ємного значення ПДВ за грудень 2017 року в сумі 52 435 грн.
10. Позивач оскарожив вказані повідомлення-рішення в адміністративному порядку. За результатами розгляду скарги ДФС України було винесено рішення про результати розгляду скарги від 19.07.2018 № 23969/6199-99-11-01-01-25, яким оскаржувані податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення.
11. Не погоджуючись з обґрунтованістю вказаних доводів контролюючого органу, як наслідок, правомірністю оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 23.05.2018 №0006861401 та №0006871401, позивач звернувся до суду з цим позовом.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
12. Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 25.04.2019 адміністративний позов задовольнив повністю.
13. Цей суд дійшов висновку про те, що доводи посадових осіб ГУ ДФС про встановлення фактів реалізації транспортних послуг за ціною нижче придбання даних послуг позивачем у ТОВ "Дікергофф Транспорт Україна", не відповідає дійсним обставинам справи, адже ціни послуг перевезення бетону контрагентам позивача (покупцям бетону) не є нижчими ніж ціна таких послуг наданих позивачу його перевізником - ТОВ "Дікергофф Транспорт Україна".
14. Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 05.09.2019 підтримав позицію суду першої інстанції та за результатом апеляційного перегляду залишив рішення суду першої інстанції без змін.
IV. Касаційне оскарження
15. У касаційні скарзі ГУ ДФС у м.Києві, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а також невірної правової оцінки обставин у справі, просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
16. У відзиві на касаційну скаргу представник ТОВ "Дікергофф/Україна" вказує, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій винесені законно та обґрунтовано, на підставі всебічного та повного дослідження матеріалів та обставин справи, доводи ж касаційної скарги висновків цих судів не спростовують.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
17. Пункт 44.1 статті 44 ПК України.
18. Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.
19. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
20. Підпункт 134.1.1. пункту 134.1. статті 134.
21. Об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
22. Пункт 198.1. статті 198 ПК України
23. До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:
24. а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
25. б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
26. в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
27. г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
28. Абзац 1 пункту 198.2. статті 198 ПК України
29. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
30. дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
31. дата отримання платником податку товарів/послуг.
32. Пункт 198.3 статті 198 ПК України
33. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.
34. Нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
35. Пункт 198.6 статті 198 ПК України
36. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
37. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
38. Пункт 188.1 статті 188 ПК України.
39. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
40. При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче їх собівартості, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення.
41. Стаття 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"
42. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.
43. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
44. Частина перша статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"
45. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
46. Частина друга статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"
47. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
VI. Оцінка Верховного Суду
48. Відповідно до обставин справи між сторонами виник спір щодо правомірності винесення контролюючим органом податкових повідомлень-рішень від 23.05.2018 № 0006861401 та № 0006871401, які ґрунтуються на висновках останнього про реалізацію позивачем транспортних послуг за ціною нижче ціни придбання послуг у ТОВ "Дікергофф Транспорт Україна".
49. Так, в ході проведення перевірки контролюючим органом встановлено факт реалізації послуг за ціною нижче придбання, які склали її собівартість.
50. Перевіркою також встановлено, що відповідно до договорів поставки ТОВ "Дікергофф/Україна" здійснювало поставку бетону автотранспортом в спеціальних вантажних автомобілях з бетонозмішувальною установкою.
51. Оскільки ТОВ "Дікергофф Транспорт Україна" в актах виконаних робіт, виписаних на адресу ТОВ "Дікергофф/Україна" зазначено середньозважену вартість транспортування бетону та фактичну кількість перевезеного бетону, тому на підставі даних показників визначено середньозважену вартість транспортування 1 м.куб., перевиставленого ТОВ "Дікергофф/Україна" контрагентам покупцям (том 1 а.с. 47).
52. Відповідно до пункту 188.1 статті 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
53. При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче їх собівартості, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення.
54. Судами попередніх інстанцій установлено, що відповідно до політики бухгалтерського обліку "Організація та методологія бухгалтерського обліку" ТОВ з II "Дікергофф /Україна/" (далі - облікова політика підприємства або ОПП) облік доходів від надання транспортних послуг покупцям бетону обліковується на рахунках бухгалтерського обліку 7153 "Дохід від перевиставлених рахунків третім особам", та 7154 "Дохід від перевиставлених рахунків пов`язаним особам".
55. За даними вказаних рахунків, у 2015 році позивачем було отримано (13 191 704,32+150706,87)/1,2 = 11 118 675,99 грн доходу без ПДВ.
56. За даними рахунку "Транспортні витрати на збут бетону" у 2015 році позивач придбав (поніс витрати) на послуги транспортування на суму 11 105 558,02 грн. без ПДВ, що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 8454.
57. Отже, фінансовий результат позивача від операцій з отримання-надання транспортних послуг за 2015 рік складає: 11 118 675,99 - 11 105 558,02 = 13 117,97 грн.
58. Аналогічним чином, шляхом обрахунку числових значень доходу і витрат, що містяться в оборотно-сальдових відомостях по рахункам 7154, 7153, 8454, 703, 84512 за 2016-2017 роки, судами встановлено, що позивачем по транспортним послугам в 2016 році отримано дохід 13 268 930,56 грн та понесено витрат в сумі 13 247 938,52 грн; в 2017 році позивачем отримано дохід в сумі 27 799 926,36 грн та понесено витрат в сумі 27 728 116,30 грн.
59. В цілому за 2015-2017 роки позивачем отримано доходу в сумі 52 187 532,91 грн (без ПДВ) та понесено витрат в сумі 52 081 612,84 грн (без ПДВ).
60. Фінансовий результат позивача від операцій з перевиставлення витрат від транспортування бетону складає: 52 187 532,91 грн - 52 081 612,84 грн = 105 920,07 грн, а отже, такі операції з перевезення за перевіряємий період є прибутковими.
61. Щодо посилань відповідача на необхідність застосування середньозваженої вартості послуг (шляхом ділення сум загальної вартості всіх актів приймання-передачі наданих послуг ТОВ "Дікергофф Транспорт Україна" (перевізника) на суму загальної кількості м.куб. перевезеного бетону) суди вказали, що такі не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки ціна послуг щодо перевезення (транспортування) продукції (бетону) позивача, є чіткою та встановлюється за перевезення 1 м.куб. вантажу (бетону) в залежності від відстані (пробігу) з вантажем.
62. Договором перевезення вантажу № ЦМ-49 від 01.04.2015, укладеним між ТОВ "Дікергофф Транспорт Україна" (перевізник) та позивачем (замовник), не передбачено встановлення середньозваженої вартості послуг, натомість Додатком № 1 до Договору № ЦМ-49 встановлюється чітка вартість перевезення 1 м.куб. вантажу (бетону) в залежності від відстані пробігу з вантажем.
63. Так, відповідно до пункту 4.3. Договору № ЦМ-49, вартість перевезення 1 м.куб. бетону для Позивача (замовника) розраховується виходячи із: 1) об`єму перевезення (але не менше мінімально допустимого завантаження, тобто якщо автомобільний бетонозмішувач - (АБЗ) завантажується не повністю (не максимально), у відповідності до його технічних характеристик, розрахунок оплати за перевезення вантажу здійснюється з розрахунку мінімально допустимого завантаження АБЗ); 2) пробігу з вантажем (відстань від місяця відправлення до місця отримання бетону.
64. Згідно з Додатком №1 до Договору № ЦМ-49, вартість перевезення 1 м.куб. вантажу (бетону), в м. Києві складає: 105,98 грн за 1 м.куб. бетону на відстань 9 км.; 107,73 грн за 1 м.куб. бетону на відстань 10 км; 110,24 грн за 1 м.куб. бетону на відстань 11 км.
65. Зазначений вище принцип ціноутворення застосовувався позивачем, як при придбанні послуг з перевезення від ТОВ "Дікергофф Транспорт Україна", так і для надання таких послуг контрагентам позивача (покупцям бетону).
66. Відповідно до пункту 2.6. Договору № ЦМ-49, ТОВ "Дікергофф Транспорт Україна" (перевізник) зобов`язане подекадно готувати на підставі первинних документів та надавати позивачу (замовнику) акти приймання-передачі наданих послуг.
67. Проаналізувавши наявні в матеріалах справи ТТН та акти приймання-передачі наданих послуг, судами встановлено, що ТОВ "Дікергофф Транспорт Україна" (перевізник) подекадно (кожні 10 днів/місяць), на підставі ТТН, що підтверджують факт отримання вантажу контрагентом позивача - покупцем бетону, та містять кількість перевезеного бетону, із застосуванням викладеного вище порядку ціноутворення, формувало та надавало на підписання позивачу (замовнику) акти приймання-передачі наданих послуг транспортування вантажу (перевезення бетону).
68. Акти виконаних робіт за формою та змістом відповідають вимогам статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україна": містять інформацію про зміст та обсяг господарської операції, а також одиниці виміру господарської операції, а саме послуги перевезення бетону, його кількість в м.куб. та загальна вартість перевезення.
69. Суди встановили, що середньозважений розрахунок відповідач здійснив без аналізу вартісної складової кожної окремої операції поставки бетону на підставі первинних документів.
70. Натомість суди проаналізували операцію купівлі-продажу послуги з перевезення бетону за 04.07.2015 по контрагенту-покупцю позивача ПАТ "Київський механічний завод іграшок ім. М.Ф. Ватутіна".
71. Так, суди встановили, що згідно з Додатком № 3 від 31.03.2015 до Договору № ЦМ-33 від 19.02.2015, укладеного між позивачем (Постачальник) та ПАТ "Київський механічний завод іграшок ім. М.Ф.Ватутіна" (Покупець), Постачальник та Покупець погодили тариф на транспортування 1м.куб. бетону на 9 км у розмірі 127,17 грн. з ПДВ (105,98 - без ПДВ).
72. Згідно з Видатковою накладної № СВРн-00000001650 від 04.07.2015 за період з 04.07.2015 по 04.07.2015 за ТТН 38743, 38744, 38745, 38746, 38748, 38749, 38750 Постачальник поставив, а Покупець прийняв 37,7 м.куб. бетону В25П4 та надав транспортні послуги по бетону на 45 м.куб. за ціною 105,98 грн без ПДВ, на загальну суму 4769,10 грн, розрахованих за принципом мінімального завантаження АБЗ.
73. Згідно з актами здачі приймання робіт № ДТ-0000083, № ДТ-0000082 та № ДТ-000084 від 10.07.2015 за 1 декаду липня 2015 року та розшифровок до них, ТОВ "Дікергофф Транспорт Україна" надало позивачу транспортних послуг (перевезення бетону), по зазначеним вище ТТН, за ціною 105,98 грн без ПДВ на загальну суму 4769,10 грн.
74. Отже, суди дійшли обґрунтованого висновку, що Постачальником (позивачем) були надані послуги перевезення бетону Покупцю (ПАТ "Київський механічний завод іграшок ім. М.Ф.Ватутіна"), за ціною яка не є нижчою ніж ціна таких послуг наданих позивачу його перевізником - ТОВ "Дікергофф Транспорт Україна".
75. Крім того, судами встановлено, що згідно з Додатком № 1 від 13.07.2016 до Договору № ЦМ-81 від 13.07.2016, укладеного між позивачем (Постачальник) та Колективним підприємством по будівництву інженерних мереж №6 (Покупець), Постачальник та Покупець погодили тариф на транспортування 1м.куб. бетону на 13 км у розмірі 116,60 грн без ПДВ та на транспортування 1м.куб. бетону на 16 км у розмірі 124,10 грн без ПДВ.
76. Згідно з видатковою накладною № СВРн-00000002050 від 15.08.2016 за період з 15.08.2015 по 15.08.2015 за ТТН 45364 Постачальник поставив, а Покупець прийняв 2 м.куб. бетону B15П3F50 та надав транспортні послуги по бетону на 6 м.куб., за ціною 116,60 грн без ПДВ, на загальну суму 699,60 грн, розрахованих за принципом мінімального завантаження АБЗ.
77. Згідно з видатковою накладною № СВРн-00000002060 від 16.08.2016 за період з 16.08.2015 по 16.08.2015 за ТТН 45425, 45429 Постачальник поставив, а Покупець прийняв 12 м.куб. бетону B15П3F50 та надав транспортні послуги по бетону на 13 м.куб., за ціною 116,60 грн без ПДВ, на загальну суму 1515,80 грн, розрахованих за принципом мінімального завантаження АБЗ.
78. Згідно з видатковою накладною № СВРн-00000002123 від 20.08.2016 за період з 20.08.2015 по 20.08.2015 за ТТН 45631 Постачальник поставив, а Покупець прийняв 4 м.куб. бетону В15П3F50 та надав транспортні послуги по бетону на 6 м.куб., за ціною 124,10 грн без ПДВ, на загальну суму 1515,80 грн, розрахованих за принципом мінімального завантаження АБЗ.
79. Сторонами погоджено значення мінімального завантаження АБЗ на рівні 6 м.куб. бетону, незалежно від фактично перевезеного об`єму, який може бути меншим.
80. Згідно акту здачі приймання робіт № ДТ-0000122 від 20.08.2015 за 2 декаду серпня 2018 року та розшифровки до них, ТОВ "Дікергофф Транспорт Україна" надало позивачу транспортних послуг (перевезення бетону), по зазначеним вище ТТН, за ціною 116,60 грн без ПДВ при транспортуванні на відстань 13 км та 124,10 грн без ПДВ при транспортуванні на відстань 16 км на загальну суму 2960,00 грн, розрахованих за принципом мінімального завантаження АБЗ.
81. Суди правильно вказали, що, Постачальником (позивачем) були надані послуги перевезення бетону Покупцю (Колективне підприємство по будівництву інженерних мереж №6), за ціною яка не є нижчою ніж ціна таких послуг, наданих позивачу його перевізником - ТОВ "Дікергофф Транспорт Україна".
82. Отже, колегія суддів підтримує висновки судів попередніх інстанцій про наявність правових підстав для задоволення позову та визнання протиправним податкового повідомлення-рішення від 23.05.2018 № 0006861401 (форма "Р").
83. Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.05.2018 за № 0006871401 (форма "В4") судами встановлено, що ГУ ДФС у м. Києві не надало пояснень, на підставі яких розрахунків та за яких обставин відповідачем встановлено порушення позивачем пунктів 188.1, 198.6, 201.1, 201.10 ПК України, та за яких обставин прийнято це рішення, як саме утворилося та нараховано позивачу від`ємне значення ПДВ за грудень 2017 року в сумі 52 435 грн.
84. Виходячи із системного аналізу вищевказаних норм права та встановлених судами попередніх інстанцій обставин, підтверджених наявними в матеріалах справи доказами, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції, що контролюючий орган приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення діяв всупереч та не у відповідності до вимог чинного законодавства.
85. Колегія суддів зазначає, що переоцінка встановлених судами обставин справи, а також додаткова перевірка доказів, не входить в межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент розгляду справи судом касаційної інстанції).
86. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
87. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу відповідача слід залишити без задоволення.
88. Ураховуючи приписи пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 460-ІХ, а також те, що касаційні скарги на судові рішення в цій справі були подані до набрання чинності цим Законом і рогляд їх не закінчено до набрання чинності цим Законом, Верховний Суд розглядає їх у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Отже, застосуванню підлягають положення КАС України (у редакції, чинній до 08.02.2020).
89. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.