1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2021 року

м. Київ

справа № 640/21336/19

адміністративне провадження № К/9901/30824/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Жука А.В.,

суддів: Загороднюка А.Г., Мельник-Томенко Ж.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Служби автомобільних доріг в Одеській області

до Антимонопольного комітету України

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Миколаївбудцентр"

про визнання протиправним та скасування рішення,

провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою Антимонопольного комітету України на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.10.2020 (головуючий суддя - Сорочко Є.О., судді - Чаку Є.В., Федотов І.В.)

ВСТАНОВИВ:

І. Історія справи

1. У листопаді 2019 року Служба автомобільних доріг в Одеській області звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Антимонопольного комітету України, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Миколаївбудцентр", в якому просила суд визнати протиправним та скасувати рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від 26.09.2019 №13746-р/пк-пз в частині зобов`язання Служби автомобільних доріг в Одеській області скасувати рішення про відхилення тендерної пропозиції Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївбудцентр" за процедурою закупівлі - "ДК 021:2015:45233142-6 - Ремонт доріг", оголошення про проведення якої оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу №UA-2019-06-25-002307, з метою усунення порушень, які викладені у мотивувальній частині рішення.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірне рішення прийнято відповідачем з порушенням вимог щодо неупередженого та ефективного захисту прав та інтересів осіб, пов`язаних з участю у процедурах закупівлі, на підставі необ`єктивно досліджених обставин справи. Позивач стверджував, що ТОВ "Миколаївбудцентр" не було в повній мірі дотримано вимог тендерної документації, а тому висновки, викладені у рішенні Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від 26.09.2019 №13746-р/пк-пз є помилковими.

3. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.11.2019 відкрито спрощене позовне провадження у справі №640/21336/19, розгляд якої вирішено здійснювати без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

4. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.12.2019 задоволено клопотання відповідача та призначено справу до розгляду у судовому засіданні.

5. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.05.2020 постановлено здійснювати подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

6. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.06.2020 адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від 26.09.2019 №13746-р/пк-пз в частині зобов`язання Служби автомобільних доріг в Одеській області скасувати рішення про відхилення тендерної пропозиції Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївбудцентр" за процедурою закупівлі - "ДК 021:2015:45233142-6 - Ремонт доріг", оголошення про проведення якої оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу №UA-2019-06-25-002307, з метою усунення порушень, які викладені у мотивувальній частині рішення.

7. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що у складі тендерної пропозиції третьою особою - ТОВ "Миколаївбудцентр" надано довідку про виконання аналогічних договорів, що містить інформацію, зокрема про договір від 03.09.2018 №80-СУБ, укладений із "Полтавабудцентр" на поточний середній ремонт автомобільної дороги Н-03 Житомир - Чернівці на ділянці км 331+544 - 335+570, та відгук Служби автомобільних доріг у Чернівецькій області, однак перевіряючи достовірність вказаних даних, позивачем було направлено до Служби автомобільних доріг у Чернівецькій області лист, у відповідь на який Службою автомобільних доріг у Чернівецькій області повідомлено, що лист-відгук по об`єкту Поточний середній ремонт автомобільної дороги Н-03 Житомир - Чернівці на ділянці км 331+544 - км 335+570 відповідно до договору підряду №80 від 03.09.2019 начальником Гахом І.В. не підписувався, а також, що на даному об`єкті не залучався субпідрядник ТОВ "Миколаївбудцентр".

На підставі встановлених обставин, з посиланням на пункт 7 статті 28 Закону України "Про публічні закупівлі", суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність відхилення Службою автомобільних доріг в Одеській області тендерної пропозиції ТОВ "Миколаївбудцентр", та визнав спірне рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від 26.09.2019 №13746-р/пк-пз протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

8. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.10.2020 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.06.2020 скасовано. Провадження у справі закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України у зв`язку з порушенням правил юрисдикції адміністративних судів, встановлених статтею 19 КАС України.

9. Суд апеляційної інстанції вказав, що позов спрямований на захист прав у сфері господарських правовідносин, а не публічно-правових відносин, що виключає можливість його розгляду та вирішення в порядку адміністративного судочинства. При цьому суд послався на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 14.05.2019 у справі №918/843/17, зокрема, зазначено, що орган виконавчої влади або місцевого самоврядування у відносинах щодо організації та порядку проведення торгів (тендеру) діє як суб`єкт владних повноважень і спори щодо оскарження рішень чи бездіяльності цих органів до виникнення договірних правовідносин між організатором та переможцем цього тендеру відносяться до юрисдикції адміністративних судів. Проте, після укладення договору між організатором конкурсу та його переможцем спір щодо правомірності рішення тендерного комітету підлягає розгляду в порядку цивільного (господарського) судочинства, оскільки фактично зачіпає майнові інтереси переможця торгів.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї

10. У листопаді 2020 року Антимонопольним комітетом України подано касаційну скаргу на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.10.2020.

11. У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати зазначене судове рішення та направити справу для продовження розгляду.

12. Касаційна скарга мотивована наявністю підстав для скасування судових рішень з направленням справи для продовження розгляду, передбачених ч. 1 ст. 353 КАС України. Так, відповідач стверджує, що судом апеляційної інстанції застосовано висновок Великої Палати Верховного Суду у справі, яка не є аналогічною та не стосується спірних правовідносин, оскільки в даному випадку має місце оскарження рішення органу Антимонопольного комітету України як суб`єкта владних повноважень, а не організатора процедури закупівлі. Скаржник вважає помилковим висновок суду апеляційної інстанції про те, що позов спрямований на захист прав у сфері господарських правовідносин. Крім того, вказує, що справа була розглянута в порядку спрощеного провадження без виклику сторін та проведення судового засідання, хоча відповідачем подавалося клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, оскільки справи, які безпосередньо стосуються забезпечення потреб Держави та територіального громади, не може бути віднесена до справ незначної складності.

13. Відзиву на касаційну скаргу у встановлений судом строк учасниками справи не подано.

Рух адміністративної справи в суді касаційної інстанції

14. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.11.2020 для розгляду справи №640/21336/19 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Жук А.В., судді: Загороднюк А.Г., Мельник-Томенко Ж.М.

15. Ухвалою Верховного Суду від 26.11.2020 відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою на підставі п. 4 ч. 4 ст. 328 КАС України, встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

16. Ухвалою Верховного Суду від 20.10.2021 адміністративну справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи

17. Судами попередніх інстанцій встановлено, що Службою автомобільних доріг в Одеській області (Замовник) оголошено проведення процедури закупівлі - №UA-2019-06-25-002307-с "ДК 021:2015: 45233142-6 - Ремонт доріг".

18. Свої пропозиції конкурсних торгів для участі у процедурі закупівлі подали Товариство з обмеженою відповідальністю "Березівкаагрошляхбуд", Товариство з обмеженою відповідальністю "Миколаївбудцентр", Товариство з обмеженою відповідальністю "Евродор", Товариство з обмеженою відповідальністю "ПБС", Товариство з обмеженою відповідальністю "Ростдорстрой", та Товариство з обмеженою відповідальністю "Автомагістраль-Південь".

19. Замовником було відхилено пропозиції ТОВ "Миколаївбудцентр", ТОВ "Березівкаагрошляхбуд", ТОВ "ПБС" та ТОВ "Автомагістраль-Південь", а пропозиції інших учасників допущено до аукціону, що підтверджується протоколом №4 від 02.09.2019 розгляду тендерних пропозицій по процедурі закупівлі.

20. Не погоджуючись з рішенням позивача, ТОВ "Миколаївбудцентр" подано до Антимонопольного комітету України скаргу від 07.09.2019 №UA-2019-06-25-002307-c.b2, за наслідком розгляду якої рішенням Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері державних закупівель №13746-р/пк-пз від 26.09.2019 зобов`язано Службу автомобільних доріг в Одеській області скасувати рішення про відхилення тендерної пропозиції ТОВ "Миколаївбудцентр - "ДК 021:2015:45233142-6 - Ремонт доріг", оголошення про проведення якої оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу №UA-2019-06-25-002307-с, з метою усунень порушень, які викладені у мотивувальній частині рішення.

21. Відповідно до пункту 1 розділу IІI тендерної документації пропозиція подається в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, в яких зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх установлення замовником), та завантаження файлів, які надаються в сканованому вигляді в форматі Portable Document Format (PDF) або ін., зокрема, інформацією та документами, що підтверджують відповідність учасника кваліфікаційним критеріям (зазначено в частині 1 додатку 3).

22. Додатком 3 тендерної документації передбачені кваліфікаційні критерії, зокрема, довідки про виконання аналогічного договору (аналогічних договорів):

- аналогічними вважаються договори на виконання будівництва, реконструкції, капітального ремонту та поточного ремонтів автомобільних доріг загального користування.

- зазначається інформація про договори, виконання за якими відбувалося не раніше 2015 року

- виконаними вважаються лише ті роботи, які прийняті Замовником.

При цьому загальний обсяг влаштування покриттів із щебенево-мастичного асфальтобетону (ЩМА) (верхній шар) за 1 (один) календарний рік має становити не менше - 30 000 м2, що підтверджується скан-копіями форм №КБ-2в "Акт-приймання виконаних будівельних робіт", які додаються до пропозиції учасника.

23. Також для підтвердження досвіду виконання аналогічного договору (аналогічних договорів) до пропозиції учасника має бути долучений(і) позитивний(і) відгук(и): Замовника(ів), щодо виконання аналогічних договорів зазначених в довідці (п.1.3). Відгуки мають бути надані від усіх замовників, які вказані в довідці (п.1.3).

24. Судом першої інстанції встановлено, що у складі пропозиції ТОВ "Миколаївбудцентр" надано довідку про виконання аналогічних договорів від 02.08.2019 №48, що містить інформацію, зокрема про договір від 03.09.2018 №80-СУБ, укладений із "Полтавабудцентр" на поточний середній ремонт автомобільної дороги Н-03 Житомир - Чернівці на ділянці км 331+544 - 335+570, загальна сума виконання 8 036 324,00 грн.

25. На підтвердження виконання робіт за договором від 03.09.2018 №80-СУБ, ТОВ "Миколаївбудцентр" також було долучено відгук Служби автомобільних доріг у Чернівецькій області від 25.07.2019 №740.

26. Перевіряючи достовірність даних, наданих ТОВ "Миколаївбудцентр", позивачем було направлено до Служби автомобільних доріг у Чернівецькій області лист від 22.08.2019 №032279/13 про надання інформації стосовно досвіду виконання аналогічних договорів ТОВ "Миколаївбудцентр".

27. У вказаному листі позивачем запитувалась інформація чи залучався по наведеному вище об`єкту в якості субпідрядника ТОВ "Миколаївбудцентр" і на який обсяг робіт, та чи Службою автомобільних доріг у Чернівецькій області надавався відгук ПП "Полтавабудцентр" від 25.07.2019 №740 щодо виконання робіт на даному об`єкті.

28. У відповідь на лист від 22.08.2019 № 032279/13, Службою автомобільних доріг у Чернівецькій області повідомлено, що лист-відгук від 25.07.2019 №740 ПП "Полтавабудцентр", по об`єкту Поточний середній ремонт автомобільної дороги Н-03 Житомир - Чернівці на ділянці км 331+544 - км 335+570 відповідно до договору підряду №80 від 03.09.2019 начальником Гахом І.В. не підписувався, а також, що на даному об`єкті не залучався субпідрядник ТОВ "Миколаївбудцентр".

ІІІ. Позиція Верховного Суду

29. За приписами ч. 1 ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

30. Оцінюючи обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

31. Закриваючи провадження у цій справі, суд апеляційної інстанції вважав, що між сторонами відсутній публічно-правовий спір, у зв`язку з чим справа не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства. Колегія суддів Верховного Суду не погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції з огляду на таке.

32. Пунктами 1-3 частини першої статті 4 КАС України визначено, що адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому:

- хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

- хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або

- хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи;

33. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності, де суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

34. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

35. В той же час приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (переважно майнового) конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

36. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

37. Як неодноразово вказувала Велика Палата Верховного Суду в своїх рішеннях, під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин (зокрема, постанова від 03.07.2018 у справі №826/27224/15).

38. Виключна підсудність визначена у статті 27 КАС України, частиною першою якої обумовлено, що адміністративні справи з приводу оскарження нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, міністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади, Національного банку України чи іншого суб`єкта владних повноважень, повноваження якого поширюються на всю територію України, крім випадків, визначених цим Кодексом, адміністративні справи з приводу оскарження рішень Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель та рішень у сфері державної допомоги суб`єктам господарювання, адміністративні справи за позовом Антимонопольного комітету України у сфері державної допомоги суб`єктам господарювання, адміністративні справи, відповідачем у яких є дипломатичне представництво чи консульська установа України, їх посадова чи службова особа, а також адміністративні справи про анулювання реєстраційного свідоцтва політичної партії, про заборону (примусовий розпуск, ліквідацію) політичної партії вирішуються окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ.

39. Натомість, пунктом 7 частини першої статті 20 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають з відносин, пов`язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції, в тому числі у спорах, пов`язаних з оскарженням рішень Антимонопольного комітету України, а також справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законом до їх компетенції, крім спорів, які віднесені до юрисдикції Вищого суду з питань інтелектуальної власності.

40. Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад врегульовані спеціальним Законом України "Про публічні закупівлі".

41. Статтею 1 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що публічна закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом; предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.

42. Згідно з пунктом 17-1 частини першої статті 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження, зокрема, здійснювати повноваження, передбачені Законом України "Про публічні закупівлі".

43. Відповідно до пункту 10 частини першої статті 13 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" виключно до компетенції Антимонопольного комітету України належать, зокрема, утворення постійно діючих адміністративних колегій Антимонопольного комітету України.

44. Згідно з частиною першою статті 18 Закону України "Про публічні закупівлі" Антимонопольний комітет України як орган оскарження з метою неупередженого та ефективного захисту прав і законних інтересів осіб, пов`язаних з участю у процедурах закупівлі, утворює постійно діючу адміністративну колегію (колегії) з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Рішення постійно діючої адміністративної колегії (колегій) ухвалюються від імені Антимонопольного комітету України.

Постійно діюча адміністративна колегія (колегії) Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель діє у складі трьох державних уповноважених Антимонопольного комітету України. Голова постійно діючої адміністративної колегії (колегій) Антимонопольного комітету України повинен мати вищу юридичну освіту.

45. Частинами 23 та 24 статті 18 України "Про публічні закупівлі" передбачено, що рішення органу оскарження може бути оскаржене суб`єктом оскарження, замовником до окружного адміністративного суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, протягом 30 днів з дня його оприлюднення в електронній системі закупівель.

Право на оскарження не обмежує права суб`єкта оскарження звернення до суду без попереднього звернення до органу оскарження.

46. З позовом у цій справі позивач звернувся у зв`язку із незгодою з рішенням Антимонопольного комітету України в особі Колегії, яким зобов`язано Службу автомобільних доріг в Одеській області скасувати рішення про відхилення тендерної пропозиції Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївбудцентр" за процедурою закупівлі - "ДК 021:2015:45233142-6 - Ремонт доріг", оголошення про проведення якої оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу №UA-2019-06-25-002307.

47. Вирішуючи питання про закриття провадження у справі, суд апеляційної інстанції керувався правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 14.05.2019 у справі №918/843/17.

48. Колегія суддів Верховного Суду звертає увагу на те, що правова позиція Великої Палати Верховного Суду у постанові від 14.05.2019 у справі №918/843/17 полягала у тому, що орган виконавчої влади або місцевого самоврядування у відносинах щодо організації та порядку проведення торгів (тендеру) діє як суб`єкт владних повноважень і спори щодо оскарження рішень чи бездіяльності цих органів до виникнення договірних правовідносин між організатором та переможцем цього тендеру відносяться до юрисдикції адміністративних судів. Проте після укладення договору між організатором конкурсу та його переможцем спір щодо правомірності рішення тендерного комітету підлягає розгляду в порядку цивільного (господарського) судочинства, оскільки фактично зачіпає майнові інтереси переможця торгів.

49. В той же час у справі № 918/843/17 позивач (ТОВ "Укрбудреммонтаж Інжиніринг") був учасником закупівлі, а відповідач (Департамент з питань будівництва та архітектури Рівненської обласної державної адміністрації) - замовником. Тобто, висновок Великої Палати Верховного Суду стосувався спору між суб`єктом господарювання та організатором торгів (замовниками), предметом якого було рішення саме організатора процедури закупівлі (замовника).

50. Разом з тим, предметом оскарження у справі, що розглядається, є рішення Антимонопольного комітету України в особі Колегії, а не рішення організатора процедури закупівлі.

51. Враховуючи викладене, колегія суддів Верховного Суду зазначає, що спори між суб`єктами господарювання та Антимонопольним комітетом України як суб`єктом владних повноважень, які виникають внаслідок винесення останнім владного управлінського рішення за наслідком розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, спрямовані саме на захист публічно-правових відносин. Такі спори безпосередньо не стосуються відносин, які пов`язані з обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом економічної конкуренції тощо, що унеможливлює їх розгляд у порядку господарського судочинства.

52. Тому висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 14 травня 2019 року в справі №918/843/17, не можуть бути застосованими до спірних правовідносин.

53. За такого правового регулювання та наведених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що спори щодо оскарження рішень органів Антимонопольного комітету України, які прийняті за наслідками розгляду скарг учасників торгів, поданих у процедурах публічних закупівель, підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства незалежно від того, чи укладено між замовником та учасником договір за наслідками цієї процедури.

54. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 26.04.2021 у справі №640/14645/19, від 08.07.2021 у справі №640/19940/20, від 31.05.2021 у справі №640/17124/20, від 14.04.2021 у справі №640/11846/20, від 31.03.2021 у справі №640/18475/20.

55. Крім того, відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 02.12.2019 у справі №910/8183/19, справи у спорах щодо оскарження рішень органів Антимонопольного комітету України, які прийняті за наслідками розгляду скарг учасників торгів, поданих в процедурах публічних закупівель, підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

56. Також, згідно з практикою Верховного Суду (зокрема, постанова від 13.01.2021 у справі № 826/18856/16) касаційні скарги у справах щодо оскаржень рішень постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель розглядаються в порядку частини першої статті 27 КАС України.

57. Доводи відповідача про те, що справа розглянута судом апеляційної інстанції у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та проведення судового засідання, незважаючи на клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, колегія суддів відхиляє, оскільки судом апеляційної інстанції ще не було ухвалено рішення по суті спору.

58. Також, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що на дату прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення, яке є предметом перегляду в цій справі, постанови Верховного Суду від 26.04.2021 у справі №640/14645/19, в якій Суд відступив від правового висновку, сформованого у постановах Верховного Суду від 07.05.2020 у справі №826/10147/18 та від 14.05.2020 у справі №640/10608/19, ще не було.

59. Частиною п`ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

60. Під час розгляду цієї справи суд апеляційної інстанції об`єктивно не міг виконати вказаної вимоги процесуального закону. Касаційний суд, оскільки він переглядає рішення судів попередніх інстанцій і в межах доводів касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, повинен перевірити правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, при ухваленні в межах своїх повноважень судового рішення також зобов`язаний враховувати висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Верховного Суду.

61. Беручи до уваги вищевикладене, для забезпечення єдності судової практики та з урахуванням правової позиції, сформованої у судовому рішенні Верховного Суду у справі №640/14645/19, суд касаційної інстанції дійшов висновку про помилковість висновку суду апеляційної інстанції щодо наявності підстав для закриття провадження у цій справі.

62. Відповідно до частин першої, четвертої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

63. Оскільки суд апеляційної інстанції ухвалив постанову, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, з порушенням норм процесуального права, касаційна скарга Антимонопольного комітету України підлягає задоволенню, а справа - направленню до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

64. З огляду на результат перегляду спору у суді касаційної інстанції перерозподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд


................
Перейти до повного тексту