ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 жовтня 2021 року
м. Київ
справа №640/19103/19
адміністративне провадження №К/9901/16430/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Кашпур О.В.,
суддів - Радишевської О.Р., Уханенка С.А.
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Офісу Генерального прокурора на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 січня 2020 року, ухвалене у складі судді Амельохіна В.В., і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2020 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого Мельничука В.П., суддів Лічевецького І.О., Оксененка О.М.,
У С Т А Н О В И В :
І. Короткий зміст позовних вимог
1. У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив стягнути на його користь із Генеральної прокуратури України середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на посаді в сумі 388454,74 грн.
2. Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 січня 2019 року в справі №826/17988/17 за позовом ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України визнано протиправним і скасовано наказ Генерального прокурора України від 04 грудня 2017 року №1131-ц про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника начальника управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією Департаменту нагляду у кримінальному провадженні Генеральної прокуратури України та посади прокурора на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII (далі - Закон №1697-VII); поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією Департаменту нагляду у кримінальному провадженні Генеральної прокуратури України та посаді прокурора з 04 грудня 2017 року; стягнуто із Генеральної прокуратури України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 05 грудня 2017 року до 15 січня 2019 року в сумі 604505,41 грн; допущено до негайного виконання рішення суду в частинах поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за один місяць. Проте лише 02 жовтня 2019 року наказом Генерального прокурора України №1033ц ОСОБА_1 поновлено на посаді заступника начальника управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією Департаменту нагляду у кримінальному провадженні Генеральної прокуратури України з 04 грудня 2017 року. Таким чином, у період з 16 січня 2019 року до 01 жовтня 2019 року судове рішення у справі №826/17988/17 Генеральною прокуратурою України в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді не виконувалось, відповідачем затримано виконання рішення суду на 178 робочих днів.
ІІ. Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 січня 2020 року позов задоволено. Стягнуто із Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час затримки виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 січня 2019 року в справі №826/17988/17 про поновлення на посаді в розмірі 388454,74 грн. Присуджено на користь ОСОБА_1 здійснені ним документально підтверджені витрати по сплаті судового збору в розмірі 3884,55 грн з бюджетних асигнувань Офісу Генерального прокурора.
4. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2020 року апеляційну скаргу Офісу Генерального прокурора залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 січня 2020 року - без змін.
5. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що рішення суду в частині поновлення на посаді у відносинах публічної служби підлягає негайному виконанню і доводи відповідача про несвоєчасне виконання рішення суду на підставі того, що позивачем не було підтверджено волевиявлення продовжувати фактичну службу на відповідній посаді прокурора не можуть бути прийняті судом при ухваленні судового рішення про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду.
ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. Офіс Генерального прокурора подав касаційну скаргу, у якій, посилаючись на приписи частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 січня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2020 року і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
7. Скаржник зазначає, що наказом Генерального прокурора України від 02 жовтня 2019 року №1033-ц ОСОБА_1 поновлено на посаді заступника начальника управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією Департаменту нагляду у кримінальному провадженні Генеральної прокуратури України з 04 грудня 2017 року на виконання постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про відкриття виконавчого провадження від 18 вересня 2019 року ВП №60081853 з примусового виконання виконавчого листа №826/17988/17, виданого 04 лютого 2019 року Окружним адміністративним судом міста Києва про поновлення ОСОБА_1 на роботі в органах прокуратури України, тобто тільки 18 вересня 2019 року підтверджено волевиявлення ОСОБА_1 продовжувати фактичну службу на відповідній посаді прокурора. Офіс Генерального прокурора наголошує, що ОСОБА_1 не вживав заходів для своєчасного виконання рішення суду про поновлення на посаді, із жодним зверненням щодо поновлення на роботі ні до Генеральної прокуратури України, ні до органів державної виконавчої служби не звертався, а процес поновлення на роботі здійснюється за принципом диспозитивності, тобто за наявності волевиявлення особи. Для цього необхідна або заява від особи, яка бажає поновитися на посаді та працювати, або відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду про поновлення на роботі. Окрім того, згідно із даними Єдиного реєстру адвокатів України позивачем 20 серпня 2019 року отримано свідоцтво №002300 про право на заняття адвокатською діяльністю, що, на думку скаржника, підтверджує відсутність наміру ОСОБА_1 працювати в органах прокуратури. Умисної вини Генеральної прокуратури України щодо несвоєчасного поновлення позивача на посаді, як стверджує скаржник, немає.
8. Офіс Генерального прокурора посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій статей 235, 236 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) із обґрунтуванням необхідності відступлення від висновків щодо застосування цих норм у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 16 лютого 2018 року в справі №807/2713/13-а, що є підставою касаційного оскарження судових рішень згідно із пунктом 2 частини четвертої статті 328 КАС України.
9. Скаржник також зазначає, що висновок щодо питання застосування статті 236 КЗпП України у випадку заняття позивачем адвокатською діяльністю, враховуючи, що відповідно до частини другої статті 18 Закону №1697-VII на прокурора поширюються обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, Верховним Судом не викладався, що є підставою касаційного оскарження судових рішень за пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
10. Касаційна скарга у цій справі, як стверджує Офіс Генерального прокурора, стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а також має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.
IV. Позиція інших учасників справи
11. ОСОБА_1 подано клопотання про закриття відкритого касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 339 КАС України, оскільки, як зазначає позивач, Верховним Судом у постановах від 16 лютого 2018 року в справі №807/2713/13-а та від 05 березня 2020 року в справі №840/509/19-а (останньої Єдиний державний реєстр судових рішень не містить) вже викладалися висновки щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, порушені у касаційній скарзі.
12. Також ОСОБА_1 подано відзив на касаційну скаргу із проханням залишити її без задоволення, а оскаржувані рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 січня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2020 року - без змін, оскільки суди попередніх інстанцій правильно встановили обставини справи та ухвалили судові рішення із дотриманням норм матеріального і процесуального права.
V. Рух справи у суді касаційної інстанції
13. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Кашпур О.В., суддів Радишевської О.Р., Уханенка С.А. ухвалою від 15 липня 2020 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
14. Ухвалою Верховного Суду у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Кашпур О.В. від 20 жовтня 2021 року справу призначено до розгляду в попередньому судовому засіданні на 21 жовтня 2021 року.
VI. Стислий виклад обставин справи, установлених судами першої та апеляційної інстанцій
15. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 січня 2019 року в справі №826/17988/17 за позовом ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України визнано протиправним і скасовано наказ Генерального прокурора України від 04 грудня 2017 року №1131-ц про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника начальника управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією Департаменту нагляду у кримінальному провадженні Генеральної прокуратури України та посади прокурора на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону №1697-VII; поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією Департаменту нагляду у кримінальному провадженні Генеральної прокуратури України та посаді прокурора з 04 грудня 2017 року; стягнуто із Генеральної прокуратури України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 05 грудня 2017 року до 15 січня 2019 року в сумі 604505,41 грн; допущено до негайного виконання рішення суду в частинах поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за один місяць.
16. Наказом Генерального прокурора України від 02 жовтня 2019 року №1033ц ОСОБА_1 поновлено на посаді заступника начальника управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією Департаменту нагляду у кримінальному провадженні Генеральної прокуратури України з 04 грудня 2017 року. Підстава: рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 січня 2019 року в справі №826/17988/17; постанова головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про відкриття виконавчого провадження від 18 вересня 2019 року ВП №60081853.
17. Зважаючи на те, що рішення суду в частині поновлення на посаді у відносинах публічної служби відповідачем було виконано із затримкою, ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду за період з 16 січня 2019 року до 01 жовтня 2019 року в сумі 388454,74 грн.
VІІ. Джерела права й акти їхнього застосування
18. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
19. Відповідно до частин першої та шостої статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
20. Частина перша статті 129-1 Конституції України визначає, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.
21. Відповідно до частин першої та сьомої статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" від 14 жовтня 2014 року №1700-VII (далі - Закон №1700-VII) іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.
22. Згідно із пунктом 3 частини першої статті 371 КАС України рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби виконується негайно.
23. Приписами частини другої статті 372 КАС України обумовлено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
24. Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
25. Статтею 236 КЗпП України закріплено, що у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.