1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

Іменем України

21 жовтня 2021 року

м. Київ

справа №640/7985/21

адміністративне провадження № К/9901/25758/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді Кравчука В.М., суддів Берназюка Я.О., Єзерова А.А.,

розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою Міністерства освіти та науки України

на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 квітня 2021 року (суддя Вєкуа Н.Г.) та

постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2021 року (колегія у складі суддів Файдюка В.В., Земляної Г.В., Мєзєнцева Є.І.)

у справі № 640/7985/21

за позовом Приватного закладу вищої освіти "Міжнародний європейський університет"

до Міністерства освіти та науки України

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

У С Т А Н О В И В:

1. У березні 2021 року Приватний заклад вищої освіти "Міжнародний європейський університет" (далі також - позивач) звернувся до суду з позовом до Міністерства освіти і науки України (далі також - відповідач), в якій просив:

- визнати незаконними дії відповідача щодо здійснення планової перевірки у період з 22.02.2021 до 26.02.2021 на підставі наказу Міністерства освіти і науки України від 18.02.2021 № 217 "Про планову перевірку Приватного закладу вищої освіти "Міжнародний європейський університет";

- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства освіти і науки України від 04.03.2021 № 25-л "Про результати планової перевірки Приватного закладу вищої освіти "Міжнародний європейський університет".

2. 01.04.2021 позивач подав заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу Міністерства освіти і науки України від 04.03.2021 № 25-л "Про результати планової перевірки Приватного закладу вищої освіти "Міжнародний європейський університет" та заборони Міністерству освіти і науки України вчиняти будь-які дії щодо проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) щодо Приватного закладу вищої освіти "Міжнародний європейський університет" до вирішення справи по суті.

3. Приватний заклад вищої освіти "Міжнародний європейський університет" обґрунтовував заяву про забезпечення позову тим, що:

- набуття чинності оскаржуваним наказом призведене до припинення частково освітньої діяльності, заподіяння прямих збитків від компенсацій здобувачам освіти, порушення зобов`язань перед працівниками, по розрахункам з контрагентами та бюджетом; упущеної вигоди та втрат, пов`язаних із погіршенням ділової репутації;

- задоволення позовних вимог не відновить порушені права, збитки та інші втрати;

- призначення позапланової перевірки через рік після заснування Університету свідчить про цілеспрямоване втручання у господарську діяльність Університету, має на меті припинення його діяльності.

4. Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалою від 01.04.2021, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2021, задовольнив частково заяву:

- зупинив дію наказу Міністерства освіти і науки України від 04.03.2021 № 25-л "Про результати планової перевірки Приватного закладу вищої освіти "Міжнародний європейський університет" до моменту набрання законної сили судовим рішенням у справі;

- в задоволенні інших вимог заяви відмовив.

5. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, вжив заходи забезпечення позову на час розгляду судом справи по суті з таких підстав:

- набрання чинності оскаржуваним наказом може спричинити невідворотні наслідки для значного кола осіб, працівників та осіб, які навчаються у позивача;

- забезпечення позову у такий спосіб є гарантією збереження існуючого стану Університету до моменту прийняття рішення у справі, та гарантуванням збереження конституційних прав осіб;

- вжиття заходів забезпечення позову не зумовлює фактичне вирішення справи по суті, не завдасть істотної шкоди правам та інтересам учасникам справи.

6. 07.07.2021 Міністерство освіти і науки України подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, із посиланням на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.04.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2021.

7. Міністерство освіти та науки у касаційній скарзі обґрунтовує свої вимоги тим, що:

- суди попередніх інстанцій при вирішенні питання забезпечення позову не врахували висновки, викладені Верховним Судом у постановах від 29.01.2020 у справі № 640/9167/19, від 10.04.2019 у справі № 826/16509/18, від 20.11.2019 у справі № 640/2298/19, від 17.04.2019 у справі № 705/4587/17;

- провадження освітньої діяльності призведе до негативних наслідків у вигляді зниження якості надання освітніх послуг, проведення навчання в умовах підвищеної небезпеки для здоров`я студентів та викладачів; відсутність інформаційного та матеріально-технічного забезпечення освітнього процесу, невизнання документів про освіту іншими країнами та сприяння нелегальному перебування в України іноземних громадян та осіб без громадянства;

- висновки судів ґрунтуються на припущеннях та побоюваннях позивача про можливу упущену вигоду.

8. Верховний Суд ухвалою від 09.06.2021 відкрив касаційне провадження.

9. 05.08.2021 позивач подав відзив на касаційну скаргу. У відзиві звертає увагу на те, що зазначені у заяві про забезпечення позову наслідки не можуть вважатися припущеннями; забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного наказу не зумовлює фактичне вирішення справи по суті, є гарантією збереження існуючого стану та збереження конституційних прав працівників Університету до моменту прийняття рішення у справі.

Щодо кадрового складу доводи скаржника є необґрунтованими, відповідності приміщень санітарним та пожежним нормам є поза межами компетенції Міністерства; в Україні відсутні затверджені стандарти медичної освіти; невизнання документів про освіту є наслідками загального стану освіти в України; пряма або опосередкована участь Університету в нелегальній міграції не підтверджена фактами.

10. Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм процесуального права та дійшов таких висновків.

11. Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до її вирішення по суті визначених законом заходів з метою створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

12. Частинами 1, 2 ст. 150 Кодексу адміністративно судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Вжиття заходів забезпечення позову виправдано:

- якщо їх невжиття може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача,

або ж,

- якщо ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю є очевидними.

13. При цьому, негативні наслідки, які можуть настати в результаті невжиття заходу забезпечення позову, повинно переважати негативні наслідки від вжиття такого заходу.

Тобто, захід забезпечення позову має бути співмірним та адекватним.

14. Оскаржуваний наказ Міністерства освіти і науки України від 04.03.2021 № 25-л стосується анулювання ліцензії Приватного закладу вищої освіти "Міжнародний європейський університет" на проведення освітньої діяльності у сфері вищої освіти.

15. Такий наказ є заходом реагування на виявлені у ході планової перевірки порушення при отриманні Приватним закладом вищої освіти "Міжнародний європейський університет" ліцензії на провадження освітньої діяльності.

16. Верховний Суд у постанові від 20.03.2019 у справі № 826/14951/18 сформулював правову позицію про те, що "<…> підприємницька діяльність передбачає ведення господарської діяльності на власний ризик, який включає в себе можливі втрати інвестицій, виникнення додаткових витрат та інше.


................
Перейти до повного тексту