1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2021 року

м. Київ

справа № 810/4339/16

касаційні провадження № К/9901/41516/18 К/9901/41519/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бившевої Л.І.,

суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,

розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТАПОЛІС" (далі - ТОВ "ВІТАПОЛІС") на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 24.02.2017 про відмову у роз`ясненні судового рішення (суддя Брагіна О.С.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2017 (головуючий суддя - Собків Я.М., судді - Вівдиченко Т.Р., Сорочко Є.О.) та касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТАПОЛІС" (далі - ТОВ "ВІТАПОЛІС") на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 24.02.2017 про повернення позовної заяви (суддя Брагіна О.С.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2017 (головуючий суддя - Собків Я.М., судді - Вівдиченко Т.Р., Сорочко Є.О.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТАПОЛІС" до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області (далі - ДПІ), Кабінету Міністрів України (далі - КМУ), третя особа - Міністерство фінансів України (далі - Мінфін), про визнання незаконним та скасування рішення, визнання незаконною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

Київський окружний адміністративний суд ухвалою від 29.12.2016 позовну заяву Товариства залишив без руху з підстав її невідповідності вимогам частин другої, третьої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній до 15.12.2017) та встановив строк для усунення недоліків позовної заяви до 01.02.2017.

Товариство звернулося до суду першої інстанції із заявою про роз`яснення судового рішення, а саме - ухвали Київського окружного адміністративного суду від 29.12.2016, у якій просило роз`яснити: кому суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є. адресувала пункт 2 резолютивної частини цієї ухвали і встановила строк для усунення недоліків позовної заяви, адже у пунктах 1 та 3 резолютивної частини цієї ухвали йдеться про вимоги, адресовані цією суддею до самої себе; чому суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є. примушує судовим рішенням позивача виконати Національний стандарт ДСТУ 4163-2003, адже відповідно до частини другої статті 23 Закону України "Про стандартизацію" національні стандарти та кодекси усталеної практики застосовуються на добровільній основі, а судові рішення не є нормативно-правовими актами; чому суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є. дійшла до висновку про те, що позивачем у адміністративному позові не зазначено доказів, що підтверджують кожну обставину, якими обґрунтовуються позовні вимоги, адже у адміністративному позові зазначені і письмові докази (ч.1 ст. 79 КАС України), і пояснення позивача (ч.1 ст. 76 КАС України), і фактичні дані(ч.1 ст. 69 КАС України), а про "кожну" обставину у частині другій статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України не йдеться; чому суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є. ухвалу про залишення без руху апеляційної скарги постановила 29.12.2016, а копію цієї ухвали надіслала позивачу (здала на пошту) лише 20.01.2017, адже копія такої ухвали особі, яка звернулась з касаційною скаргою, надсилається невідкладно в силу частини першої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України; чому суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є. після одержання позовної заяви позивача з`ясовувала питання повноти сплати позивачем судового збору, адже до позовної заяви було додано документ про сплату судового збору і в цій частині позовна заява відповідає вимогам частини третьої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України; чому суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є. перевірила не зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, а повноту сплати такого збору, оскільки Закон України "Про судовий збір" вимагає від суду перевіряти не повноту зарахування судового збору, а лише факт такого зарахування; чому суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є. поставила допуск позивача до суду у залежність від повноти (на думку судді) сплати судового збору, адже відповідно до частини першої статті 98 Кодексу адміністративного судочинства України суд (не суддя!) вирішує питання щодо судових витрат у постанові або ухвалою; чому суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є. зазначає про протиправну бездіяльність, хоча позивач оскаржує незаконну бездіяльність; чому Брагіна О.Є. обрана суддею безстроково до дня набрання чинності Законом України від 02.06.2016 № 1401-VІІІ "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя), продовжує здійснювати свої повноваження як суддя, обрана безстроково з дня набрання чинності цим Законом, адже дія підпункту 3 пункту 16-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України поширюється лише на суддів, які обрані суддями безстроково з дня набрання чинності цим Законом;. Також, Товариство просило суддю Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є. роз`яснити, чому 1 та 3 абзаци частини третьої статті 6 Закону України "Про судовий збір" визначають правила та практичний приклад оплати судовим збором подання до суду позовних заяв майнового та немайнового характеру, а розташований між ними другий абзац частини третьої цієї статті "раптом" став поширюватися на справи за позовами лише немайнового характеру з кількома позовними вимогами.

Київський окружний адміністративний суд ухвалою від 24.02.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2017, заяву Товариства про роз`яснення судового рішення залишив без задоволення.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні заяви Товариства про роз`яснення судового рішення, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходили з того, що: ухвала Київського окружного адміністративного суду від 29.12.2016 є судовим рішенням процесуального характеру, викладеним у доступній та зрозумілій для виконання формі; всі вимоги заявника спрямовані не на роз`яснення судового рішення, а на одержання від суду пояснень з приводу мотивації його прийняття та пояснень дій працівників апарату суду щодо порядку його оприлюднення, що не створює підстав для виконання судом вимог статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Київський окружний адміністративний суд ухвалою від 24.02.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2017, позовну заяву Товариства повернув, оскільки позивач не виконав вимог ухвали Київського окружного адміністративного суду від 29.12.2016 про залишення позовної заяви без руху у встановлений судом строк та спосіб виконання.

Товариство оскаржило ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 24.02.2017 про відмову у роз`ясненні судового рішення та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2017 до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 02.10.2017 відкрив касаційне провадження у даній справі та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

Також, Товариство оскаржило ухвалу Київського окружного адміністративног

................
Перейти до повного тексту