ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 490/7066/16-а
адміністративне провадження № К/9901/43428/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.
розглянув у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 20.10.2016 (суддя Гуденко О.А.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2017 (колегія у складі суддів Зуєвої Л.Є., Федусика А.Г., Крусяна А.В.)
у справі № 490/7066/16-а
за позовом ОСОБА_1
до Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області
3-тя особа Державне підприємство "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря"-"Машпроект"
про зобов`язання вчинити певні дії.
І. РУХ СПРАВИ
1. 11.07.2016 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва (правонаступник - Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області), третя особа - ДП "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря"-"Машпроект", в якому просив визнати стажем наукової роботи (науковим стажем) період його роботи 03.04.1972 по 03.06.1992 на підприємствах ПКБ "Прогрес" та ДП "НВКГ "Зоря" - "Машпроект", та перевести його на наукову пенсію з 08.01.2008.
2. Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 20.10.2016, позовні вимоги ОСОБА_1 в частині переведення на наукову пенсію з 08.01.2008 по 10.02.2016 залишено без розгляду, у зв`язку із пропуском позивачем строку звернення до суду.
3. Постановою Центрального районного суду м. Миколаєва від 20.10.2016, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2017, у задоволенні позову відмовлено.
4. 24.04.2017 до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга позивача на зазначені судові рішення. У касаційній скарзі позивач просить скасувати оскаржувані рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
5. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03.07.2017 відкрито касаційне провадження у справі.
6. У зв`язку з ліквідацією Вищого адміністративного суду України справу було передано для розгляду до Верховного Суду.
7. Ухвалою Верховного Суду від 20.10.2021 Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва замінено правонаступником Центральним об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
8. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач працював:
на ВКБ "Прогрес" (сектор, згодом відділ надійності):
- з 03 квітня 1972 року - інженером;
- з 01 грудня 1973 року - інженером-конструктором;
на ДП "НВКГ "Зоря"-"Машпроект":
- з 24 лютого 1976 року - інженером-конструктором 2 категорії відділу головного конструктора (ВГК);
- з 12 січня 1977 року - інженером-конструктором 3 категорії ВГК;
- з 09 листопада 1983 року - інженером-конструктором 3 категорії відділу головного зварювальника (ВГЗ);
- з 01 лютого 1989 року - інженером 1 категорії ВГЗ;
- з 01 грудня 1990 року по 03 липня 1992 року - інженером 1 категорії відділу зварки;
9. 23.05.1990 ОСОБА_1 після захисту дисертації на тему: "Дослідження суднових апаратів з електромагнітним псевдозрідженим шаром" було присуджено науковий ступінь кандидата технічних наук.
10. 08.01.2008 після досягнення пенсійного віку позивач звернувся до Управління ПФ України в Центральному районі м. Миколаєва із заявою про призначення наукової пенсії, однак відповідач відмовив у зв`язку з відсутністю відомостей про науковий стаж в період з 1972 року по 1989 рік.
11. Для уточнення наукового стажу позивача управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва звернулося із відповідним запитом до ДП "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря"-"Машпроект".
12. 08.04.2008 підприємством надано Пенсійному органу довідку за № 21/2997, в якій зазначено, що науковий стаж позивача на цьому підприємстві рахується з 01.02.1989 по 03.07.1992.
13. На підставі зазначеної довідки Управління ПФ України в Центральному районі м. Миколаєва рішенням від 25.06.2008 № 148 відмовило позивачу в призначенні наукової пенсії.
14. Водночас ДП "НВКГ "Зоря" - "Машпроект" надало позивачу довідку від 28.10.2008 № 21/8841, в якій зазначено, що науковий стаж позивача складає 20 років, а саме з 1972 року по 1992 рік.
15. 29.10.2008 позивач повторно звернувся до відповідача із заявою про призначення наукової пенсії, додавши до заяви уточнюючу довідку про стаж його роботи.
16. Відповідач повторно відмовив в призначенні наукової пенсії із посиланням на те, що довідка від 28.10.2008 № 21/8841 не підтверджує стаж наукової роботи в період з 1972 року по 1989 рік за спеціальністю відповідно до групи спеціальностей галузі науки, з якої присуджено науковий ступінь.
17. Не погодившись із вищезазначеними діями відповідача, позивач звернувся до суду з позовом.
18. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.06.2013, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27.01.2016 у справі № 1423/11532/2011 у задоволенні позову було відмовлено.
19. У січні 2016 року позивач отримав від слідчого управління ГУ Національної поліції в Миколаївській області копію своїх особистих справ за період роботи на ПКБ "Прогрес" та на ДП "НВКГ "Зоря"-"Машпроект", які, на думку позивача, містять беззаперечні докази, що підтверджують факт роботи на посадах, які відносяться до наукового стажу. Зазначені обставини, на думку позивача, були нововиявленими, оскільки не були і не могли бути йому відомі під час розгляду справи, але вони є суттєвими та можуть вплинути на прийняття рішення у справі.
20. Ухвалою того ж суду від 09.06.2016 відмовлено у перегляді справи за нововиявленими обставинами. Колегія суддів зазначила, що отримані заявником документи можуть бути використані для нового звернення до органів Пенсійного фонду України про призначення наукової пенсії та підтвердження наукового стажу з подальшою реалізацією гарантованого чинним законодавством права на соціальний захист.
21. Листом відповідача від 29.06.2016 на звернення позивача від 14.06.2016 роз`яснено, що згідно з наданими документами в управління відсутні правові підстави для призначення йому пенсії за віком відповідно до Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність". Відповідач звернув увагу на те, що в довідці № 21/8841 від 28.10.2008 не зазначено, що позивач працював на посадах відповідно до групи спеціальностей галузі науки, з якої присуджено науковий ступінь.
22. Не погодившись з відмовою, позивач звернувся до суду.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
23. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що надані ним документи підтверджують його стаж наукової роботи згідно з абз.3 ст. 22-3 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" за період з 03.04.1972 по 03.07.1992 та, відповідно, його стаж становить 20 років 2 місяці та 27 днів, а тому є підстави для переведення його на наукову пенсію.
24. Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог.
25. Представник третьої особи проти задоволення позову заперечував за безпідставністю позовних вимог.
ІV. ОЦІНКИ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
26. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач не набув 20 років наукового стажу, необхідного для призначення пенсії на підставі ст. 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", оскільки дисертаційна робота позивача відповідає спеціальності 05.08.05 і відноситься до групи спеціальностей 05.08.00 "Кораблебудування", тобто не відноситься до діяльності відділу головного конструктора ВО "Зоря", що виключає можливість віднесення періоду роботи позивача у відділі головного конструктора ВО "Зоря" в період з 24.02.1976 по 08.11.1983 до наукового стажу. Також у відзивах та рецензіях позивача не міститься посилання на його роботу за цим напрямком та спеціальністю до 1983 року.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
27. У касаційній скарзі позивач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
28. Скаржник зазначає, що рішення судів попередніх інстанцій не містить жодного речення з численних пояснень, та відсутні мотиви неврахування цих пояснень, наданих доказів та обставин, що мають значення при вирішенні цієї справи, що вказує на відсутність будь-якого аналізу спірних правовідносин судами попередніх інстанцій.
29. Крім того, позивач зазначає, що Наказ Вищої атестаційної комісії № 288 від 10.06.1999, на який посилаються суди, втратив чинність на підставі Наказу Вищої атестаційної комісії № 377 від 23.06.2005.
30. Згідно Наказу Вищої атестаційної комісії України № 377 від 23.06.2005 спеціальність 05.05.03 - двигуни та енергетичні установки увійшла до групи спеціальностей 05.05.00 - галузеве машинобудування, а спеціальність 05.08.05 з групи спеціальностей 05.08.00 - "Кораблебудування" - виключено.
31. Отже, відсутність будь-якого аналізу судами змісту позовної заяви, додаткових пояснень, відсутність жодної відповіді судами на аргументи та наведені мотиви, вважає, що рішення судів попередніх інстанцій порушують його право на справедливий судовий розгляд, захист прав та інтересів судом ( ст. 55 Конституції України, ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод).
32. 01.08.2017 відповідач та третя особа подали до суду заперечення на касаційну скаргу, у яких останні просять касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
33. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційної скарги та дійшов таких висновків.
34. Пенсійне забезпечення та соціальний захист наукового працівника врегульовано положеннями ст. 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" (в редакції на час виникнення спірних правовідносин).
35. Відповідно до статті 1 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", науковий працівник - вчений, який за основним місцем роботи та відповідно до трудового договору (контракту) професійно займається науковою, науково-технічною, науково-організаційною або науково-педагогічною діяльністю та має відповідну кваліфікацію незалежно від наявності наукового ступеня або вченого звання, підтверджену результатами атестації.
36. Згідно із статтею 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", держава встановлює для наукових (науково-педагогічних) працівників, які мають необхідний стаж наукової роботи, пенсії на рівні, що забезпечує престижність наукової праці та стимулює систематичне оновлення наукових кадрів.
37. Пенсія науковому (науково-педагогічному) працівнику призначається при досягненні пенсійного віку: чоловікам - за наявності стажу роботи не менше 25 років, у тому числі стажу наукової роботи не менше 20 років; жінкам - за наявності стажу роботи не менше 20 років, у тому числі стажу наукової роботи не менше 15 років.
38. Перелік посад наукових (науково-педагогічних) працівників підприємств, установ, організацій, вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації, перебування на яких дає право на призначення пенсії та виплату грошової допомоги у разі виходу на пенсію відповідно до цієї статті, затверджується Кабінетом Міністрів України з урахуванням положень статей 22-1, 22-2 цього Закону.
39. Отже, для призначення пенсії наукового працівника є необхідним досягнення особою пенсійного віку, статус наукового працівника, наявність стажу роботи не менше 25 років, у тому числі стажу наукової роботи на посадах, перелік яких затверджений Кабінетом Міністрів України, не менше 20 років. Відсутність хоча б однієї із зазначених обставин виключає можливість призначення пенсії наукового працівника.
40. Статтею 22-1 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" встановлено посади наукових працівників наукових установ та організацій (їх філіалів, відділень тощо).
41. До наукових працівників належать також особи, які мають науковий ступінь і працюють за спеціальністю відповідно до групи спеціальностей галузі науки, з якої присуджено науковий ступінь.
42. Стаття 22-3 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" містить вичерпний перелік часу роботи, який відноситься до стажу наукової роботи, зокрема, час роботи осіб, які мають науковий ступінь, за спеціальністю відповідно до групи спеціальностей галузі науки, з якої присуджено науковий ступінь, з дня зайняття посади за цією спеціальністю.
43. За змістом наведеної норми закону, обов`язковою умовою віднесення працівника до наукового є наявність наукового ступеня та наступна праця за спеціальністю відповідно до групи спеціальностей галузі науки, з якої присуджено науковий ступінь.
44. Отже, у разі, якщо особі присвоєно вчену ступінь, то до стажу наукової роботи зараховується час роботи за спеціальністю відповідно до групи спеціальностей галузі науки, з якої присуджено науковий ступінь, незалежно від того, чи віднесена така посада до переліку.
45. Як встановлено судами попередніх інстанцій, дисертаційна робота позивача відповідає спеціальності 05.08.05 і відноситься до групи спеціальностей 05.08.00 - "Кораблебудування", та не відноситься до діяльності відідлу головного коструктора ВО "Зоря", що виключає можливість віднесення періоду його роботи у відділі головного конструктора ВО "Зоря" в період з 24.02.1976 по 08.11.1983 до наукового стажу. Зазначене, також було встановлено судовими рішеннями у справі № 1423/11532/2011, що набрали законної сили.
46. Також, судами було встановлено, що матеріалами справи не підтверджено науковий стаж позивача за період роботи з 03.04.1972 по 20.02.1976 у ПКБ "Прогрес", оскільки із записів у трудовій книжці неможливо встановити, у якому відділі, цеху, підрозділі працював позивач з 03.04.1972 по 20.02.1976, а тому неможливо визначити групу спеціальності. При приєднанні ПКБ "Прогрес" до ДП "НВКГ "Зоря"-"Машпроект" будь-які положення про відділи, підрозділи підприємства чи інші документи, які б могли підтвердити відношення посади позивача до групи спеціальності, за якою йому присвоєно вчену ступінь, не збереглися. Зазначене, також було встановлено судовими рішеннями у справі № 1423/11532/2011, що набрали законної сили.
47. Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті ж самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
48. Аналогічні положення містяться у частині четвертій статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, яка діє на даний час.
49. Надання позивачем Посвідчення № 1762 про його направлення на роботу в ВКБ "Прогрес" на посаду "інженера" та приймальна записка від 03.04.1972 не спростовують встановлені судами у цій справі та у справі № 1423/11532/2011 обставини, так як не містять необхідних відомостей про здійснення ним роботи, за якою він отримав науковий ступінь.
50. Отже, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача, оскільки останній не набув 20 років наукового стажу, необхідного для призначення пенсії на підставі ст. 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність".
51. Посилання скаржника на те, що Наказ Вищої атестаційної комісії № 288 від 10.06.1999, на який посилаються суди, втратив чинність на підставі Наказу Вищої атестаційної комісії № 377 від 23.06.2005, не впливає на результат розгляду цієї справи, оскільки факт незарахування до наукового стажу періодів роботи з 24.02.1976 по 08.11.1983 та з 03.04.1972 по 20.02.1976 було встановлено судовими рішеннями в адміністративній справі, що набрали законної сили, а надані позивачем додаткові документи, не спростовують ці обставини.
52. Доводи скаржника про те, що рішення судів попередніх інстанцій не містить жодного речення з численних пояснень, та відсутні мотиви неврахування цих пояснень, наданих доказів та обставин, що мають значення при вирішенні цієї справи є необґрунтованими, оскільки суди повно і правильно встановили обставини справи, враховуючи надані сторонами пояснення.
53. Таким чином, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судами оскаржуваних рішень і погоджується з їхніми висновками у справі, якими доводи скаржника відхилено.
54. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
55. Судові витрати покласти на позивача.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 КАС України, Суд -