У Х В А Л А
20 жовтня 2021року
м. Київ
справа № 675/253/17
провадження № 13-186зво21
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Григор`євої І. В.,
суддів Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Катеринчук Л. Й., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Сімоненко В. М., Ткача І. В., Штелик С. П.
розглянула заяву про самовідвід судді Великої Палати Верховного Суду (далі - Велика Палата) Григор`євої Ірини Вікторівни у провадженні за заявою ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами на підставі п. 2 ч. 3 ст. 459 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) ухвал Ізяславського районного суду Хмельницької області від 24 лютого 2017 року та Апеляційного суду Хмельницької області від 18 квітня 2017 року і
встановила:
До Великої Палати 12 жовтня 2021 року надійшла заява засудженого ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами ухвал Ізяславського районного суду Хмельницької області від 24 лютого 2017 року та Апеляційного суду Хмельницької області від 18 квітня 2017 року. Посилаючись на встановлення Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 1 квітня 2021 року в справі "Фарзієв та інші проти України" (заява № 63747/14 та 23 інших, у тому числі ОСОБА_1 ) порушення ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), заявник вважає неправомірними засудження до довічного позбавлення волі та залишення без задоволення клопотання про умовно-дострокове звільнення.
Як убачається з наявних у Верховному Суді даних, вироком Апеляційного суду Одеської області від 13 квітня 2005 року, залишеним без зміни 5 липня 2005 року Верховним Судом України, ОСОБА_1 було засуджено за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 187, пунктами 1, 6 ч. 2 ст. 115 Кримінального кодексу України до покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна.
Справу було розглянуто за процедурою Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року (далі - КПК 1960 року).
Засуджений ОСОБА_1 у грудні 2017 року звернувся із заявою про перегляд указаних судових рішень за нововиявленими обставинами. Біляївський районний суд Одеської області 2 лютого 2018 року заяву засудженого залишив без задоволення. Постановлену ухвалу Апеляційний суд Одеської області 11 вересня 2018 року залишив без змін.
За наслідками касаційного розгляду 4 листопада 2019 року об?єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду (далі - об?єднана палата ККС) за участю судді Григор`євої І. В. залишила без задоволення подану засудженим скаргу на згадані ухвали місцевого й апеляційного судів.
Суддя Великої Палати Григор`єва І. В., керуючись приписами ст. 54, ч. 4 ст. 55, ст. 56 КПК 1960 року, 18 жовтня 2021 року заявила самовідвід від участі у розгляді заяви ОСОБА_1 . Свою позицію аргументувала тим, що 4 листопада 2019 року вона брала участь у справі заявника під час її перегляду за нововиявленими обставинами й в ухвалі об?єднаної палати ККС вже висловила свою позицію про необґрунтованість доводів засудженого.
Перевіривши заяву судді Григор`євої І. В. та наявні у Верховному Суді матеріали, Велика Палата дійшла висновку про необхідність задоволення заяви на таких підставах.
Згідно з положеннями ст. 54 КПК 1960 року суддя не може брати участі в розгляді справи при наявності обставин, що викликають сумнів в об`єктивності судді.
Частиною 1 ст. 56 КПК 1960 року встановлено обов`язок судді за наявності обставин, передбачених статтями 54 і 55 цього Кодексу, заявити самовідвід.
У силу ч. 4 ст. 55 КПК 1960 року суддя, який брав участь у розгляді справи, не може брати участі в перегляді цієї справи за нововиявленими обставинами та перегляді Верховним Судом.
Наведені в заяві судді обставини підтверджуються наявними у Верховному Суді даними, відображеними у постанові об?єднаної палати ККС від 4 листопада 2019 року.
Отже, матеріали провадження містять обставини, які можуть викликати сумнів у сторін стосовно об`єктивності, безсторонності та неупередженості судді Григор`євої І. В., що відповідно до статей 54, 55 КПК 1960 року, а також п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК унеможливлює її участь у розгляді звернення ОСОБА_1 .
Такий підхід узгоджується з практикою ЄСПЛ (наприклад, рішення у справі "Пероте Пеллон проти Іспанії" від 25 липня 2002 року (№ 45238/99)).
З огляду на викладене, керуючись статтями 55, 57 КПК 1960 року, ст. 75 КПК, Велика Палата Верховного Суду