Постанова
Іменем України
20 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 153/1830/19
провадження № 61-3524св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - приватне підприємство "Клембівський сервіс",
провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на додаткову постанову Вінницького апеляційного суду від 26 березня 2021 року в складі колегії суддів: Войтка Ю. Б., Міхасішина І. В., Стадника І. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та судових рішень в справі
У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до приватного підприємства "Клембівський сервіс" (далі - ПП "Клембівський сервіс") та просив визнати незаконним і скасувати рішення № 4/1 від 19 листопада 2018 року "Про внесення змін до штатного розпису".
Рішенням Ямпільського районного суду Вінницької області від 05 листопада 2020 року визнано незаконним та скасовано рішення № 4/1 від 19 листопада 2018 року "Про внесення змін до штатного розпису".
Постановою Вінницького апеляційного суду від 02 лютого 2021 року рішення Ямпільського районного суду Вінницької області від 05 листопада 2020 року скасовано і ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПП "Клембівський сервіс" судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 1 152, 60 грн.
09 лютого 2021 року представник ПП "Клембівський сервіс" Заболотна Г. В. звернулася до Вінницького апеляційного суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просила поновити строк для звернення із заявою про ухвалення додаткового рішення та ухвалити додаткове рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПП "Клембівський сервіс" 16 434 грн витрат на правничу допомогу.
Додатковою постановою Вінницького апеляційного суду від 26 березня 2021 року поновлено ПП "Клембівський сервіс" процесуальний строк для звернення до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення.
Заяву адвоката Заболотної Г. В. задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПП "Клембівський сервіс" 5 000 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених у звʼязку з розглядом справи. В іншій частині заяву залишено без задоволення.
Суд апеляційної інстанції виходив з того, що постанова Вінницького апеляційного суду від 02 лютого 2021 року прийнята за відсутності представника відповідача, повний текст постанови складений 04 лютого 2021 року, копію постанови представник відповідача Заболотна Г. В. отримала 08 лютого 2021 року, а із заявою про ухвалення додаткового рішення звернулася 09 лютого 2021 року. Вказані обставини є підставою для поновлення строку на звернення до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення.
Зазначений представником відповідача розмір витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 16 434 грн є завищеним, належним чином не обґрунтований та становить надмірний тягар для позивача, що суперечить принципу розподілу судових витрат. Враховуючи наведене, суд, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенства права, дійшов висновку про стягнення з позивача на користь відповідача 5 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просив скасувати додаткову постанову Вінницького апеляційного суду від 26 березня 2021 року і ухвалити нове рішення про залишення без розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення.
В обґрунтування касаційної скарги заявник посилався на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, зокрема зазначав, що суди застосували норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 26 травня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Ямпільського районного суду Вінницької області.
08 червня 2021 року матеріали справи № 153/1830/19 надійшли до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною першою статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
У відповідності до пункту 12 частини третьої статті 2 ЦПК України однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (частина перша статті 133 ЦПК України).
Пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, віднесено витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 141 ЦПК України.
Зокрема, частиною другою вказаної статті встановлено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності).
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Встановлено, що постанова Вінницького апеляційного суду від 02 лютого 2021 року прийнята за відсутності представника відповідача, яка просила відкласти розгляд справи у звʼязку з її хворобою, повний текст постанови складено 04 лютого 2021 року, а копію постанови представник ПП "Клембівський сервіс" отримала 08 лютого 2021 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
09 лютого 2021 року, тобто на наступний день після отримання копії постанови апеляційного суду, представник ПП "Клембівський сервіс" Заболотна Г. В. через засоби поштового зв`язку подала до Вінницького апеляційного суду заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПП "Клембівський сервіс" витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи, в якій також просила поновити відповідачу процесуальний строк на звернення із заявою про ухвалення додаткового рішення.
Як вбачається зі змісту заяви про ухвалення додаткового рішення, представник відповідача просила стягнути з ОСОБА_1 на користь ПП "Клембівський сервіс" 16 434 грн понесених витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно з частинами п`ятою, шостою статті 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті (щодо співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката) суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обовʼязок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції позивач ОСОБА_1 заявив клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, понесених ПП "Клембівський сервіс".
Встановивши, що визначений відповідачем розмір витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 16 434 грн неспівмірний складності справи та виконаним адвокатом обсягам роботи, є завищеним, апеляційний суд дійшов правильного висновку про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПП "Клембівський сервіс" 5 000 грн на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Вказаний висновок не суперечить висновкам, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц.
Доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про неправильне застосування норм матеріального права та порушення апеляційним судом норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення питання про ухвалення додаткового рішення.