Постанова
Іменем України
21 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 394/88/20
провадження № 61-13224св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Зайцева А. Ю., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Кропивницького апеляційного суду від 01 липня 2021 року у складі колегії суддів: Голованя А. М., Карпенка О. Л., Дуковського О. Л.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Позов мотивовано тим, що після смерті матері ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, спадкоємцями за законом на спадкове майно, в тому числі на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, стали вона та її брат ОСОБА_2 .
Після поховання матері вона в терміновому порядку була вимушена виїхати за межі України на роботу. Брат пообіцяв, що самостійно оформить спадщину у нотаріуса на них обох після смерті матері і отримає всі необхідні правовстановлюючі документи на спадкові земельні ділянки. Зазначає, що вона не мала можливості самостійно займатися своїми спадковими справами і повністю довірилася своєму братові ОСОБА_2 .
Пояснює, що при подальшому особистому зверненні до нотаріуса їй було відмовлено в оформленні спадкування після смерті матері, оскільки нею був пропущений відведений законом строк для прийняття спадщини.
Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просила суд визначити їй додатковий строк - два місяці для подання до Новоархангельської державної нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 31 березня 2021 року у задоволенні позову відмовлено.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати, пов`язані із розглядом справи, у сумі 65 344,70 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що належним відповідачем повинна бути територіальна громада в особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини з приводу нерухомого майна, а саме земельної ділянки.
Суд також зазначив, що судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови у позові на позивача.
ОСОБА_1, не погоджуючись з вказаним рішенням суду в частині стягнення з неї на користь ОСОБА_2 суми судових витрат, подала апеляційну скаргу.
Постановою Кропивницького апеляційного суду від 01 липня 2021 року рішення місцевого суду змінено в частині стягнення судових витрат, пов`язаних із розглядом справи.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати, пов`язані із розглядом справи, у розмірі 20 000 грн.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що відображена інформація вактах виконаних робіт та калькуляції вартості правничої допомоги, наданої адвокатом, щодо характеру та обсягу виконаної адвокатом відповідача роботи (наданих послуг) не відповідає критерію розумності та часу, витраченому адвокатом на виконання відповідних робіт. Тому, враховуючи заперечення представника позивача, суд дійшов висновку про наявність підстав для визначення розміру витрат на правничу допомогу у сумі 20 000 грн.
Рішення в частині відмови в задоволенні позову у цивільній справі сторонами в апеляційному порядку не оскаржувалось, а тому апеляційним судом в силу статті 367 ЦПК України не переглядалось.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У серпні 2021 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить постанову апеляційного суду скасувати, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції ухвалив судове рішення необґрунтовано, з порушенням норм процесуального права, без врахування існуючих правових позицій Верховного Суду.
Доводи інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 просить у задоволенні касаційної скарги відмовити, а постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК Українипередбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 10 серпня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою в указаній справі та витребувано матеріали цивільної справи.
30 серпня 2021 року вказана справа передана на розгляд до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Встановлено, що 10 березня 2020 року між ОСОБА_2 та адвокатом Гончаруком І. М. укладено договір про надання правничої допомоги.
У додатку № 1 до цього договору адвокатом та клієнтом погоджено розмір погодинної оплати праці адвоката залежно від типу наданої послуги.
Акти виконаних робіт та калькуляція містять опис робіт, витраченого часу на виконання таких робіт, розрахунок вартості таких робіт, а також визначено, що замовник своїм підписом свідчить про згоду на оплату вказаних послуг та відсутність претензій і підтверджує факт оплати зазначеної грошової суми.
Представник відповідача адвокат Гончарук І. М. подав клопотання про розподіл судових витрат, просив стягнути з позивача у разі відмови у задоволенні позову понесені відповідачем витрати пов`язані з розглядом справи.
Представник позивача в судовому засіданні суду першої інстанції 10 червня 2020 року просив відмовити в задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_4 про стягнення судових витрат.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Оскільки рішення Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 31 березня 2021 року в частині відмови у задоволенні позову не було предметом апеляційного перегляду, у вказаній частині воно в касаційному порядку не переглядається.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції відповідає.