Постанова
Іменем України
21 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 463/1929/17
провадження № 61-2804св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Зайцева А. Ю., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1,
відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_2,
третя особа - приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Петелька Ігор Васильович,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 14 лютого 2020 року у складі судді Гирич С. В., постанову Львівського апеляційного суду від 09 лютого 2021 року у складі колегії суддів: Левика Я. А., Приколоти Т. І., Шандри М. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа - приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Петелька І. В., про визнання права власності в порядку спадкування за законом та усунення перешкод в користуванні майном.
Позов мотивовано тим, що квартира АДРЕСА_1 відповідно до свідоцтва про право власності від 10 жовтня 1996 року належала на праві спільної сумісної приватної власності ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
ОСОБА_4 був чоловіком позивачки.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер.
20 липня 2016 року позивачка звернулась до приватного нотаріуса Львівського міського нотаріально округу Петельки І. В. із заявою про прийняття спадщини за законом.
Також 15 листопада 2016 року вона подала заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_1, однак отримала постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій, оскільки не надала оригіналів правовстановлюючих документів на вказане нерухоме майно.
Зазначає, що вона не змогла надати оригінали документів, оскільки відповідачка ОСОБА_2, яка згідно із свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 09 грудня 2011 року є власником Ѕ частини вказаної квартири, їх не надає, не допускає позивачку до спірного житлового приміщення та чинить перешкоди в користуванні ним.
Позивачка вважає, що вона, як спадкоємець першої черги після смерті чоловіка, має право на спадкування Ѕ частки квартири АДРЕСА_1 . Інші спадкоємці першої черги відсутні, станом на 13 листопада 2016 року закінчився 6-ти місячний строк для прийняття спадщини.
Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просила визнати за нею право власності на Ѕ частку квартири АДРЕСА_1, загальною площею 64,3 кв. м, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ; усунути перешкоди в користуванні вказаною квартирою.
ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_1, третя особа - приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Петелька І. В., про усунення від права на спадкування та визнання права на спадкування.
Зустрічний позов мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в Комунальній міській клінічній лікарні швидкої допомоги помер ОСОБА_4, який є рідним братом ОСОБА_2 та чоловіком ОСОБА_1 .
Зазначає, що ОСОБА_4 перебував на "Д" обліку у сімейного лікаря Комунальної 6-тої міської поліклініки м. Львова з 14 серпня 2015 року. У жовтні 2015 року Личаківською міжрайонною МСЕК він визнаний інвалідом 3-ї групи загального захворювання терміном на один рік. В останні роки свого життя ОСОБА_4 тяжко хворів, потребував спеціального харчування, постійних медичних оглядів та лікування.
Позивачка за зустрічним позовом вказує, що з дружиною ОСОБА_4 не проживав, за ним ОСОБА_1 не доглядала, жодної допомоги, в тому числі матеріальної, не надавала.
ОСОБА_4 не працював, отримував пенсію по інвалідності, а ОСОБА_2 працювала та працює дотепер. Практично всі доходи витрачалися на лікування, обстеження та харчування ОСОБА_4
ОСОБА_2 стверджує, що саме вона опікувалась та доглядала за хворим ОСОБА_4, також вона займалась його похоронами.
ОСОБА_2 є спадкоємцем другої черги, проте вона фактично прийняла спадщину, оскільки на час відкриття спадщини постійно проживала зі спадкодавцем.
На підставі вказаного ОСОБА_2 просила усунути ОСОБА_1 від права на спадкування після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, та визнати за ОСОБА_2 право на спадкування після смерті ОСОБА_4 .
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 14 лютого 2020 року первісний позов задоволено частково.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частку квартири АДРЕСА_1, загальною площею 64,3 кв. м, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В решті в задоволенні позову відмовлено за безпідставністю.
В задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що між сторонами дійсно існує спір щодо права спадкоємця першої черги ОСОБА_1, яка своєчасно прийняла спадщину після смерті ОСОБА_4 .Оригінал правовстановлюючого документу на спадкове нерухоме майно у позивачки відсутній, відповідачка такий надавати відмовилась.
Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, місцевий суд виходив з того, що позивачка за зустрічним позовом не довела належними та допустимими доказами, що ОСОБА_4 через тяжку хворобу або каліцтво перебував у безпорадному стані та потребував сторонньої допомоги, а ОСОБА_1 ухилялася від надання допомоги померлому.
Не погодившись з таким рішенням місцевого суду, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу.
Постановою Львівського апеляційного суду від 09 лютого 2021 року рішення місцевого суду залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, висновки суду є обґрунтованими, передбачених законом підстав для його скасування при апеляційному розгляді не встановлено.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У лютому 2021 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить постанову апеляційного суду та рішення суду першої інстанції скасувати, направивши справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій ухвалили рішення необґрунтовано, з порушенням норм матеріального та процесуального права, без врахування існуючих правових позицій Верховного Суду, неповно та неправильно встановили обставини, які мають значення для справи, а висновки судів не відповідають фактичним обставинам справи.
Доводи інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 просить у задоволенні касаційної скарги відмовити, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК Українипередбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 15 березня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою в указаній справі та витребувано матеріали цивільної справи.
25 березня 2021 року вказана справа передана на розгляд до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що квартира АДРЕСА_1 належала на праві спільної сумісної приватної власності ОСОБА_3 та ОСОБА_4, відповідно до свідоцтва про право власності від 10 жовтня 1996 року.
Згідно з даними технічного паспорта квартира складається з трьох житлових кімнат житловою площею 39,5 кв. м, загальною площею 64,30 кв. м.
Установлено, що 26 грудня 1998 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 зареєстровано шлюб.
Згідно з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 05 липня 2016 року, Четвертою Львівською державною нотаріальною конторою 09 грудня 2011 року було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на Ѕ частку квартири АДРЕСА_1 на ім`я ОСОБА_2 .
Таким чином, співвласниками квартири АДРЕСА_1 (по Ѕ частці) стали ОСОБА_4 та ОСОБА_2
ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер.
20 липня 2016 року ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Львівського міського нотаріально округу Петельки І. В. з заявою про прийняття спадщини за законом після померлого ОСОБА_4
15 листопада 2016 року ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Львівського міського нотаріально округу Петельки І. В. з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_1 .
Приватний нотаріус Львівського міського нотаріально округу Петелька І. В. постановою від 15 листопада 2016 року відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на ім`я ОСОБА_1, оскільки заявником не було надано оригіналів правовстановлюючих документів на спірну квартиру.
Згідно копії спадкової справи № 30/2016, після смерті ОСОБА_4, крім позивачки ОСОБА_1, до нотаріуса з заявами про прийняття спадщини або з заявами про видачу свідоцтва про право на спадщину інші спадкоємці не зверталися.
Установлено, що відповідно до відповіді Комунальної 6-тої міської поліклініки м. Львова ОСОБА_4 перебував на "Д"-обліку у сімейного лікаря Комунальної 6-тої міської поліклініки м. Львова з 14 серпня 2015 року. В жовтні 2015 року Личаківською міжрайонною МСЕК визнаний інвалідом III групи загального захворювання терміном на один рік.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій відповідають.