ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 жовтня 2021 року
м. Київ
Справа № 873/117/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Білоуса В.В. - головуючого, Жукова С.В., Пєскова В.Г.
за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;
представники сторін до суду не з`явились про дату, час та місце судового засідання всі учасники справи повідомлені належним чином.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Раффайзен банк Аваль"
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду
від 06.07.2021
у складі судді: Сотнікова С.В.
у справі № 873/117/21
за заявою Акціонерного товариства "Раффайзен банк Аваль" про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" від 14.06.2021
у третейській справі № 56/21
за позовом Акціонерного товариства "Раффайзен банк Аваль"
до Фізичної особи підприємця Трубіної Оксани Степанівни,
ОСОБА_1
про солідарне стягнення заборгованості,-
ВСТАНОВИВ:
1. У Постійно діючий Третейський суд Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" звернулося Акціонерне товариство "Райффайзен банк Аваль" із позовом до фізичної особи-підприємця Трубіної Оксани Степанівни, ОСОБА_1 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором.
2. Рішенням Третейського суду від 14.06.2021 у третейській справі № 56/21 позов задоволено у повному обсязі; стягнуто солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 011/11206/00663284 від 25.09.2019 в сумі 69 349,25 грн, третейський збір в сумі 1 093,50 грн, по 546,75 грн з кожного.
3. Акціонерне товариство "Райффайзен банк Аваль" звернулось до Північного апеляційного господарського суду із заявою про видачу виконавчих документів на примусове виконання рішення Третейського суду від 14.06.2021 у третейській справі № 56/21.
Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції
4. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2021 у справі № 873/117/21 заяву Акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль" про видачу наказу залишено без задоволення та відмовлено у видачі наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" від 14.06.2021 у третейській справі № 56/21 про солідарне стягнення з ФОП Трубіної Оксани Степанівни та ОСОБА_1 на користь АТ "Райффайзен банк Аваль" заборгованості за кредитним договором № 011/11206/00663284 від 25.09.2019 в сумі 69 349,25 грн, третейського збору в сумі 1 093,50 грн.
Рух апеляційної скарги
5. 13.07.2021 Акціонерне товариство "Раффайзен банк Аваль" звернулось до Верховного Суду із апеляційною скаргою від 09.07.2021 ВИХ. №114/5-223401 на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2021 у справі № 873/117/21, підтвердженням чого є накладна відділення поштового зв`язку на конверті, в якому надійшла апеляційна скарга.
6. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду апеляційної скарги Акціонерного товариства "Раффайзен банк Аваль" у справі № 873/117/21 визначено колегію суддів у складі: Білоуса В.В. (головуючого), Пєсков В. Г., Жукова С.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 02.08.2021.
7. 21.07.2021 Акціонерним товариством "Раффайзен банк Аваль" було подано додаткові пояснення до апеляційної скарги ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2021 у справі № 873/117/21 про видачу виконавчих документів на виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" від 14.06.2021 у третейській справі № 56/21.
8. Ухвалою Верховного Суду від 09.08.2021 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Раффайзен банк Аваль" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2021 у справі № 873/117/21 залишено без руху на підставі ч. 2 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України.
9. Акціонерним товариством "Раффайзен банк Аваль" усунено недоліки апеляційної скарги у встановлений ухвалою Верховного Суду термін.
10. Ухвалою Верховного Суду від 20.09.2021 відкрито апеляційне провадження у справі № 873/117/21 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Раффайзен банк Аваль" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2021; призначено розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства "Раффайзен банк Аваль" на 12 жовтня 2021 року о 14:00.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала апеляційну скаргу
11. Не погоджуючись з вказаною ухвалою, Акціонерне товариство "Райффайзен банк Аваль" звернулось до Верховного Суду із апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану ухвалу від 06.07.2021 скасувати та ухвалити нове рішення про видачу виконавчого документу на виконання рішення Постійно діючого Третейського суду.
11.1. Характер фінансової поруки (похідний, залежний від основного зобов`язання), до умов даного договору поруки відноситься й п. 11.3. Кредитного договору. Оскільки вимоги, що випливають з поруки є акцесорними, тому мають розглядатися за правилами тієї юрисдикції, у якій розглядається чи підлягає розгляду спір з боржником за основним договором. Аналогічну позицію щодо підвідомчості спорів, що виникли на підставі солідарних зобов`язань за Кредитним договором викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду № 14-23цс19 від 27.03.2019.
11.2. Правові висновки про те, що позовні вимоги мають розглядатися в одному провадженні, якщо такі вимоги однорідні, нерозривно пов`язані між собою та від вирішення однієї з них залежить вирішення інших вимог наведені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 14-40цс18, від 21.02.2018 у справі № 14-41 цс 18, від 25.04.2018 у справі № 14-74цс18, від 20.06.2018 у справі № 14-224цс18, від 12.09.2018 № 14-269цс18.
11.3. Також у постановах Верховного Суду від 06.02.2020 у справі № 757/75445/17-ц, від 30.01.2019 у справі № 755/11937/16-ц, від 03.07.2019 у справі № 757/28305/15-ц та від 12.12.2018 у справі № 755/11648/15-ц, від 18.03.2020 у справі № 61-17385св18 викладено правову позицію про те, що договір поруки є додатковим, акцесорним зобов`язанням, який забезпечує належне виконання основного зобов`язання та виникає за умови існування основного; сторона такого договору не є споживачем, оскільки вказаний договір не направлений на задоволення потреб поручителя.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
12. До Верховного Суд від інших учасників справи не надходили відзиви на апеляційну скаргу.
Позиція Верховного Суду
13. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм права дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
14. Частиною другою статті 25 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), передбачено, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних господарських судів, ухвалені ними як судами першої інстанції. Аналогічну норму містить частина друга статті 253 зазначеного Кодексу.
15. Відповідно до статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
16. Отже, Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення у тих справах, які апеляційні суди розглядають як суди першої інстанції, зокрема справи щодо оскарження рішень третейських судів.
17. Предметом розгляду у цій справі є заява Акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль" про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" від 14.06.2021 у третейській справі № 56/21 про солідарне стягнення з ФОП Трубіної Оксани Степанівни та ОСОБА_1 на користь АТ "Райффайзен банк Аваль" заборгованості за кредитним договором № 011/11206/00663284 від 25.09.2019 в сумі 69 349,25 грн, третейського збору в сумі 1 093,50 грн.
18. Відповідно до частини другої статті 352 Господарського процесуального кодексу України заява про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду подається до апеляційного господарського суду за місцем проведення третейського розгляду протягом трьох років з дня ухвалення рішення третейським судом.
19. Згідно з частиною третьою статті 354 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи в судовому засіданні господарський суд встановлює наявність чи відсутність підстав для відмови у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, передбачених статтею 355 цього Кодексу.
20. Частиною 1 статті 5 Закону України "Про третейські суди" передбачено, що рішення третейського суду виконуються зобов`язаною стороною добровільно, в порядку та строки, що встановлені в рішенні. У разі, коли рішення третейського суду не виконується добровільно зобов`язаною цим рішенням стороною, інша сторона може подати до компетентного суду заяву про видачу виконавчого документа, яким у господарському судочинстві згідно зі статтею 327 Господарського процесуального кодексу України та пункту 1-1 частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" є наказ.
21. Відповідно до приписів статті 355 Господарського процесуального кодексу України суд відмовляє у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, якщо: 1) на день ухвалення рішення за заявою про видачу наказу рішення третейського суду скасовано судом; 2) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; 3) пропущено встановлений строк для звернення за видачею наказу, а причини його пропуску не визнані господарським судом поважними; 4) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; 5) третейська угода визнана недійсною; 6) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону; 7) рішення третейського суду містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів, не передбачені законом; 8) постійно діючий третейський суд не надав на вимогу господарського суду відповідну справу; 9) третейський суд вирішив питання про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі. Аналогічні положення передбачені статтею 56 Закону України "Про третейські суди".
22. Колегія суддів зауважує, що у відповідності до норм чинного законодавства при розгляді заяви про видачу виконавчого документа господарський суд не здійснює оцінки законності і обґрунтованості рішення третейського суду в цілому, а лише встановлює відсутність або наявність підстав для відмови в задоволенні заяви про видачу виконавчого документа, визначених статтею 56 Закону України "Про третейські суди" та статтею 355 Господарського процесуального кодексу України.
23. Колегія суддів також звертає увагу на те, що встановлення обставин укладення третейської угоди, її дійсності та змісту у необхідних обсягах, передує вирішенню господарським судом, як вимог про скасування рішення третейського суду, так і питання про наявність підстав для відмови у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду відповідно до статті 355 Господарського процесуального кодексу України, статті 56 Закону України "Про третейські суди". Аналогічна правова позиція наведена в постанові Верховного Суду від 18.11.2020 у справі № 876/32/20, від 08.04.2021 у справі № 876/79/20.
24. Відповідно до частини 2 статті 1 Закону України "Про третейські суди" до третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що виникає з цивільних та господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.
25. Частиною 1 статті 5 Закону України "Про третейські суди" передбачено, що юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.
26. У пункті 4 частини 1 статті 2 Закону України "Про третейські суди" визначено, що третейська угода - це угода сторін про передачу спору на вирішення третейським судом.
27. Відповідно до частин 1, 4-6 статті 12 Закону України "Про третейські суди" третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди. Третейська угода укладається у письмовій формі. Третейська угода вважається укладеною, якщо вона підписана сторонами чи укладена шляхом обміну листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням засобів електронного чи іншого зв`язку, що забезпечує фіксацію такої угоди, або шляхом направлення відзиву на позов, в якому одна із сторін підтверджує наявність угоди, а інша сторона проти цього не заперечує. Третейська угода має містити відомості про найменування сторін та їх місцезнаходження, предмет спору, місце і дату укладання угоди. Посилання у договорі, контракті на документ, який містить умову про третейський розгляд спору, є третейською угодою за умови, що договір укладений у письмовій формі і це посилання є таким, що робить третейську угоду частиною договору.
28. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 25.09.2019 між Акціонерним товариством "Райффайзен банк Аваль" (кредитор) та фізичною особою-підприємцем Трубіною О.С. (позичальник) укладено кредитний договір № 011/11206/00663284.
29. За умовами пункту 11.3 кредитного договору, всі спори, що виникають між сторонами у зв`язку з договором, підлягають вирішенню шляхом переговорів. У разі неможливості вирішити спори шляхом переговорів - всі спори між сторонами, які виникають за договором або у зв`язку з ним, підлягають передачі на розгляд і остаточне вирішення Третейського суду або до Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків.
30. В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, 25.09.2019 між Акціонерним товариством "Райффайзен банк Аваль" (кредитор) та ОСОБА_1 (поручитель) було укладено договір поруки 011/11206/00663284/П, за умовами п. 1.1 якого поручитель зобов`язався відповідати перед кредитором солідарно з позичальником за виконання забезпечених зобов`язань, у тому числі тих, що виникнуть у майбутньому, які випливають з умов кредитного договору, за умовами якого позичальник зобов`язаний повернути кредит в розмірі 77 000,00 грн та сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 24 % річних.
31. За умовами "Визначення термінів" договору поруки, позичальник - фізична особа-підприємець Трубіна Оксана Степанівна; кредитний договір - кредитний договір № 011/11206/00663284 від 25.09.2019.
32. Отже, кредитний договір містить третейське застереження, за яким сторони узгодили, що спори, які виникають з цього договору, будуть вирішуватись саме у Третейському суді, тобто між його сторонами укладена третейська угода в розумінні статті 12 Закону України "Про третейські суди".
33. Наявність між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам Закону України "Про третейські суди" є першочерговою, обов`язковою та безумовною підставою для віднесення справи до підвідомчості третейських судів, а відсутність такої угоди між сторонами спору, як і не підтвердження її укладення, виключає можливість розгляду такої спору третейським судом, тобто засвідчує непідвідомчість справи цьому суду.
34. Водночас, договір поруки, укладений 25.09.2019 між Акціонерним товариством "Райффайзен банк Аваль" (кредитор) та ОСОБА_1 (поручитель) не містить третейського застереження.
35. Як було зазначено вище, Рішенням Третейського суду від 14.06.2021 у третейській справі № 56/21 позов задоволено у повному обсязі; стягнуто солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 011/11206/00663284 від 25.09.2019 в сумі 69349,25 грн, третейський збір в сумі 1093,50, по 546,75 грн з кожного.
36. Суд першої інстанції дійшов висновку, що рішення Третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, а оскільки спір у третейському суді вирішено способом солідарного стягнення з відповідачів заборгованості, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для відмови у видачі наказу на його примусове виконання відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 355 ГПК України.
37. Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову у видачі наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" від 14.06.2021 у третейській справі № 56/21 в частині вимог Акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль" (кредитор) до фізичної особи-підприємця Трубіною О.С. з огляду на наступне.
38. Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів третейської справи, що Рішенням Третейського суду від 14.06.2021 у третейській справі № 56/21 не скасовано компетентним судом; строк для звернення за видачею виконавчого документа не пропущений; третейська угода, що міститься в п. 11.3 кредитного договору не визнана недійсною компетентним судом; склад третейського суду відповідав вимогам Закону України "Про третейські суди"; рішення третейського суду не містить способи захисту прав, які не передбачені законами України, третейський суд не вирішив питання про права і обов`язки осіб, які не брали участь у справі. При цьому, докази добровільного виконання фізичною особою-підприємцем Трубіною О.С. зазначеного рішення третейського суду в матеріалах справи відсутні та сторонами не подані.
39. Укладення між банком та позичальником третейської угоди, що міститься в умовах кредитного договору не передбачає автоматичного поширення цієї третейської угоди на відносини з поручителями за договорами поруки, які такої (третейської) угоди не містять.
40. Відповідно до п. 4 частини 1 статті 355 ГПК України рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди.
41. Оскільки спір між банком і поручителем про стягнення заборгованості за кредитним договором не підвідомчий третейському суду, заява Акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль" (кредитор) про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" від 14.06.2021 у третейській справі № 56/21 підлягає задоволенню лише в частині вимог банку до фізичної особи-підприємця Трубіної Оксани Степанівни.
42. Аналогічну позицію викладено у постановах Верховного Суду від 21.04.2021 у справі № 876/73/20 та від 30.09.2021 у справі № 873/96/21.
43. Водночас Північний апеляційний господарський суд, який діяв як суд першої інстанції наведеного не врахував та прийняв оскаржуване судове рішення з порушенням пункту 4 частини 1 статті 355 ГПК України.
44. Згідно з ч. ч. 1, 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
45. Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (п. 4 ч. 1 ст. 277 ГПК України).
46. Отже, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, ухвала Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2021 у справі № 873/117/21 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення заяви АТ "Райффайзен банк Аваль" про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" від 14.06.2021 у третейській справі № 56/21 та про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" від 14.06.2021 у третейській справі № 56/21 про стягнення з фізичної особи-підприємця Трубіної Оксани Степанівни на користь АТ "Райффайзен Банк Аваль" заборгованість за кредитним договором № 011/11206/00663284 від 25.09.2019 року у сумі 69 349,25 грн та про стягнення з фізичної особи-підприємця Трубіної Оксани Степанівни на користь Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Авальтретейський збір у сумі 1093,50 грн. Відтак, у задоволенні заяви АТ "Райффайзен банк Аваль" про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" від 14.06.2021 у третейській справі № 56/21 про солідарне стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль" заборгованості за кредитним договором № 011/11206/00663284 від 25.09.2019 року у сумі 69 349,25 грн та третейського збору у сумі 546, 75 грн слід відмовити.
Керуючись ст. 25, 240, ч.2 ст. 253, 269, 270, 275, 277, 282, 355 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 15.01.2020 № 460-IX, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,