ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 вересня 2021 року
м. Київ
Справа № 910/5808/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Банаська О. О. - головуючого, Васьковського О. В., Пєскова В. Г.
за участю секретаря судового засідання Солоненко А. В.
за участю представників:
скаржника ОСОБА_1 : Швець В. Ю.
позивача ТОВ "Укрщеббуд" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Реверука П. К.: Гончарук А. М.
третьої особи ОСОБА_2 : Шульга А. В.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2021
у складі колегії суддів: Полякова Б. М. (головуючого), Буравльова С. І., Куксова В. В.
та на рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2020
у складі судді Омельченко Л. В.
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрщеббуд" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Реверука П. К.
до 1. ОСОБА_3
2. ОСОБА_1
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача
1. ОСОБА_2
2. ОСОБА_4
про витребування майна з чужого незаконного володіння
у межах справи № 910/8428/18
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрщеббуд"
про банкрутство
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.07.2018 відкрито провадження у справі № 910/8428/18 про банкрутство ТОВ "Укрщеббуд"; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника; оприлюднено на офіційному вебсайті Вищого господарського суду України повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Укрщеббуд"; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Реверука Петра Костянтиновича; визначено дату проведення попереднього судового засідання.
2. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.12.2018 визнано кредиторів боржника та затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ "Укрщеббуд".
3. Постановою Господарського суду міста Києва від 16.01.2019 у справі № 910/8428/18, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2019, ТОВ "Укрщеббуд" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру ліквідатором боржника призначено арбітражного керуючого Реверука П. К.
Короткий зміст і підстави наведених у позові вимог
4. ТОВ "Укрщеббуд" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Реверука П. К. звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння у межах справи № 910/8428/18 за заявою ТОВ "Укрщеббуд" про банкрутство та просило суд витребувати на користь ТОВ "Укрщеббуд" таке нерухоме майно:
- земельну ділянку площею 2,4045 га, розташовану за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р., с. Білогородка, яка перебуває у володінні ОСОБА_3 ;
- земельну ділянку площею 4,6549 га, розташовану за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р., с. Білогородка, яка перебуває у володінні ОСОБА_3 ;
- земельну ділянку площею 5,772 га, розташовану за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р., с. Білогородка, яка перебуває у володінні ОСОБА_3 ;
- земельну ділянку площею 4,9367 га, розташовану за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р., с. Білогородка, яка перебуває у володінні ОСОБА_3 ;
- земельну ділянку площею 3,6307 га, розташовану за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р., с. Білогородка, яка перебуває у володінні ОСОБА_1 ;
- земельну ділянку площею 2,408 га, розташовану за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р., с. Білогородка, яка перебуває у володінні ОСОБА_1 .
5. За твердженням позивача, вищезазначене спірне нерухоме майно вибуло з володіння ТОВ "Укрщеббуд" поза його волею, а тому підлягає поверненню шляхом витребування у відповідачів.
Фактичні обставини справи, установлені судами попередніх інстанцій
6. Право власності на спірні земельні ділянки набуто позивачем на підставі договору купівлі продажу від 29.04.2014, укладеного між ТОВ "Тайсон Інвестмент Групп" (продавець) та ТОВ "Укрщеббуд" (покупець) та було зареєстроване за ТОВ "Укрщеббуд" в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
7. Спірні земельні ділянки перебували в іпотеці у ПАТ "Банк національний кредит" на підставі Договору іпотеки № 04-589/1-1 від 06.12.2010, укладеного між ПАТ "Банк національний кредит" (Іпотекодержатель) та ТОВ "Тайсон Інвестмент Групп" (Іпотекодавець), який є майновим поручителем за зобов`язаннями ОСОБА_4 по договору кредиту № 24Ф/2010/05-588/2-1 від 06.12.2010, укладеному між ПАТ "Банк національний кредит" та ОСОБА_4 .
8. Земельні ділянки були предметом забезпечення грошових вимог кредитора - ПАТ "Банк національний кредит" у справі № 910/8428/18 про банкрутство ТОВ "Укрщеббуд" за договором про надання невідновлювальної кредитної лінії № 24Ф/2010/05-588/2-1 від 06.12.2010.
9. 19.07.2019 між ПАТ "Банк національний кредит" та ОСОБА_2 були укладені договори про відступлення прав вимоги за договором про надання невідновлюваної кредитної лінії № 24Ф/2010/05-588/2-1 від 06.12.2010 та іпотечним договором № 04589/1-1 від 06.12.2010.
10. Ухвалою Господарського суду м. Києва від 13.01.2020 залучено ОСОБА_2 в якості правонаступника ПАТ "Банк національний кредит" у справі № 910/8428/18 про банкрутство ТОВ "Укрщеббуд" в частині кредиторських вимог на суму 27 251 353,76 грн за договором про надання невідновлювальної кредитної лінії № 24Ф/2010/05-588/2-1 від 06.12.2010.
11. Спірні земельні ділянки є предметом забезпечення грошових вимог кредитора - ОСОБА_2 у справі № 910/8428/18.
12. Додатковим рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12.04.2016 у справі № 202/2234/16-ц в рахунок погашення заборгованості за договором позики від 01.09.2010, укладеним між ТОВ науково-виробничий центр "ЕНЕРГІЯ-СЕРВІС" та ТОВ "Тайсон Інвестмент Групп" на суму 6 000 000,00 грн, на підставі п. 5 Договору позики від 01.09.2010 звернуто стягнення на предмет застави шляхом визнання права власності за ТОВ НВЦ "ЕНЕРГІЯ-СЕРВІС" на земельні ділянки, які знаходяться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Білогородка, кадастрові номери: 3222480400:05:004:0123; 3222480400:05:004:0124; 3222480400:05:004:0125; 3222480400:05:004:0126; 3222480400:05:004:0127; 3222480400:05:004:0131.
13. 27.07.2018 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно були внесені записи про реєстрацію права приватної власності за ТОВ НВЦ "ЕНЕРГІЯ-СЕРВІС" на вказані земельні ділянки, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
14. Отже, спірні земельні ділянки вибули з володіння позивача на підставі додаткового рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12.04.2016 у справі № 202/2234/16-ц та були зареєстровані на праві власності за ТОВ НВЦ "ЕНЕРГІЯ-СЕРВІС".
15. Згідно із записами у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, всі земельні ділянки були передані фізичній особі - ОСОБА_5 в рахунок погашення боргу під час виконавчого провадження № 56880854.
16. 03.08.2018 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно були внесені записи про реєстрацію права приватної власності на спірні земельні ділянки за фізичною особою - ОСОБА_5 .
17. 09.08.2018 Товарною біржею "Січеславська правова" був складений протокол № 1 про проведення аукціону, відповідно до якого переможцем аукціону став ОСОБА_3, який придбав лот № 5 (земельні ділянки кадастрові номери: 3222480400:05:004:0123; 3222480400:05:004:0124; 3222480400:05:004:0125; 3222480400:05:004:0126; 3222480400:05:004:0127; 3222480400:05:004:0131) за 26 000 000,00 грн, з ПДВ.
18. 09.08.2018 між ОСОБА_5 (продавець) та ОСОБА_3 (покупець) був підписаний договір купівлі-продажу майна, предметом якого є лот № 5: земельні ділянки (кадастрові номери: 3222480400:05:004:0123; 3222480400:05:004:0124; 3222480400:05:004:0125; 3222480400:05:004:0126; 3222480400:05:004:0127; 3222480400:05:004:0131), які знаходяться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Білогородка.
19. 10.08.2018 між ОСОБА_5 (продавець) та ОСОБА_3 (покупець) був складений та підписаний акт приймання-передачі майна.
20. 10.08.2018 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно були внесені записи про реєстрацію права приватної власності на земельні ділянки за фізичною особою - ОСОБА_3 .
21. Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20.06.2019 у справі № 369/5812/19 задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя та поряд з іншим визнано за ОСОБА_1 право власності на земельні ділянки кадастрові номери: 3222480400:05:004:0125 та 3222480400:05:004:0126; визнано за ОСОБА_3 право власності на земельні ділянки кадастрові номери: 3222480400:05:004:0123; 3222480400:05:004:0124; 3222480400:05:004:0127; 3222480400:05:004:0131.
22. 26.07.2019 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно були внесені зміни щодо права власності на земельні ділянки та підстав виникнення права власності.
23. Останнім набувачем земельних ділянок кадастрові номери: 3222480400:05:004:0123; 3222480400:05:004:0124; 3222480400:05:004:0127; 3222480400:05:004:0131 є відповідач 1 - ОСОБА_3, а останнім набувачем земельних ділянок кадастрові номери: 3222480400:05:004:0125 та 3222480400:05:004:0126 є відповідач 2 - ОСОБА_1 .
24. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 29.01.2020 у справі № 202/2234/16-ц додаткове рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12.04.2016 було скасовано, відмовлено у задоволенні позовної заяви третьої особи з самостійними вимогами - ТОВ НВЦ "ЕНЕРГІЯ-СЕРВІС" про звернення стягнення на предмет застави.
25. У цій постанові апеляційний суд, з поміж іншого, дійшов таких висновків: про неукладеність договору позики у зв`язку з відсутністю доказів передання грошей кредитодавцем та їх отримання позичальником; договір позики не посвідчувався нотаріально, отже жодних прав іпотекодержателя (в тому числі права звернення стягнення на заставлене майно у будь-який спосіб) за таким договором ТОВ НВЦ "ЕНЕРГІЯ-СЕРВІС" не набувало; докази державної реєстрації іпотеки на користь ТОВ НВЦ "ЕНЕРГІЯ-СЕРВІС", як іпотекодержателя, у матеріалах справи відсутні; переважного права на задоволення своїх вимог за рахунок земельних ділянок ТОВ НВЦ "ЕНЕРГІЯ-СЕРВІС" не набувало тощо.
26. Постанова Дніпровського апеляційного суду від 29.01.2020 у справі № 202/2234/16-ц набрала законної сили.
27. Ухвалою Верховного Суду від 03.09.2020 у справі № 202/2234/16-ц відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення дії постанови Дніпровського апеляційного суду від 29.01.2020.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
28. Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.12.2020 задоволено позов ТОВ "Укрщеббуд" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Реверука П. К. та витребувано від відповідачів у власність ТОВ "Укрщеббуд" спірні земельні ділянки.
29. Постановою Північного апеляційного господарського суду 02.06.2021 рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2020 у справі № 910/5808/20 залишено без змін.
30. Апеляційний суд погодився з висновками місцевого господарського суду про задоволення позову ТОВ "Укрщеббуд", вказавши на те, що позивач був власником спірних земельних ділянок, які вибули з його володіння на підставі додаткового рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12.04.2016 у справі № 202/2234/16-ц, яке було скасовано постановою Дніпровського апеляційного суду від 29.01.2020 у справі № 202/2234/16-ц, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що земельні ділянки вибули з володіння ТОВ "Укрщеббуд" поза його волею, а тому в силу положень пункту 3 частини першої статті 388 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), земельні ділянки підлягають витребуванню у відповідачів.
Короткий зміст наведених у касаційній скарзі вимог
31. 06.07.2021 ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду 02.06.2021 та на рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2020 у справі № 910/5808/20, просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
32. ОСОБА_1 стверджує про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та порушення норм процесуального права, зазначаючи в якості підстави касаційного оскарження пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України, та в контексті цієї підстави посилається на:
- неврахування судами попередніх інстанцій правового висновку, викладеного у постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 495/9786/16, від 17.03.2020 у справі № 495/9473/16-ц, від 06.04.2020 у справі № 495/9474/16-ц. від 08.04.2020 у справі № 495/9449/16-ц, за яким, якщо є нескасоване рішення суду, на підставі якого особа набула право власності на майно, то відсутні правові підстави для його витребування відповідно до статті 388 ЦК України у добросовісного набувача, оскільки за таких обставин добросовісний набувач придбав це майно у особи, яка мала право його відчужувати.
33. Касант стверджує, що зазначений висновок підлягає врахуванню у цій справі, адже вважає, що вона набула право власності на спірні земельні ділянки на підставі рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20.06.2019 у справі № 369/5812/19 про поділ майна подружжя.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
34. Ліквідатор ТОВ "Укрщеббуд" у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, стверджуючи про помилковість доводів касанта, посилається на правильність висновків про наявність підстав для витребування спірного майна з чужого незаконного володіння та їх відповідність правовим позиціям, викладеним у постановах суду касаційної інстанції.
35. У відзиві на касаційну скаргу третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2 заперечує доводи касанта, посилаючись на встановлені судами попередніх інстанцій обставини вибуття майна з володіння ТОВ "Укрщеббуд"; закриття Верховним Судом касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського апеляційного суду від 29.01.2020 у справі № 202/2234/16-ц; нерелевантність для справи, що переглядається, зазначених у касаційній скарзі висновків Верховного Суду, а також правомірність і обґрунтованість вимог позивача.
36. Від інших учасників відзивів на касаційну скаргу не надійшло.
37. У судовому засіданні 23.09.2021 представники касанта, ліквідатора боржника та третьої особи підтримали наведені позиції та надали пояснення по суті справи.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
38. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
39. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
40. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
41. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої та апеляційної інстанції
42. Предметом судового розгляду у цій справі є позов ТОВ "Укрщеббуд" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Реверука П. К. до ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння у межах справи № 910/8428/18 за заявою ТОВ "Укрщеббуд" про банкрутство
43. Аналіз змісту доводів касаційної скарги ОСОБА_1 свідчить, що останні в цілому обґрунтовані тим, що вона набула права власності на спірні земельні ділянки на підставі рішення суду про поділ майна подружжя, яке набрало законної сили і не скасовано, що виключає можливість його витребування відповідно до статті 388 ЦК України.
44. Переглядаючи справу у касаційному порядку, Верховний Суд враховуючи приписи статей 300, 310 ГПК України зважає на таке.
45. Відповідно до частини першої статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
46. Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України).
47. Вказана норма визначає сукупно дві умови, за одночасної наявності яких власник має право витребувати своє майно від іншої особи, а саме: правову - незаконність, відсутність відповідної підстави та фактичну, що виявляється у заволодінні майном іншою особою.
48. Захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, яке було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387 та 388 ЦК України.
49. Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини першої статті 388 ЦК України залежить від того, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача.
50. Так, згідно з пунктом 3 частини першої статті 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно, зокрема, вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
51. У цій справі судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач був власником спірних земельних ділянок, які вибули з його володіння на підставі додаткового рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12.04.2016 у справі № 202/2234/16-ц, яке було скасовано постановою Дніпровського апеляційного суду від 29.01.2020 у справі № 202/2234/16-ц, що набрала законної сили та не скасована.
52. Вибуття майна з володіння власника на підставі судового рішення, ухваленого щодо цього майна, але в подальшому скасованого, вважається таким, що вибуло з володіння власника поза його волею. Такий правовий висновок викладений у численних постановах Верховного Суду України: від 24.06.2015 у справі № 6-251цс15, від 21.12.2016 у справі № 6-2233цс16 та від 18.01.2017 у справі № 6-2776цс16 та підтриманий Великою Палатою Верховного Суду, зокрема у постановах від 05.12.2018 у справі № 522/2110/15-ц, від 15.05.2019 у справі № 522/7636/14-ц.
53. Захист порушених прав особи, яка вважає себе власником майна, яке було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387 та 388 ЦК України. Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 17.12.2014 у справі № 6-140цс14 та неодноразово викладався у постановах Великої палати Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 916/585/18 (916/1051/20), від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13.
54. З`ясовуючи належність відповідачів у цій справі суди попередніх інстанцій встановили, що вибулі з володіння позивача, поза його волею, спірні земельні ділянки були зареєстровані на праві власності за ТОВ НВЦ "ЕНЕРГІЯ-СЕРВІС" на підставі додаткового рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12.04.2016 у справі № 202/2234/16-ц.
55. Надалі, всі земельні ділянки були передані фізичній особі - ОСОБА_5 в рахунок погашення боргу у виконавчому провадженні № 56880854, згідно із записами у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 03.08.2018.
56. 09.08.2018 між ОСОБА_5 (продавець) та ОСОБА_3 (покупець) був підписаний договір купівлі-продажу майна, предметом якого є лот № 5: земельні ділянки (кадастрові номери: 3222480400:05:004:0123; 3222480400:05:004:0124; 3222480400:05:004:0125; 3222480400:05:004:0126; 3222480400:05:004:0127; 3222480400:05:004:0131), які знаходяться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Білогородка, та 10.08.2018 сторонами був підписаний акт приймання-передачі цього майна.
57. Запис про реєстрацію права приватної власності на земельні ділянки за фізичною особою - ОСОБА_3 внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 10.08.2018.
58. Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20.06.2019 у справі № 369/5812/19 про поділ майна подружжя, серед іншого, визнано за ОСОБА_1 право власності на земельні ділянки кадастрові номери: 3222480400:05:004:0125 та 3222480400:05:004:0126; визнано за ОСОБА_3 право власності на земельні ділянки кадастрові номери: 3222480400:05:004:0123; 3222480400:05:004:0124; 3222480400:05:004:0127; 3222480400:05:004:0131.
59. 26.07.2019 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно були внесені зміни щодо права власності на земельні ділянки та підстав виникнення права власності.
60. Отже, як правильно вказали суди попередніх інстанцій належними відповідачами у цій справ є останні їх набувачі: земельних ділянок кадастрові номери: 3222480400:05:004:0123; 3222480400:05:004:0124; 3222480400:05:004:0127; 3222480400:05:004:0131 - відповідач 1 ОСОБА_3, а земельних ділянок кадастрові номери: 3222480400:05:004:0125 та 3222480400:05:004:0126 - відповідач 2 ОСОБА_1 .
61. Власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника (близький за змістом підхід сформулював Верховний Суд України у постанові від 17.12.2014 у справі № 6-140цс14, який був підтриманий Великою Палатою Верховного Суду від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13, від 15.06.2021 у справі № 916/585/18 (916/1051/20), від 16.06.2020 у справі № 372/266/15-ц).
62. Якщо дійсний власник спірного майна не був учасником судового процесу, за наслідком якого ухвалене судове рішення, яке стало правовою підставою для набуття права власності на спірне майно іншою особою, в тому числі останнім набувачем, тобто яке вибуло з володіння власника поза його волею, то це майно може бути витребуване у добросовісного набувача (подібний висновок викладений й у постановах Верховного Суду від 12.04.2018 у справі № 910/16133/16 та від 20.02.2019 у справі № 916/1689/17 та узгоджується мutatis mutandis з правовими висновками, викладеними у постанові Верховного Суду України від 11.02.2015 у справі № 6-1цс15, від 16.09.2015 у справі № 6-1203цс15).
63. Як уже зазначалося, судами попередніх інстанцій встановлено, що після вибуття з володіння ТОВ "Укрщеббуд" поза його волею, спірні земельні ділянки були зареєстровані на праві власності за ТОВ НВЦ "ЕНЕРГІЯ-СЕРВІС" та надалі передані в рахунок погашення боргу фізичній особі - ОСОБА_5 в рамках заходів виконавчого провадження № 56880854, яким відчужені на підставі договору купівлі-продажу майна, укладеного 09.08.2018 між ОСОБА_5 (продавець) та ОСОБА_3 (покупець), що є останнім набувачем та відповідачем за позовом про витребування майна у цій справі.
64. Відповідно до частин першої, другої статті 660 ЦК України якщо третя особа на підставах, що виникли до продажу товару, пред`явить до покупця позов про витребування товару, покупець повинен повідомити про це продавця та подати клопотання про залучення його до участі у справі. Продавець повинен вступити у справу на стороні покупця. Якщо покупець не повідомив продавця про пред`явлення третьою особою позову про витребування товару та не подав клопотання про залучення продавця до участі у справі, продавець не відповідає перед покупцем, якщо продавець доведе, що, взявши участь у справі, він міг би відвернути відібрання проданого товару у покупця.
65. За приписами статті 661 ЦК України у разі вилучення за рішенням суду товару у покупця на користь третьої особи на підставах, що виникли до продажу товару, продавець має відшкодувати покупцеві завдані йому збитки, якщо покупець не знав або не міг знати про наявність цих підстав.
66. Таким чином, закон встановлює відповідальність продавця та передбачає можливість захистити свої права у справі за позовом про витребування майна, як для останнього набувача - шляхом подання клопотання про залучення продавця до участі у справі, так і право продавця захистити свої інтереси саме під час вирішення вимог про витребування спірного майна задля відвернення стягнення з нього збитків чи відібрання проданого товару у покупця.
67. Відтак, за встановлених судами попередніх інстанцій обставин ухвалені у цій справі судові рішення можуть мати вплив на права, інтереси та (або) обов`язки продавця та усіх володільців спірного майна за ланцюгом його відчуження.
68. У пункті 26 рішення Європейського суду з прав людини від 15.05.2008 у справі "Надточій проти України" (заява № 7460/03) зазначено, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
69. У контексті забезпечення прав усіх осіб, які можуть бути зацікавлені у розгляді певної справи, суди та сторони - учасники справи повинні діяти добросовісно, повідомляючи суду про усіх зацікавлених у справі осіб задля забезпечення об`єктивного та спрагливого розгляду справи.
70. Відповідно до частини другої статті 50 ГПК України якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
71. Отже, сторони - учасники цієї справи повинні були повідомити суд про права інших осіб на предмет спору, а суд повинен був залучити цих осіб до участі у справі, як осіб права яких можуть бути порушено за наслідками ухвалення судового рішення, та забезпечити їх участь у справі та їх процесуальні права.
72. Утім наведеного судами попередніх інстанцій не враховано та здійснено розгляд позову ТОВ "Укрщеббуд" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Реверука П. К. без належного з`ясування та визначення суб`єктного складу учасників спірних правовідносин, в тому числі без встановлення обставин та залучення осіб, чиїх прав або обов`язки можуть стосуватися рішення у цій справі.
73. З урахуванням наведеного Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для виходу за межі доводів касаційної скарги оскільки прийняття судом рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі відповідно до пункту 8 частини третьої статті 310 ГПК України є самостійною підставою для скасування рішень судів попередньої інстанції та направлення справи на новий розгляд.
74. З урахуванням наведеного колегія суддів касаційної інстанції вважає висновки судів попередніх інстанцій передчасними та зробленими у справі без належного з`ясування суб`єктного складу учасників справи, що ставить під сумнів всебічність і повноту судового розгляду.
75. Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
76. Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Ван де Гурк проти Нідерландів").
77. Більш того, у визначення справедливого судового розгляду справи сторін не можна не враховувати загальні фактичні та юридичні обставини справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Станкевич проти Польщі").
78. У рішеннях Європейського суду з прав людини у справі "Де Куббер проти Бельгії" та у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії" наголошується про те, що правосуддя має не тільки чинитися, також має бути видно, що воно чиниться. На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість. Якщо помилка національного суду щодо питань права або факту є настільки очевидною, що її можна кваліфікувати як "явну помилку" (тобто помилку, якої б не міг припуститися розумний суд) вона може порушити справедливість провадження (рішення Європейського суду з прав людини "Хамідов проти Росії").
79. Відповідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
80. Однак, ухвалені у справі судові рішення повною мірою таким вимогам не відповідають, адже ухвалені без з`ясування судами належного суб`єктного складу учасників спірних правовідносин та їх залучення до участі в справі.