1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2021 року

м. Київ

Справа № 872/12/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Ткаченко Н. Г. - головуючого, Жукова С. В., Пєскова В. Г.

за участю секретаря судового засідання Громак В. О.

за участю представників: ТОВ "Граноком" - директора Литвиненка С. В.,

ТОВ "ТЕХНОТОРГ" - адвоката Кравця В. О.

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції (через Миколаївський апеляційний суд та Лубенський міськрайонний суд Полтавської області) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Граноком"

на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.07.2021

у справі № 872/12/21

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Граноком"

про скасування рішення Постійного діючого Третейського суду при Регіональній Торгово-промисловій палаті Миколаївської області від 24.02.2021

у третейській справі № 28/2020

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОТОРГ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Граноком"

про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

У травні 2021 року ТОВ "Граноком" звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду із заявою про скасування рішення Постійного діючого Третейського суду при Регіональній Торгово-промисловій палаті Миколаївської області від 24.02.2021 у третейській справі № 28/2020.

В обґрунтування вимог ТОВ "Граноком" зазначало, що третейського суддю у третейській справі № 28/2020 було обрано із порушенням вимог Закону України "Про третейські суди". Відтак склад третейського суду, яким прийнято рішення у третейській справі № 28/2020 не відповідав вимогам закону, що відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 350 ГПК України є підставою для скасування такого рішення.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.07.2021 у справі № 872/12/21 (суддя Філінюк І. Г.) відмовлено у задоволенні заяви ТОВ "Граноком" про скасування рішення Постійного діючого Третейського суду при Регіональній Торгово-промисловій палаті Миколаївської області від 24.02.2021 у третейській справі №28/2020.

Ухвала суду першої інстанції мотивована відсутністю визначених ст. 350 ГПК України підстав для скасування рішення Постійного діючого Третейського суду при Регіональній Торгово-промисловій палаті Миколаївської області від 24.02.2021 у третейській справі №28/2020.

У апеляційній скарзі ТОВ "Граноком" просить скасувати ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.07.2021 у справі № 872/12/21 та ухвалити нове рішення, яким скасувати рішення Постійного діючого Третейського суду при Регіональній Торгово-промисловій палаті Миколаївської області від 24.02.2021 у третейській справі № 28/2020, а справу передати на розгляд до Полтавського господарського суду.

Заявник апеляційної скарги зазначає, що Південно-західний апеляційний господарський суд необґрунтовано відмовив у задоволенні заяви про скасування рішення третейського суду, не врахувавши наведених ТОВ "Граноком" обставин щодо порушення порядку формування складу третейського суду у третейській справі №28/2020.

При цьому ТОВ "Граноком" вважає, що суд першої інстанції не врахував, що Регламент Постійно діючого третейського суду при Регіональній торгово-промисловій палаті Миколаївської області суперечить вимогам ст. 17 Закону України "Про третейські суди", у зв`язку з чим спір, що був переданий на розгляд третейського суду, підлягав розгляду господарським судом.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ "ТЕХНОТОРГ" просить апеляційну скаргу ТОВ "Граноком" залишити без задоволення, а ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.07.2021 у справі № 872/12/21 - без змін.

Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н. Г., дослідивши матеріали справи №872/12/21 та третейської справи № 28/2020, заслухавши пояснення представників учасників справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ТОВ "Граноком" не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Частинами 1 та 2 ст. 350 ГПК України передбачено, що рішення третейського суду може бути скасовано лише у випадках, передбачених цією статтею. Рішення третейського суду може бути скасовано у разі, якщо: 1) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; 2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; 3) третейську угоду визнано судом недійсною; 4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону; 5) третейський суд вирішив питання про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про третейські суди" юридичні та/або фізичні особи, а також адміністратор за випуском облігацій, який діє в інтересах власників облігацій відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України "Про третейські суди" третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди.

Відповідно до приписів ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як вбачається із матеріалів справи, в січні 2021 року ТОВ "ТЕХНОТОРГ" звернулось до Постійного діючого Третейського суду при Регіональній Торгово-промисловій палаті Миколаївської області позовною заявою про стягнення з ТОВ "Граноком" заборгованості на загальну суму 1 128 553,05 грн.

Позовні вимоги ТОВ "ТЕХНОТОРГ" ґрунтувались на неналежному виконанні ТОВ "Граноком" зобов`язань за договором купівлі-продажу від 18.07.2019 № 41/40 017, в п. 8.1 якого сторони передбачили, що всі спори, протиріччя чи вимоги, що виникають із цього договору чи пов`язані з ним, в тому числі ті, що стосуються виконання, порушення, припинення чи недійсності, підлягають вирішенню у Постійно діючому третейському суді при Регіональній торгово-промисловій палаті Миколаївській області згідно з його Регламентом. Місце проведення засідання третейського суду - м.Миколаїв, приміщення Регіональної торгово-промислової палати Миколаївської області - м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, буд. 41. Склад Третейського суду - 1 арбітр Андреєва Олена Анатоліївна.

Із вищезазначених умов договору вбачається, що сторони договору поставки від купівлі-продажу від 18.07.2019 № 41/40 017 уклали третейську угоду у вигляді третейського застереження в договорі та визначили третейський суд, а також обрали третейського суддю.

Рішенням Постійно діючого Третейського суду при Регіональній Торгово-промисловій палаті Миколаївської області від 24.02.2021 у третейській справі №28/2020 позов задоволено у повному обсязі. Стягнуто з ТОВ "Граноком" на користь ТОВ "ТЕХНОТОРГ" заборгованість за договором № 41/40017 від 18.07.2019 на загальну суму 1 128 553,05 грн, в тому числі: 797 374,81 грн основного боргу, 118 148,89 грн пені, 47 902,05 грн 5% штрафу, 143 706,15 грн 15% штрафу, 21 421,15 грн 3% річних та витрати, пов`язані з вирішенням спору третейським судом в сумі 12 303,69 грн.

Як вбачається із матеріалів третейської справи № 28/2020, дану третейську справу розглянула третейський суддя Постійно діючого Третейського суду при Регіональній Торгово-промисловій палаті Миколаївської області Андреєва Олена Анатоліївна, призначена розпорядженням від 19.01.2021 № 2 голови вказаного третейського суду для розгляду третейської справи № 28/2020.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 14 Закону України "Про третейські суди" сторони мають право вільно призначати чи обирати третейський суд та третейських суддів. За домовленістю сторін вони можуть доручити третій особі (юридичній або фізичній) призначення чи обрання третейського суду чи суддів. Для призначення чи обрання третейських суддів у кожній справі необхідна їхня згода.

Згідно з положеннями ч. ч. 1 - 5 ст. 16 Закону України "Про третейські суди" склад третейського суду формується шляхом призначення чи обрання третейських суддів (третейського судді). Третейський суд може розглядати справи в складі одного третейського судді або в будь-якій непарній кількості третейських суддів. У постійно діючому третейському суді кількісний та персональний склад третейського суду визначається за правилами, встановленими регламентом третейського суду. У третейському суді для вирішення конкретного спору сторони на свій розсуд можуть домовитися про кількісний і персональний склад третейського суду. За всіх умов третейський суд може розглядати справи в будь-якій непарній кількості третейських суддів.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про третейські суди" формування складу третейського суду в постійно діючому третейському суді здійснюється в порядку, встановленому регламентом третейського суду. Формування складу третейського суду в третейському суді для вирішення конкретного спору здійснюється в порядку, погодженому сторонами. Якщо сторони не погодили іншого, то формування складу третейського суду в третейському суді для вирішення конкретного спору здійснюється в такому порядку: 1) при формуванні третейського суду в складі трьох і більше третейських суддів кожна із сторін призначає чи обирає рівну кількість третейських суддів, а обрані у такий спосіб третейські судді обирають ще одного третейського суддю для забезпечення непарної кількості третейських суддів. Якщо одна із сторін не призначить чи не обере належної кількості третейських суддів протягом 10 днів після одержання прохання про це від іншої сторони або якщо призначені чи обрані сторонами третейські судді протягом 10 днів після їх призначення чи обрання не оберуть ще одного третейського суддю, то розгляд спору в третейському суді припиняється і цей спір може бути переданий на вирішення компетентного суду; 2) якщо спір підлягає вирішенню третейським суддею одноособово і після звернення однієї сторони до іншої з пропозицією про призначення чи обрання третейського судді сторони не призначать чи не оберуть третейського суддю, то розгляд спору в третейському суді припиняється і цей спір може бути переданий на вирішення компетентного суду.

Згідно з п. 3 ст. 5 Регламенту Постійно діючого третейського суду при Регіональній торгово-промисловій палаті Миколаївської області, у разі якщо третейська угода містить положення щодо персонально визначеного складу третейського суду і названі в ній особи, що можуть бути обраними третейськими суддями, входять до обов`язкового списку, такі вимоги третейської угоди є обов`язковими для сторін, а у випадках, передбачених цим регламентом, і для голови третейського суду.

За змістом ст. 17 вказаного Регламенту, у разі своєчасної сплати позивачем витрат третейського суду, Уповноважений справами Постійно діючого третейського суду при Регіональній торгово-промисловій палаті Миколаївської області надсилає сторонам повідомлення про надходження позовної заяви, до якого додаються: Положення про Постійно діючий третейський суд при Регіональній торгово-промисловій палаті Миколаївської області; Регламент третейського суду; обов`язковий список осіб, що можуть бути обрані (призначені) третейськими суддями для розгляду конкретної справи; зразок заяви про намір обрання третейським суддею (суддями) персонально зазначених осіб. Протягом 10 днів з дня отримання Повідомлення про надходження позовної заяви від Уповноваженого справами позивач та відповідач (або інші особи) звертаються до третейського суду із заявою про намір обрання третейським суддею (суддями) персонально зазначених осіб.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, згідно з вимогами ст. 17 Регламенту сторонам було надіслано повідомлення про надходження позовної заяви із відповідними додатками.

Відповідно до ст. 21 Регламенту Постійно діючого третейського суду при Регіональній торгово-промисловій палаті Миколаївської області (Регламент), якщо третейською угодою персонально визначено осіб із складу обов`язкового списку, яких сторони мають намір обрати (призначити) третейськими суддями для розгляду спору, і прізвища, імена та по батькові цих осіб включені до обов`язкового списку, але сторони чи сторона не обрали їх третейськими суддями у терміни і порядку, передбачені цим регламентом, то призначення таких осіб суддями здійснює голова Постійно діючого третейського суду при Регіональній торгово-промисловій палаті Миколаївської області, а в разі його відсутності - заступник голови.

Згідно з ст. 22 Регламенту постійно діючого третейського суду при Регіональній торгово-промисловій палаті Миколаївської області, у разі призначення третейського судді головою третейського суду у випадках, передбачених цим Регламентом, він вважається призначеним з моменту надання ним згоди та прийняття відповідного розпорядження Голови третейського суду.

У встановлений регламентом строк ТОВ "ТЕХНОТОРГ" підтвердило обрання третейським суддею для розгляду третейської справи № 28/2020 Андреєвої Олени Анатоліївни, яка в свою чергу надала згоду на розгляд третейської справи.

При цьому, колегія суддів враховує, що в п. 8.1 договору купівлі-продажу від 18.07.2019 № 41/40 017 сторони погодили як третейський суд, в якому вирішуватимуться всі спори, виникають із цього договору, так і склад третейського суду - арбітр Андреєва Олена Анатоліївна.

Водночас ТОВ "Граноком" залишило без реагування повідомлення Уповноваженого справами Постійно діючого третейського суду при Регіональній торгово-промисловій палаті Миколаївської області, враховуючи, що директор ТОВ "Граноком" Мовчан Т. М. особисто 19.01.2021 отримав повідомлення про надходження позовної заяви до Постійно діючого третейського суду при Регіональній торгово-промисловій палаті Миколаївської області зі всіма додатками.

Крім того, після призначення третейського судді для розгляду третейської справи №28/2020 ТОВ "Граноком" не скористалось передбаченим ст. ст. 19, 20 Закону України "Про третейські суди" правом заявити третейському судді відвід.

Наведеним спростовуються доводи апеляційної скарги про помилковість висновків суду першої інстанції, що склад третейського суду, яким прийнято рішення у третейській справі № 28/2020, відповідав вимогам закону.

Отже, враховуючи встановлені судом обставини справи, доводи апеляційної скарги ТОВ "Граноком" про те, що склад третейського суду, яким прийнято рішення у третейській справі № 28/2020, не відповідав вимогам закону не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.07.2021 у справі № 872/12/21, відтак колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для скасування рішення третейського суду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 350 ГПК України.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9.12.1994). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland) від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland) від 27.09.2001).

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Статтею 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, з урахуванням викладеного, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду дійшов висновку, що ухвала Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.07.2021 у справі № 872/12/21 прийнята відповідно до фактичних обставин, з дотриманням норм чинного законодавства і підстав для її зміни чи скасування не вбачається.

Оскільки суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає і підстав для скасування оскаржуваного судового рішення не вбачається, судові витрати відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 253, 269, 270, 275, 281-284 ГПК України, суд,-


................
Перейти до повного тексту