УХВАЛА
22 вересня 2021 року
м. Київ
Справа № 9901/401/20
Провадження № 11-261заі21
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Гриціва М. І.
суддів Анцупової Т. О., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В.,Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Катеринчук Л. Й., Князєва В. С., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Сімоненко В. М., Ткача І. В., Штелик С. П.
розглянула клопотання ОСОБА_1 про розгляд у судовому засіданні за його участю у режимі відеоконференції справи № 9901/401/20 за позовом ОСОБА_1 до Президента України Зеленського Володимира Олександровича про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, відшкодування моральної шкоди
ВСТАНОВИЛА:
У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому з урахуванням уточнень просив:
- визнати протиправними дії Президента України Зеленського В. О. щодо безпідставної відмови Президентом України у розгляді звернення від 4 серпня 2020 року про здійснення демократичного цивільного контролю за діяльністю органів Національної поліції України та забезпечення права доступу до правосуддя і обов`язковості судових рішень у його кримінальних провадженнях, зазначених в чинному зверненні, особисто Президентом України Зеленським В. О. та залишення його звернення від 4 серпня 2020 року Президентом України без реалізації (без перевірки і прийняття рішення);
- зобов`язати Президента України Зеленського В. О. в місячний термін з дня прийняття Верховним Судом рішення розглянути заяву-скаргу від 4 серпня 2020 року в порядку, визначеному Законом України від 2 жовтня 1996 року № 393/96-ВР "Про звернення громадян" (далі - Закон № 393/96-ВР), та здійснити перевірку фактів, викладених у заяві-скарзі, і прийняти за нею реальні рішення та письмово повідомити про результати перевірки заяви-скарги і про суть прийнятих рішень; перевірку заяви-скарги здійснити за безпосередньою участю позивача;
- відшкодувати за рахунок держави України компенсацію моральної шкоди в сумі 15 000 000 гривень, завданої Президентом України (Офісом Президента України) внаслідок порушення ним: конституційного права на звернення за захистом до Президента України і органів державної влади України щодо реалізації порушеного особистого немайнового права на судовий захист, визначеного статтями 15 і 17 Цивільного кодексу України, статтями 1 і 7 Закону № 393/96-ВР, статтею 40 Конституції України та його похідного конституційного права на захист (судовий захист), статтею 7 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" і статтею 55 Конституції України.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду рішенням від 03 червня 2021 року в задоволенні позову відмовив.
02 липня 2021 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на вказане судове рішення.
Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 08 липня 2021 року відкрила провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 03 червня 2021 року.
Ухвалою від 21 липня 2021 року Велика Палата Верховного Суду призначила справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження без виклику учасників справи на підставі частини третьої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 міститься клопотання про розгляд справи у судовому засіданні за його участю в режимі відеоконференції у приміщенні Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області.
Згідно із частиною третьою статті 311 КАС України Велика Палата Верховного Суду як суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження), якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають участі сторін.
Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження в судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення ЄСПЛ від 08 грудня 1983 року у справі "Аксен проти Німеччини", заява № 8273/78; рішення ЄСПЛ від 25 квітня 2002 року у справі "Варела Ассаліно проти Португалії", заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Велика Палата Верховного Суду створила учасникам справи належні умови для ознайомлення з рухом справи № 9901/401/20 шляхом надсилання копій процесуальних документів. Крім того, кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами та обов`язками, визначеними статтею 44 КАС України.
Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
Оскільки немає необхідності виклику учасників справи для надання пояснень з огляду на її обставини, Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача про розгляд справи за його участю в режимі відеоконференції.
Керуючись статтями 266, 292, 295, 296, 301, 304, 306, 307, 311, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, Велика Палата Верховного Суду