ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 440/166/21
адміністративне провадження № К/9901/28280/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стеценка С.Г.,
суддів: Стрелець Т.Г., Тацій Л.В.,
розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу № 440/166/21
за позовом ОСОБА_1
до Кременчуцького відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у Полтавській області
про стягнення страхових виплат та зобов`язання вчинити певні дії
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 18.01.2021 (головуючий суддя: Сич С.С.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 19.04.2021 (колегія у складі: головуючого судді Бартош Н.С., суддів: Подобайло З.Г., Григорова А.М.), -
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У січні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Кременчуцького відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у Полтавській області, у якій позивач просила:
- стягнути з Управління виконавчої дирекції Фонду у Полтавській області на користь ОСОБА_1 одноразову допомогу в сумі 82 824 грн.;
- стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 відшкодування матеріальної та моральної шкоди: доплати до середньомісячного заробітку з врахуванням втрати працездатності за період з 01.01.1995 по 01.05.2019 в сумі - 1 921 170, 27 грн.; відшкодування витрат на ліки відповідно виписок та розрахунку в сумі - 444 966, 80 грн.; відшкодування суми витрат на дієтичне харчування - 419 899, 72 грн.; відшкодування витрат на ЛФК у сумі - 100 921, 32 грн.; відшкодування витрат на лікування в клініках Мертвого моря та Помор`я в сумі - 726 890, 86 грн.; моральної шкоди в сумі - 834 600 грн. відповідно частини 3 статті 34 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування";
- зобов`язати відповідача поставити ОСОБА_1 на облік для здійснення подальших соціальних виплат згідно із Законом.
2. В обґрунтування позовних вимог вказувала, що потрапивши у дорожньо-транспортну пригоду у 1994 році під час виконання трудових обов`язків у відрядженні, вона отримала тяжкі тілесні ушкодження, внаслідок чого їй встановлена 2 група інвалідності зі втратою 80% працездатності, а пізніше - 2 група інвалідності зі втратою 70 % працездатності. Однак, відповідачем безпідставно та протиправно, на її думку, не виплачена позивачу, як потерпілій від нещасного випадку на виробництві, страхові виплати, а саме, одноразову допомогу, щомісячні грошові суми у випадку втрати працездатності, що компенсують відповідну частину втраченого заробітку потерпілого, витрати на медичну допомогу, медичну та соціальну реабілітацію, санаторно-курортне лікування, а також моральну шкоду, передбачену частиною 3 статті 34 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування".
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 18.01.2021, залишеною без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 19.04.2021, відмовлено у відкритті провадження у справі №440/166/21.
4. Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції, з висновками якого подився апеляційний суд, виходив з того, що у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є таке, що набрало законної сили рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29.11.2018 у справі №537/3081/18, а тому на виконання вимог п. 2 ч. 1ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України у відкритті провадження слід відмовити.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. 29.07.2021 засобами поштового зв`язку позивач направила на адресу Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 18.01.2021 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 19.04.2021, в якій скаржник просить їх скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
6. В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що, відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції, дійшов помилкового висновку, з яким погодився апеляційний суд, що у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є таке, що набрало законної сили рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29.11.2018 у справі №537/3081/18, оскільки предмети спору у даних справах є іншими.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
7. 03.08.2021 в автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зареєстровано вказану касаційну скаргу.
8. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.08.2021 визначено колегію суддів для розгляду касаційної скарги у складі судді-доповідача: Стеценка С.Г., суддів Стрелець Т.Г., Тацій Л.В.
9. Ухвалою від 16.08.2021 Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 18.01.2021 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 19.04.2021 у справі за позовом ОСОБА_1 до Кременчуцького відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у Полтавській області про стягнення страхових виплат та зобов`язання вчинити певні дії.
10. Ухвалою Верховного Суду від 18.10.2021 закінчено підготовку справи до касаційного розгляду і постановлено здійснювати такий в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 19.10.2021.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
11. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, виходить із такого.
12. За статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод установлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
13. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.
14. Відмова у відкритті провадження у справі у цьому разі можлива за умови, що рішення, яке набрало законної сили, ухвалено за результатами розгляду тотожного позову тому, що поданий до суду, тобто збігаються сторони, предмет і підстави позовів.
15. Згідно з позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 11.04.2018 у справі № 11-257заі18 тотожними визнаються позови, у яких збігаються сторони, предмет і підстава, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників адміністративного процесу, вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.
16. Тобто, достатньою та необхідною правовою підставою для відмови у відкритті провадження у справі на підставі пункту 2 частини 1 статті 170 КАС України є одночасна сукупність наступних умов: тотожність спору (підстави, предмет позову та сторони співпадають); наявність постанови чи ухвали, якими завершено розгляд справи; набрання судовим рішенням в іншій справі законної сили.
17. Підстава позову - це ті обставини і норми права, які дозволяють особі звернутися до суду, а предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, стосовно яких він просить ухвалити судове рішення.
18. Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.
19. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 05.12.2019 у справі № 826/3678/16.
20. Також Верховний Суду у постанові від 09.10.2018 у справі № 809/487/18 зазначив, що підстави адміністративного позову - це фактичні та юридичні обставини публічно-правового спору, які обґрунтовують можливість подання такого позову, це факти, які відповідно до норм матеріального права вказують на наявність (відсутність) між позивачем та відповідачем спірних правовідносин. Відтак, для встановлення тотожності підстав позову визначальне значення має коло обставин та фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Не є зміною підстав адміністративного позову викладення одних і тих же обставин, але в іншій стилістичній формі або із зазначенням обставин, які були відомі заявникові під час подання ним первісної заяви, але були названі ним інакше.
21. Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що 16.07.2018 позивач звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області, Кременчуцького відділення управління виконавчої дирекції Фонд соціального страхування у Полтавській області в особі начальника Білик Олени Олександрівни, в якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області та начальника Кременчуцького відділення управління виконавчої дирекції Фонд соціального страхування у Полтавській області Білик О.О.;
- зобов`язати відповідачів вчинити певні дії для виплати соціальних виплат позивачу, як потерпілій від нещасного випадку на виробництві, в результаті якого отримані тяжкі тілесні ушкодження та інвалідність 2 групи, з втратою працездатності 80%, а згодом 70% довічно;
- стягнути з відповідачів кошти в сумі 270 000 грн. на відшкодування шкоди, заподіяної їхніми протиправними діями (бездіяльністю) за невиплату належних позивачу платежів, як потерпілій від нещасного випадку на виробництві та отриману інвалідність 2 групи.
22. В обґрунтування цих позовних вимог позивач вказувала, що потрапивши у дорожньо-транспортну пригоду у 1994 році під час виконання трудових обов`язків у відрядженні, вона отримала тяжкі тілесні ушкодження, внаслідок чого їй встановлена 2 група інвалідності зі втратою 80 % працездатності, а пізніше - 2 група інвалідності зі втратою 70 % працездатності. Однак, відповідачами безпідставно та протиправно не здійснено оплату їй, як потерпілій від нещасного випадку на виробництві, одноразової допомоги при стійкій втраті працездатності, страхових виплат, щомісячної грошової суми у випадку втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого, витрат на медичну допомогу, медичної та соціальної реабілітації, санаторно-курортного лікування.
23. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 29.11.2018 у справі №537/3081/18, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 23.04.2019, адміністративний позов залишено без задоволення.
24. Відповідно до частини 2 статті 255 КАС України рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29.11.2018 у справі №537/3081/18 набрало законної сили 23.04.2019.
25. В свою чергу, як правильно вказали суди попередніх інстанцій, у справі, що розглядається та у справі №537/3081/18 позивачем було заявлено позовні вимоги, які хоча по-різному висловлені, але однакові по суті, а отже, є аналогічними. При цьому, підстави для звернення до суду з позовом у даній справі та у справі №537/3081/18 також є аналогічними.
26. Враховуючи описані вище обставини та норми законодавства, колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій, що спір між тими ж сторонами, про той самий предмет та з тієї ж підстави вже вирішено судом в межах адміністративної справи №537/3081/18, що відповідно до пункту 2 частини 1 статті 170 КАС України є підставою для відмови у відкритті провадження у справі.
27. Доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження і не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень судами було порушено норми процесуального права при вирішенні спірного питання.
28. У відповідності до частини першої статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
29. З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що оскаржувані судові рішення у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди ухвалили рішення, не допустивши порушень норм процесуального права, тому касаційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду першої та апеляційної інстанцій - без змін.
Керуючись ст. 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -