ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 200/1882/20-а
адміністративне провадження № К/9901/29682/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Желєзного І.В.,
суддів: Берназюка Я.О., Шарапи В.М.,
розглянув у порядку письмового провадження
касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Донецького окружного адміністративного суду у складі головуючого судді Голубової Л.Б. від 01.07.2020 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Гайдара А.В., суддів: Компанієць І.Д., Сіваченка І.В. від 30.09.2020
у справі №200/1882/20-а
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції в Донецькій області
про зобов`язання вчинити дії
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. У лютому 2020 року ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Донецькій області (далі також - відповідач), в якому просив: зобов`язати відповідача підготувати довідку про вислугу років, в якій зазначити всі періоди проходження служби для призначення пенсії: час служби в календарному обчисленні - 15 років 06 місяців 20 днів; час служби в пільговому обчисленні (без врахування календарної вислуги років) - 07 років 07 місяців 15 днів; час навчання в цивільному закладі для вислуги років поліцейського - 02 роки 04 місяці 20 днів (разом вислуга років для призначення пенсії становить - 25 років 06 місяців 23 дні); зобов`язати направити нову довідку до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області для вирішення питання про перерахунок пенсії.
2. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 01.07.2020, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 30.09.2020, у задоволенні позову відмовлено.
3. 09.11.2020 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга позивача, в якій просить скасувати рішення Донецького окружного адміністративного суду від 01.07.2020 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 30.09.2020 і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
4. Ухвалою Верховного Суду від 30.11.2020 відкрито касаційне провадження у справі.
5. 21.12.2020 від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач з 1995 року по 12.03.2003 та з 19.01.2009 по 06.11.2015 проходив службу у Слов`янському відділі поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області (далі - Слов`янський ВП ГУНП в Донецькій області).
7. Наказом відповідача від 15.06.2016 № 152 о/с позивача звільнено з 26.06.2016 року з посади старшого інспектора Слов`янського ВП ГУНП в Донецькій області на підставі пункту 2 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (через хворобу).
8. У наказі про звільнення зазначено, що вислуга позивача на день звільнення зі служби у календарному обчисленні складає 15 років 06 місяців 20 днів, для виплати одноразової грошової допомоги - 07 років 05 місяців 01 день, загальний трудовий стаж склав 25 років 05 місяців 03 дні. Вислуга років у пільговому обчисленні не зазначена у наказі.
9. Позивачу з 2016 року призначено пенсію згідно з пунктом "б" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
10. 15.01.2020 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Національної поліції в Донецькій області з заявою щодо оформлення та направлення до органів пенсійного фонду документів для призначення пенсії за вислугу років на підставі пункту "а" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
11. Листом від 24.01.2020 № 2аз/12/01-2020 відповідач відмовив у направленні матеріалів до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області для перерахунку пенсії у зв`язку із відсутністю необхідної вислуги років, передбаченої пунктом "а" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", оскільки час навчання у Слов`янському педагогічному інституті з 01.09.1989 по 06.06.1994 при призначенні пенсії був зарахований до загального трудового стажу з розрахунку один місяць за один місяць навчання, а не до спеціального стажу, що дає право на вислугу років поліцейського.
ІІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
12. Позивач в обґрунтування своєї позиції посилався на те, що має право на призначення пенсії на підставі пункту "а" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
13. Представник відповідача, заперечуючи щодо задоволення позову, посилався на те, що відповідач у спірних правовідносинах діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
14. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, виходили з того, що оскільки вислуга років позивача в календарному обчисленні становила 15 років 06 місяців 20 днів замість необхідних 22 календарних років та 6 місяців, у позивача відсутнє право на пенсію відповідно до вимог пункту "а" статті 12 Закону № 2262-XII. Посилання позивача на постанову Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 щодо необхідності обчислення саме пільгового стажу є необґрунтованими, оскільки вони суперечать пункту "а" статті 12 Закону № 2262-XII. При цьому суди під час ухвалення оскаржуваних судових рішень врахували висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 27.03.2018 у справі № 295/6301/17 та від 19.09.2018 у справі № 725/1959/17. Час навчання у ВНЗ не зараховується до вислуги років при вирішенні питання щодо обчислення стажу служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 10.09.2019 у справі № 200/9757/19-а позивачеві також не було враховано час навчання у Слов`янському педагогічному інституті з 01.09.1989 по 06.06.1994 у пільговому обчисленні із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ НА НЕЇ
15. Позивач у касаційній скарзі не погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій, посилаючись на те, що в документах для призначення ОСОБА_1 пенсії ГУ НП в Донецькій області не враховано пільгову вислугу років для призначення пенсії, яка на момент його виходу на пенсію давала можливість отримати пенсію згідно з пунктом "а" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-ХІІ від 09.04.1992. У цьому випадку постанова Кабінету Міністрів України № 393 від 17.07.1992 визначає Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей. Суди попередніх інстанції не надали оцінки тому, що в позовній заяві позивач ставить питання про необґрунтоване та незаконне незарахування відповідачем до вислуги років для призначення пенсії часу проходження служби ОСОБА_1 в підрозділах МВС, служба в яких надає ОСОБА_1 право на отримання пільгового стажу, саме для призначення пенсії. Також суди дійшли помилкового висновку щодо відсутності підстав для зарахування часу навчання в цивільному закладі для вислуги років поліцейського та зазначення такого у довідці про вислугу років.
16. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу посилається на те, що суди попередніх інстанцій, правильно встановивши фактичні обставини справи, ухвалили оскаржувані судові рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
17. Перевіривши доводи касаційної скарги, правильність застосування норм матеріального та процесуального права, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), колегія суддів зазначає наступне.
18. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
19. Згідно з положеннями частини другої статті 2 КАС України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
20. Умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб визначено Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
21. Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, врегульовано, зокрема, Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1 (далі також - Порядок №3-1, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
22. Відповідно до абзацу 1 пункту 1 Порядку №3-1 заяви про призначення пенсії за вислугу років особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із вищезазначеним Законом, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі (далі - органи, що призначають пенсії) через уповноважені структурні підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства інфраструктури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної прикордонної служби України, Державної податкової служби України, Державної пенітенціарної служби України, Державної інспекції техногенної безпеки України (далі - міністерства та інші органи). Міністерства та інші органи, їх територіальні підрозділи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі визначають уповноважені структурні підрозділи, на які за їх рішенням покладаються функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважені структурні підрозділи).
23. Пунктом 12 Порядку №3-1 передбачено, що уповноважений структурний підрозділ у 10-денний термін з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і своє подання про призначення пенсії (додаток 2), ознайомлює з ним особу, якій оформлюється пенсія, і направляє до органу, що призначає пенсії за місцем проживання особи. Уповноважений структурний підрозділ надає допомогу особі в одержанні відсутніх на момент подання заяви документів для призначення пенсії. У разі, якщо підготовлені не всі необхідні для призначення пенсії документи, подаються наявні документи, а документи, яких не вистачає, подаються додатково в строки, визначені пунктом 6 цього Порядку.
24. Зважаючи на викладене, колегія суддів звертає увагу, що саме уповноважені структурні підрозділи здійснюють перевірку поданих звільненими зі служби особами заяв про призначення їм пенсії, здійснюють обчислення вислуги років для призначення пенсії та встановлюють наявність підстав для її призначення. Після цього такий орган законодавчо наділений компетенцією направити подання про призначення пенсії за вислугу років до територіального органу Пенсійного фонду України.
25. Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.11.2018 у справі №537/1980/16-а.
26. Пунктом "б" частини першої статті 1-2 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі також - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейські, особи начальницького складу податкової міліції, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту.
27. Статтею 1 Закону №2262-ХІІ передбачено, що особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
28. Таким чином, Закон №2262-ХІІ як єдину, обов`язкову умову призначення пенсії за вислугу років передбачає наявність у особи певної кількості років певного виду служби (вислуги). При цьому, наявність необхідної вислуги років забезпечує право на пенсію за вислугу років безвідносно до віку, стажу та працездатності особи.
29. Відповідно до пункту "а" частини першої статті 12 Закону №2262-ХІІ пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, зокрема, з 01.10.2015 по 30.09.2016 і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки та 6 місяців і більше.
30. Згідно з частиною четвертою статті 17 Закону №2262-ХІІ при призначенні пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, враховуються тільки повні роки вислуги років або страхового стажу без округлення фактичного розміру вислуги років чи страхового стажу в бік збільшення.
31. Відповідно до статті 17-1 Закону №2262-ХІІ порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
32. На виконання зазначених вимог Закону №2262-ХІІ постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 затверджено Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей (далі також - Порядок №393, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
33. Верховний Суд у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у постанові від 03.03.2021 у справі №805/3923/18-а відступив від правових висновків, викладених, зокрема, у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19.09.2018 у справі №725/1959/17, від 27.03.2018 у справі №295/6301/17, і з метою приведення судової практики до єдиного тлумачення та застосування норм Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у частині призначення пенсії за вислугу років, дійшов висновку, що основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою №393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов`язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку.
34. Зазначене вище правове регулювання та висновки Верховного Суду у справі №805/3923/18-а дають змогу дійти висновку, що передбачена Порядком №393 можливість пільгового зарахування окремих видів служби спрямована на реалізацію Закону №2262-ХІІ і положенням цього Закону не суперечить.
35. Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 14.04.2021 у справі №480/4241/18.
36. Окрім цього, за наслідками розгляду справи №480/4241/18 Верховний Суд в складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду зробив наступні правові висновки:
1. В цілях Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" календарна вислуга - це вислуга, яка складається з повної кількості календарних днів відповідного періоду (календарний рік - 365 календарних днів, календарний місяць - 30 календарних днів).
2. Для призначення пенсій за вислугу років за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" календарна вислуга років може бути зарахована на пільгових умовах відповідно до Порядку №393.
37. З метою забезпечення єдності та сталості судової практики Верховний Суд в складі Судової палати Касаційного адміністративного суду у справі №480/4241/18 відступив від висновків щодо застосування норм права у постановах Верховного Суду від 22.11.2018 у справі №161/4876/17, від 15.08.2019 у справі №281/459/17, від 27.03.2020 у справі №569/727/17 та інших, у яких Верховний Суд дійшов висновку про неможливість пільгового обчислення вислуги років та невідповідності в цій частині Порядку №393 Закону №2262-ХІІ.
38. Зважаючи на викладене, висновок судів попередніх інстанцій про те, що визначальною для набуття права на призначення пенсії за вислугу років є саме календарна вислуга років є помилковим, адже цей висновок ґрунтується на неправильному застосуванні норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.
39. Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідно до наказу Головного управління НП в Донецькій області № 152 о/с від 15.06.2016 року майора поліції ОСОБА_1 - старшого інспектора Слов`янського відділу поліції ГУНП в Донецькій області звільнено на підставі пункту 2 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію", а наказом від 14.06.2019 № 226 о/с до наказу про звільнення внесено зміни щодо вислуги років у пільговому обчисленні, яка склала 23 роки 02 місяці 05 днів.
40. Ураховуючи правові висновки, наведені у постанові Об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 03.03.2021 у справі 805/3923/18-а та постанові Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14.04.2021 у справі №480/4241/18, колегія суддів дійшла висновку щодо наявності підстав для оформлення відповідачем всіх необхідних документів для призначення пенсії позивачу за вислугу років відповідно до вимог пункту "а" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
41. Щодо доводів позивача про необхідність зарахування часу навчання в цивільному закладі для вислуги років поліцейського та зазначення такого у довідці про вислугу років колегія суддів зазначає наступне.
42. Частиною другою статті 17 Закону N 2262-XII визначено, що до вислуги років поліцейським, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсії на умовах цього Закону додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, а також в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національної поліції, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п`яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.
43. Згідно з пунктом 2 Порядку №393 до вислуги років особам офіцерського складу Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони та інших військових формувань, створених Верховною Радою України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, а також особам середнього, старшого і вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, поліцейським, особам, зазначеним у пункті "ж" статті 1-2 Закону №2262-XII, особам середнього, старшого і вищого начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту та Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсій згідно з пунктом "а" статті 12 Закону №2262-XII додатково зараховується час їхнього навчання (у тому числі заочно) у цивільних вищих навчальних закладах, а також у інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське звання, до вступу на військову службу або призначення на відповідну посаду в межах до п`яти років із розрахунку - один рік за шість місяців.
44. Верховний Суд у постанові від 16.06.2021 у справі № 819/374/18 дійшов висновку, що до вислуги років особам, звільненим з військової служби, при призначенні пенсій на умовах Закону №2262-ХІІ додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське звання, до вступу на військову службу або призначення на відповідну посаду в межах до п`яти років із розрахунку один рік за шість місяців. Вказаний п`ятирічний термін стосується розрахунку зарахування періоду навчання до вислуги років особам, які мають право на таке зарахування, а не до умов набуття права на вислугу років. Тобто, відповідним особам додатково зараховується час навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, а також в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національної поліції, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду виходячи із такого розрахунку, а саме: до п`яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.
45. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач закінчив навчання у Слов`янському педагогічному інституті.
46. Однак судами попередніх інстанцій не перевірено, чи після закінчення навчання позивачу присвоювалося офіцерське (спеціальне) звання, а тому суди дійшли передчасного висновку, що таке навчання не може бути зараховано до вислуги років для призначення йому пенсії.
47. Про необхідність встановлення обставини присвоєння офіцерського (спеціального) звання після закінчення навчання у подібних правовідносинах дійшов висновку Верховний Суд у постанові від 16.06.2021 у справі № 819/374/18.
48. Крім того, під час ухвалення рішення у справі судами першої та апеляційної інстанцій враховано, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 10.09.2019, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 12.11.2019, у справі № 200/9757/19-а також не було враховано час навчання у Слов`янському педагогічному інституті з 01.09.1989 по 06.06.1994 у пільговому обчисленні із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби. У зв`язку із цим суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що вказана обставина є преюдиційною та не потребує доведення у справі, що розглядається.
49. Водночас колегія суддів не погоджується з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій з огляду на таке.
50. Преюдиція - це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиційно встановлені факти не підлягають доказуванню.
51. Звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні, передбачене частиною четвертою статті 78 КАС України, варто розуміти так, що учасники адміністративного процесу не зобов`язані повторно доказувати ті обставини, які були встановлені чинним судовим рішенням в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі, якщо в цій справі брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені.
52. Тобто, за змістом частини четвертої статті 78 КАС України учасники адміністративного процесу звільнені від надання доказів на підтвердження обставин, які встановлені судом при розгляді іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи. Натомість такі учасники мають право посилатися на зміст судового рішення у відповідних справах, що набрало законної сили, у якому відповідні обставини зазначені як установлені.
53. Для спростування преюдиційних обставин учасник адміністративного процесу, який ці обставини заперечує, повинен подати суду належні та допустимі докази. Ці докази повинні бути оцінені судом, що розглядає справу, у загальному порядку за правилами статті 90 КАС України.
54. Якщо суд дійде висновку про те, що обставини у справі, що розглядається, є інакшими, ніж установлені під час розгляду іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи, то справу належить вирішити відповідно до тих обставин, які встановлені безпосередньо судом, який розглядає справу.
55. Така правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 28.04.2018 у справі № 825/705/17, від 06.03.2019 у справі № 813/4924/13-а, від 12.10.2020 у справі № 814/435/18.
56. Водночас преюдиція під час встановлення та перевірки обставин справи не має абсолютного характеру, оскільки відповідно до статті 2 КАС України однією із засад адміністративного судочинства є офіційне з`ясування всіх обставин у справі.
57. Водночас колегія суддів звертає увагу, що судами під час розгляду справи № 200/9757/19-а не встановлювалась обставина присвоєння офіцерського (спеціального) звання позивачу після закінчення навчання у Слов`янському педагогічному інституті.
58. Верховний Суд наголошує, що принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі полягає насамперед у активній ролі суду при розгляді справи. В адміністративному процесі, на відміну від суто змагального процесу, де суд оперує виключно тим, на що посилаються сторони, мають бути повністю встановлені обставини справи з метою ухвалення справедливого та обґрунтованого рішення.
59. Принцип офіційності, зокрема, виявляється у тому, що суд визначає обставини, які необхідно встановити для вирішення спору; з`ясовує якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо цих обставин; у разі необхідності суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази.
60. Відповідно до частини четвертої статті 9 КАС України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
61. Згідно з частиною другою статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
62. Одночасно колегія суддів звертає увагу, що встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
63. До повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.
64. Колегія суддів наголошує, що для повного, об`єктивного та всебічного з`ясування обставин справи суду необхідно надати належну правову оцінку кожному окремому доказу в їх сукупності, які містяться в матеріалах справи або витребовуються, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, з посиланням на це в мотивувальній частині свого рішення, враховуючи при цьому відповідні норми матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
65. Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
66. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
67. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
68. У справі "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89) ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно статті 6 Конвенції рішення судів достатнім чином містять мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (рішення у справі "Hirvisaari v. Finland", заява № 49684/99; пункт 30).
69. У справі "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58) зазначено, що призначення обґрунтованого рішення полягає у тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією (рішення у справі "Hirvisaari v. Finland", заява № 49684/99, пункт 30).
70. У пункті 25 рішення у справі "Проніна проти України" (№ 63566/00), пункті 13 рішення у справі "Петриченко проти України" (№ 2586/07) та пункті 280 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Нечипорук і Йонкало проти України" (№ 42310/04) була висловлена позиція, згідно з якою Суд зобов`язаний оцінити кожен специфічний, доречний та важливий аргумент, а інакше він не виконує свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції.
71. З огляду на викладене, відповідно до положень статті 353 КАС України, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування рішень судів попередніх інстанцій з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 356, 359 КАС України, Верховний Суд