Постанова
Іменем України
05 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 213/3351/17
провадження № 51-1302 км 21
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:
головуючого
Бущенка А.П.,
суддів
Шевченко Т.В., Яновської О.Г.,
за участю: секретаря судового засідання захисника засудженого прокурора
Червінської М.П., Горіна О.О. (в режимі відеоконференції), ОСОБА_2 (в режимі відеоконференції), Кулаківського К.О.,
розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу захисника Рагозіної О.В. на вирок Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 жовтня 2020 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 18 лютого 2021 року щодо
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Інгульця, жителя м. Кривого Рогу Дніпропетровської області,
засудженого за вчинення злочину, передбаченого частиною 2 статті 121 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Обставини справи
1. Зазначеним вироком, залишеним без змін апеляційним судом, ОСОБА_2 визнано винуватим та засуджено за частиною 2 статті 121 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років.
2. Суд визнав доведеним, що 15 жовтня 2017 року в період часу з 02:30 до 06:00 у квартирі АДРЕСА_2 в ході конфлікту після спільного вживання алкогольних напоїв ОСОБА_2 не менше 5 разів ударив кулаками ОСОБА_3 в голову та шию, а після того, як останній впав на підлогу, завдав ще не менше 8 ударів по тулубу та не менше 9 ударів по кінцівках. Від отриманих травм голови, тулубу, кінцівок, ускладнених шоком, які у своїй сукупності відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння, потерпілий помер у лікарні ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Вимоги і доводи касаційної скарги
3. У касаційній скарзі захисник просить на підставах, визначених пунктами 1 і 2 частини 1 статті 438 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), скасувати судові рішення щодо ОСОБА_2 і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
4. Сторона захисту вважає, що винуватості засудженого в заподіянні потерпілому тяжких тілесних ушкоджень не доведено поза розумним сумнівом, а вирок суду першої інстанції ґрунтується на припущеннях і недопустимих доказах.
5. На обґрунтування своєї позиції захисник стверджує, що:
- показання, надані ОСОБА_2 під час слідчого експерименту, є недопустимими в силу частини 4 статті 95 та частини 2 статті 23 КПК;
- під час проведення слідчого експерименту йому не були роз`яснені його процесуальні права, він надав свідчення, на яких наполягав слідчий;
- посилання у вироку на визнання винуватості під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суперечать вимогам частини 5 статті 193 КПК;
- показання свідка ОСОБА_4 є сумнівними, оскільки на час події він був неповнолітнім, знаходився під слідством, а тому був залежним від працівників поліції;
- показання інших свідків є неконкретними та суперечливими;
- суд у вироку послався на ряд доказів, які жодним чином не підтверджують вину засудженого;
- судом не надано оцінки тому факту, що у квартирі в день події знаходилось 5 осіб, які могли бути причетними до побиття потерпілого.
6. На думку захисника, апеляційний суд в ухвалі належним чином не спростував доводів, наведених в апеляційній скарзі сторони захисту, чим порушив вимоги статті 419 КПК.
Позиції учасників касаційного розгляду
7. Учасникам кримінального провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду, клопотань про його відкладення до суду касаційної інстанції не надходило.
8. Захисник та засуджений підтримали доводи скарги.
9. Прокурор заперечив проти задоволення касаційних вимог сторони захисту та просив залишити оскаржені судові рішення без зміни, вважаючи їх законними й обґрунтованими.
Оцінка Суду
10. Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши наведені в скарзі доводи, Суд дійшов висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
11. Згідно із частиною 2 статті 438 КПК при вирішенні питань про наявність підстав для зміни або скасування судового рішення суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього ж Кодексу.
12. Частиною 2 статті 433 КПК передбачено, що суд касаційної інстанції переглядає рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
13. Суд нагадує, що касаційна інстанція є судом права, а оцінка доказів у справі є завданням судів попередніх інстанцій. Проте за наявності відповідних доводів сторони кримінального провадження Суд здійснює перевірку того, чи додержалися суди процесуальної вимоги про доведення винуватості поза розумним сумнівом.
14. У результаті касаційного перегляду встановлено, що висновок суду про доведеність винуватості засудженого у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджується зібраними у кримінальному провадженні й безпосередньо дослідженими в судовому засіданні доказами, оціненими відповідно до статті 94 КПК з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а сукупності доказів - з точки зору достатності для прийняття рішення.
15. В основу обвинувального вироку місцевий суд обґрунтовано поклав показання самого засудженого, який не заперечив, що в ніч, коли відбулась подія, він перебував на місці злочину, а також показання ОСОБА_4, який під час досудового розслідування та судового розгляду послідовно стверджував про те, що саме ОСОБА_2 бив потерпілого ногами по голові та тулубу.Крім того, суд оцінив у сукупності показання інших свідків і потерпілої, а також наявні у справі письмові докази, зокрема протоколи слідчих дій та висновки судових експертиз, зміст яких детально відображено у вироку.
16. Питання про достовірність показань свідків, у тому числі й ОСОБА_4, Суд не вирішує в силу положень частини 1 статті 433 КПК, однак погоджується з оцінкою, наданою цим доказам судами попередніх інстанцій.