Постанова
Іменем України
18 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 331/133/19
провадження № 61-11009св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Акціонерне товариство "Альфа-Банк",
третя особа - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 28 січня 2021 року у складі судді Рибалко Н. І. та постанову Запорізького апеляційного суду від 01 червня 2021 року у складі колегії суддів: Дашковської А. В., Кримської О. М., Гончар М. С.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій
У січні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариства "Альфа-Банк" (далі - АТ "Альфа-Банк"), третя особа - ОСОБА_2, про визнання іпотеки припиненою.
Позов обґрунтований тим, що 09 жовтня 2006 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" (далі - АКБ "Укрсоцбанк") та
ОСОБА_2 укладений договір про надання невідновлюваної кредитної лінії
№ 189М/06, згідно з умовами якого банк надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 730 320,00 грн з кінцевим терміном повернення погашення до 07 жовтня
2011 року. Додатковою угодою № 2 до кредитного договору визначено інший кінцевий строк погашення кредиту - до 07 жовтня 2013 року (пункт 2.1).
Для забезпечення виконання зобов`язань позичальника за вищезазначеним кредитним договором, між нею та АКБ "Укрсоцбанк" укладений іпотечний договір
від 09 жовтня 2006 року № 189М/06/1і, за яким передано в іпотеку належне
їй нежитлове приміщення АДРЕСА_1 .
Надалі були укладені додаткові договори до іпотечного договору від 09 жовтня
2006 року № 189М/06/1і: від 28 жовтня 2008 року № 1, від 28 квітня 2010 року № 2,
від 22 листопада 2010 року № 3.
У 2011 році АКБ "Укрсоцбанк" направило на її адресу першу вимогу про погашення кредиту у зв`язку з невиконанням позичальником ОСОБА_2 кредитних зобов`язань.
У червні 2016 року Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" (далі -
ПАТ "Укрсоцбанк") подало позов до Орджонікідзевського районного суду
м. Запоріжжя з вимогою про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме на вищезазначене нежитлове приміщення для погашення заборгованості за кредитним договором, рішення у справі не прийнято.
Вважала, що іпотека припинилась у зв`язку із закінченням строку дії іпотечного договору, оскільки припинилось зобов`язання за кредитним договором у зв`язку зі спливом строку позовної давності, що встановлено рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 01 жовтня 2018 року.
ОСОБА_2 із 25 грудня 2014 року втратив статус фізичної особи-підприємця, та на підставі частини першої статті 609 ЦК України кредитне зобов`язання припинилося.
Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_1 просила шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно здійснити державну реєстрації припинення з 09 травня 2011 року іпотеки, встановленої іпотечним договором від 09 жовтня 2006 року № 189М/06/1п, укладеним між ОСОБА_1 та ПАТ "Укрсоцбанк", зареєстрованої в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про іпотеку: 29191750, дата та час державної реєстрації: 09 жовтня 2006 року, 17:34:36, за якою в іпотеку передане нежитлове приміщення АДРЕСА_1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 1708330523101.
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 28 січня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано припиненим договір іпотеки
від 09 жовтня 2006 року № 189 М/06/1і зареєстрованого в реєстрі за № 5516
від 09 жовтня 2006 року, укладений між ОСОБА_1 та АКБ "Укрсоцбанк", посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Капшуровою Ю. В. У решті позову про внесення відповідних записів про іпотеку - відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення мотивовано тим, що оскільки основне зобов`язання припинилось, то і дія іпотеки припинилася відповідно до положень статті 17 Закону України "Про іпотеку".
Постановою Запорізького апеляційного суду від 01 червня 2021 року апеляційну скаргу АТ "Альфа-Банк" задоволено. Рішення Орджонікідзевського районного суду
м. Запоріжжя від 28 січня 2021 року скасовано та ухвалено нову постанову. У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що оскільки зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконано, заборгованість у повному обсязі непогашена, тому відсутні підстави для припинення іпотеки.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
У липні 2021 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 28 січня 2021 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 01 червня 2021 року, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову про визнання припиненою іпотеки з 09 травня 2011 року та постанову апеляційного суду та ухвалити нове рішення про задоволення позову, обґрунтовуючи свої вимоги неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях не врахували висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду
від 17 квітня 2018 року у справі № 522/407/15-ц (провадження № 14-53цс18),
від 27 березня 2019 року у справі № 711/4556/16-ц (провадження № 14-88цс19). Також, у касаційній скарзі заявниця посилається на пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах) як на підставу оскарження судових рішень та зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо наслідків застосування пункту 1 частини третьої статті 36, частини першої статті 37 Закону України "Про іпотеку" для припинення іпотеки чи продовження її дії відповідно до пунктів 1, 3 частини першої статті 17 Закону України "Про іпотеку".
У серпні 2021 року АТ "Альфа-Банк" подало до суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 .
Відповідно до частини четвертої статті 395 ЦК України до відзиву додаються докази надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Частиною четвертою статті 183 ЦПК України визначено, що суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Враховуючи, що до відзиву АТ "Альфа-Банк" не додало докази надсилання його копій та доданих до нього документів усім іншим учасникам справи, про що Верховним Судом складений відповідний акт, тому зазначений відзив підлягає залишенню без розгляду.
Позиція Верховного Суду
Статтею 400 ЦПК України встановлено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги у межах, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення апеляційного суду - без змін, оскільки його ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Встановлені судами обставини
09 жовтня 2006 року між АКБ "Укрсоцбанк", правонаступником якого є
АТ "Укрсоцбанк", та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 укладений договір про надання невідновлюваної кредитної лінії № 189М/06.
За умовами кредитного договору фізична особа-підприємець ОСОБА_2 на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання отримав грошові кошти у розмірі 730 320,00 грн зі сплатою 18 % річних та кінцевим терміном погашення заборгованості за всіма траншами кредиту - не пізніше 07 жовтня 2011 року.
Пунктом 2.1 додаткової угоди № 2 до кредитного договору від 27 квітня 2010 року визначено інший кінцевий строк погашення кредиту - до 07 жовтня 2013 року.
На забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором 09 жовтня
2006 року між АКБ "Укрсоцбанк" та ОСОБА_1 укладений договір поруки
№ 189М/06/1п.
Також на забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором 09 жовтня 2006 року між АКБ "Укрсоцбанк" та ОСОБА_1 укладений іпотечний договір
№ 189М/06/1і, за умовами якого ОСОБА_1 передала в іпотеку банку нерухоме майно - нежитлове приміщення АДРЕСА_1 .
28 жовтня 2008 року між АКБ "Укрсоцбанк" та ОСОБА_1 укладений додатковий договір № 1 до іпотечного договору, 28 квітня 2010 року - додатковий договір № 2 до іпотечного договору та 22 листопада 2010 року додатковий договір № 3 до іпотечного договору.
Пунктом 4.6 іпотечного договору сторони передбачили, що іпотекодержатель за своїм вибором звертає стягнення на предмет іпотеки в один із наступних способів:
- на підставі рішення суду;
- на підставі виконавчого напису нотаріуса;
або
- шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов`язань у порядку, встановленому статтею 37 Закону України "Про іпотеку";
- шляхом продажу предмета іпотеки іпотекодержателем від свого імені будь-якій особі-покупцеві на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 Закону України "Про іпотеку";
- шляхом організації іпотекодержателем продажу предмета іпотеки через укладення договору купівлі-продажу між іпотекодавцем та відповідним покупцем в порядку, встановленому статтею 6 Закону України "Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати".
Іпотечним договором від 09 жовтня 2006 року сторони також передбачили, що цей договір набирає чинності з моменту його нотаріального посвідчення і діє до припинення зобов`язання. Дія цього договору також припиняється з інших підстав, передбачених чинним Законом України, зокрема Законом України "Про іпотеку".
10 грудня 2009 року АКБ "Укрсоцбанк" направив на адресу ОСОБА_2 та
ОСОБА_1 претензію про повернення заборгованості за кредитним договором та повідомлення про порушення зобов`язання за кредитним договором, за змістом якої боржник та іпотекодавець зобов`язані повернути заборгованість, яка утворилася станом на 09 грудня 2009 року у загальній сумі 475 755,95 грн, яка складається із: заборгованості за простроченим кредитом - 451 578,52 грн та заборгованості за простроченими відсотками - 24 177,43 грн. Вказане повідомлення містить застереження, що у разі невиконання вимоги у тридцятиденний строк з моменту отримання цієї претензії, банк розпочинає процедуру звернення на предмет іпотеки.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 19 січня 2016 року у справі
№ 331/3467/15-ц, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 24 лютого 2016 року, задоволено позовні вимоги ОСОБА_1
до ПАТ "Укрсоцбанк", визнано поруку за договором поруки від 09 жовтня 2006 року № 189М/061/1п, укладеним між АКБ "Укрсоцбанк" та ОСОБА_1, припиненою
з 08 квітня 2014 року (т. 1, а. с. 128-139).
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 01 жовтня
2018 року, ухваленим у справі № 335/09/18, відмовлено у задоволенні позову
ПАТ "Укрсоцбанк" до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 526 126,06 грн, яка складається із: заборгованість за відсотками за період із 13 серпня 2014 року по 11 березня 2018 року - 318 715,09 грн, пені за несвоєчасне повернення кредиту - 64 299,76 грн, пені за несвоєчасне повернення відсотків - 42 446,41 грн, інфляційних втрат за відсотками - 37 895,37 грн у зв`язку зі спливом позовної давності (т. 1, а. с. 22-25).
Зазначеним рішенням суд встановив, що з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь ПАТ "Укрсоцбанк" за рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 26 вересня 2014 року стягнуто заборгованість за кредитним договором у сумі 994 988,62 грн, яка складається із: 451 578,52 грн - заборгованість за кредитом, 368 563,93 грн - заборгованість за відсотками,
71 264,40 грн - пеня, 103 581,77 грн - інфляційні втрати (т. 1, а. с. 23 зворот).
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 03 квітня 2019 року, ухваленим у справі № 335/6420/16-ц відмовлено у задоволенні позову
ПАТ "Укрсоцбанк" до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_1, про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок заборгованості за кредитним договором у розмірі 1 334 647,50 грн, яка складається із: 451 578,52 грн - заборгованість за кредитом, 517 557,69 грн - заборгованість за відсотками, 101 554,99 грн - пеня за несвоєчасне повернення кредиту, 77 182,59 грн - пеня за несвоєчасне повернення відсотків, 80 652,76 грн - інфляційні втрати у зв`язку із пропуском позовної давності (т. 1, а. с. 119-122).
Матеріалами справи підтверджується, що 28 листопада 2014 року Дніпровським районним судом м. Києва прийнято ухвалу у справі № 755/30256/14-ц про видачу виконавчого листа за рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 26 вересня 2014 року у справі № 1518/1.
24 грудня 2014 року Дніпровським районним судом м. Києва видано виконавчий лист № 755/30256/2014 про стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_2 грошових коштів на користь АТ "Укрсоцбанк" у сумі 994 988,62 грн.
Постановами державного виконавця Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції від 10 квітня 2015 року відкриті виконавчі провадження ВП № 47161769 про примусове стягнення з
ОСОБА_1, ОСОБА_2 грошових коштів за рішенням суду.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 12 жовтня 2016 року, постановленою у цивільній справі за заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2, рішення Постійного діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 26 вересня 2014 року у справі № 1518/14 скасовано, з ПАТ "Укрсоцбанк" стягнуто судові витрати.
Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 18 січня 2017 року ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 12 жовтня 2016 року скасовано, заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 задоволено частково. Скасовано рішення Постійного діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 26 вересня 2014 року у справі № 1518/14 у частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Укрсоцбанк" заборгованості за кредитним договором. У задоволенні заяви ОСОБА_2 про скасування рішення Постійного діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 26 вересня 2014 року у справі № 1518/14 відмовлено.
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 19 листопада
2019 року, ухваленим у справі № 335/1675/19, відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 до АТ "Укрсоцбанк", правонаступником якого є АТ "Альфа-Банк", про визнання кредитного договору припиненим. Зазначене рішення залишено без змін постановою Запорізького апеляційного суду від 11 березня 2020 року (т. 2,
а. с. 15-22).
Залишаючи без змін рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя
від 19 листопада 2019 року, колегія суддів зазначила про існування рішення Постійного діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 26 вересня 2014 року у справі № 1518/14 про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором у розмірі 994 988,62 грн та дійшла висновку про те, що закінчення строку договору, який був належно виконаний лише однією стороною, не звільняє другу сторону від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання нею її обов`язків під час дії договору, а отже, відсутні підстави для визнання кредитного договору (основного зобов`язання) припиненим.
Матеріали справи не містять та позивачем не надано ані в суді першої, ані в суді апеляційної інстанцій доказів на підтвердженням виконання ОСОБА_2 рішення Постійного діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 26 вересня 2014 року у справі № 1518/14 у незміненій ухвалою Апеляційного суду м. Києва
від 18 січня 2017 року частині щодо стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором у розмірі 994 988,62 грн.
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 07 вересня
2020 року, ухваленим у справі № 335/513/19, відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до АТ "Укрсоцбанк", державного реєстратора виконавчого комітету Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області
Ільющенкова С. О., третя особа: ОСОБА_1, про визнання незаконним і скасування рішення державного реєстратора.
Постановою Запорізького апеляційного суду від 24 листопада 2020 року рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 07 вересня 2020 року скасовано, прийнято нову постанову про часткове задоволення позову ОСОБА_1, скасовано вчинений державним реєстратором виконавчого комітету Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області Ільющенковим С. О.
28 листопада 2018 року у рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором від 09 жовтня 2006 року № 189М/06 запис під номером 29191601 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності АТ "Укрсоцбанк" на нежитлове приміщення АДРЕСА_1 .
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 до АТ "Укрсоцбанк", державного реєстратора про визнання незаконним і скасування рішення державного реєстратора, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про порушення банком умов договору іпотеки від 09 жовтня 2006 року № 189М/06/1і у частині належного повідомлення іпотекодавця ОСОБА_1 про усунення порушення із застереженням про звернення стягнення на предмет іпотеки та скасував вчинений державним реєстратором запис під номером 29191601 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності АТ "Укрсоцбанк" на нежитлове приміщення
АДРЕСА_1 .