ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 жовтня 2021 року
м. Київ
Справа № 908/2709/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючий - Стратієнко Л.В.,
судді: Кібенко О.Р., Кролевець О.А.,
за участю секретаря судового засідання - Юдицького К.О.,
за участю представників:
позивача - Литкіна А.П.,
відповідача - Гребнєва І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1,
на постанову Центрального апеляційного господарського суду
(головуючий - Мороз В.Ф., судді - Коваль Л.А., Чередко А.Є.)
від 01.07.2021,
за позовом ОСОБА_1
до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Горлиця Діамант"
про визнання недійсним рішення позачергових зборів
В С Т А Н О В И В:
у жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про визнання недійсними рішень позачергових зборів співвласників багатоквартирного будинку "Горлиця Діамант", оформлених протоколом № 2 від 03.03.2019.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 є співвласником ОСББ "Горлиця Діамант" та за рішенням правління об`єднання, оформленим протоколом № 1 від 07.09.2017, була обрана його головою. 03.03.2019 були проведені позачергові збори ОСББ "Горлиця Діамант", рішення яких оформлені протоколом № 2. Під час проведення зборів було порушено вимоги Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", умови Статуту. Зокрема, у голосуванні взяли участь 116 квартир, яких недостатньо для прийняття рішень на зборах; порушено порядок підрахунку голосів співвласників, встановлений п. 7 Статуту об`єднання; у протоколі не зазначено документів, які підтверджують право власності на квартиру або нежитлове приміщення, не зазначена площа цих приміщень; листи письмового опитування співвласників не пронумеровані, не прошиті, на них відсутня дата проведення опитування.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 16.02.2021 позов задоволено.
Визнано недійсними рішення позачергових зборів співвласників багатоквартирного будинку "Горлиця Діамант", оформлені протоколом № 2 від 03.03.2019.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з встановлених у справі № 337/3254/19 обставин, а також з такого: протокол позачергових зборів від 03.03.2019 складений з недотриманням вимог ч. 7 ст. 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку"; наявності порушення під час проведення письмового опитування співвласників. Зазначив, що питання, з якого було проведено письмове опитування ("вибори членів правління та членів ревізійної комісії") було сформульовано нечітко, оскільки не містило прізвищ членів правління та ревізійної комісії, за обрання яких пропонувалось проголосувати. На думку суду першої інстанції, голосування на позачергових зборах об`єднання співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 відбувалось з порушенням вимог чинного законодавства, Статуту ОСББ "Горлиця Діамант".
Додатковим рішенням Господарського суду Запорізької області від 23.02.2021 стягнуто з об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Горлиця Діамант" на користь ОСОБА_1 12 000, 00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 01.07.2021 рішення Господарського суду Запорізької області від 16.02.2021 та додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 23.02.2021 скасовано та прийнято нове рішення про відмову в задоволенні позову. Здійснено розподіл судових витрат.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний господарський суд встановив, що підрахунок голосів на спірних зборах проводився за кількістю співвласників за принципом: "1 співвласник - 1 голос" та за кількістю квартир, що вбачається із наявних у матеріалах справи протоколу № 2 від 03.03.2019, додатків до протоколу № 2 від 03.03.2019. На думку суду апеляційної інстанції, підрахунок голосів був здійснений відповідно до умов Статуту та не суперечить вимогам чинного законодавства. Суд встановив, що у зборах взяли участь особисто та/або через представників - 216 осіб з 568 співвласників, що складає 38% від загальної кількості власників приміщень, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення багатоквартирного будинку; у письмовому опитуванні взяли участь особисто та/або через представників співвласники в кількості 108 осіб, що складає 19% від загальної кількості власників приміщень, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку; не голосувало 244 особи; за спірне рішення проголосували "за" 324 співвласників, тобто більшість. Також суд апеляційної інстанції встановив, що загальна кількість квартир у будинку АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 нежитлових приміщення, а у зборах взяли участь 116 квартир, що складає 36,36 % від загальної кількості квартиру багатоквартирному будинку, а у письмовому опитуванні - 86 квартир, що складає 26,95% від загальної кількості квартир у багатоквартирному будинку; не голосувало 117 квартир. Надавши оцінку наявним у матеріалах справи доказам, здійснивши перерахунок голосів, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що спірні рішення були прийняті достатньою кількістю голосів, а суд першої інстанції прийняв рішення внаслідок неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи. Також зазначив, що у додатку до протоколу загальних зборів № 2 (листи голосування) від 03.03.2019 навпроти квартир АДРЕСА_4, АДРЕСА_5, АДРЕСА_6, АДРЕСА_7, АДРЕСА_8, АДРЕСА_9, АДРЕСА_10, АДРЕСА_11 стоять підписи осіб, які згідно з додатками до протоколу загальних зборів № 2 є власниками зазначених приміщень; подані позивачкою витяги не можуть підтверджувати чи спростовувати обставини щодо наявності/відсутності речових прав на квартири АДРЕСА_4, АДРЕСА_5, АДРЕСА_6, АДРЕСА_7, АДРЕСА_8, АДРЕСА_9, АДРЕСА_10, АДРЕСА_11 в осіб, чиї підписи стоять в листах голосування в графах навпроти вказаних квартир; визнав безпідставним посилання позивачки і на те, що у додатку до протоколу загальних зборів № 2 (листи голосування) від 03.03.2019 (квартири АДРЕСА_12, АДРЕСА_13, АДРЕСА_14, АДРЕСА_15, АДРЕСА_16, АДРЕСА_17, АДРЕСА_18, АДРЕСА_19, АДРЕСА_20, АДРЕСА_21, АДРЕСА_22, АДРЕСА_23, АДРЕСА_24) міститься однаковий підпис співвласників квартири, що свідчить про те, що у підрахунок загальної кількості голосів відповідачем включені викривлені дані, оскільки відповідно до абз. 1 ст. 7 розділу ІІІ Статуту, якщо приміщення знаходиться у дольовій власності один співвласник представляє на загальних зборах позицію усіх дольових власників. Крім того, на думку суду апеляційної інстанції, спірні голоси квартир АДРЕСА_4, АДРЕСА_5, АДРЕСА_6, АДРЕСА_7, АДРЕСА_8, АДРЕСА_9, АДРЕСА_10, АДРЕСА_11, АДРЕСА_12, АДРЕСА_13, АДРЕСА_14, АДРЕСА_15, АДРЕСА_16, АДРЕСА_17, АДРЕСА_18, АДРЕСА_19, АДРЕСА_20, АДРЕСА_21, АДРЕСА_22, АДРЕСА_23, АДРЕСА_24 не мали вирішального впливу на результат голосування з питань порядку денного. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про безпідставність посилання суду першої інстанції і на невідповідність протоколу позачергових зборів № 2 від 03.03.2019 вимогам чинного законодавства з огляду на те, що ні Закон України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", ні Статут ОСББ "Горлиця Діамант" не встановлює обов`язку зазначати в протоколі результат голосування у формі "утримався". Також вказав, що рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 13.03.2020 у справі № 337/3254/19 в частині визнання недійсними рішення позачергових зборів співвласників багатоквартирного будинку "Горлиця Діамант", оформлених протоколом № 2 від 03.03.2019, не набрало законної сили, а тому обставини щодо недійсності оспорюваного рішення зборів співвласників повинні безпосередньо досліджуватися судом у господарській справі № 908/2709/20. Також встановив, що позивачка не довела порушення її прав спірними рішеннями позачергових загальних зборів. На думку суду апеляційної інстанції, відсутні підстави для застосування до цих правовідносин ч. 4 ст. 267 ГПК України з огляду на відмову у задоволенні позову.
19.07.2021 ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 01.07.2021, в якій просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення Господарського суду Запорізької області від 16.02.2021 залишити в силі.
Підставами для скасування постанови суду апеляційної інстанції зазначає порушення апеляційним господарським судом норм процесуального права - ст. ст. 41, 45, 46, 49, 80, 269, 282 ГПК України, неправильне застосування норм матеріального права - ст. 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" та неврахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 20.02.2018 у справі № 925/706/17, від 27.02.2018 у справі № 918/92/17, від 18.04.2018 у справі № 912/2562/16, від 24.10.2019 у справі № 927/807/18, від 13.11.2019 у справі № 534/845/16-ц (п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України). Посилаючись на п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України, зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо імперативної необхідності застосування затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства України від 25.08.2015 № 203 форми протоколу загальних зборів під час їх проведення, а також необхідності скасування рішення загальних зборів ОСББ у випадку порушення затвердженої форми. Також вказує, що відсутній висновок Верховного Суду і щодо необхідності застосування ч. 4 ст. 75 ГПК України у випадку скасування судового рішення виключно в частині задоволених позовних вимог, а не встановлених обставин у справі. Посилається на те, що в листах голосування загальних зборів ОСББ, в листах письмового опитування відсутні відомості щодо права власності на квартири або нежитлове приміщення, їх загальної площі. Стверджує, що листи голосування не були пронумеровані, прошнуровані, кількість аркушів не зазначена, тобто оформлені з порушенням вимог ч. 7 ст. 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку". Вважає, що судом апеляційної інстанції не взято до уваги, що зборами було порушено право позивачки на участь в управлінні ОСББ.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, а постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін з наведених у відзиві мотивів. Зокрема, посилається на те, що Статут ОСББ не містить вимог щодо зазначення в листах опитування пункту "утримався". На думку заявника, рішення загальних зборів від 03.03.2019 прийняті відповідно до умов Статуту, що правильно було встановлено апеляційним господарським судом. Стверджує, що скликання та проведення загальних зборів ОСББ, обрання керівника направлені на здійснення статутної діяльності ОСББ та не порушують права позивачки. Вказує, що рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя у справі № 337/3254/19 не набрало законної сили, а тому викладені у ньому висновки не є беззаперечними і обставини щодо порядку проведення зборів повинні досліджуватися при розгляді господарської справи. Посилається на "доктрину заборони суперечливої поведінки".
04.10.2021 від співвласників будинку, який знаходиться у АДРЕСА_1 та 07.10.2021 від відповідача до суду касаційної інстанції надійшли письмові пояснення, які заявники просять врахувати при винесені судового рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши наявність зазначених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження судового рішення (п. п. 1, 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України), дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з огляду на таке.
У касаційній скарзі скаржниця посилається на п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України та зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо імперативної необхідності застосування затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства України від 25.08.2015 № 203 форми протоколу загальних зборів під час їх проведення, а також необхідності скасування рішення загальних зборів ОСББ у випадку порушення затвердженої форми.
Щодо вказаної підстави касаційного оскарження, необхідно зазначити таке.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 18.09.2017 проведено державну реєстрацію ОСББ "Горлиця Діамант" за адресою: АДРЕСА_1 та зареєстровано статут об`єднання.
На засіданні правління ОСББ "Горлиця Діамант" від 07.09.2017 ОСОБА_1 було обрано головою правління, про що було внесено відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
03.03.2019 проведені позачергові збори співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1, на яких прийнято рішення про: 1. Обрання та надання повноважень голові та секретарю зборів. 2. Обрання лічильної комісії. 3. Звіт голови правління. 4. Вибори членів правління та ревізійної комісії.
Прийняті на позачергових зборах ОСББ "Горлиця Діамант" рішення оформлені протоколом № 2.
Згідно зі ст. ст. 15, 16 ЦК України, що кореспондуються за змістом зі ст. 20 ГК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Частиною 1 ст. 385 ЦК України встановлено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).
Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" визначено правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку.
Відповідно до визначень, наведених у ст. 1 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", ОСББ - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.
Отже, законодавець визначає ОСББ як юридичну особу приватного права (створену в добровільному порядку шляхом її заснування власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку на підставі домовленості між собою), створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна (аналогічний висновок міститься у п. 7.11 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.02.2021 у справі № 906/1308/19).
За ст. ст. 6, 7, 10, 15 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" співвласники багатоквартирного будинку створюють ОСББ, затверджують статут такого об`єднання, мають право знайомитися з рішеннями загальних зборів та оскаржувати їх судовому порядку, брати участь в управлінні об`єднанням у порядку, визначеному цим Законом і статутом об`єднання; обирати та бути обраним до складу статутних органів об`єднання; знайомитися з протоколами загальних зборів, робити з них виписки; одержувати в установленому порядку інформацію про діяльність об`єднання; вимагати від статутних органів захисту своїх прав та дотримання співвласниками правил добросусідства.
Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об`єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно з законом, що регулює діяльність об`єднань співвласників багатоквартирних будинків (аналогічний висновок мітиться у п. 7.54 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.02.2021 у справі № 906/1308/19).
За змістом ст. 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об`єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників. Кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку. Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 % загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, кожний співвласник має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.
Статутом об`єднання може бути встановлено інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах.
Рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів. З інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників.
У Статуті об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Горлиця Діамант" встановлений інший порядок визначення кількості голосів співвласників будинку, ніж той, що передбачений у ч. 12 ст. 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".
Пунктом 7 Статуту ОСББ "Горлиця Діамант" встановлено, що кількість голосів для голосування рішень об`єднання визначається за правилом: "1 співвласник квартири - 1 голос". При цьому, якщо приміщення (квартира) знаходиться в дольовій власності, один співвласник представляє на загальних зборах позицію всіх дольових власників. Кожний співвласник (його представник на підставі нотаріального засвідчення довіреності на вчинення дій) під час голосування на загальних зборах має один голос незалежно від площі приміщення та кількості квартир та нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Якщо окремі приміщення квартири знаходяться у повній власності різних власників (з виділенням в натурі), то кожен з таких співвласників має право окремого голосу на загальних зборах. Загальні збори можуть встановлювати інший порядок визначення кількості голосів, що належить кожному співвласнику на загальних зборах.
За ч. 15 ст. 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої частиною чотирнадцятою цієї статті, проводиться письмове опитування співвласників, які не голосували на зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів. Якщо протягом цього строку необхідної кількості голосів "за" не набрано, рішення вважаються неприйнятими.
Частиною 16 ст. 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" встановлено, що рішення приймається шляхом поіменного голосування. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення загальних зборів, і голоси, подані під час письмового опитування. Рішення оформляється особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування ("за" чи "проти").
Отже, положення ч. 16 ст. 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" щодо оформлення рішення особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування ("за" чи "проти"), розповсюджуються на питання, які були внесені в порядок денний загальних зборів, та за результатами розгляду яких прийнято рішення, які є обов`язковими для всіх співвласників. При цьому, ці рішення можуть бути прийняті не тільки в день проведення загальних зборів, а й протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів шляхом письмового опитування (аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 08.06.2021 у справі № 910/18946/19, від 06.09.2021 у справі № 916/3074/20).
Пункт 8 розділу ІІІ Статуту ОСББ "Горлиця Діамант" визначає порядок голосування на зборах та встановлює, що рішення загальних зборів викладається письмово і засвідчується особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату його голосування ("за" чи "проти").
Отже, ні Статут ОСББ "Горлиця Діамант", ні Закон України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" не містить вимоги щодо зазначення у протоколі зборів співвласників багатоквартирного будинку такого варіанту голосування як "утримався", на необхідність чого посилається позивачка в обґрунтування своїх позовних вимог.
Разом з тим, ч. 7 ст. 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" встановлено, що рішення зборів співвласників оформляється протоколом, який підписується усіма співвласниками (їх представниками), які взяли участь у зборах, кожен з яких ставить підпис під відповідним варіантом голосування ("за", "проти", "утримався"), за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики.
У протоколі обов`язково зазначається така інформація про співвласників (їх представників), які взяли участь у зборах співвласників: прізвище, ім`я, по батькові співвласника, документ, що підтверджує право власності на квартиру або нежитлове приміщення, номер квартири або нежитлового приміщення, загальна площа квартири або нежитлового приміщення, документ, що надає повноваження на голосування від імені співвласника (для представника).
Форма протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку була затверджена наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 25.08.2015 № 203 "Про затвердження форми протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку".
З аналізу положень Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", вказаного наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 25.08.2015 № 203 вбачається, що у протоколі зборів співвласників багатоквартирного будинку мають міститись такі варіанти для голосування як "за", "проти", "утримався".
Оскільки позивачкою оспорюється рішення позачергових зборів співвласників багатоквартирного будинку "Горлиця Діамант", тобто рішення зборів вже створеного ОСББ, то до спірних правовідносин підлягають застосуванню умови Статуту вказаного ОСББ та норми спеціального закону - Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", які не містять вимог щодо зазначення в протоколі зборів такого варіанту голосування як "утримався".
Отже, незазначення у протоколі позачергових загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку № 2 від 03.03.2019 такого варіанту голосування як "утримався", за наявності в ньому варіантів "за" і "проти", за що проголосували співвласники, не є безумовною підставою для визнання рішення загальних зборів недійсними. Постанова суду апеляційної інстанції, на відміну від рішення суду першої інстанції, була прийнята з урахуванням цього висновку.
Необхідно зазначити, що Закон України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" не містить вимог щодо листів опитування і неправильним є надавати їм оцінку на предмет відповідності їх вимогам законодавства, посилаючись при цьому на положення Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", який в цьому випадку не підлягав застосуванню (подібний висновок міститься у п. 38 постанови Верховного Суду від 06.09.2021 у справі № 916/3074/20).
Судом апеляційної інстанції порушень при заповненні листків опитування не встановлено, а доводи касаційної скарги про зворотнє зводяться до надання іншої оцінки цим листам, ніж була зроблена судом апеляційної інстанції, що є недопустимим з огляду на вимоги ст. 300 ГПК України.
Здійснивши аналіз наявних у матеріалах справи доказів відповідно до вимог ст. 86 ГПК України, зокрема, надавши оцінку протоколу позачергових зборів співвласників багатоквартирного будинку "Горлиця Діамант" № 2 від 03.03.2019, листам голосувань з питань порядку денного, листам письмового опитування (а.с. 13-43, т. 1), здійснивши перерахунок голосів на спірних зборах з дотриманням вимог Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", п. 7 розділу III Статуту ОСББ "Горлиця Діамант", суд апеляційної інстанції, на відміну від суду першої інстанції, дійшов правильного висновку, що рішення на позачергових зборах ОСББ "Горлиця Діамант" були прийняті за наявності достатньої кількості голосів, необхідних для їх прийняття та про відсутність порушень при проведенні спірних зборів, на які посилається позивачка в обґрунтування свої позовних вимог.
Щодо посилань позивачки на те, що у додатках до протоколу загальних зборів № 2 (листи голосування) від 03.03.2019 містяться голоси від неприватизованих квартир (АДРЕСА_4, АДРЕСА_5, АДРЕСА_6, АДРЕСА_7, АДРЕСА_8, АДРЕСА_9, АДРЕСА_10, АДРЕСА_11 ), які перебувають у власності територіальної громади м. Запоріжжя, а представники територіальної громади листи голосування не підписували (відсутня інформація щодо власника в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстрі власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (а.с. 192-197, т. 1), то апеляційний господарський суд встановив, що у відповідних графах навпроти зазначених квартир стоять підписи осіб, які згідно з додатками до протоколу загальних зборів № 2 є власниками вказаних квартир, що не спростовано позивачкою, а відомості про речові права на об`єкти нерухомого майна, на що посилається позивачка в обґрунтування свої доводів, у відповідних реєстрах відсутні з огляду на те, що відповідні права, зокрема, право власності на об`єкти нерухомого майна виникли до введення в дію відповідних реєстрів.
Щодо посилання позивачки на те, що у додатках до протоколу загальних зборів № 2 (листи голосування) від 03.03.2019 міститься напроти квартир АДРЕСА_25, АДРЕСА_13, АДРЕСА_14, АДРЕСА_15, АДРЕСА_16, АДРЕСА_17, АДРЕСА_18, АДРЕСА_19, АДРЕСА_20, АДРЕСА_21, АДРЕСА_22, АДРЕСА_23, АДРЕСА_24 однаковий підпис їх співвласників, що свідчить про те, що з перелічених квартир у підрахунок загальної кількості голосів відповідачем включені викривлені дані, то апеляційний господарський суд спростував ці аргументи на підставі абз. 1 ст. 7 розділу ІІІ Статуту, відповідно до якого, якщо квартира знаходиться у дольовій власності, один співвласник представляє на загальних зборах позицію усіх дольових власників. При цьому, встановив, що жодним співвласником зазначених квартир не висувалися заперечення щодо висловленої в листах голосування позиції щодо того чи іншого питання і матеріали справи відповідних доказів не містять. В той же час, апеляційний господарський суд встановив, що при підрахунку голосів відповідачем брався до уваги голос від квартири, а не від кожного її співвласника окремо.
Доводи касаційної скарги фактично зводяться до незгоди скаржниці з порядком перерахунку апеляційним судом кількості голосів на зборах, який був здійснений відповідно до умов Статуту ОСББ "Горлиця Діамант", який не суперечить вимогам ст. 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" та до відсутності у протоколі зборів такого варіанту голосування як "утримався", що не є підставою для визнання прийнятих на зборах рішень недійсними.
Отже, апеляційний господарський суд, на відміну від суду першої інстанції, дійшов правильного висновку, що при проведенні спірних зборів були дотримані вимоги Статуту ОСББ "Горлиця Діамант" і вимоги Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" та відсутні підстави для визнання спірних рішень позачергових зборів співвласників багатоквартирного будинку "Горлиця Діамант", оформлених протоколом № 2 від 03.03.2019, недійсними.
Також скаржниця посилається і на те, що відсутній висновок Верховного Суду щодо необхідності застосування ч. 4 ст. 75 ГПК України у випадку скасування судового рішення виключно в частині задоволених позовних вимог, а не встановлених обставин у справі.
Відсутні підстави для скасування постанови суду апеляційної інстанції з цієї підстави з огляду на таке.
Згідно з ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Статтею 273 ЦПК України встановлено, що рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 13.03.2020 у справі № 337/3254/19 було частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до співвласників багатоквартирного будинку "Горлиця Діамант" та визнано недійсними рішення позачергових зборів співвласників багатоквартирному будинку "Горлиця Діамант", оформлені протоколом № 2 від 03.03.2019.
Постановою Запорізького апеляційного суду від 12.08.2020 рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 13.03.2020 було скасовано в частині задоволення позовних вимог, а провадження у справі у цій частині закрито.
Скасування судом апеляційної інстанції рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 13.03.2020 в частині задоволення позовних вимог є і скасуванням його в частині встановлених обставин, якими ці позовні вимоги обґрунтовувалися, а тому обставини, які були встановлені місцевим судом загальної юрисдикції у справі № 337/3254/19 щодо недійсності оспорюваних рішень зборів співвласників повинні безпосередньо встановлюватися судом у господарській справі № 908/2709/20.
Постанова суду апеляційної інстанції прийнята з урахуванням вказаних вище висновків щодо застосування ч. 4 ст. 75 ГПК України, а тому не може бути скасована з підстав касаційного оскарження, встановлених п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України.
Натомість суд першої інстанції не надав правової оцінки зазначеному рішенню суду від 13.03.2020, прийнятому у справі № 337/3254/19, яке було скасовано судом апеляційної інстанції в частині задоволення позовних вимог, взяв до уваги обставини, встановлені цим рішенням, які з огляду його часткове скасування, не могли братись до уваги, а підлягали доказуванню у цій справі, що призвело до неповноти встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, на що вказала Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.11.2018 у справі № 2-1383/2010.
Також як на підставу касаційного оскарження, встановлену п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України скаржниця посилається на неврахування судом апеляційної інстанції висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 20.02.2018 у справі № 925/706/17, від 27.02.2018 у справі № 918/92/17, від 18.04.2018 у справі № 912/2562/16, від 24.10.2019 у справі № 927/807/18, від 13.11.2019 у справі № 534/845/16-ц.
Щодо посилань скаржниці на вказані постанови Верховного Суду, необхідно зазначити таке.
За п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 ч. 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Зі змісту п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України вбачається, що оскарження судових рішень з підстави, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, може мати місце за наявності таких складових: неоднакове застосування одних і тих же норм матеріального права апеляційним судом у справі, в якій подано касаційну скаргу, та у постанові Верховного Суду, яка містить висновок щодо застосування цієї ж норми права у подібних правовідносинах; ухвалення різних за змістом судових рішень у справі, у якій подано касаційну скаргу, і у справі, в якій винесено постанову Верховного Суду; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.
Неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права полягає, зокрема, у такому: у різному тлумаченні судами змісту відповідних норм, що зумовлює відмінність у висновках про наявність чи відсутність суб`єктивних прав та обов`язків учасників певних правовідносин; у різному застосуванні правил вирішення колізій між нормами права з урахуванням їх юридичної сили, а також дії у часі, просторі та за колом осіб; у застосуванні різних норм права для регулювання аналогічних правовідносин або у поширенні дії норми на певні відносини в одних випадках і незастосуванні цієї норми до аналогічних відносин в інших випадках; у різному застосуванні аналогії права чи закону у подібних правовідносинах (подібний висновок викладений у п. 28 постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2020 у справі № 367/2022/15-ц).
Щодо подібності правовідносин, необхідно зазначити, що зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи (аналогічний висновок викладений в п. 32 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2018 у справі № 910/17999/16, п. 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 925/3/17, п. 40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 910/24257/16).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 13.11.2019 у справі № 534/845/16-ц суд касаційної інстанції погодився з висновком апеляційного суду про те, що позивачкою не доведено дійсного порушення її законних прав, свобод та інтересів прийнятими рішеннями зборів співвласників багатоквартирного будинку від 25.01.2016. Постанова апеляційного господарського суду у справі, яка переглядається, жодним чином не суперечить висновкам Верховного Суду, викладеним у справі № 534/845/16-ц, адже, за встановлених судом апеляційної інстанції обставин, суд також дійшов висновку про недоведеність порушення спірними рішеннями зборів прав позивачки.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20.02.2018 у справі № 925/706/17, на яку посилається позивачка в обґрунтування підстави касаційного оскарження, встановленої п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, надавалась оцінка законності рішенню наглядової ради Закритого акціонерного товариства "АТП-2361", оформленому протоколом від 18.12.2014, а не рішенням співвласників багатоквартирного будинку, порядок прийняття яких визначений Статутом об`єднання та спеціальним законом - Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".
У справі № 918/92/17, на відміну від справи, яка переглядається, предметом спору було визнання недійсними та скасування рішень зборів учасників ТОВ "Ют-Агро Зерно", оформлених протоколом № 6 від 24.11.2016, якими було збільшено статутний капітал товариства, перерозподілено частки учасників у статутному капіталі та затверджено нову редакцію статуту; визнання недійсними та скасування рішень зборів учасників ТОВ "Ют-Агро Зерно", оформлених протоколом № 5 від 17.10.2016, якими було змінено процедуру збільшення статутного капіталу ТОВ "Ют-Агро Зерно" з підстав того, що загальні збори учасників фактично не проводились; не дотримано процедури проведення зборів шляхом опитування; порушено вимоги чинного законодавства при прийнятті оспорюваних рішень, а саме: ст. 167 ГК України, ч. 2 ст. 25, ст. 51, ч. 5 ст. ст. 60, 61 Закону України "Про господарські товариства". Тобто фактичні обставини і матеріально-правове регулювання у цій справі і справа, яка переглядається, не є подібними.
У постанові від 18.04.2018 у справі № 912/2562/16, за позовом ОСОБА_2 до приватного акціонерного товариства "Весна" про визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів, суд касаційної інстанції скасував постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.10.2017, а рішення Господарського суду Кіровоградської області від 11.08.2017 у справі № 912/2562/16 залишив в силі, яким позов задоволено частково та визнано недійсним рішення, прийняте на позачергових загальних зборах акціонерів ПрАТ "Весна" 23.05.2016, оформлене протоколом від 23.05.2016 № 3, про обрання наглядової ради товариства у складі: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, а не рішення позачергових зборів співвласників багатоквартирного будинку.
У справі № 927/807/18, за позовом ОСОБА_6 до ТОВ "Чернігівська Електронна Компанія", Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-1: ОСОБА_7 та ОСОБА_8, про визнання недійсними прийнятих рішень загальних зборів учасників та скасування реєстраційного запису, Верховний Суд дійшов висновку, що рішення загальних зборів ТОВ "Чернігівська Електронна Компанія", оформлені протоколом № 21 від 30.08.2016, прийняті з порушенням засад пропорційності реалізації корпоративних прав, а також всупереч нормам законодавства, яке було чинним на час виникнення та існування спірних правовідносин, а саме: ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, ч. 6 ст. 144 ЦК України, ч. 4 ст. 83, ч. 1 ст. 167 ГК України, ст. 16, ч. 2 ст. 51 Закону України "Про господарські товариства", внаслідок чого частка позивача зменшилася на 20% статутного капіталу товариства. Отже, предметом оскарження у цій справі були рішення зборів учасників ТОВ "Чернігівська Електронна Компанія", порядок прийняття яких визначається Статутом цього товариства і Законом України "Про господарські товариства", який не поширюється на правовідносин у справі, яка переглядається.
Таким чином аналіз висновків, зроблених у постанові суду апеляційної інстанції, що оскаржуються, не свідчить про їх невідповідність висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду від 20.02.2018 у справі № 925/706/17, від 27.02.2018 у справі № 918/92/17, від 18.04.2018 у справі № 912/2562/16, від 24.10.2019 у справі № 927/807/18, на які посилається скаржниця у касаційній скарзі, і ці висновки не є різними за своїм змістом, а зроблені судами з урахуванням інших фактичних обставин, встановлених судами попередніх інстанцій, які формують зміст правовідносин і зумовили прийняття відповідного рішення, що свідчить про неподібність правовідносин.
Відсутні підстави для скасування оскаржуваного судового рішення з підстави, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України.
Щодо аргументів касаційної скарги про неправильне застосування ст. ст. 41, 45, 46, 49, 80, 269, 282 ГПК України, ст. 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", необхідно зазначити, що апеляційним судом було прийнято постанову відповідно до норм матеріального і процесуального права, які підлягали застосуванню до спірних правовідносин, що відповідає вимогам ст. 236 ГПК України.
Інші доводи скаржниці спростовуються викладеними обставинами, ґрунтуються на неправильному тлумаченні нею норм права та зводяться до переоцінки доказів та встановлених судом апеляційної інстанції обставин справи, що в силу положень ст. 300 ГПК виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права (ч. 2 ст. 236 ГПК України).
Частиною 5 ст. 236 ГПК України встановлено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Постанова суду апеляційної інстанції, на відміну від рішення суду першої інстанції, прийнята з додержанням вимог матеріального і процесуального права, з дотриманням принципів справедливості, добросовісності, розумності, а тому підстав для її скасування немає.
З огляду на те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, згідно з ст. 129 ГПК України, витрати позивачки зі сплати судового збору та витрати на професійну правничу допомогу у Верховному Суді, докази чого позивачка зобов`язалась надати відповідно до вимог ч. 8 ст. 129 ГПК України, покладаються на неї.
Керуючись ст. ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд