ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 161/13417/16-а
провадження № К/9901/44908/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А.,
суддів: Желєзного І.В., Стрелець Т.Г.,
розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13.12.2016 (головуючий суддя Кихтюк Л.М.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2017 (колегія суддів у складі головуючого судді Багрія В.М., суддів Рибачука А.І., Старунського Д.М.)
у справі № 161/13417/16-а
за позовом ОСОБА_1
до Департаменту соціальної політики Луцької міської ради Волинської області
про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити дії.
I. РУХ СПРАВИ
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту соціальної політики Луцької міської ради про визнання протиправною відмови у наданні статусу учасника війни.
2. Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13.12.2016, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2017, у задоволенні позову відмовлено.
3. У поданій касаційній скарзі ОСОБА_1 із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове, яким позов задовольнити.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
4. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 був відряджений ПАТ "Луцьксантехмонтаж № 536" у службове відрядження в м. Маріуполь, для виконання робіт пов`язаних з будівництвом фортифікаційних об`єктів з метою виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 18.03.2015 № 107 "Деякі питання забезпечення у 2015 році будівництва інженерних споруд з метою зміцнення обороноздатності держави".
5. Перебування позивача у службовому відрядженні в м. Маріуполі підтверджується витягами з наказів керівника сектору "М", посвідченнями про відрядження, довідками Волинської обласної державної адміністрації, довідкою Антитерористичного центру при Службі безпеки України від 19.07.2016 № 777/3/10348, копії яких долучені до матеріалів справи, та не заперечується відповідачем.
6. Позивач звернувся до відповідача із заявою про надання статусу учасника війни як працівнику підприємства, який залучався та брав безпосередню участь у забезпеченні проведення антитерористичної операції, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.
7. Відповідно до протоколу засідання комісії відповідача для розгляду питань, пов`язаних із встановленням статусу учасника війни відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 30.08.2016 ОСОБА_1 відмовлено у наданні статусу учасника війни у зв`язку з відсутністю документів про безпосереднє його залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення.
8. Вважаючи зазначене рішення відповідача незаконним, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
9. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що службове відрядження ОСОБА_1 в місто Маріуполь Донецької області з метою виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 18.03.2015 № 107 "Деякі питання забезпечення у 2015 році будівництва інженерних споруд з метою зміцнення обороноздатності держави" не можна вважати залученням до виконання завдань чи безпосередньою участю в АТО в районах її проведення.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
10. У своїй касаційній скарзі позивач стверджує, що судами не у повній мірі досліджено матеріали справи, що призвело до прийняття незаконних рішень. Наголошує, що суди безпідставно застосували до спірних правовідносин законодавство, яке на момент виникнення спірних правовідносин ще не існувало. Наполягає, що матеріалами справи підтверджується наявність у нього права на отримання статусу учасника війни відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
11. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить з наступного.
12. Відповідно до пункту 13 частини першої статті 9 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", учасниками війни вважаються працівники підприємств, установ, організацій, які залучалися та брали безпосередню участь у забезпеченні проведення антитерористичної операції, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у порядку, встановленому законодавством.
Порядок надання статусу учасника війни особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, категорії таких осіб, терміни їх участі у забезпеченні проведення антитерористичної операції, а також райони антитерористичної операції визначаються Кабінетом Міністрів України.
13. На виконання вимог пункту 13 частини першої статті 9 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" урядом України прийнято Постанову Кабінету Міністрів України від 23.09.2015 №739 "Питання надання статусу учасника війни деяким особам" (далі - Постанова №739).
14. Пунктом 2 Постанови №739 у редакції станом на час звернення позивача до відповідача із відповідною заявою про встановлення статусу учасника війни було встановлено, що підставою для надання статусу учасника війни працівникам підприємств, установ та організацій, які залучалися та брали безпосередню участь у забезпеченні проведення антитерористичної операції, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції в період її проведення, є документи про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення (витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України), а також документи про направлення (прибуття) у відрядження для безпосередньої участі в антитерористичній операції в районах її проведення (витяги з наказів, розпоряджень, посвідчень про відрядження, книг нарядів, матеріалів спеціальних (службових) розслідувань за фактами отримання поранень).
15. Ключовим правовим питанням у цій справі є тлумачення пункту 2 Постанови №739.
16. Аналогічна справа вже перебувала на розгляді у Верховному Суді.
17. Так, у постанові від 12.10.2021 у справі №607/12643/17 Верховний Суд сформував такий правовий висновок:
"Аналізуючи пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2015 року №739 "Питання надання статусу учасника війни деяким особам", Колегія суддів зазначає таке.
Сполучник "також" уживається для приєднання однорідних членів речення або цілих речень у значенні: крім того, разом із тим. (Академічний тлумачний словник. (1970-1980) Словник української мови: в 11 томах. - Том 10, 1979. - Стор. 23.)
Отже, використання сполучникової конструкції "а також" у пункті 2 постанови КМУ №739, можна тлумачити так: що для надання статусу учасника війни працівникам підприємств, установ та організацій, які залучалися та брали безпосередню участь у забезпеченні проведення антитерористичної операції, перебуваючи безпосередньо в районах її проведення, обов`язковими є документи про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення (витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки про залучення до забезпечення проведення антитерористичної операції, витяги з наказів керівника оперативного штабу з управління антитерористичною операцією, його заступників або керівників секторів (командирів оперативно-тактичних угруповань) про підпорядкування керівнику оперативного штабу з управління антитерористичною операцією в районах її проведення), а крім того можуть бути додані і інші документи.
За таких обставин, Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що у зв`язку із відсутністю документів про безпосереднє залучення позивача до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення, що підтверджено листом Антитерористичного центру при Службі безпеки України, а також не подання документів про направлення (прибуття) позивача у відрядження для безпосередньої участі в антитерористичній операції в районах її проведення, відповідач обґрунтовано відмовив ОСОБА-1 у наданні статусу учасника війни.
Службове відрядження ОСОБА-1 в м. Попасне Луганської області з метою виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 18 травня 2015 №107 "Деякі питання забезпечення у 2015 році будівництва інженерних споруд з метою зміцнення обороноздатності держави", не можна вважати залученням до виконання завдань чи безпосередньою участю в АТО в районах її проведення".
18. Обставини цієї справи цілком тотожні справі №607/12643/17.
19. Суди встановили відсутність факту подання ОСОБА_1 відповідачу разом із іншими документами витягу з наказу керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України або витягу з наказу керівника оперативного штабу з управління антитерористичною операцією щодо позивача. Без зазначених документів неможливо підтвердити безпосереднє залучення позивача до виконання завдань антитерористичної операції.
20. Враховуючи ненадання ОСОБА_1 документів про безпосереднє залучення його до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення, відмова відповідача у наданні позивачу статусу учасника війни є обґрунтованою.
21. Таким чином, Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції. Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
22. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
23. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341, 350, 356 КАС України, Суд -