1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Постанова

іменем України

13 жовтня 2021 року

м. Київ

справа № 757/67086/19-к

провадження № 51-3086км21

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Ковтуновича М. І.,

суддів Іваненка І. В., Луганського Ю. М.,

за участю:

секретаря судового засідання Лагоди І. О.,

прокурора Іваніна П. В.,

представника третьої особи, щодо майна

якої вирішується питання про арешт Паламарчука О. В.,

представника потерпілих Русакова О. О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу з доповненням представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт - Паламарчука О. В. в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу Київського апеляційного суду від 15 червня 2021 року про повернення апеляційної скарги.

Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ухвалою від 30 грудня 2019 року задовольнив клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України і наклав арешт на майно ОСОБА_2 згідно з переліком, зазначеним у клопотанні.

Київський апеляційний суд ухвалою від 15 червня 2021 року апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_2 - адвоката Паламарчука О. В. на вказану ухвалу слідчого судді повернувна підставі п. 4 ч. 3 ст. 399 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).

Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала?касаційну скаргу і доповнення, а також короткий зміст поданих заперечень

У касаційній скарзі та доповненні адвокат Паламарчук О. В., посилаючись на істотне порушення норм кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Свої вимоги мотивує тим, що ухвалу слідчого судді від 30 грудня 2019 року про накладення арешту на майно ОСОБА_2 було постановлено без виклику останньої та/або її представника, а копії судового рішення на момент подання касаційної скарги ОСОБА_2 та/або її представник в установленому законодавством порядку не отримали, а тому суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження ухвали слідчого судді.

У запереченнях на касаційну скаргу представник потерпілих Русаков О. О. вказує на безпідставність доводів у цій скарзі та законність і обґрунтованість судового рішення.

Позиції учасників судового провадження

У судовому засіданні представник третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт - адвокат Паламарчук О. В. підтримав подану касаційну скаргу.

Прокурор Іванін П. В. та представник потерпілих Русаков О. О. висловили доводи про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, перевіривши матеріали провадження і доводи, викладені у касаційній скарзі та доповненні, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. Такими є порушення, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення (ч. 1 ст. 412 КПК).

Доступ до правосуддя є одним з основоположних принципів верховенства права, гарантованих Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 55, п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 7, ч. 6 ст. 9, ст. 24 КПК).

Крім того, забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства (п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 14 Закону України від 02 червня 2016 року "Про судоустрій і статус суддів"). Згадані правові норми конкретизовано в пунктах 1, 2 і 17 ч. 1 ст. 7 КПК, де вказано, що зміст та форма кримінального провадження повинні узгоджуватися із загальними засадами кримінального провадження і, зокрема, із забезпеченням права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.

Механізм реалізації кримінально-процесуальних гарантій є по суті всією системою кримінально-процесуальних норм, які спрямовують кримінальне провадження на досягнення його завдань. Такими завданнями є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод і законних інтересів учасників кримінального провадження та застосування належної правової процедури до кожного учасника кримінального провадження.

Частина 3 ст. 399 КПК визначає підстави для повернення апеляційної скарги, однією з яких є подача апеляційної скарги після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.

Приписи КПК про процесуальні строки регламентують їх тривалість, порядок обчислення та наслідки закінчення цих строків. У кримінальному процесуальному законодавстві України строки встановлюються, продовжуються і поновлюються. Для правильного обчислення строку важливого значення набувають приписи правових норм, які стосуються визначення початкового моменту перебігу строку, обставин, що впливають на його перебіг, і встановлення моменту його закінчення. При визначенні початку обчислення строку важливо точно знати момент, з якого починається його перебіг.

З матеріалів провадження вбачається, що за ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30 грудня 2019 року було задоволено клопотання прокурора про арешт майна та накладено арешт на майно ОСОБА_2 згідно з переліком, зазначеним у клопотанні, із забороною його відчуження.

За змістом ухвали слідчого судді, з метою забезпечення арешту майна у кримінальному провадженні з урахуванням приписів ч. 2 ст. 172 КПК клопотання прокурора було розглянуто без повідомлення власника майна, при цьому копії зазначеного судового рішення власнику не було направлено.

26 травня 2021 року представник ОСОБА_2 - адвокат Паламарчук О. В. на згадану ухвалу слідчого судді подав апеляційну скаргу, в якій вказував, що розгляд клопотання сторони обвинувачення відбувся без виклику власника майна ОСОБА_2, про накладення арешту на майно останню в належний спосіб не було повідомлено, відповідного судового рішення вона або її представник не отримували. Крім того, адвокат заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження зазначеного судового рішення.

У свою чергу суд апеляційної інстанції, установивши, що апеляційну скаргу

було направлено до суду з пропуском строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді й у клопотанні не наведено поважних та вагомих причин, які унеможливлювали своєчасне оскарження судового рішення, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання.

Мотивуючи своє рішення про відмову в поновленні строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд зазначив, що представник власника майна ОСОБА_2 - адвокат Паламарчук О. В. звертався до Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про скасування арешту, накладеного за ухвалою слідчого судді цього суду від 30 грудня 2019 року. Тобто власнику майна та її представнику про зазначену ухвалу, її зміст та мотиви постановлення такого рішення було відомо ще у квітні 2021 року. Однак за ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 22 квітня 2021 року клопотання було залишено без розгляду у зв`язку з поданням адвокатом Паламарчуком О. В. заяви про залишення його без розгляду. А з апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30 грудня 2019 року адвокат Паламарчук О. В. звернувся лише 26 травня 2021 року.

Однак колегія суддів не погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції, оскільки вони не ґрунтуються на вимогах кримінального процесуального закону.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК апеляційна скарга, якщо іншого не передбачено цим Кодексом, може бути подана на ухвалу слідчого судді протягом 5 днів з дня її оголошення. Водночас за ч. 3 ст. 395 КПК, якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Відповідно до правової позиції, викладеної об`єднаною палатою Касаційного кримінального суду Верховного Суду в постанові від 04 листопада 2019 року (провадження № 51-9550кмо18, справа № 760/12179/16-к), якщо ухвала слідчого судді постановлена без виклику особи, інтересів якої вона стосується та яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи має обчислюватися з дня отримання копії судового рішення, незалежно від наявності інших джерел інформування про прийняте рішення.

Так, повертаючись до матеріалів провадження, суд апеляційної інстанції не врахував положень ч. 7 ст. 173 КПК, відповідно до яких копія ухвали слідчого судді, зокрема про арешт майна, надсилається заінтересованим особам не пізніше наступного робочого дня після її постановлення, та не перевірив належним чином із використанням наданих йому законом процесуальних можливостей дати отримання ОСОБА_2 оскаржуваної ухвали слідчого судді від 30 грудня 2019 року, яка би свідчила про початок перебігу строку на апеляційне оскарження, та граничного строку його закінчення.

Таким чином, суд апеляційної інстанції, приймаючи рішення про повернення апеляційної скарги на підставі п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК, не з`ясував усіх обставин провадження, в тому числі й зазначених вище, для прийняття такого рішення, не виходив із вказаних обставин, належної оцінки їм не дав та не навів в ухвалі необхідного її обґрунтування.

За таких обставин висновок апеляційного суду про те, що апеляційну скаргу подано із пропуском строку на апеляційне оскарження є передчасним та належним чином в ухвалі не обґрунтованим.

Отже, порушення, допущені апеляційним судом, з огляду на ч. 1 ст. 412 КПК є істотними, оскільки перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

З огляду на викладене необхідно на підставі п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК скасувати оскаржену ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції, під час якого слід ухвалити законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, Верховний Суд


................
Перейти до повного тексту