Постанова
Іменем України
13 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 2607/4469/12
провадження № 61-19127св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Усика Г. І.,
позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
відповідачі: Дочірнє підприємство з 100 % іноземною інвестицією "СоюзКонтракт Інвестмент", Товариство з обмеженою відповідальністю "Автобудінвест", Комунальне підприємство "Науково-дослідний інститут будівельного виробництва",
треті особи: Департамент охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Товариство з обмеженою відповідальністю "Житловий комплекс "Ільїнський",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Подільського районного суду міста Києва від 02 грудня 2019 року в складі судді Ларіонової М. В. та постанову Київського апеляційного суду від 21 жовтня 2020 року в складі колегії суддів: Суханової Є. М., Гуля В. В., Сержанюка А. С.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У листопаді 2008 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до Дочірнього підприємства з 100 % іноземною інвестицією "СоюзКонтракт Інвестмент" (далі - ДП "СоюзКонтракт Інвестмент"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Автобудінвест" (далі - ТОВ "Автобудінвест"), Комунального підприємства "Науково-дослідний інститут будівельного виробництва" (далі - КП "Науково-дослідний інститут будівельного виробництва"), треті особи: Департамент охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Товариство з обмеженою відповідальністю "Житловий комплекс "Ільїнський" (далі - ТОВ "ЖК "Ільїнський"), про зобов`язання вчинити дії.
Позов обґрунтовано тим, що позивач ОСОБА_1 є власницею будинку за адресою: АДРЕСА_1, також у вказаному будинку проживають та зареєстровані чоловік - позивач ОСОБА_2 та син ОСОБА_3 . Зазначали, що біля будинку позивачів знаходиться земельна ділянка із кадастровим номером 8000000000:85:369:0002, яка належить відповідачу ДП "СоюзКонтракт Інвестмент". На вказаній ділянці відповідач має намір побудувати готельно-офісний комплекс із підземним паркінгом, відповідно до проекту готельно-офісного комплексу з підземним паркінгом та громадськими приміщеннями з відтворенням фасадних стін та набудовою поверхів на АДРЕСА_2 - АДРЕСА_3, який належить позивачам за адресою: АДРЕСА_1, біля якого планується будівництво готельно-офісного комплексу з підземним паркінгом, є об`єктом культурної спадщини. Вказували, що будівництво готельно-офісного комплексу із підземним паркінгом на АДРЕСА_2 - АДРЕСА_3 матиме негативний вплив на належний позивачам будинок, який в подальшому приведе будинок до аварійного стану, а в кінцевому результаті до його руйнування. Крім того, ДП "СоюзКонтракт Інвестмент" не вжило ніяких заходів, щодо захисту існуючої забудови, яка розташована поблизу запланованого об`єкта будівництва і не вжило заходів щодо забезпечення права власності позивачки, як власника будинку розташованого поблизу об`єкта будівництва.
З огляду на викладене позивачі, уточнивши позовні вимоги у березні 2009 року, просили: 1) зобов`язати ДП "СоюзКонтракт Інвестмент" здійснити за власний рахунок страхування цивільної відповідальності ДП "СоюзКонтракт Інвестмент", яка може виникнути через зруйнування чи пошкодження будівлі за адресою: АДРЕСА_1 (ризиків пошкодження та руйнування) на час здійснення будівництва за адресою: АДРЕСА_4, (на земельній ділянці із кадастровим номером 8000000000:85:369:0002), м. Київ та на п`ять років після будівництва за вказаною адресою; 2) зобов`язати ДП "СоюзКонтракт Інвестмент" в рамках проекту будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_2 - АДРЕСА_5 передбачити та узгодити з позивачами роботи з укріплення фундаменту будівлі в АДРЕСА_1 ; 3) зобов`язати ДП "СоюзКонтракт Інвестмент" здійснити роботи з укріплення фундаменту будівлі в АДРЕСА_1 в рамках проекту будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_2 - АДРЕСА_5 ; 4) зобов`язати ДП "СоюзКонтракт Інвестмент" та ТОВ "Автобудінвест" не здійснювати роботи та не залучати до їх здійснення третіх осіб за адресою: АДРЕСА_2 - АДРЕСА_5 до закінчення робіт з укріплення фундаменту будівлі в АДРЕСА_1 "Е"; 5) ДП "СоюзКонтракт Інвестмент", ТОВ "Автобудінвест" та КП "Науково-дослідний інститут будівельного виробництва" надати можливість безперешкодного доступу спеціально підготовлених та проінструктованих у відповідності до вимог техніки безпеки осіб, уповноважених дорученням хоча б одного з позивачів, представників позивача (-ів) на будівництво та до ознайомлення зі всією документацією відповідачі, що стосується будівництва за адресою: АДРЕСА_2 - АДРЕСА_5 постійно до моменту підписання акту введення в експлуатацію новобудов та розпорядження про затвердження акту державної міжвідомчої комісії.
Справа розглядалася судами неодноразово.
Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 03 серпня 2009 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 17 грудня 2009 року, позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 задоволено частково, а саме: зобов`язано ДП "СоюзКонтракт Інвестмент" за власний рахунок здійснити страхування своєї цивільної відповідальності; зобов`язано ДП "СоюзКонтракт Інвестмент" у рамках проекту будівельних робіт передбачити роботи по захисту будівлі на АДРЕСА_1 ; зобов`язано ДП "СоюзКонтракт Інвестмент" та ТОВ "Автобудінвест" не здійснювати будівельні роботи біля будинку АДРЕСА_2 та біля будинку АДРЕСА_5 до закінчення таких робіт. В іншій частині позову - відмовлено.
Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що на відповідача має бути покладений обов`язок по вчиненню дій та заборони на вчинення дій з метою запобігання порушенню права власності позивачів.
Рішенням Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 лютого 2012 року касаційну скаргу ДП "СоюзКонтракт Інвестмент" задоволено частково. Рішення Подільського районного суду міста Києва від 03 серпня 2009 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 17 грудня 2009 року в частині зобов`язання ДП "СоюзКонтракт Інвестмент": здійснити за власний рахунок страхування своєї цивільної відповідальності; у рамках проекту будівельних робіт передбачити роботи по захисту будівлі на АДРЕСА_1 ; не здійснювати будівельні роботи біля будинку АДРЕСА_2 та біля будинку АДРЕСА_5 до закінчення таких робіт скасовано, справу в цій частині передано на новий розгляд до суду першої інстанції. В іншій частині вказані судові рішення залишено без змін.
Ухвалюючи вказане судове рішення, суд касаційної інстанції, виходив із того, що покладаючи на ДП "СоюзКонтракт Інвестмент" обов`язок здійснити за власний рахунок страхування своєї цивільної відповідальності, суди, всупереч положенням статті 215, 315 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) в редакції до 15 грудня 2017 року, не вказали на підставі чого на нього покладено такий обов`язок і якою нормою права передбачено його виконання та яким чином таке може запобігти порушенню прав позивачів, на захист яких вони звернулися до суду.
Також суд касаційної інстанції зазначив, що суди не перевірили чи може вчинення особою дій у спосіб та порядку, передбаченому чинним законодавством, при тому, що права іншої особи безпосередньо не порушуються, бути достатнім для того, щоб вважати їх підставами, що передбачають можливість порушення права власності цієї особи, які підлягають захисту на підставі частини другої статті 386 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Крім того, суд касаційної інстанції дійшов висновку про те, що суди не спростували доводи ДП "СоюзКонтракт Інвестмент" про те, що ним в установленому порядку оформлена необхідна для проведення певних етапів робіт документація та отримані відповідні дозволи, в межах чого ним і виконались будівельні роботи.
У липні 2018 року під час підготовчого провадження при новому розгляді справи позивачами уточнено позовні вимоги, за якими позивачі просили: 1) зобов`язати ДП "СоюзКонтракт Інвестмент" здійснити за власний рахунок страхування цивільної відповідальності ДП "СоюзКонтракт Інвестмент", яка може виникнути через зруйнування чи пошкодження будівлі за адресою: АДРЕСА_1 (ризиків пошкодження та руйнування) на час здійснення будівництва за адресою: АДРЕСА_4, (на земельній ділянці із кадастровим номером 8000000000:85:369:0002), м. Київ та на п`ять років після будівництва за вказаною адресою; 2) зобов`язати ДП "СоюзКонтракт Інвестмент" здійснити, за узгодженим із позивачами проектом, роботи із зміцнення фундаментної плити і посилення буроін`єкційними палями основ будівлі за адресою: АДРЕСА_1 до ДБН В.2.1-10-2009; 3) зобов`язати ДП "СоюзКонтракт Інвестмент" здійснити роботи із облаштування захисного екрану для зменшення впливу будівництва на земельній ділянці із кадастровим номером 8000000000:85:369:0002 на будівлю за адресою: АДРЕСА_1, а також попередження явищ суфозії, тиксотропії і провалів, та інших небезпечних геологічних процесів, а також підтоплення та затоплення відповідно до ДБН В.2.1-10-2009, ДБН В1.1-24:2009 і ДБН В1.1-25-2009; 4) заборонити ДП "СоюзКонтракт Інвестмент", до повного виконання позовних вимог 1-3, здійснювати будівельні, монтажні, земляні, буро-набивні, бурові, роботи із використанням паль різних видів, на земельній ділянці із кадастровим номером 8000000000:85:369:0002 за адресою: АДРЕСА_2 .
Останнім рішенням Подільського районного суду міста Києва від 02 грудня 2019 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 21 жовтня 2020 року, у задоволені позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 відмовлено.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, оскільки в межах даного спору позивачем невірно обрано спосіб захисту своїх прав та інтересів, в той же час докази, які надано позивачами не підтверджують порушення їх прав, які підлягають захисту саме в цивільному судочинстві.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги, позиція інших учасників справи
У грудні 2020 року ОСОБА_2 із застосуванням засобів поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Подільського районного суду міста Києва від 02 грудня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 21 жовтня 2020 року,в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати зазначені вище судові рішення та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій:
- не звернули увагу на те, що в матеріалах справи відсутні докази наявності у ДП "Союз контракт Інвестмент" усіх необхідних дозвільних документів на проведення будівельних робіт;
- не врахували, що будинок за адресою: АДРЕСА_1, біля якого планується будівництво, є об`єктом культурної спадщини;
- не надали належної оцінки експертному висновку від 27 лютого 2009 року № 54-2/02-3 Кафедри основ і фундаментів Київського національного університету будівництва і архітектури про можливий взаємовплив нового будівництва на підземну частину будинку за адресою: АДРЕСА_1 ;
- не звернули увагу на те, щодержавні будівельні норми зобов`язують забудовника забезпечити такий стан будівництва об`єктів, відповідно до якого, під час будівництва не буде нанесена шкода будівлям, що оточують місце будівництва.
Також заявник у касаційній скарзі вказує на те, що відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування статей 2, 5, 16 Закону України "Про основи містобудування" у подібних правовідносинах.
У березні 2021 року Департамент охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) із застосуванням засобів поштового зв`язку надіслав до Верховного Суду пояснення, в яких виклав доводи спрямовані на підтримку правильності висновків судів попередніх інстанцій.
У квітні 2021 року до Верховного Суду надійшов відзив представника ДП "Союз контракт Інвестмент", ТОВ "Автобудінвест" - Завгородньої Д. М. на касаційну скаргу ОСОБА_2, в яких заявник зазначила про її необґрунтованість та безпідставність доводів, а також про відсутність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 23 грудня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Подільського районного суду міста Києва від 02 грудня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 21 жовтня 2020 року передано на розгляд судді-доповідачу Гулейкову І. Ю.
Ухвалою Верховного Суду від 03 березня 2021 року (після усунення недоліків касаційної скарги) поновлено ОСОБА_2 строк на касаційне оскарження рішення Подільського районного суду міста Києва від 02 грудня 2019 року та постанови Київського апеляційного суду від 21 жовтня 2020 року; відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_2 з підстав визначених пунктами 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України; витребувано із Подільського районного суду міста Києва матеріали справи № 2607/4469/12; надано учасникам справи строк для подання відзиву.
У березні 2021 року матеріали справи № 2607/4469/12 надійшли до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.