Постанова
Іменем України
18 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 299/3611/19
провадження № 61-9218св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Виноградівського районного суду Закарпатської області від 28 жовтня 2020 року у складі судді Левка Т. Ю. та постанову Закарпатського апеляційного суду від 27 квітня 2021 року у складі колегії суддів: Джуги С. Д., Бисаги Т. Ю., Куштана Б. П.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій
У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання матері дитини.
Ухвалою Виноградівського районного суду Закарпатської області від 28 жовтня
2020 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.
Ухвала мотивована тим, що позивач без поважних причин повторно не з`явилася в судове засідання будучи належним чином повідомленою та від неї не надійшла заява про розгляд справи у її відсутності.
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 27 квітня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Ухвалу Виноградівського районного суду Закарпатської області від 28 жовтня 2020 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, який дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для залишення заявленого позову без розгляду у зв`язку з повторною неявкою позивача.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги
У червні 2021 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Виноградівського районного суду Закарпатської області від 28 жовтня 2020 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 27 квітня 2021 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судами першої і апеляційної інстанцій норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що районний суд не належно повідомив про розгляд справи усіх учасників судового процесу, що є порушенням статті 129 Конституції України та статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Учасники справи своїм правом подати відзив на касаційну скаргу не скористалися.
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін з огляду на таке.
Обставини встановлені судами
Ухвалою Виноградівського районного суду Закарпатської області від 19 листопада 2019 року відкрито провадження у цивільній справі. Розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 07 лютого 2020 року о 13 год 45 хв.
07 лютого 2020 року ОСОБА_2 надіслав заяву про відкладення судового засідання у справі у зв`язку з неотриманням копії позовної заяви ОСОБА_1 та ухвали про відкриття провадження у справі.
Ухвалою Виноградівського районного суду Закарпатської області від 07 лютого
2020 року відкладено розгляд справи на 05 березня 2020 року о 13 год 55 хв.
18 лютого 2020 року до суду надійшла заява про залучення до справи представника ОСОБА_3, як представника позивача.
03 березня 2020 року позивач надіслала до суду заяву про відкладення розгляду справи у зв`язку хворобою.
05 березня 2020 року ОСОБА_1 та її представник в судове засідання не з`явилися. Розгляд справи відкладено на 26 березня 2020 року о 14 год 45 хв.
26 березня, 30 квітня, 03 червня 2020 року ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася та 24 березня, 27 квітня, 01 червня 2020 року надіслала до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із запровадженням карантину.
23 липня 2020 року в судове засідання позивач не з`явилася та 21 липня 2020 року надіслала до суду заяву про відкладення розгляду справи у зв`язку із своєю хворобою та хворобою дитини.
25 серпня, 06 жовтня, 28 жовтня 2020 року позивач в судове засідання не з`явилася. 20 серпня, 05 та 27 жовтня 2020 року ОСОБА_1 надіслала до суду аналогічні заяви про відкладення розгляду справи у зв`язку з продовженням карантину, посилаючись на те, що перебуває у групі ризику.
Нормативно-правове обґрунтування
За змістом статей 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.
Відповідно до частини третьої статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.
У справах "Осман проти Сполученого королівства" та "Креуз проти Польщі" Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз`яснив, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
У справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії" від 07 липня 1989 року ЄСПЛ вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Згідно з частиною п`ятою статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України позов залишається без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.