Постанова
Іменем України
29 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 128/2949/17
провадження № 61-4427св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Ступак О. В.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С., Погрібного С. О.,
Яремка В. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 11 квітня 2019 року у складі судді Саєнко О. Б. та постанову Вінницького апеляційного суду від 12 лютого 2020 року у складі колегії суддів: Матківської М. В., Сопруна В. В., Стадника І. М.,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог та рішень судів
У листопада 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про припинення та визнання права власності на частину земельної ділянки.
На обґрунтування позовних вимог посилався на таке. Згідно з договором купівлі-продажу від 22 жовтня 2004 року ОСОБА_3 продав, а він купив цілісний майновий комплекс, до складу якого входять: житловий будинок літ "А", площею 304,6 кв. м, готель-їдальня з прибудовами літ. "Б", загальною площею 733,3 кв. м, коптильня літ. "Г", площею 62,7 кв. м, туалет літ. "У", погріб з шиєю літ. "Д", огорожі № 1-3, трансформаторна підстанція № 4, артезіанська свердловина № 5, башта Рожновського № 6, громовідвідні вежі № 7-8, газопровід літ. "І", водопровід ІІ. У пункті 17 договору зазначено, що згідно з довідкою, виданою виконавчим комітетом Вінницько-Хутірської сільської ради від 22 жовтня 2004 року № 466 земельна ділянка, що знаходиться на АДРЕСА_1, виділена в користування ОСОБА_3 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель (цілісного майнового комплексу) площею 4,00 га. Продавець зобов`язаний сприяти покупцю в переоформленні права на земельну ділянку, на якій розташований відчужуваний за цим договором цілісний майновий комплекс. Його право власності на цілісний майновий комплекс зареєстроване Комунальним підприємством "Вінницьке обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації" (далі - КП "Вінницьке ООБТІ") 07 грудня 2004 року. Розрахунок із продавцем ОСОБА_3 проведено у повному обсязі. Місця розташування придбаних будівель та споруд наведені в технічному паспорті, виготовленому КП "Вінницьке ООБТІ" 12 квітня 2011 року. У 2001 році розроблено містобудівне обґрунтування розташування придорожнього комплексу, на якому також планується перспективне будівництво об`єктів, необхідних для повноцінного функціонування цілісного майнового комплексу на земельній ділянці орієнтовною площею 4,00 га. 25 березня 2011 року від Вінницької обласної державної адміністрації він отримав розпорядження № 254 про надання дозволу на складання проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 4,00 га під будівлями та спорудами, що належать йому на праві власності за рахунок земель, які перебували в постійному користуванні ОСОБА_3 для обслуговування готельно-сервісного комплексу. У зв`язку із кризою і необхідністю вкладення значної частини коштів у функціонування готельно-сервісного комплексу роботи з оформлення (викупу) земельної ділянки він призупинив до 2017 року. У 2017 році розроблено техніко-економічне обґрунтування реалізації проєкту функціонування комерційного цілісного майнового комплексу. 05 вересня 2017 року він із Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно дізнався, що частина земельної ділянки, необхідної для обслуговування цілісного майнового комплексу, увійшла до земельної ділянки, наданої для фермерського господарства, загальною площею 4,9038 га, яка перебуває у власності ОСОБА_2, який 24 грудня 2013 року отримав свідоцтво про право власності серії САК № 632770, видане державним реєстратором Вінницького районного управління юстиції Бадюк О. В. згідно з рішенням, індексний номер 9353432 від 21 грудня 2013 року. Земельна ділянка внесена до Державного земельного кадастру. У цей час під будівлями та спорудами цілісного майнового комплексу, що перебуває у його власності, залишилася земельна ділянка площею 2,0863 га, у зв`язку з цим необхідним є визнання права власності на іншу частину земельної ділянки, яка необхідна для обслуговування будівель і споруд цілісного майнового комплексу, що перебуває у його власності, та припинення права власності на зазначену частину земельної ділянки за ОСОБА_2 .
З урахуванням наведеного позивач просив: припинити право власності ОСОБА_2 на частину земельної ділянки, кадастровий номер 0520681000:01:001:0410, розташованої на території Вінницько-Хутірської сільської ради Вінницького району Вінницької області (далі - Вінницько-Хутірська сільська рада), площею, необхідною для обслуговування цілісного майнового комплексу, що знаходиться на АДРЕСА_1, належного йому на підставі договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу від 22 жовтня 2004 року, згідно з висновком судової земельно-технічної експертизи; визнати за ним право власності на частину земельної ділянки, кадастровий номер 0520681000:01:001:0410, розташованої на території Вінницько-Хутірської сільської ради, площею, необхідною для обслуговування цілісного майнового комплексу, що знаходиться на АДРЕСА_1 і належить йому на підставі договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу від 22 жовтня 2004 року, згідно з висновком судової земельно-технічної експертизи.
Рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 11 квітня 2019 року, залишеним без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 12 лютого 2020 року, у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що позивач не зазначив і не надав відповідних доказів на підтвердження того, що з 2011 до 2017 року, з метою отримання у користування (власність) земельної ділянки у бажаному розмірі 4,0 га, він не скористався розпорядженням Вінницької обласної державної адміністрації від 23 травня 2011 року № 254, яким йому надано дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в користування на умовах оренди, орієнтовною площею 4,0 га під будівлями та спорудами, що належать йому на праві власності, за рахунок земель, які перебували у постійному користуванні громадянина ОСОБА_3, на території Вінницько-Хутірської сільської ради, за межами населеного пункту, для обслуговування готельно-сервісного комплексу. ОСОБА_1 надано такий дозвіл на замовлення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки проєктній організації, яка має дозвіл (ліцензію) на виконання землевпорядних робіт. Також позивач не зазначив у позовній заяві і не довів факту порушення його права власності (користування) земельною ділянкою у бажаному розмірі, як власника споруд та будівель майнового комплексу, та що таке порушення його прав вчинив своїми діями чи бездіяльністю саме ОСОБА_2, якому на праві власності належить частина земельної ділянки площею 4,9038 га, кадастровий номер 0520681000:01:001:0410, з цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги і позиції інших учасників
У березні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просив рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 11 квітня 2019 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 12 лютого 2020 року скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди не застосували норми права, які підлягали застосуванню, зокрема статтю 120 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), статті 377, 378 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), не врахували висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2018 року у справі № 910/18560/16 (провадження
№ 12-143гс18) щодо застосування статті 120 ЗК України та статті 377 ЦК України, відповідно до яких особа, яка набула право власності на об`єкт нерухомості, розташований у межах земельної ділянки, якою користується попередній власник нерухомого майна, набуває право вимагати оформлення на своє ім`я документів на користування земельною ділянкою на умовах і в обсязі, які були встановлені для попереднього землекористувача, - власника об`єкта нерухомості, або частиною земельної ділянки, яка необхідна для обслуговування об`єкта нерухомості, розташованого на ній; у постановах Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 910/20774/17, від 27 лютого 2019 року № 913/661/17, від 06 березня 2019 року у справі № 914/2687/17 про перехід права власності на земельну ділянку та її розміри у випадку відчуження житлового будинку, будівлі або споруди. Також були порушені норми процесуального права, зокрема стаття 141 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 30 березня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 у цій справі на підставі пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Ухвалою Верховного Суду від 14 вересня 2021 року справу призначено до розгляду.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій не відповідають.
Суди встановили, що згідно з державним актом на право постійного користування землею серії ВН, виданого Вінницькою районною державною адміністрацією 19 листопада 1999 року, ОСОБА_3 на підставі рішення 7 сесії 23 скликання Вінницької районної ради народних депутатів від 14 вересня 1999 року надано у постійне користування земельну ділянку площею 16,4504 га в межах згідно з планом для ведення селянського фермерського господарства, яка розташована на території Вінницько-Хутірської сільської ради. Акт зареєстрований у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 33 (т. 1, а. с. 103).
Із виданої Вінницько-Хутірською сільською радою довідки від 13 жовтня 2004 року № 2420 випливає, що земельна ділянка, яка знаходиться на АДРЕСА_1, була виділена для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель площею 4,00 га (цілісного майнового комплексу) ОСОБА_3 . Земельну ділянку не приватизовано і державний акт на право власності на неї не видано (т. 1, а. с. 15).
Згідно з договором купівлі-продажу від 22 жовтня 2004 року ОСОБА_3 (продавець) продав, а ОСОБА_1 (покупець) купив цілісний майновий комплекс, до складу якого входять: житловий будинок літ. "А" площею 304,6 кв. м, готель-їдальня з прибудовами літ. "Б" загальною площею 733,3 кв. м, коптильня літ. "Г" площею 62,7 кв. м, туалет літ. "У", погріб з шиєю літ. "Д", огорожі № 1-3, трансформаторна підстанція № 4, артезіанська свердловина № 5, башта Рожновського № 6, громовідвідні вежі № 7-8, газопровід літ. "І", водопровід ІІ, що знаходиться на АДРЕСА_1 . У пункті 17 договору зазначено, що згідно з довідкою, виданою виконавчим комітетом Вінницько-Хутірської сільської ради від 22 жовтня 2004 року № 466, земельна ділянка, що знаходиться на АДРЕСА_1, виділена в користування ОСОБА_3 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель (цілісного майнового комплексу) площею 4,00 га. Продавець зобов`язаний сприяти покупцю у переоформленні права на земельну ділянку, на якій розташований відчужуваний за цим договором цілісний майновий комплекс (т. 1, а. с. 14).
Відповідно до реєстраційного посвідчення від 07 грудня 2004 року, будинковолодіння в цілому на АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_1 з правом особистої власності на підставі договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу з розстроченням платежу і записано в реєстрову книгу за № 8 за р№ 1837 (т. 1, а. с. 16).
22 листопада 2004 року ОСОБА_3 подав заяву на ім`я приватного нотаріуса Вінницького районного нотаріального округу Ісаєвої О. Ю., якою підтвердив факт отримання 22 листопада 2004 року від ОСОБА_1 грошей у сумі 636 744 грн, що за офіційним курсом валют станом на 22 листопада 2004 року становить 120 000 дол. США, як остаточний розрахунок за проданий цілісний майновий комплекс, що знаходиться на АДРЕСА_1,та повідомив про відсутність будь-яких матеріальних претензій, які б стосувалися розрахунку за договором (т. 1, а. с. 17).
12 квітня 2011 року на замовлення ОСОБА_1 КП "Вінницьке ООБТІ" виготовило технічний паспорт на виробничий будинок - майновий комплекс № б/н на АДРЕСА_1 (т. 1, а. с. 18-36).
Згідно з розпорядженням Вінницької обласної державної адміністрації від 23 травня 2011 року № 254 ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в користування на умовах оренди, орієнтовною площею 4,0 га, під будівлями та спорудами, що належать йому на праві власності, за рахунок земель, які перебували в постійному користуванні ОСОБА_3, на території Вінницько-Хутірської сільської ради, за межами населеного пункту, для обслуговування готельно-сервісного комплексу (т. 1, а. с. 38).
Наказом Головного управління Держземагентства у Вінницькій області від 24 листопада 2013 року № ВН/0520681000:01:001/00001472 затверджено розроблений проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_2 у власність у розмірі земельної частки (паю) із земель, наданих у користування Фермерському господарству " ОСОБА_3 "Алочка" (далі - ФГ "Мельника М. В. "Алочка") на території Вінницько-Хутірської сільської ради. Надано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності, розташовану на території Вінницько-Хутірської сільської ради площею 4,9038 га, кадастровий номер 0520681000:01:001:0410, для ведення фермерського господарства (т. 1, а. с. 13).
Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно земельна ділянка, кадастровий номер 0520681000:01:001:0410, площею 4,9038 га (дата державної реєстрації - 22 серпня 2013 року), з цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства, на підставі свідоцтва про право власності серії САК № 632770, виданого 24 грудня 2013 року державним реєстратором реєстраційної служби Вінницького районного управління юстиції, на праві приватної власності належить ОСОБА_2 (т. 1, а. с. 51).
Згідно з проєктом землеустрою, виготовленим Приватним підприємством "Глобус", ОСОБА_2 відведено земельну ділянку для ведення фермерського господарства у розмірі земельної ділянки частки (паю) за рахунок земель ФГ "Мельника М. В. "Алочка" на території Вінницько-Хутірської сільської ради (т. 1, а. с. 92-147).
У проєкті землеустрою міститься заява, подана 20 квітня 2010 року ОСОБА_3 - головою ФГ "Мельника М. В. "Алочка", на ім`я голови Вінницької районної державної адміністрації ОСОБА_4, якою він надає згоду на відведення земельної ділянки площею 4,9038 га у власність в розмірі земельної частки (паю) по Вінницько-Хутірській сільській раді члену ФГ "Мельника М. В. "Алочка" ОСОБА_2 для ведення фермерського господарства за рахунок земель, що належать йому на підставі державного акта на право постійного користування, виданого відповідно до рішення 7 сесії 23 скликання Вінницької районної ради народних депутатів від 14 вересня 1999 року, для ведення селянського (фермерського) господарства, зареєстрований за № 33 від 19 листопада 1999 року (т. 1, а. с. 97).
Заява такого ж змісту на ім`я голови Вінницької районної державної адміністрації ОСОБА_4 від імені ОСОБА_3 подана 22 червня 2009 року, справжність підпису якого засвідчена приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Лукашенком В. Б. (т. 1, а. с. 121).
26 квітня 2010 року Вінницька районна державна адміністрація ухвалила розпорядження № 657, яким надала дозвіл ОСОБА_2 на виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність у розмірі середньої земельної частки (паю) по Вінницько-Хутірській сільській раді, для ведення фермерського господарства, за рахунок земель, наданих у постійне користування ФГ "Мельника М. В. "Алочка", на території Вінницько-Хутірської сільської ради, за межами населеного пункту (т. 1, а. с. 98).
24 грудня 2013 року реєстраційною службою Вінницького районного управління юстиції ОСОБА_2 видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно, яким є належна на праві приватної власності земельна ділянка, кадастровий номер 0520681000:01:001:0410, площею 4,9038 га, для ведення фермерського господарства (т. 1, а. с. 147).
Згідно з висновком експерта Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення судової земельно-технічної та будівельно-технічної експертизи від 28 листопада 2019 року № 4188/4189/19-21 на підставі проведеного дослідження, враховуючи наявні матеріали та результати проведеного натурного обстеження, вимоги та положення нормативно-правових актів, чинних в Україні в галузі землевпорядкування і будівництва, у тому числі: параметри проїздів, під`їзних шляхів, майданчиків розвороту транспортних засобів (перш за все, довгомірних вантажних автомобільних фур), необхідність нормативного забезпечення функціонування існуючих будівель і споруд, виходячи з їх фактичних розмірів і об`ємно-планувальних рішень, а також, враховуючи висновки техніко-економічного обґрунтування реалізації проєкту функціонування цілісного майнового комплексу, у тому числі заплановані у генеральному плані заходи розвитку і впорядкування території Готельного комплексу "Автопорт", надається найменш обтяжливий варіант встановлення площі та конфігурації меж земельної ділянки, необхідної для обслуговування цілісного майнового комплексу, належного ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 22 жовтня 2004 року, розташованого на АДРЕСА_1, за рахунок земельної ділянки, розташованої на території Вінницько-Хутірської сільської ради, кадастровий номер 0520681000:01:001:0410, належної на праві власності ОСОБА_2, яка має оптимальні розміри і дорівнює 2,0310 га. Запропонований варіант встановлення площі та конфігурації меж земельної ділянки, необхідної для обслуговування будівельних об`єктів цілісного майнового комплексу на АДРЕСА_1, належного ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 22 жовтня 2004 року, наведений у дослідницькій частині висновку та графічно відображений на план-схемі у додатку 2 до висновку (т. 2, а. с. 166-191).
Згідно зі статтею 377 ЦК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування.
Відповідно до статті 120 ЗК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди. При відчуженні будівель та споруд, які розташовані на орендованій земельній ділянці, право на земельну ділянку визначається згідно з договором оренди земельної ділянки. У разі переходу права власності на будинок або його частину від однієї особи до іншої за договором довічного утримання право на земельну ділянку переходить на умовах, на яких вона належала попередньому власнику. При переході права власності на будівлю та споруду до кількох осіб право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівлі та споруди, якщо інше не передбачено у договорі відчуження будівлі і споруди. При переході права власності на будівлю або споруду до громадян або юридичних осіб, які не можуть мати у власності земельні ділянки, до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій розташована будівля чи споруда.