ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 жовтня 2021 року
м. Київ
Справа № 904/1464/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Погребняка В.Я. - головуючий, Банаська О.О., Білоуса В.В.,
за участі секретаря судового засідання Сотник А.С.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
представник позивача - не з`явився,
відповідач - Фонд державного майна України,
представник відповідача - Кулибаба В.О., (Наказ № 858к від 14.07.2021, посвідчення №5089 від 19.07.2021),
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -Публічне акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль",
представник третьої особи - не з`явився,
за участі - Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України,
представник - не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги
Фонду державного майна України
на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 07.09.2020
у складі судді: Камша Н.М.,
та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 30.03.2021
у складі колегії суддів: Коваль Л.А. (головуючий), Паруснікова Ю.Б., Чередка А.Є.
за скаргою
Фонду державного майна України
на постанову державного виконавця Савки Л.О. відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби від 05.06.2020 ВП № 59565878 про закінчення виконавчого провадження,
у справі за позовом
ОСОБА_1,
до Фонду державного майна України,
про зобов`язання поновити на роботі та визнання незаконним й скасування наказу про звільнення,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.03.2017 порушено провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль".
2. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 04.02.2019 (залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 06.06.2019) у справі № 904/1464/18 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено повністю; визнано незаконним та скасовано наказ Фонду державного майна України від 20.06.2017 № 1019 "Про звільнення генерального директора Публічного акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль", яким звільнено ОСОБА_1 з посади генерального директора Публічного акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" з 22.06.2017; зобов`язано Фонд державного майна України своїм наказом поновити ОСОБА_1 на посаді генерального директора Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" з 22.06.2017.
2.1. Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з обставин відсутності конкретних підстав в наказі № 1019 від 20.06.2017, з яких проведено звільнення ОСОБА_1 та звільнення її в порушення вимог статті 40 та статті 184 КЗпП України.
2.2. Погоджуючись з рішенням суду першої інстанції по суті, апеляційний суд вказав на те, що наявність вагітності на час звільнення є підставою для поновлення на роботі, а несвоєчасне повідомлення працівницею роботодавця про свою вагітність не впливає на застосування гарантій, передбачених Кодексом законів про працю України (правова позиція, яку сформував Верховний Суд України в ухвалі від 11.11.2009 у справі № 6-15304вов09).
3. Постановою Верховного Суду від 01.10.2019 касаційні скарги АТ "Криворізька теплоцентраль" та Фонду державного майна України залишено без задоволення;
рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.02.2019 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.06.2019 у справі № 904/1464/18 залишено без змін.
4. 08.07.2020 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла скарга №10-25-13070 від 03.07.2020 Фонду державного майна України на постанову державного виконавця про закінчення виконавчого провадження від 05.06.2020 ВП № 59565878.
5. Скарга мотивована тим, що Фонд державного майна України листом від 01.11.2019 №10-25-19334 повідомив Департамент державної виконавчої служби про неможливість виконання рішення у справі № 904/1464/18 з причин того, що питання про обрання особи на посаду голови правління АТ "Криворізька теплоцентраль" належить до виключної компетенції наглядової ради акціонерного товариства, не можуть вирішуватись іншими органами товариства, крім загальних зборів, за винятком випадків, встановлених Законом України "Про акціонерні товариства" (частина 3 статті 52 Закону України "Про акціонерні товариства"). У Фонду, на цей час, відсутні правові підстави, які б дозволяли поновити ОСОБА_1 на посаді генерального директора АТ "Криворізька теплоцентраль". Чинний Статут АТ "Криворізька теплоцентраль" не передбачає посади генерального директора АТ "Криворізька теплоцентраль".
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
6. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.09.2020 в задоволенні скарги Фонду державного майна України від 03.07.2020 на постанову державного виконавця про закінчення виконавчого провадження від 05.06.2020 ВП №59565878 - відмовлено.
7. Рішення ґрунтуються на тій обставині, що Центральним апеляційним господарським судом встановлено, що рішення у справі №904/1464/18 про поновлення ОСОБА_1 на посаді є достатнім для його виконання і цим рішенням визначено особу, яка зобов`язана виконати вказане рішення - Фонд державного майна України, а суд не вправі підмінювати компетенцію Фонду або будь - якого іншого органу стосовно питання призначення/звільнення працівників з посад.
Господарським судом також враховано ту обставину, що Фондом державного майна України оскаржувалась постанова державного виконавця від 20.11.2019 про накладення штрафу за повторне невиконання рішення суду. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.05.2020 по справі №640/25249/19 в задоволенні адміністративного позову Фонду державного майна України до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправними та скасування постанови - відмовлено повністю. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2020 вищеозначене рішення залишено без змін. При ухваленні рішень по цій справі, суди дійшли висновку про можливість виконання рішень у справі №904/1464/18 саме Фондом державного майна України.
8. Під час розгляду скарги судом встановлено:
8.1. Публічне акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" створено в процесі приватизації, шляхом перетворення Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль" на підставі розпоряджень Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 №579-р "Деякі питання приватизації об`єктів паливно-енергетичного комплексу" від 30.11.2016 №911-р "Про затвердження плану приватизації єдиного майнового комплексу державного підприємства "Криворізька теплоцентраль", наказів Фонду державного майна України від 08.12.2015 №1869 "Про прийняття рішення про приватизацію державного підприємства "Криворізька теплоцентраль" та від 12.12.2016 №2230 "Про перетворення державного підприємства "Криворізька теплоцентраль" у публічне акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" відповідно до Цивільного кодексу України, Законів України "Про приватизацію державного майна", "Про акціонерні товариства", Порядку утворення акціонерного товариства в процесі приватизації, випуску та розміщення акцій такого товариства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.09.1996 №1099 (із змінами) (пункт 1.2. Статуту).
8.2. Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" є юридичною особою із новим найменуванням, в результаті проведення державної реєстрації змін до Статуту Публічного акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль", що пов`язані зі зміною типу товариства у відповідності до Закону України "Про акціонерні товариства" від 17.09.2008 №514-VІ (пункт 1.1 Статуту), нова редакція Статуту затверджена 26.04.2018.
8.3. Пунктом 1.3 Статуту передбачено, що засновником Товариства є держава в особі Фонду державного майна України.
8.4. Наказом Фонду державного майна України від 20.06.2017 №1019 "Про звільнення генерального директора ПАТ "Криворізька теплоцентраль", ОСОБА_1 звільнено з посади генерального директора ПАТ "Криворізька теплоцентраль" з 22.06.2017 на підставі пункту 14 Контракту №4-2016 від 08.06.2016 та на підставі пункту 8 статті 36 Кодексу законів про працю України.
8.5. Наглядова рада ПАТ "Криворізька теплоцентраль" створена на підставі наказу Фонду державного майна України №1529 від 05.10.2017.
8.6. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 04.02.2019 (залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 06.06.2019 та постановою Верховного Суду від 01.10.2019) у справі №904/1464/18 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено повністю.
8.7. 19.07.2019 державним виконавцем прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №59565878. Пунктом 2 зазначеної постанови зобов`язано боржника виконати рішення суду протягом 10 робочих днів. Копію постанови направлено боржнику для виконання та стягувачу до відома.
8.8. У зв`язку з невиконанням рішення суду 16.08.2019 винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 5 100 грн. та повторно зобов`язано виконати рішення суду протягом 10 робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за невиконання рішення суду.
8.9. У зв`язку з повторним невиконання рішення суду державним виконавцем повторно винесено постанову про накладення штрафу від 20.11.2019 на суму 10 200 грн.
8.10. 21.04.2020 за вих. №59565878/20.1/27 на адресу Державного бюро розслідувань направлено подання про притягнення боржника до кримінальної відповідальності за невиконання рішення суду.
8.11. 05.06.2020 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Савкою Л.О. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, копію постанови направлено сторонам.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
9. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 30.03.2021 апеляційну скаргу Фонду державного майна України на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 07.09.2020, прийняту за результатами розгляду скарги на постанову державного виконавця, у справі № 904/1464/18 залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 07.09.2020 у справі № 904/1464/18 залишено без змін.
10. Погоджуючись з висновком суду першої інстанції, апеляційний господарський суд вказав на відсутність у Фонду поважних причин невиконання рішення суду.
10.1. Також суд вказав на те, що Фондом державного майна України оскаржувалась постанова державного виконавця від 20.11.2019 про накладення штрафу за повторне невиконання рішення суду.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.05.2020 по справі №640/25249/19 в задоволенні адміністративного позову Фонду державного майна України до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправними та скасування постанови - відмовлено повністю.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2020 вищеозначене рішення залишено без змін.
При ухваленні рішень по цій справі, суди дійшли висновку про можливість виконання рішень у справі №904/1464/18 саме Фондом державного майна України.
10.2. Центральним апеляційним господарським судом встановлено, що рішення у справі №904/1464/18 про поновлення ОСОБА_1 на посаді є достатнім для його виконання і цим рішенням визначено особу, яка зобов`язана виконати вказане рішення - Фонд державного майна України, а суд не вправі підмінювати компетенцію Фонду або будь - якого іншого органу стосовно питання призначення/звільнення працівників з посад.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
11. Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.09.2020 та постановою Центрального апеляційного господарського суду від 30.03.2021 у справі № 904/1464/18 Фонд державного майна України звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою про скасування оскаржених судових рішень, з вимогою прийняти нове рішення яким повністю задовольнити скаргу ФДМУ на постанову державного виконавця про закінчення виконавчого провадження від 05.06.2020 ВП №59565878.
КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ
12. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 904/1464/18 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Банасько О.О., суддя - Білоус В.В., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.07.2021.
13. У зв`язку з відпусткою судді Білоуса В.В., автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 904/1464/18 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Васьковський О.В., суддя - Банасько О.О., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.09.2021.
14. Ухвалою Верховного Суду від 15.09.2021 Клопотання Фонду державного майна України про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження задоволено.
Поновлено Фонду державного майна України строк на касаційне оскарження.
Відкрито касаційне провадження у справі № 904/1464/18 Господарського суду Дніпропетровської області за касаційною скаргою Фонду державного майна України на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 07.09.2020 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 30.03.2021.
Судове засідання призначено на 05.10.2021, про що повідомлено учасників справи.
15. У зв`язку з відпусткою судді Васьковського О.В., автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 904/1464/18 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Білоус В.В., суддя - Банасько О.О., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.10.2021.
16. Представник Фонду державного майна України в судовому засіданні 05.10.2021 повністю підтримав вимоги касаційної скарги за доводами викладеними в ній.
Просив Суд скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 07.09.2020 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 30.03.2021, у справі № 904/1464/18 прийняти нове рішення яким повністю задовольнити скаргу ФДМУ на постанову державного виконавця про закінчення виконавчого провадження від 05.06.2020 ВП №59565878.
17. Інші учасники судової справи у судове засідання повноважних представників не направили. Про дату, час та місце розгляду касаційної скарги учасники справи були повідомлені належним чином. Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов`язковою, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю повноважних представників сторін.
УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи скаржників
(Фонд державного майна України)
18. В обґрунтування вимог касаційної скарги заявник зазначає, що судами попередніх інстанцій при винесенні оскаржуваних судових рішень не було враховано частини 2, 3 статті 52 Закону України "Про акціонерні товариства".
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
19. Відповідно до вимог частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
20. Згідно зі статтями 326, 327 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
21. 17 липня 1997 року Україна ратифікувала Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, яка відповідно до частини першої статті 9 Конституції України стала частиною національного законодавства України.
22. Міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Отже, Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод є частиною національного законодавства України відповідно до положень статті 9 Конституції України.
23. За змістом статті 32 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі - Конвенція) питання тлумачення і застосування Конвенції належить до виключної компетенції Європейського суду, який діє відповідно до Конвенції, тобто рішення Європейського суду є невід`ємною частиною Конвенції як практика її застосування і тлумачення.
Предметом регулювання Конвенції є захист основних прав і свобод особи, що передбачає пряму дію норм Конвенції.
24. Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" закріплено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
25. Європейський суд з прав людини (надалі - ЄСПЛ) у рішенні "Юрій Миколайович Іванов проти України" наголосив на тому, що право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок.
26. У такому контексті відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном. Відповідно, необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції. Обґрунтованість такої затримки має оцінюватися з урахуванням, зокрема, складності виконавчого провадження, поведінки самого заявника та компетентних органів, а також суми і характеру присудженого судом відшкодування.
27. Саме на державу покладено обов`язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції. Держава не може виправдовувати нестачею коштів невиконання судових рішень, винесених проти неї або проти установ чи підприємств, які перебувають в державній власності або контролюються державою. Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади.
28. ЄСПЛ неодноразово наголошував, що у таких категоріях справ, коли державні органи належним чином сповіщені про наявність судового рішення, вони мають вживати всіх належних заходів для його виконання або направлення до іншого органу для виконання. Сама особа, на користь якої ухвалено рішення, не повинна ще займатись ініціюванням виконавчих процедур.
29. Крім того, ЄСПЛ неодноразово наголошував, що у разі, якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 Конвенції гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс ("Піалопулос та інші проти Греції", "Юрій Миколайович Іванов проти України", "Горнсбі проти Греції").
30. У справах "Шмалько проти України", "Іммобільяре Саффі проти Італії" ЄСПЛ констатував, що невиконання судового рішення не може бути виправданим внаслідок недоліків законодавства, які унеможливлюють його виконання. Державні органи не можуть посилатися і на відсутність коштів як на підставу невиконання зобов`язань (Рішення у справа "Сук проти України" та інші).
31. Відповідно до рекомендацій, викладених у Висновку Консультативної ради Європейських суддів № 13 (2010) "Щодо ролі суддів у виконанні судових рішень", в державі, яка керується верховенством права, державні органи, насамперед, зобов`язані поважати судові рішення і якнайшвидше реалізувати їх "ex-officio". Сама думка, що державний орган може відмовитися від виконання рішення суду, підриває концепцію примата права. Виконання рішення повинно бути справедливим, швидким, ефективним і пропорційним. Тому для цього мають бути забезпечені необхідні кошти. Чіткі правові норми повинні визначати доступні ресурси, відповідальні органи та відповідну процедуру їх розподілу.
32. Відтак, виконання судового рішення як завершальна стадія судового провадження, є невід`ємним елементом права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції, складовою права на справедливий суд.
33. За змістом статті 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
34. Згідно зі статтею 3 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.
35. Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
36. Відповідно до частини першої статті 5 Закону України "Про виконавче провадження", примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
37. Статтею 13 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
38. Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, визначено статтею 63 Закону, відповідно до частин першої-третьої якої за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
39. Отже, відповідно до наведеної норми повторне невиконання боржником рішення суду, яке може бути виконано без його участі, має наслідком надіслання державним виконавцем органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, а також вжиття заходів примусового виконання рішення суду. Водночас, у разі невиконання рішення суду, яке не може бути виконане без участі боржника, державний виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
40. Як встановлено судами попередніх інстанцій (пункт 8 цієї Постанови) Фондом державного майна України рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.02.2019 у цій справі виконано, у зв`язку з чим державним виконавцем було прийнято постанови про накладення штрафу: у розмірі 5 100, 00 грн від 16.08.2019 та у розмірі 10 200, 00грн від 20.11.2019.
40.1. Фондом державного майна України оскаржувалась постанова державного виконавця від 20.11.2019 про накладення штрафу за повторне невиконання рішення суду.
Позов мотивовано тим, що вимога державного виконавця про необхідність виконання Фондом наказу господарського суду є протиправною, оскільки останнім було повідомлено державного виконавця про неможливість виконання судового рішення у виконавчому провадженні № 59565878, а саме у зв`язку з відсутністю повноважень для поновлення своїм наказом ОСОБА_1 на посаді генерального директора АТ "Криворізька теплоцентраль". Крім того, Фондом вживаються дії з метою роз`яснення судового рішення, яке виконати неможливо.
40.2. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.05.2020 (залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2020) у справі №640/25249/19 в задоволенні адміністративного позову Фонду державного майна України до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправними та скасування постанови - відмовлено повністю.
Під час розгляду справи судами встановлено, що Фонд державного майна України листом від 01.11.2019 № 10-25-19334 повідомив відповідача про неможливість виконання рішення суду у справі № 904/1464/18. В даному листі позивач вказав, що у нього відсутні правові підстави, які б дозволяли поновити ОСОБА_1 на посаді генерального директора АТ "Криворізька Теплоцентраль" з посиланням на положення статті 52 Закону України "Про акціонерні товариства".
Суди встановили, що підстави невиконання рішення суду, наведені Фондом державного майна України, не є поважними в розумінні норм Закону України "Про виконавче провадження".
40.3. 21.04.2020 за вих. № 59565878/20.1/27 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Савка Л.О. на адресу Державного бюро розслідувань направлено подання про притягнення боржника до кримінальної відповідальності.
40.4. На виконання положень статті 63 Закону України "Про виконавче провадження" 05.06.2020 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Савкою Л.О. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №59565878, копію постанови направлено сторонам.
41. Таким чином, доводи Фонду щодо неможливості виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.02.2019 у цій справі були предметом дослідження під час розгляду справи № 640/25249/19 та вказані підстави невиконання судового рішення визнані неповажними.
При ухваленні рішень у справі № 640/25249/19, суди дійшли висновку про можливість виконання рішень у справі № 904/1464/18 саме Фондом державного майна України.
42. Висновки судів у справі № 640/25249/19 були прийняті до уваги й судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду скарги №10-25-13070 від 03.07.2020 Фонду державного майна України на постанову державного виконавця про закінчення виконавчого провадження від 05.06.2020 ВП №59565878, оскільки доводи скарги містять аналогічні обґрунтування.
43. На підставі встановлених у цій справі обставин, а також враховуючи висновків судів у справі № 640/25249/19 та у цій справі з розгляду заяви ОСОБА_1 про встановлення порядку виконання рішення від 03.03.2020 (постанова Центрального апеляційного господарського суду від 10.08.2020), суди дійшли висновків, що рішення у справі №904/1464/18 про поновлення ОСОБА_1 на посаді є достатнім для його виконання і цим рішенням визначено особу, яка зобов`язана виконати вказане рішення - Фонд державного майна України, а суд не вправі підмінювати компетенцію Фонду або будь - якого іншого органу стосовно питання призначення/звільнення працівників з посад.
Відтак, доводи Фонду про наявність поважних причини невиконання рішення суду та своєчасне про це повідомлення державного виконавця, відхилені.
44. Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012).
45. З огляду на викладене та враховуючи встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що державним виконавцем було вчинено дії, передбачені Законом України "Про виконавче провадження" для виконання рішення суду.
Порушення наведені Фондом державного майна України з боку державного виконавця відсутні як то й підстави скасування постанови державного виконавця Савки Л.О. відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби від 05.06.2020 ВП № 59565878 про закінчення виконавчого провадження.
Щодо суті касаційної скарги
46. Доводи скаржника не знайшли свого підтвердження під час касаційного провадження, фактично зводяться до переоцінки доказів у справі та безпосередньо пов`язані із встановленням фактичних обставин справи, тоді як суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
47. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України, суд касаційної інстанції, за результатами розгляду касаційної скарги, має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
48. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 ГПК України).
49. Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Отже, зазначені рішення Європейського суду з прав людини суд касаційної інстанції застосовує у цій справі як джерело права.
Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації", у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації"), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.
50. Враховуючи наведене вище, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав задоволення касаційної скарги Фонду державного майна України, та необхідність залишення ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 07.09.2020 та постанови Центрального апеляційного господарського суду від 30.03.2021 у справі № 904/1464/18 без змін, як таких, що прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Судові витрати
51. У зв`язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги та залишенням без змін оскаржених судових рішень, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги, відповідно до статті 129 ГПК України, покладається на заявника касаційної скарги.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 309, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Фонду державного майна України залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 07.09.2020 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 30.03.2021 у справі № 904/1464/18 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В.Я. Погребняк
Судді О.О. Банасько