ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 807/2051/16
адміністративне провадження № К/9901/1763/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шишова О.О.,
суддів - Дашутіна І. В., Яковенка М.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу
за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Ужгородської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області (правонаступником якого є Головного управління ДПС у Закарпатській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Ужгородської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області (правонаступником якого є Головного управління ДПС у Закарпатській області) на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 травня 2018 року (прийняте у складі головуючого судді- Рейті С.І.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2018 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого Іщук Л.П., суддів: Кухтея Р.В., Обрізка І.М.)
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернулась до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Ужгородської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області (далі - відповідач, ГУ ДФС), в якому просила визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000992101 від 27.07.2015 року.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами проведеної перевірки працівниками ГУ ДФС у Закарпатській області прийнято податкове-повідомлення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за № 0000992101 від 27.07.2015р., яким застосовано до ФОП ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 17000,00 грн. При винесенні спірного рішення відповідачем не було в повній мірі встановлено обставини щодо неналежності ФОП ОСОБА_1 алкогольних напоїв без марок акцизного збору, відтак, відсутності факту реалізації алкоголю без марок акцизного збору, в зв`язку з чим вказане податкове-повідомлення рішення вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
3. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 травня 2018 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2018 року, позов задоволено.
3.1. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Головного управління ДФС у Закарпатській області від 27 липня 2015 року № 0000992101 про застосування суми штрафних фінансових санкцій (штрафу) у розмірі 17000,00 грн..
4. Не погоджуючись з рішеннями суддів першої та апеляційної інстанцій, на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга відповідача, у якій просить скасувати рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 травня 2018 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2018 року та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
5. Після усунення недоліків касаційної скарги, ухвалою Верховного Суду (у складі колегії суддів: судді-доповідача - ОСОБА_2., суддів: Бившевої Л. І., Хохуляка В.В.) від 25 лютого 2019 року прийнято до розгляду касаційну скаргу відповідача та відкрито касаційне провадження по ній, встановлено строк у п`ятнадцять днів з моменту вручення копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу.
6. На підставі розпорядження в.о. заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 26 листопада 2020 року № 2320/0/78-20 призначено повторний автоматизований розподіл цієї справи, у зв`язку з ухваленням Вищою радою правосуддя від 15 жовтня 2020 року № 2830/0/15-20 №Про звільнення ОСОБА_2 з посади судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у зв`язку з поданням заяви про відставку", що унеможливлює її участь у розгляді касаційної скарги.
7. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 26 листопада 2020 року, визначено склад колегії суддів: Шишов О.О. - головуючий суддя, Дашутін І. В., Яковенко М.М.
8. Ухвалою Верховного Суду справу прийнято до провадження, закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.
9. Станом на час розгляду справи письмового відзиву на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило, що не перешкоджає її розгляду по суті.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
10. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що10.07.2015р. ГУ ДФС у Закарпатській області проведено фактичну перевірку з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами кафе " Двір Бограч ", розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та перебуває в оренді суб`єкта господарювання ФОП ОСОБА_1 .
11. Під час перевірки встановлено факт реалізації 1 пляшки горілки "Хлібний дар" 0,5 л., вміст спирту 40 %, 2 кави, 1 Львівське пиво 0,5 л., 1 безалкогольний напій "Швепс" на загальну суму 134,00 грн. Дана розрахункова операція через реєстратор розрахункових операцій не проведена, а також розрахунковий документ (чек РРО) не видавався. Ліцензія на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями ФОП ОСОБА_1 до перевірки не представлена. Розрахунок за реалізований товар проводила бармен ФОП ОСОБА_1 - ОСОБА_3 .
12. За результатами перевірки складено акт за №000038, яким встановлено порушення ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995 року та винесено податкове повідомлення-рішення від 27.07.2015р. за № 0000992101, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 17000 грн.
13. Не погоджуючись з рішеннями відповідача позивачка звернувся з цим адміністративним позовом до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
14 Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що податковим органом не доведено недотримання суб`єктом підприємницької діяльності - ФОП ОСОБА_1 вимог нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, оскільки таке порушення хоч і зафіксоване в акті перевірки, але у акті не зазначено належних доказів на підтвердження факту здійснення позивачем роздрібної торгівлі алкогольними напоями без ліцензії.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
15. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками суддів першої та апеляційної інстанцій, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.
16. Відповідач в касаційній скарзі зазначає, що судами попередніх інстанцій не взято до уваги твердження відповідача про те, що на виконання службової записки ОУ ДПІ у м.Ужгороді від 02.07.2015р. № 456/8/07-01.07-04 видано наказ на проведення перевірки та проведено фактичну перевірку господарської одиниці, яку орендує ФОП ОСОБА_1 в кафе "Двір Бограча", в присутності бармена ОСОБА_3 та встановлено, що в порушення ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" 09.07.2015р. здійснено роздрібну торгівлю алкогольних напоїв без наявності ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями. Дані розрахункові операції через реєстратор розрахункових операцій не проведені та розрахунковий документ не видавався. Відтак, прийняте за результатами перевірки податкове повідомлення-рішення є правомірними, а позовні вимоги не підлягають задоволенню. .
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
17 Враховуючи положення пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України № 460-ІХ, а також те, що касаційна скарга на судові рішення у цій справі була подана до набрання чинності цим Законом і розгляд їх не закінчено до набрання чинності цим Законом, Верховний Суд розглядає цю справу у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Отже, застосуванню підлягають положення КАС України у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року.
18. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.
19. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
20. Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР (далі - Закон № 481), який визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом метиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України.
21. Відповідно до положень статті 15 Закону № 481 роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб`єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.
22. Згідно з частиною першою статті 16 Закону № 481 контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.
23. Абзацом п`ятим частини другої статті 17 Закону №481 передбачено, що до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі, зокрема, роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій (крім випадків, передбачених цим Законом), - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень.
24. Відповідно до частини третьої статті 17 Закону №481 рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються органами доходів і зборів та/або органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України.
25. Згідно з абзацом третім пункту 5 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України (далі - КМУ) від 2 червня 2003 року № 790 (далі - Порядок №790) підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є, зокрема, матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб`єктами господарювання вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
26. Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
27. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (стаття 72 КАС України).
28. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 73 КАС України). Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом (частина перша статті 74 КАС України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 75 КАС України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 76 КАС України).
29. Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
30. За нормами статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
31. Оцінюючі надані податковим органом докази в підтвердження правомірності своїх рішень, суди попередніх інстанцій зазначили, що єдиним доказом вказаних порушень позивача, на який покликалися службові особи ГУ ДФС у Закарпатській області є пояснення громадянки ОСОБА_3, а також розрахунковий документ "Рахунок офіціанта". Інших доказів, а саме касового чеку, показів свідків, жодних інших документів, які б підтверджували факт продажу алкогольних напоїв, в матеріалах справи не міститься. При цьому відсутні будь - які належні докази реалізації алкогольних напоїв, відсутній належний протокол вилучення підакцизного товару в якості речового доказу та отримання за нього коштів (згідно вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення), а єдиним доказом є запис в акті перевірці, який не підтверджується, відтак, дії податкового ревізора інспектора в частині придбання алкогольних напоїв оцінюються як спроба в односторонньому порядку здійснити контрольну закупку товару при відсутності досягнутої угоди купівлі - продажу.
32. Крім того, суди попередніх інстанцій указували, що належним доказом факту продажу товару суб`єктом господарювання є розрахунковий документ встановленої форми та змісту (касовий або товарний чек) з його обов`язковими реквізитами (найменування фізичної особи - підприємця та адреса торгової точки; ідентифікаційний код; кількість, ціна та назва товару; ціна за одиницю товару; форма і сума оплати; загальна сума придбаних товарів тощо).
33. Згідно з п. 5 Порядку застосування фінансових санкцій передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 №790), однією з підстав для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб`єктами підприємницької діяльності вимог нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів. Суд зазначає, що у разі виявлення порушень суб`єктами господарювання, обов`язком контролюючого органу є встановлення таких порушень та фіксація їх в акті перевірки здійснюється перевіряючими на підставі належних доказів. При цьому, згідно з п. 7 Порядку, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування у разі виявлення порушень у сфері виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів зобов`язані повідомити про ці порушення орган, який видав ліцензію на провадження зазначеного виду діяльності.
34. Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що протокол про адміністративні правопорушення по даному факту не складався, матеріали справи працівниками податкового органу в органи Національної поліції не надавалися та не надсилалися.
35. Ураховуючи наведене, касаційний суд погоджується із висновком судів попередніх інстанцій про те, що відповідачем - суб`єктом владних повноважень, на якого положеннями частини 2 статті 71 КАС України (в редакції, чинній на момент розгляду справи у суді першої інстанції) покладено обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, якщо він заперечує проти адміністративного позову, не доведено правомірності нарахування позивачу суми грошового зобов`язання по транспортному податку та прийняття оскаржуваного рішення.
36. Доводи касаційної скарги не спростовують мотивів, покладених судами в основу оскаржуваних рішень та не свідчать про неправильне застосування ними норм матеріального права або ж порушення процесуальних норм, а фактично зводяться лише до переоцінки встановлених судами обставин справи, що, в свою чергу, не відноситься до повноважень суду касаційної інстанції.
37. Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
38. Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
39. Керуючись статтями 343, 349, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд