ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 820/3494/16
адміністративне провадження № К/9901/41470/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Гончарової І.А.,
суддів: Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Державної фіскальної служби України
на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2016 року (головуючий суддя - Тітов О.М., судді Панченко О.В., Спірідонов М.О.)
та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2017 року (колегія суддів: головуючий суддя - Курило Л.В., судді - Присяжнюк О.В., Бартош Н.С.)
у справі № 820/3494/16
за позовом Приватного підприємства "Партнер - С"
до Державної фіскальної служби України
про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
У червні 2016 року Приватне підприємство "Партнер - С" (далі - позивач, платник, Підприємство, ПП "Партнер - С") звернулося до Харківського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач, контролюючий орган, ДФС України) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.
На обґрунтування своїх позовних вимог Підприємство зазначило, що всупереч вимог податкового законодавства відповідач не забезпечив автоматичного збільшення платнику у системі електронного адміністрування суми, на яку він має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, згідно з поданим Підприємством уточнюючим розрахунком за період червень 2015 року, що був прийнятий та зареєстрований 05.06.2016 за №9091095954.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2016, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2017 року, адміністративний позов задоволено:
- визнано протиправною бездіяльність ДФС України по незабезпеченню автоматичного збільшення суми, на яку Підприємство має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на величину від`ємного значення за червень 2015 року у розмірі 58441967,00 грн у системі електронного адміністрування податку на додану вартість у визначений законом термін;
- зобов`язано ДФС України збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку ПП "Партнер-С" має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину від`ємного значення за червень 2015 року у розмірі 58441967,00 грн та відобразити відповідне збільшення у витягу з системи електронного адміністрування ПДВ;
- стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ДФС України на користь ПП "Партнер-С" витрати зі сплати судового збору у розмірі 2756,00 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що показники податкового кредиту та податкових зобов`язань платника, які відображаються в інформаційних системах контролюючого органу, формуються на підставі даних, поданих ним податкових декларацій та уточнюючих розрахунків, і повинні їм відповідати. Зазначили, що всупереч вимогам пункту 50.1 статті 50, пункту 34 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, пункту 8 розділу І Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 966 від 23.09.2014, відповідачем не забезпечено автоматичного збільшення суми, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (реєстраційну суму), на суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, зазначену в податковій звітності з податку на додану вартість за червень 2015 року.
Не погодившись із зазначеними рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. На обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає, що значення рядків 24, 26, 31 декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року дорівнюють нулю, а тому відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог та збільшення Підприємству у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суми, на яку ПП "Партнер-С" має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07 березня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача.
27 березня 2017 року від позивача надійшли заперечення на касаційну скаргу, в яких Підприємство зазначає про законність і обґрунтованість рішень судів попередніх інстанцій та безпідставність доводів, викладених у касаційній скарзі.
20 березня 2018 року касаційну скаргу передано до Верховного Суду в порядку, передбаченому Розділом VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15.12.2017, далі - КАС України).
Підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року) передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, позивач зареєстрований як юридична особа та є платником податку на додану вартість.
17.07.2015 ПП "Партнер - С" подало до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області податкову декларацію з податку на додану вартість за податковий період червень 2015 року, в якій задекларувало від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, в сумі 0 грн.
05.06.2016 позивачем було подано уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість за період червень 2015 року у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок, що був прийнятий та зареєстрований за №9091095954, що підтверджується квитанцією №2, в якому платник уточнив розмір від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за червень 2015 року.
Разом з цим, відповідач не забезпечив відображення показників уточнюючого розрахунку у системі електронного адміністрування ПДВ, натомість листом від 06.06.2016 №1955/10/20-34-14-00-18 просив Підприємство надати інформацію та її документальне підтвердження з питань достовірності нарахування від`ємного значення з ПДВ по взаємовідносинам із відповідними контрагентами за період серпень 2014 року щодо поданого 05 червня 2016 року уточнюючого розрахунку, яким Підприємством збільшено від`ємне значення на 58441967,00 млн грн.
Листом від 17.06.2016 вих. №187 позивач надав витребувану інформацію та підтверджуючі документи.
Позивач звернувся до Головного управління ДФС у Харківській області з листом від 16.06.2016 вих. №189, в якому просив збільшити в системі електронного адміністрування ПДВ розмір від`ємного значення на підставі поданого платником уточнюючого розрахунку №9091095954 від 05.06.2016.
Листом від 22.06.2016 №3579/10/20-40-12-02-16 Головне управління ДФС у Харківській області повідомило, що ДФС України проведено роботу по збільшенню реєстраційної суми (ЕНакл) на суму від`ємного значення податку, непогашеного станом на 01.07.2015 та задекларованого платниками у рядках 24, 31 податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року, пославшись при цьому на лист ДФС України від 21.10.2015 №22210/6/99-99-19-03-02-15, в якому зазначено, що відповідно до пункту 34 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України після "обнуління" показників формули реєстраційна сума збільшується на суму від`ємного значення, що задекларована платником податку виключно у рядках 24, 31 податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року, та не перераховується надалі у зв`язку з уточненням показників такої звітності.
Вважаючи бездіяльність відповідача щодо невідображення у системі електронного адміністрування ПДВ суми від`ємного значення з урахуванням поданого платником уточнюючого розрахунку та незбільшення суми, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, протиправною, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до пункту 50.1 статті 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Згідно з пунктом 200-1.1 статті 200-1 ПК України система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.
Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Абзацами 1 та 3 пункту 200-1.2 статті 200-1 ПК України встановлено, що платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.
Для відкриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника.
Згідно з пунктом 200-1.3 статті 200-1 ПК України платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (УНакл), обчислену за такою формулою: УНакл = УНаклОтр + УМитн + УПопРах - УНаклВид - УВідшкод - УПеревищ, де:
УНаклОтр - загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковими накладними, складеними платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 цього Кодексу та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;
УМитн - загальна сума податку, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України;
УПопРах - загальна сума поповнення з поточного рахунку платника рахунка в системі електронного адміністрування податку, в тому числі рахунка в системі електронного адміністрування податку платника - сільськогосподарського підприємства, що обрало спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, відкритого для перерахування коштів на його спеціальний рахунок, відкритий в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів;
УНаклВид - загальна сума податку за виданими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;
УВідшкод - загальна сума податку, заявлена платником до бюджетного відшкодування з урахуванням сум коригувань, проведених за результатами перевірок;
УПеревищ - загальна сума перевищення податкових зобов`язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Показники формули, визначеної цим пунктом, обраховуються з 1 липня 2015 року. Під час обрахунку показників УНаклОтр та УНаклВид також використовуються розрахунки коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, до податкових накладних, складених до 1 липня 2015 року, що підлягали наданню покупцям - платникам податку. Для обрахунку показників УНаклОтр, УНаклВид та УМитн використовуються документи (податкові накладні, розрахунки коригування, митні декларації, аркуші коригування та додаткові декларації), складені починаючи з 1 липня 2015 року.
Під час обрахунку суми УНакл також використовуються показники, визначені пунктом 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу.
Згідно з пунктом 34 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України станом на третій робочий день після дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість" від 16 липня 2015 року №643-VIII зареєстрованим платникам податку значення суми податку (позитивне або від`ємне), на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначене пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, та значення усіх її складових, визначених цим Кодексом, дорівнюють нулю, крім значень її складових УНаклОтр, УНаклВид та УМитн, що були сформовані починаючи з 1 липня 2015 року.
Зареєстрованим платникам податку таке значення автоматично збільшується контролюючим органом, зокрема: до 31 липня 2015 року для платників податків, що застосовують звітний (податковий) період місяць, без проведення перевірок, передбачених статтею 200 цього Кодексу, на суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, та суму непогашеного від`ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду, що зазначено в податковій звітності з ПДВ, у якій відображаються розрахунки з бюджетом та/або відображаються операції, що стосуються спеціального режиму оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, за червень 2015 року. На таку суму платником податку збільшується розмір суми податкового кредиту за звітний (податковий) період (липень 2015 року).
Наказом Міністерства фінансів України від 23 вересня 2014 року №966 затверджено Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість (далі - Порядок №966).
Пунктом 8 розділу 1 Порядку №966 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 23 січня 2015 року №13) встановлено, що до податкової звітності з податку на додану вартість належать: податкова декларація з податку на додану вартість з додатками; уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок з додатками; розрахунок податкових зобов`язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України.
Таким чином, з 1 січня 2015 року запроваджено правила функціонування системи електронного адміністрування податку на додану вартість Законом України "Про внесення змін до ПК України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 №71- VIII. У зв`язку із зазначеним, Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість" від 16 липня 2015 року №643-VIII підрозділ 2 Перехідних положень ПК України було доповнено пунктом 34.
За змістом підпункту 4 пункту 34 підрозділу 2 розділу XX ПК України визначальним фактором для автоматичного збільшення реєстраційної суми у системі електронного адміністрування податку на суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, є зазначення такої суми саме в податковій звітності з податку на додану вартість платника податку за червень 2015 року.
Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість за відповідний період є однією з форм податкової звітності з податку на додану вартість, а отже, сформовані у ньому показники, зокрема, величина від`ємного значення мають бути враховані контролюючим органом при автоматичному збільшенні суми, на яку має право платник податку реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
З урахуванням встановлених обставин справи, зокрема, що позивачем подано уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за червень 2015 року, який був прийнятий контролюючим органом, про що свідчить відповідна квитанція, наявна в матеріалах справи, колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що відповідачем протиправно не забезпечено відображення показників уточнюючої декларації у системі електронного адміністрування ПДВ.
Доводи контролюючого органу, що сума ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ може бути збільшена на суму від`ємного значення, що задекларована платником податку виключно в податковій декларації з ПДВ за червень 2015 року, та не підлягає перерахунку у зв`язку з подальшим уточненням показників такої звітності шляхом подання відповідних уточнюючих розрахунків, суди обґрунтовано не взяли до уваги, оскільки вони не ґрунтуються на правильному застосуванні підпункту 4 пункту 34 підрозділу 2 Розділу ХХ ПК України. Вказана правова норма жодних обмежень щодо зарахування реєстраційної суми від`ємного значення попередніх звітних періодів (до 01.07.2015 року) не містить, як не містить і заборон щодо її коригування у відповідності до приписів пункту 50.1 статті 50 ПК України шляхом подачі уточнюючого розрахунку до податкової декларації внаслідок самостійно виявлених помилок.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №826/27864/15 (К/9901/31857/18).
Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 КАС України)
Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та здійснивши системний аналіз долучених до справи доказів, проаналізувавши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм законодавства, колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій, а тому касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення - без змін.
Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 343, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України,