ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 340/4259/20
адміністративне провадження № К/9901/15559/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Гончарової І.А.,
суддів: Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорогобуж"
на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року (суддя - Казанчук Г.П.)
та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2021 року (головуючий суддя - Мельник В.В., судді: Чепурнов Д.В., Сафронова С.В.)
у справі № 340/4259/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорогобуж"
до Головного управління ДПС у Кіровоградській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Дорогобуж" (далі - ТОВ "Дорогобуж", позивач) звернулося до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (далі - ГУ ДПС у Кіровоградській області, відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16 березня 2020 року № 0038215203, яким збільшено податкові зобов`язання у розмірі 1 323 411,00 грн та застосовано штрафні санкції у розмірі 330 853,00 грн.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2020 року відкрито провадження у справі № 340/4259/20. Справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 27 жовтня 2020 року.
У підготовче засідання 27 жовтня 2020 року позивач не з`явився, про причини неприбуття суд не повідомив. Судова кореспонденція, яка направлялася рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу позивача, зазначену ним у позовній заяві, повернулася до суду поштою у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.
У судові засідання, призначені Кіровоградським окружним адміністративним судом на 06 листопада 2020 року та 16 листопада 2020 року, позивач також не прибув, заяви про розгляд справи за його відсутності до суду не подав.
Як вбачається з матеріалів справи, виклик позивача у судові засідання здійснювався шляхом направлення повісток про виклик засобами поштового зв`язку (рекомендованими листами з повідомленням про вручення на адресу позивача, вказану у позовній заяві, а саме вул. Євгена Чикаленка, буд. 1 А, оф. 427/1, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25006). Однак поштові відправлення повернулися до суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".
Окрім цього, суд першої інстанції направив на електронну адресу позивача, зазначену ним в позовній заяві, ухвалу від 07 жовтня 2020 року про відкриття провадження у справі та повістки про виклик позивача у судові засідання 06 листопада 2020 року та 16 листопада 2020 року. Проте жодних повідомлень про їх отримання до суду не надходило, про що секретарем судового засідання складено довідки. Окрім цього, 06 листопада 2020 року секретарем судового засідання було здійснено телефонний дзвінок на номер, який вказаний у позовній заяві позивачем, однак, зазначений номер оператором телефонного зв`язку не обслуговується, про що була складена телефонограма.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2021 року, адміністративний позов залишено без розгляду.
Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивач тричі не прибув у підготовче засідання, при цьому був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, про поважні причини неприбуття суд не повідомив, клопотання про розгляд справи за відсутністю позивача не подав.
Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, ТОВ "Дорогобуж" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2021 року, справу направити до Кіровоградського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що суди попередніх інстанцій неналежно повідомили його про дату, час і місце судового засідання, у зв`язку з чим позивач був необізнаний про розгляд справи. Також висновки судів першої та апеляційної інстанцій про те, що останній три рази поспіль не з`явився у судові засідання без поважних причин є необґрунтованими, а відтак, відсутні підстави для застосування передбачених процесуальним законом наслідків неявки позивача в судове засідання, а саме залишення позовної заяви без розгляду.
Верховний Суд ухвалою від 18 травня 2021 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою позивача.
14 червня 2021 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від ГУ ДПС у Кіровоградській області, в обґрунтування якого відповідач зазначив, що суд першої інстанції своєчасно повідомив позивача про дату, час підготовчого засідання. Також, враховуючи повторне, після відкладення розгляду справи, неприбуття позивача в судове засідання без повідомлення поважних причин неявки, неподання заяви про розгляд справи за його відсутністю, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про залишення позову без розгляду.
Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження відповідно до пункту 3 частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Cуд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 КАС України).
Перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами попредніх інстанцій норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Відповідно до частини третьої статті 124 КАС України судовий виклик або судове повідомлення учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється:
1) за наявності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки на офіційну електронну адресу;
2) за відсутності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур`єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу.
За змістом частини восьмої статті 126 КАС України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.
Частиною одинадцятою цієї статті передбачено, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Відповідно до статті 131 КАС України учасники судового процесу зобов`язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Згідно з пунктами 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку (затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року № 270) у разі відсутності адресата поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику за закінченням встановленого строку зберігання.
Водночас до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками "за закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Приписи частини п`ятої статті 205 КАС України визначають, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.
До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.
Відповідно до пунктом 4 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених частиною п`ятою статті 205, пункту 4 частини першої статті 240 КАС України, можливе виключно за наявності сукупності таких умов:
а) належне повідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання;
б) відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності;
в) неявка позивача в судове засідання (підготовче засідання) без поважних причин або неповідомлення ним про причини такої неявки;
г) неможливість розгляду справи по суті за відсутності позивача;
ґ) відсутність вимоги відповідача щодо розгляду справи по суті на підставі наявних у ній доказів.
На підставі наведеного суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, дійшов вірного висновку про залишення позову без розгляду.
Аргументи касаційної скарги про неналежне повідомлення позивача про дату, час підготовчого судового засідання, у зв`язку з чим позивач був необізнаний про розгляд справи, Суд оцінює критично та зазначає, що за правилами частини одинадцятої статті 126 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
З матеріалів справи вбачається, що про час та дату судового засідання позивача повідомлялося у встановленому порядку, однак поштові відправлення повернулися до суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою". Іншої адреси позивачем не зазначалося, заяви про розгляд справи за його відсутністю не подано. Також суд першої інстанції направляв ухвалу про відкриття провадження у справі та судові повістки про виклик позивача у судові засідання на електронну адресу позивача, зазначену ним в позовній заяві, з проханням письмово підтвердити отримання цього електронних листів зворотними повідомленнями. Натомість жодних повідомлень про їх отримання до суду не надійшло, про що складено секретарем судового засідання довідки. Окрім цього, секретар судового засідання телефонував на номер, що вказаний у позовній заяві позивачем, однак даний номер оператором телефонного зв`язку не обслуговується, що підтверджується телефонограмою.
Таким чином, Кіровоградським окружним адміністративним судом вжито усіх необхідних заходів щодо повідомлення позивача про судовий розгляд справи.
Відтак, посилання позивача, що висновки судів попередніх інстанцій про те, що він три рази поспіль не з`явився у судові засідання без поважних причин є необґрунтованими, колегія суддів не приймає.
У контексті наведеного, колегія суддів звертає увагу на те, що згідно з частиною другою статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27 травня 2021 року у справі № 580/1895/20.
За таких умов, колегія суддів, перевіряючи законність і обґрунтованість рішень судів попередніх інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, доходить до висновку, що суди першої та апеляційної інстанцій ухвалили судові рішення з додержанням норм процесуального права.
Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
На підставі викладеного, Верховний Суд констатує, що оскаржувані судові рішення ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка та під час розгляду справи суди не допустили порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, відповідно підстави для скасування чи зміни оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій відсутні.
Оскільки висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні, то касаційну скаргу ТОВ "Дорогобуж" необхідно залишити без задоволення.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,