У Х В А Л А
28 вересня 2021 року
м. Київ
Справа № 210/2314/20
Провадження № 14-131цс21
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Ситнік О. М.,
суддів Анцупової Т. О., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Катеринчук Л. Й., Князєва В. С., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Пророка В. В., Рогач Л. І., Сімоненко В. М., Ткача І. В., Штелик С. П.
розглянула заяву про самовідвід судді Пророка В. В.
від участі у розгляді справи за позовом Публічного акціонерного товариства "Фідобанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_4, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про стягнення заборгованості в порядку застосування наслідків недійсності нікчемного правочину за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 жовтня 2020 року у складі судді Хлистуненко О. В. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 10 лютого 2021 року у складі колегії суддів Бондар Я. М., Барильської А. П., Зубакової В. П.,
УСТАНОВИЛА:
У квітні 2020 року Публічне акціонерне товариство "Фідобанк" (далі - ПАТ "Фідобанк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_4, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про стягнення заборгованості в порядку застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.
26 жовтня 2020 року рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 10 лютого 2021 року, позов ПАТ "Фідобанк" задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ПАТ "Фідобанк" частину наявної заборгованості в сумі 140 000 грн за кредитним договором. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У березні 2021 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 жовтня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 10 лютого 2021 року, у якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення - про відмову в задоволенні позову.
22 березня 2021 року ухвалою колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі.
17 травня 2021 року ухвалою колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду справу призначено до судового розгляду.
07 липня 2021 року ухвалою колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду постановлено ухвалу про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду з посиланням на частину четверту статті 403 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
16 липня 2021 року зазначена справа надійшла до Великої Палати Верховного Суду та 25 серпня 2021 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями її було призначено судді-доповідачеві Ситнік О. М.
28 вересня 2021 року суддя Великої Палати Верховного Суду Пророк В. В. подав заяву про самовідвід від участі у розгляді справи № 210/2314/20 з посиланням на пункти 2, 5 частини першої статті 36 ЦПК України.
Статтею 36 ЦПК України визначено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Відповідно до частини першої статті 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Суддя Пророк В. В. у заяві про самовідвід зазначив, що, здійснюючи адвокатську діяльність, у період 2013-2014 років він надавав юридичні послуги (правову допомогу) ПАТ "Фідобанк".
Вказані обставини, на думку судді Пророка В. В., можуть викликати в учасників справи та сторонніх спостерігачів сумнів у його неупередженості або об`єктивності під час розгляду цієї справи.
Однак за відсутності підтверджень існування приватного інтересу вказаний факт сам по собі не може свідчити про упереджений та небезсторонній розгляд цієї справи суддею Пророком В. В.
Крім того, зі змісту заяви судді Пророка В. В. не вбачається, які саме юридичні послуги (правову допомогу) він надавав ПАТ "Фідобанк" та чи стосуються вони цієї чи будь-якої іншої справи, оскільки у розумінні вимог пункту 2 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо він брав участь у справі як, зокрема, представник, адвокат або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі.
З матеріалів цивільної справи вбачається, що позивач звернувся з позовом лише у квітні 2020 року, у період, коли Пророк В. В. мав статус судді Верховного Суду і здійснював правосуддя як суддя Великої Палати Верховного Суду, а відтак не міг надавати жодних юридичних послуг ПАТ "Фідобанк".
Обставини, наведені суддею Пророком В. В. на обґрунтування заяви про самовідвід, не знайшли свого підтвердження, підстав для висновку про наявність передумов для відводу судді, визначених статтею 36 ЦПК України, не вбачається.
Керуючись статтями 36, 39, 40 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду