Постанова
Іменем України
18 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 761/1208/18
провадження № 61-8214св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Служба безпеки України,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 28 лютого 2019 року у складі колегії суддів: Журби С. О., Таргоній Д. О., Приходька К. П.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Служби безпеки України (далі - СБУ) про скасування рішення житлово-побутової комісії Центрального управління Служби безпеки України (далі - ЖКП ЦУ СБУ).
Позов обґрунтований тим, що він з 1983 року до 26 липня 2005 року зареєстрований у неприватизованій трикімнатній квартирі АДРЕСА_1, яка надана його батькові.
06 вересня 2002 року його дружина - ОСОБА_2 зарахована на квартирний облік (одна без членів сім`ї) у зв`язку із її реєстрацією місця проживання у військовій частині. У нього на той час були відсутні підстави для зарахування на такий облік. 03 серпня 2005 року він знявся з реєстрації у вказаній квартирі та зареєструвався у будинку в селі Лютіж Вишгородського району Київської області, що призвело до погіршення його житлових умов.
Рішенням ЖПК ЦУ СБУ від 24 грудня 2005 року його зараховано на квартирний облік до складу сім`ї ОСОБА_2
ОСОБА_2, після розірвання із ним шлюбу, звернулася до ЖПК ЦУ СБУ з рапортом щодо виключення його з квартирного обліку як колишнього чоловіка і рішенням ЖПК ЦУ СБУ від 04 жовтня 2006 року його знято з цього обліку. Рішенням ЖПК ЦУ СБУ від 19 листопада 2008 року позивача залишено на квартирному обліку з датою зарахування на облік - 24 грудня 2005 року.
Під час перебування на квартирному обліку ним надавалися до ЖПК ЦУ СБУ довідки про склад сім`ї та реєстрацію за новим місцем проживання. У зв`язку з тим, що у 2011 році його забезпечено житловою площею у межах норм, встановлених чинним законодавством України, рішенням ЖПК ЦУ СБУ від 29 вересня 2011 року його знято з квартирного обліку в ЦУ СБУ. Відповідно до змісту цього рішення враховані результати проведеного 22 липня 2011 року обстеження його житлових умов житлово-побутовою комісією УСЗ СБУ, тобто підрозділу, в якому він проходив військову службу. Наразі він складом сім`ї з 5 осіб перебуває на квартирному обліку у ЦУ СБУ з 04 червня 2013 року у загальній черзі, а з 03 грудня 2014 року - у списку осіб, які користуються правом першочергового забезпечення житлом як багатодітна сім`я.
Питання про поновлення його на квартирному обліку розглянуто на засіданні ЖПК ЦУ СБ України від 03 грудня 2014 року, де прийнято рішення, яким відмовлено йому у поновленні на квартирному обліку в ЦУ СБ України з 06 вересня 2002 року у зв`язку з відсутністю правових підстав. 16 лютого 2016 року він звернувся з заявою до Першого заступника Голови СБУ щодо вирішення його житлового питання.
Рішенням засідання ЖПК ЦУ СБУ від 12 квітня 2016 року залишені без змін як правомірні та належним чином обґрунтовані рішення ЖПК ЦУ СБУ від 29 вересня 2011 року (протокол № 35), від 04 червня 2013 року (протокол № 7), від 03 грудня 2014 року (протокол № 23), від 03 грудня 2014 року (протокол № 25).
Позивач просив скасувати як незаконне рішення ЖПК ЦУ СБУ від 12 квітня 2016 року, затверджене протоколом № 7; зобов`язати ЖПК ЦУ СБУ зарахувати позивача на квартирний облік ЦУ СБУ зі збереженням попереднього часу перебування на квартирному обліку в ЦУ СБУ, тобто з 06 вересня 2002 року.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 04 вересня 2018 року, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного суду від 28 лютого 2019 року, у позові відмовлено.
Відмовивши у позові, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що рішеннящодо постановлення та зняття позивача з квартирного обліку приймалися відповідними уповноваженими на те органами за результатами аналізу наданих позивачем документів та відповідного обстеження умов його проживання. Позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження невідповідності таких даних. Рішення ЖПК ЦУ СБУ від 12 квітня 2016 року, яке оскаржує позивач, не вирішувалися житлові питання позивача, воно стосується відсутності підстав для перегляду попередніх рішень ЖПК ЦУ СБУ.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 28 лютого 2019 року, просив скасувати оскаржуване судове рішення, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обґрунтована тим, що постанова суду апеляційної інстанції є незаконною, прийнятою з неправильним застосуванням норм матеріального права і порушенням норм процесуального права.
Підчас розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанцій він не надавав жодних пояснень, що приміщення, в якому він проживав, ним змінювалось чи перебудовувалось. Він надав всі необхідні документи на обгрунтування неправомірних дій ЖПК ЦУ СБУ про зняття його з квартирного обліку.
Зазначені у постанові апеляційного суду факти, які нібито він надав, надалі можуть бути використані проти нього, тому постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню.
Аргументи інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу СБУ зазначає, що оскаржуване судове рішення є законним, прийняте з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Спір виник через помилкові судження позивача щодо обов`язку СБУ провести комплекс заходів щодо вимірювання житлової площі позивача. Оскільки до повноважень СБУ не входить проведення таких заходів, то касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 20 травня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи.
У червні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
17 серпня 2021 року на адресу Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про доповнення до касаційної скарги.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що з 1983 року до 26 липня 2005 року позивач був зареєстрований у неприватизованій трикімнатній квартирі АДРЕСА_1, яку отримав його батько ОСОБА_1 на сім`ю чотири особи (він, дружина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, син ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 та син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3) під час проходження військової служби в органах безпеки, та був забезпечений житлом у місті Києві.
19 червня 1999 року ОСОБА_1 та ОСОБА_4 зареєстрували шлюб.
07 лютого 2002 року ОСОБА_5 звернулася з рапортом про зарахування саме її на квартирний облік (у зазначеному рапорті немає звернення про зарахування позивача на квартирний облік як члена сім`ї). За результатами розгляду рапорта її зараховано на квартирний облік 06 вересня 2002 року.
Станом на 06 вересня 2002 року у позивача не було правових підстав для зарахування його на квартирний облік, оскільки він був забезпечений житлом у місті Києві (10,35 кв. м. у трикімнатній квартирі АДРЕСА_1 ).
03 серпня 2005 року позивач зареєстрував місце проживання у будинку АДРЕСА_3, що призвело до фактичного погіршення його житлових умов.
06 грудня 2005 року ОСОБА_5 подала рапорт до ЖПК ЦУ СБУ з проханням внести зміни до справи квартирного обліку та включити її чоловіка ( ОСОБА_1 ) до складу сім`ї, яка перебуває на квартирному обліку в ЦУ СБУ.
Рішенням ЖПК ЦУ СБУ від 24 грудня 2005 року ОСОБА_1 зараховано на квартирний облік до складу сім`ї ОСОБА_5 .
12 вересня 2006 року ОСОБА_5, після розірвання шлюбу з позивачем, звернулася до ЖПК ЦУ СБУ з рапортом щодо виключення з квартирного обліку її колишнього чоловіка.
Рішенням ЖПК ЦУ СБУ від 04 жовтня 2006 року (протокол № 10) позивач знятий з квартирного обліку.
Рішенням ЖПК ЦУ СБУ від 19 листопада 2008 року позивач залишений на квартирному обліку з датою зарахування на квартирний облік 24 грудня 2005 року. Це рішення ЖПК ЦУ СБУ прийняте на підставі пункту 30 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів Української РСР і Української республіканської ради професійних спілок від 11 грудня 1984 року № 470 (далі - Правила), відповідно до якого при розірванні шлюбу між особами, які працюють на одному підприємстві, в установі, організації і перебувають на квартирному обліку за місцем роботи, облікова справа відповідно розділяється та за колишнім подружжям заявника зберігається право перебування на обліку за місцем роботи.
Рішенням ЖПК ЦУ СБУ від 29 вересня 2011 року позивач знятий з квартирного обліку в ЦУ СБУ у зв`язку із забезпеченістю житловою площею. При прийнятті цього рішення було враховано результати проведеного 22 липня 2011 року ЖПК Управління спеціального зв`язку СБУ обстеження житлових умов позивача, тобто підрозділу, в якому він проходив військову службу.
Під час перебування на квартирному обліку позивач надавав до ЖПК ЦУ СБУ довідки про склад сім`ї та реєстрацію за новим місцем проживання (будинок АДРЕСА_4 ), що містили інформацію про житлову площу, а саме: у 2007-2008 роках - дві житлові кімнати, площею 42,4 кв. м; у 2010 році - три житлові кімнати, площею 69,7 кв. м; у 2011 році - три житлові кімнати, площею 37,6 кв. м; у 2012 році - дві житлові кімнати, площею 25,3 кв. м.
Пунктом 3 постанови Виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів та президії Київської міської ради профспілок від 15 липня 1985 року № 582 "Про порядок застосування у м. Києві "Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській PCP" встановлено, що жилі приміщення у місті Києві надаються громадянам у межах 13,65 кв. м жилої площі, але не більше однієї кімнати на одну особу і не менш, як 9,0 кв. м на одну особу.
Відповідно до даних статистичної звітності, рівень середньої забезпеченості громадян у місті Києві жилою площею становить 9,0 кв. м на одну особу. Такими, що потребують поліпшення житлових умов у місті Києві визнаються особи, забезпечені житловою площею нижче рівня у 7,5 кв. м.
Питання поновлення позивача на квартирному обліку розглянуто на засіданні ЖПК ЦУ СБУ 03 грудня 2014 року (протокол № 25), на якому прийнято рішення про відмову у поновленні його на квартирному обліку в ЦУ СБУ з 06 вересня 2002 року у зв`язку з відсутністю правових підстав (станом на 06 вересня 2002 року забезпечений жилою площею у місті Києві у розмірі 10,35 кв. м).
16 лютого 2016 року позивач звернувся з заявою до Першого заступника Голови СБУ щодо вирішення його житлового питання.
Рішенням засідання ЖПК ЦУ СБУ від 12 квітня 2016 року залишені без змін як правомірні та належним чином обґрунтовані рішення ЖПК ЦУ СБУ від 29 вересня 2011 року (протокол № 35), від 04 червня 2013 року (протокол № 7), від 03 грудня 2014 року (протокол № 23), від 03 грудня 2014 року (протокол № 25).
На час розгляду цієї справи позивач у складі сім`ї п`яти осіб (він, дружина ОСОБА_6, син ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, дочка ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_5, син ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_6) перебуває на квартирному обліку у ЦУ СБУ з 04 червня 2013 року у загальній черзі, а з 03 грудня 2014 року - у списку осіб, які користуються правом першочергового забезпечення житлом, як багатодітна родина.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-ІХ) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (08 лютого 2020 року).
Касаційну скаргу у цій справі подано у квітні 2019 року, а тому вона підлягає розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 460-ІХ.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення.