Постанова
Іменем України
06 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 235/7749/19
провадження № 61-19151св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Гулька Б. І., Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А.,
Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Шахтарський 24А",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 10 липня 2020 року, ухвалене у складі судді Величко О. В., та постанову Донецького апеляційного суду
від 25 листопада 2020 року, прийняту у складі колегії суддів: Агєєва О. В., Канурної О. Д., Космачевської Т. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2, третя особа - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Шахтарський 24А", (далі - ОСББ Шахтарський 24А") про захист честі, гідності та відшкодування моральної шкоди, зобов`язання вчинити певні дії.
Позовну заяву мотивував тим, що 27 жовтня 2019 року ОСОБА_2 грубо відреагував на зауваження його дружини щодо паління в під`їзді, після чого він намагався зняти факт паління у під`їзді будинку на фотокамеру телефону, однак ОСОБА_2 вибив з його рук камеру та погрожував побиттям, чим завдав йому моральну шкоду, яку він оцінив у 36 000,00 грн.
Окрім того, позивач зазначав, що у них з відповідачем, як головою ОСББ "Шахтарський 24А", виник спір щодо сплати коштів у ремонтний фонд об`єднання багатоквартирного будинку та витрат за надання послуг з теплопостачання. Відповідач змушує його сплачувати подвійну ціну за обслуговування мереж теплопостачання, чим, на його думку також, принижує його честь і гідність.
Остаточно уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_1 просив суд:
- визнати дії ОСОБА_2 незаконними і неправомірними такими, що завдали шкоду його честі та гідності;
- стягнути з ОСОБА_2 на його користь 56 000,00 грн на відшкодування моральної (немайнової) шкоди;
- зобов`язати відповідача надати калькуляцію розрахунку сплати нарахування внеску на утримання будинку і прибудинкової території з виключенням пункту про строки з нарахування коштів на утримання централізованого опалення; включити у новий договір про надання послуг пункт про надання разом з квитанцією інформації (актів) про реально проведені роботи; провести перерахунок сплати його внесків на отримання будинку і прибудинкової території за останні три роки;
- зобов`язати посадову особу Асоціації об`єднання співвласників багатоквартирних будинків "Шахтарський" (далі - АОСББ "Шахтарський") ОСОБА_2 укласти новий договір між власником квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_1 і АОСББ "Шахтарський" як з індивідуальним споживачем; передбачити пунктом цього договору обов`язок споживача участі у ремонті свого під`їзду згідно з узгодженим зі споживачем і наданим виконавцем кошторисом за фактом виконання ремонтних робіт; зазначити у новому договорі площу 130,68 кв. м замість 138,24 кв. м; у зв`язку з тим, що у квартирі АДРЕСА_1 встановлено автономне опалення, зі структури тарифу виключити витрати на утримання і ремонти внутрішньобудинкових тепломереж, встановити остаточний тариф - 90,17 грн щомісячного нарахування; зафіксувати у договорі окремим пунктом, що загальна щомісячна переплата за особовим рахунком № НОМЕР_1 квартири АДРЕСА_1 складає 48,07 грн, за 30 місяців - 1 442,10 грн; під час укладення нового договору суму заборгованості у розмірі 1 442,10 грн врахувати як переплату за новий рік або як борг повернуто; договір від імені АОСББ "Шахтарський" як виконавця комунально-житлових послуг, згідно з чинним законодавством України, має бути підписаний особою, що має посвідчення менеджера багатоквартирного будинку.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області
від 10 липня 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 понесені судові витрати у розмірі 4 350,00 грн.
Постановою Донецького апеляційного суду від 25 листопада
2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області
від 10 липня 2020 року залишено без змін.
Відмовляючи у задоволенні позову в частині поширення неправдивої інформації, встановлення неправомірності дій відповідача та відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач не підтвердив належними та допустимими доказами те, що відповідач поширив неправдиву інформацію щодо нього, а доводи позивача про порушення відповідачем його особистих немайнових прав, як і завдання йому моральної (немайнової) шкоди внаслідок неправомірних дій з боку відповідача, є лише припущеннями.
Відмовляючи в задоволенні позову в частині вимог про зобов`язання відповідача вчинити певні дії, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, вказав, що спір між сторонами виник через незгоду позивача зі встановленими рішенням загальних зборів ОСББ "Шахтарський 24А" обов`язковими внесками за надання послуг. При цьому позивач просить зобов`язати ОСОБА_2 надати відповідну калькуляцію, укласти договір, внести нові пункти до договору, однак рішення загальних зборів ОСББ "Шахтарський 24А" щодо встановлення платежів до ремонтного фонду та обов`язкових внесків за надання послуг, не оскаржував. Суд вказав, що позивач не довів, що ОСОБА_2 порушено його права як споживача комунальних послуг, а також, що є підстави для захисту прав споживача у вказаний спосіб у частині зобов`язання
ОСОБА_2 вчинити певні дії, оскільки ці вимоги обґрунтовані лише умовними припущеннями, без надання відповідного розрахунку. При цьому суд врахував, що рішенням у справі за позовом ОСББ "Шахтарське 24А" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, яке набрало законної сили, встановлено, нарахування спірної заборгованості по ремонтному фонду, помісячних платежів, загальної площі квартири є правильним.
Крім того, позовні вимоги до ОСОБА_2, які виникли із договірних відносин з АОСББ "Шахтарський", адресовані до неналежного відповідача, оскільки наказом АОСББ "Шахтарський" від 18 лютого 2020 року
ОСОБА_2 звільнено з посади голови правління за власним бажанням,
а статтею 51 ЦПК України саме на позивача покладено обов`язок визначити відповідача у справі.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У грудні 2020 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 10 липня 2020 року та постанову Донецького апеляційного суду від 25 листопада 2020 року, задовольнити позов.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
29 грудня 2020 року ухвалою Верховного Суду у складі судді Коломієць Г. В. касаційну скаргу залишено без руху.
14 січня 2021 року ухвалою Верховного Суду у складі судді
Коломієць Г. В. подовжено строк для усунення недоліків.
02 лютого 2021 року ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів: Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д., відкрито касаційне провадження, витребувано справу із Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 10 липня 2020 року.
У лютому 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 20 вересня 2021 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів, у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Узагальнені доводи касаційної скарги зводяться до такого.
Заявник вказує, що предметом позову є вимога про визнання дій
ОСОБА_2 незаконними і неправомірними, такими, що перешкоджали користуванню законними правами і обов`язками, завдали моральну шкоду, порушили його особисті права і свободи, честь і гідність, які гарантовані Конституцією і Законами України, а не ті, що зазначені і розглядалися судом. Перелік вимог викладено у позовній заяві від 04 листопада
2019 року та відкориговано у заяві від 07 лютого 2020 року, а остаточно викладено у заяві про збільшення позовних вимог від 03 липня 2020 року.
Заявник зазначає, що суд першої інстанції всіляко затягував розгляд справи.
ОСОБА_1 вказує про невиконання ухвали суду першої інстанції про залучення третьої особи - ОСББ "Шахтарський 24А".
Крім того, суди не встановили факт фіктивності юридичної особи - ОСББ "Шахтарський 24-А" у 2019-2020 роках, що є порушенням закону, статуту ОСББ "Шахтарське 24А". Крім того, оскільки відповідач не надав договір на виконання послуг, це вказує, що такий договір відсутній, що є підставою для встановлення факту фіктивності юридичної особи - ОСББ "Шахтарський 24А", незаконності дій його управителя ОСОБА_2 .
Заявник вказує, що суди, ухвалюючи судові рішення, не врахували того, що відповідач не надав доказів по суті спору, не спростував пояснення свідків, не надав відзив на його відповідь. При цьому ОСОБА_1 не погоджується з фактичними обставинами (щодо розрахунків, сум боргу тощо) у справах за позовами до нього обслуговуючих організацій, у яких судові рішення набрали законної сили, та стверджує про обман, фальсифікації з боку ОСОБА_2 .
Заявник вказує, що суди попередніх інстанцій не встановили всіх фактичних обставин щодо виконання ОСОБА_2 функцій управителя багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 та функцій виконавця житлових послуг
і розпорядника спільних коштів, які виконує саме голова АОСББ "Шахтарський".
Крім того, суди ухвалили судові рішення без урахування висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня
2020 року у справі № 129/1033/13-ц (14-400цс19).
Інші доводи касаційної скарги за змістом схожі з доводами апеляційної скарги та зводяться загалом до незгоди з повноваженнями відповідача як представника ОСББ "Шахтарський 24А", проведених нарахувань, розмірів заборгованості та розмірів площі квартири та нежитлових приміщень.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У березні 2021 року ОСОБА_3, через свого представника, адвоката Келембет М. В., подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити касаційну скаргу без задоволення, судові рішення судів першої та апеляційної інстанції - без змін, як такі, що ухвалені з правильним застосуванням норм матеріального права та без порушення норм процесуального права.
Крім того, просить покласти на заявника судові витрати, понесені ним
у зв`язку з розглядом справи в суді касаційної інстанції.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 є власником квартири, розташованої за адресою:
АДРЕСА_3 .
Згідно з виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 03 травня 2017 року проведено реєстрацію юридичної особи - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Шахтарський 24-А".
ОСББ "Шахтарський 24-А" створено на підставі рішення установчих зборів, оформленого протоколом № 1 від 28 січня 2017 року співвласників багатоквартирного будинку за місцезнаходженням: АДРЕСА_2 .
Із позовної заяви встановлено, що 27 жовтня 2019 року між сторонами виник конфлікт, чим був порушений громадський порядок.
Свідок ОСОБА_4 надала у суді першої інстанції пояснення, з яких встановлено, що голова правління АОСББ "Шахтарський" ОСОБА_2 неодноразово погрожував йому та позивачу у справі. Однак свідком конфлікту, який є предметом розгляду у цій справі, він не був. Від позивача йому відомо, що у них з ОСОБА_2 виник конфлікт.
З пояснень свідка ОСОБА_5, наданих в судовому засіданні суду першої інстанції, встановлено, що скління балкона позивача відбулося за його рахунок, хоча повинно бути здійснено за рахунок ОСББ "Шахтарський 24А". Щодо конфлікту, який виник між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, їй нічого не відомо.
Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області
від 04 лютого 2020 року у справі № 235/8094/19 за позовом ОСББ "Шахтарський 24А" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, яке постановою Донецького апеляційного суду від 03 червня 2020 року залишено без змін, позов задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за щомісячними платежами до ремонтного фонду ОСББ "Шахтарський 24А".
Наказом АОСББ "Шахтарський" від 18 лютого 2020 року № 36-ВК
ОСОБА_2 звільнено з посади голови правління АОСББ "Шахтарське" за власним бажанням.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пунктів 1, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції відповідають вказаним вимогам закону.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до частини четвертої статті 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
Статтею 201 ЦК України передбачено, що честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством.
Згідно із статтями 297, 299 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі, на недоторканність своєї ділової репутації.
За змістом частини першої статті 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
Відповідно до роз`яснень, викладених у абзацах третьому, п`ятому пункту 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи", відповідно до статті 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки, поширені в засобі масової інформації, принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй частиною першою статті 277 ЦК України та відповідним законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому ж засобі масової інформації з метою обгунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. Якщо суб`єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на відповідача може бути покладено обов`язок відшкодувати моральну шкоду.
Згідно зі статтею 30 Закону України "Про інформацію" ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень.
Відповідно до частини другої статті 30 Закону України "Про інформацію" оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема вживання гіпербол, алегорій, сатири. Окрім того, оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
Отже, будь-яке судження, яке має оціночний характер, будь-яка критика та оцінка вчинків, вираження власних думок щодо якості виконуваних публічних функцій, отриманих результатів тощо, не є підставою для захисту права на повагу честі, гідності та ділової репутації та, відповідно, не є предметом судового захисту.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відмовляючи у задоволенні позову про захист честі та гідності, суди попередніх інстанцій правильно виходили з того, що ОСОБА_1 не надав належних та допустимих доказів у розумінні статей 77, 78 ЦПК України того, що відповідач застосував щодо нього насильницькі дії або висловився образливими, брутальними словами, чим принизив його честь та гідність, а твердження, що відповідач поширив неправдиву інформацію щодо нього, є лише припущенням позивача про порушення ОСОБА_2 його особистих немайнових прав.
З урахуванням того, що позивач не довів, що відповідач поширив неправдиву інформацію щодо нього, суди попередніх інстанцій, з урахуванням вимог статті 277 ЦК України та статей 77,78 ЦПК України, обґрунтовано відмовили в задоволенні позову в частині відшкодування моральної шкоди.