Постанова
Іменем України
13 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 752/16376/17
провадження № 51-2806 км 21
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Чистика А. О.,
суддів Бородія В. М., Мазура М. В.,
за участю:
секретаря судового засідання Слободян О. М.,
прокурора Матюшевої О. В.,
виправданого ОСОБА_1,
захисника Чернявського Р. М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора Михайлова Михайла Володимировича на ухвалу Київського апеляційного суду від 06 травня 2021 року про повернення апеляційної скарги на вирок Святошинського районного суду м. Києва від 04 грудня 2020 року стосовно ОСОБА_1 .
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Святошинського районного суду м. Києва від 04 грудня 2020 року ОСОБА_1 визнано невинуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 301, ч. 3 ст. 301, ч. 4 ст. 301 Кримінального кодексу України (далі - КК України), і виправдано.
На вказаний вирок прокурор Михайлов М. В. подав апеляційну скаргу.
За ухвалою судді Київського апеляційного суду від 20 січня 2021 року апеляційну скаргу прокурора залишено без руху через її невідповідність вимогам ст. 396 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) та надано п`ять днів для усунення недоліків з дня отримання копії цієї ухвали.
Суддя Київського апеляційного суду ухвалою від 06 травня 2021 року на підставі п. 1 ч. 3 ст. 399 КПК України повернув апеляційну скаргу прокурора через неусунення протягом установленого судом строку недоліків особою, котра її подала.
Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі прокурор Михайлов М. В., посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Вказує, що ухвала апеляційного суду від 20 січня 2021 року про залишення його апеляційної скарги без руху до прокуратури не надходила, на час звернення до суду з касаційною скаргою у Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутня, у зв`язку з чим він був позбавлений можливості ознайомитися з її змістом та усунути зазначені в ухвалі недоліки апеляційної скарги. Стверджує, що ухвала суду апеляційної інстанції не відповідає ст. 370 КПК України.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор Матюшева О. В. у судовому засіданні підтримала касаційну скаргу і просила її задовольнити.
Виправданий ОСОБА_1 та захисник Чернявський Р. М. у судовому засіданні вважали подану касаційну скаргу необґрунтованою і просили залишити її без задоволення, а оскаржене судове рішення без зміни.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи, наведені в касаційній скарзі, перевіривши матеріали провадження за скаргою прокурора Михайлова М. В., колегія суддів дійшла таких висновків.
Відповідно до ст. 438 КПК України підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Статтею 412 КПК України передбачено, що істотними є такі порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Доступ до правосуддя як один з основоположних принципів верховенства права гарантований Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 55, п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ст. 7, ч. 6 ст. 9 КПК України).
Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства (п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 14 Закону України від 02 червня 2016 року "Про судоустрій і статус суддів").
Відповідно до ст. 370, ч. 2 ст. 418 КПК України ухвала суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги повинна бути законною, обґрунтованою та вмотивованою. Вмотивованим є рішення, в якому наведено належні й достатні мотиви та підстави для його ухвалення.
Згідно з пунктами 1, 2, 17 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зокрема забезпеченню права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.
За правилами ч. 1 ст. 399 КПК України суддя-доповідач, встановивши, що апеляційну скаргу на вирок чи ухвалу суду першої інстанції подано без додержання вимог, передбачених ст. 396 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки скарги і встановлюється достатній строк для їх усунення, який не може перевищувати п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала апеляційну скаргу. Копія ухвали про залишення апеляційної скарги без руху невідкладно надсилається особі, яка подала апеляційну скаргу.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 399 КПК України апеляційна скарга повертається, якщо особа не усунула недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк. Копія ухвали про повернення апеляційної скарги згідно з вимогами ч. 5 цієї статті надсилається особі, яка подала апеляційну скаргу, разом з апеляційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
Однак оскаржувана ухвала Київського апеляційного суду від 06 травня 2021 року про повернення апеляційної скарги прокурора на вирок Святошинського районного суду м. Києва від 04 грудня 2020 року стосовно ОСОБА_1 не ґрунтується на наведених вимогах кримінального процесуального закону.
Як убачається з матеріалів провадження, прокурор Михайлов М. В. 22 грудня 2020 року звернувся з апеляційною скаргою на вищезазначений вирок суду першої інстанції (т. 5, а.п. 88-96).
Отримавши апеляційну скаргу, суддя апеляційного суду ухвалою від 20 січня 2021 року залишив її без руху з наданням строку для усунення недоліків протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали (т. 5, а.п. 99, 100).
Копію цієї ухвали, за даними роздруківки технічної інформації, було направлено апеляційним судом на електронну адресу Київської місцевої прокуратури № 1 м. Києва 02 лютого 2021 року о 10:10 (т. 5, а.п. 103), однак матеріали кримінального провадження не містять будь-яких даних про отримання її адресатом.
Тобто, не зваживши на відсутність даних щодо отримання адресатом ухвали Київського апеляційного суду від 20 січня 2021 року про залишення без руху апеляційної скарги на вирок Святошинського районного суду м. Києва від 04 грудня 2020 року стосовно ОСОБА_1, не з`ясувавши початку перебігу строку для усунення недоліків апеляційної скарги, суддя апеляційного суду дійшов передчасного висновку та безпідставно повернув апеляційну скаргу прокурора Михайлова М. В. у зв`язку з неусуненням недоліків.
Також не містять матеріали провадження і будь-яких даних про те, що апеляційний суд вжив заходів для з`ясування, чи отримав прокурор копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, чи направляв він на усунення недоліків відповідні матеріали або нову редакцію апеляційної скарги.
З огляду на викладене касаційну скаргу слід задовольнити, а ухвалу судді апеляційного суду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України скасувати з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, під час якого суду необхідно врахувати наведене й ухвалити рішення відповідно до вимог кримінального процесуального закону.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК України, Суд