ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 жовтня 2021 року
м. Київ
Справа № 925/1171/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Ткаченко Н. Г. - головуючого, Жукова С. В., Пєскова В. Г.
за участю секретаря судового засідання Громак В. О.
за участю представників: ПАТ "Родовід Банк" - адвоката Діденка Ю. О., Ларіна М. В. - адвоката Софійського С. Ю., ТОВ "Вердикт Капітал" - адвоката Радченко В. Ю.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Родовід Банк"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2021 та
постанову Господарського суду Черкаської області від 16.07.2020
у справі № 925/1171/17
за заявою ОСОБА_1
до фізичної особи-підприємця Глущенка Едуарда Петровича
про визнання банкрутом,-
ВСТАНОВИВ:
Постановою Господарського суду Черкаської області від 31.10.2017 порушено провадження у справі № 925/1171/17 про банкрутство фізичної особи-підприємця Глущенка Едуарда Петровича, визнано боржника банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Іванюка О. М.
Постановою Господарського суду Черкаської області від 16.07.2020 у справі №925/1171/17 (суддя Боровик С. С.) у зв`язку з набранням чинності Кодексу України з процедур банкрутства (КУзПБ) задоволено клопотання арбітражного керуючого Іванюка О. М. та введено процедуру погашення боргів боржника; зобов`язано арбітражного керуючого Іванюка О. М. забезпечити виконання повноважень керуючого реалізацією майна боржника, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2021 (колегія суддів: Отрюх Б. В. - головуючий, Грек Б. М., Верховець А. А.) постанову Господарського суду Черкаської області від 16.07.2020 у справі № 925/1171/17 залишено без змін.
Північний апеляційний господарський суд погодився із висновком місцевого господарського суду щодо введення процедури погашення боргів боржника у справі про банкрутство фізичної особи-підприємця Глущенка Е. П., оскільки Кодекс України з процедур банкрутства (КУзПБ), який ведений в дію з 21.10.2019, не передбачає такої судової процедури, як ліквідаційна щодо боржників фізичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Крім того, апеляційний суд виходив з того, що боржник - фізична особа-підприємець Глущенко Е. П. був визнаний банкрутом постановою Господарського суду Черкаської області від 31.10.2017, так як судом першої інстанції встановлено неплатоспроможність боржника та відсутність достатніх активів для її відновлення. При цьому, апеляційний суд не погодився із доводами ПАТ "Родовід Банк" щодо необхідності введення процедури реструктуризації боргів боржника у справі № 925/1171/17 з огляду на те, що у КУзПБ не передбачено повернення до попередньої процедури (стадії) у справі про банкрутство.
У касаційній скарзі ПАТ "Родовід Банк" просить постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2021 та постанову Господарського суду Черкаської області від 16.07.2020 у справі № 925/1171/17 скасувати, а справу направити до Господарського суду Черкаської області на стадію прийняття рішення про введення процедури реструктуризації боргів Глущенка Е. П.
Підставами касаційного оскарження наведених вище судових рішень ПАТ "Родовід Банк" вказує п. п.3, 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України.
В обґрунтування касаційної скарги зазначено, що оскільки після набрання чинності КУзПБ в межах процедури банкрутства фізичної особи підлягають виявленню, розгляду, визнанню та погашенню не лише вимоги до боржника, що пов`язані із здійсненням ним підприємницької діяльності, а й усі інші дійсні вимоги до нього як до фізичної особи, введення судом першої інстанції процедури погашення боргів боржника без застосування процедури реструктуризації боргів боржника позбавило ПАТ "Родовід Банк" прав конкурсного кредитора у цій справі та відповідно позбавило права голосу на зборах та комітеті кредиторів боржника.
Заявник касаційної скарги вважає, що після набрання чинності КУзПБ, суд першої інстанції, при вирішенні питання переходу до однієї з передбачених цим Кодексом судових процедур у справі № 925/1171/17 мав врахувати право кредиторів, зокрема право ПАТ "Родовід Банк" на участь у виборі наступної судової процедури у даній справі.
Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н. Г., пояснення представників учасників справи, перевіривши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, постановою Господарського суду Черкаської області від 31.10.2017 порушено провадження у справі № 925/1171/17 про банкрутство фізичної особи-підприємця Глущенка Е. П., визнано боржника банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Іванюка О. М.
Зазначена постанова була прийнята Господарським судом Черкаської області відповідно до вимог ст. ст. 37, 90, 91 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції чинній з 19.01.2013 до 21.10.2019.
Згідно з ч. 1 ст. 37 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у випадках, передбачених цим Законом, господарський суд у судовому засіданні за участю сторін приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців. Банкрут - боржник, неспроможність якого виконати свої грошові зобов`язання встановлена господарським судом.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 90 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" було визначено, що правила, передбачені цією статтею, застосовувались до відносин, пов`язаних з визнанням банкрутом фізичної особи за боргами, які виникли у неї у зв`язку зі здійсненням підприємницької діяльності. Підставою для визнання фізичної особи банкрутом є його нездатність задовольнити вимоги кредиторів за грошовими зобов`язаннями та/або виконати обов`язок із сплати обов`язкових платежів.
Таким чином, за вимогами ст. ст. 37 та 90 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", підставою для визнання боржника - фізичної особи банкрутом була встановлена господарськими судом неспроможність такої особи виконати свої грошові зобов`язання (неплатоспроможність).
В червні 2020 року арбітражний керуючий Іванюк О. М., який виконував повноваження ліквідатора у справі № 925/1171/17 про банкрутство фізичної особи-підприємця Глущенка Е. П., звернувся до Господарського суду Черкаської області із клопотанням, в якому, посилаючись на введення в дію Кодексу України з процедур банкрутства (КУзПБ), просив ввести у цій справі процедуру погашення боргів боржника та уповноважити арбітражного керуючого Іванюка О. М. на виконання повноважень керуючого реалізацією майна боржника.
Так, з 21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства (КУзПБ).
Згідно з п. п. 2, 4 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ з дня введення в дію цього Кодексу визнано таким, що втратив чинність Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.
Відтак, з 21.10.2019 провадження у справі № 925/1171/17 підлягає здійсненню відповідно до вимог КУзПБ.
Згідно з ч. 2 ст. 6 КУзПБ відповідно до цього Кодексу щодо боржника - фізичної особи застосовуються такі судові процедури: реструктуризація боргів боржника; погашення боргів боржника. Процедура погашення боргів боржника вводиться у справі про неплатоспроможність разом з визнанням боржника банкрутом.
Таким чином, КУзПБ не передбачає застосування до фізичних осіб-підприємців ліквідаційної процедури, а також не передбачає повернення до попередньої процедури (стадії) у справі про банкрутство, на відміну від Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", чинного діючого до 20.10.2019 .
За змістом ст. 1 КУзПБ реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов`язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника; погашення боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою задоволення вимог кредиторів за рахунок реалізації майна банкрута, визнаного банкрутом у порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст. 130 КУзПБ господарський суд ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника у разі, якщо протягом 120 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зборами кредиторів не прийнято рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів боржника. Постановою про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника господарський суд також призначає керуючого реалізацією майна в порядку, визначеному цим Кодексом. Повідомлення про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника офіційно оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України протягом трьох днів з дня прийняття відповідної постанови суду.
Постановою Господарського суду Черкаської області від 16.07.2020 у справі №925/1171/17 задоволено клопотання арбітражного керуючого Іванюка О. М. та введено процедуру погашення боргів боржника; зобов`язано арбітражного керуючого Іванюка О. М. забезпечити виконання повноважень керуючого реалізацією майна боржника, передбачених КУзПБ.
Підставою для задоволення вказаного вище клопотання арбітражного керуючого Іванюка О. М. суд першої інстанції вказав набрання чинності КУзПБ. При цьому, ухвалюючи постанову від 16.07.2020, Господарський суд Черкаської області повторно не визнавав фізичну особу-підприємця Глущенка Е. П. банкрутом.
Відтак, ухвалена місцевим господарським судом постанова від 16.07.2020 у справі №925/1171/17 є по своїй суті судовим рішенням, яким вирішено процедурне питання щодо приведення у відповідність провадження у справі про банкрутство фізичної особи-підприємця до вимог КУзПБ, введеного в дію з 21.10.2019, що було зумовлено відсутністю у цьому Кодексі такої судової процедури, як ліквідаційна процедура у справі про банкрутство фізичної особи (фізичної особи-підприємця).
У зв`язку із наведеним, обґрунтованими є висновки Північного апеляційного господарського суду щодо правомірності введення судом першої інстанції процедури погашення боргів боржника у справі про банкрутство фізичної особи-підприємця Глущенка Е. П., зважаючи на те, що фізична особа-підприємець Глущенко Е. П. був визнаний банкрутом постановою Господарського суду Черкаської області від 31.10.2017 у справі № 925/1171/17, в якій і були встановлені обставини неплатоспроможності боржника та відсутність достатніх активів для її відновлення.
Отже, наведені ПАТ "Родовід Банк" у касаційній скарзі доводи не можуть бути підставами для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки вони спростовуються встановленими у справі обставинами та не доводять порушення або неправильного застосування місцевим та апеляційним судами норм матеріального та процесуального права, а колегія суддів не встановила фундаментальних порушень, допущених судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду даної справи.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Водночас згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України", "Рябих проти Російської Федерації", "Нєлюбін проти Російської Федерації"), що застосовується як джерело права при розгляді справ судами згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок і недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України суд касаційної інстанції, за результатами розгляду касаційної скарги, має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно зі ст. 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
На підставі викладеного, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що постанова Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2021 та постанова Господарського суду Черкаської області від 16.07.2020 у справі № 925/1171/17 ухвалені судами відповідно до фактичних обставин, вимог матеріального та процесуального права і підстав для їх зміни або скасування не вбачається.
Оскільки суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає і підстав для скасування оскаржуваних судових рішень не вбачається, судовий збір відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на заявника касаційної скарги.
Керуючись ст. ст. 240, 300, 301, 314, 315, 317 ГПК України, суд,-