ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 жовтня 2021 року
м. Київ
Справа № 922/3858/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Губенко Н.М. - головуючий, Кролевець О.А., Мамалуй О.О.,
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи матеріали касаційних скарг Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Харків)
на постанову Східного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Геза Т.Д., Мартюхіна Н.О., Плахов О.В.,
від 23.06.2021
за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" на бездіяльність державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Харків)
та на додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Геза Т.Д., Бородіна Л.І., Мартюхіна Н.О.
від 07.07.2021
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" про розподіл витрат на професійну правничу допомогу
у справі № 922/3858/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс"
до Фізичної особи-підприємця Боряк Максима Станіславовича
про стягнення 9 534,96 грн.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Боряк Максима Станіславовича про стягнення 4 527,23 грн боргу, 452,72 грн штрафу, 1 455,09 грн 10% річних, 2 077,20 грн пені, 1 022,72 грн інфляційних втрат, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки товару від 08.11.2016 № 1141 щодо оплати товару.
2. Встановлені судами попередніх інстанцій обставини, що передували прийняттю оскаржуваних судових рішень
Рішенням Господарського суду Харківської області від 22.02.2021 у справі № 922/3858/20 позов задоволено. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Боряк Максима Станіславовича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" 4 527,23 грн боргу, 452,72 грн штрафу, 1 455,09 грн 10% річних, 2 077,20 грн пені, 1 022,72 грн інфляційних втрат та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 102,00 грн.
16.03.2021 на виконання рішення Господарського суду Харківської області від 22.02.2021 у даній справі видано відповідний наказ.
29 березня 2021 року до Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Харків) надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" про відкриття виконавчого провадження щодо виконання наказу Господарського суду Харківської області у справі № 922/3858/20 разом із відповідним наказом 29.03.2021, що підтверджується копією опису вкладення у цінний лист із трек номером № 0304010382121 та відомостями з сайту АТ "Укрпошта" щодо відстеження (трекінгу) поштового відправлення із вказаним трек номером.
Згідно з інформацією з автоматизованої системи виконавчого провадження 05.04.2021 Київським відділом державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Харків) було відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Харківської області у справі № 922/3858/20 від 16.03.2021 (ВП 65007409).
20.04.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" звернулося до Господарського суду Харківської області зі скаргою на бездіяльність державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (надалі - Скарга), в якій скаржник просив суд:
- визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) під час примусового виконання наказу Господарського суду Харківської області у справі № 922/3858/20 від 16.03.2021, яка виразилась у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій під час примусового виконання вказаного наказу із врахуванням норм Закону України "Про виконавче провадження";
- зобов`язати державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) усунути допущене порушення (поновити порушене право заявника) шляхом направлення на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" постанови (або іншого виконавчо-процесуального документу) Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), винесену за результатами розгляду заяви про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання наказу Господарського суду Харківської області у справі №922/3858/20 від 16.03.2021 та додатково обґрунтованими документами (доказами) із врахуванням норм та положень Закону України "Про виконавче провадження".
Скарга обґрунтована тим, що заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" про відкриття виконавчого провадження щодо виконання наказу Господарського суду Харківської області у справі № 922/3858/20 разом із відповідними підтверджуючими документами/доказами було отримано Київським відділом державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Харків) 29.03.2021, натомість станом на 16.04.2021 жодної інформації щодо результатів розгляду відповідної заяви (інформації щодо відкриття або відмову у відкритті виконавчого провадження, повернення виконавчого документу) на адресу стягувача не надходили. Тому є всі підстави вважати, що Київським відділом державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Харків) не вчинено жодних дій щодо виконання наказу Господарського суду Харківської області у справі № 922/3858/20 від 16.03.2021, що є порушенням норм виконавчо-процесуального законодавства, зокрема, щодо дотримання строків та порядку вчинення виконавчих дій, встановлених статтями 10, 26, 28, 36 Закону України "Про виконавче провадження".
28.04.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" було подано до Господарського суду Харківської області заяву про закриття провадження за Скаргою, згідно з якою стягувач просив суд закрити провадження за скаргою в частині вимог про зобов`язання державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) усунути допущене порушення (поновити порушене право заявника) шляхом направлення на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" постанови (або іншого виконавчо-процесуального документу) Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), винесену за результатами розгляду заяви про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання наказу Господарського суду Харківської області у справі №922/3858/20 від 16.03.2021 та додатково обґрунтованими документами (доказами) із врахуванням норм та положень Закону України "Про виконавче провадження" на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, оскільки скаржником отримано постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Харківської області у справі № 922/3858/20 від 16.03.2021 (ВП 65007409).
3. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанов суду апеляційної інстанції і мотиви їх прийняття
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.04.2021 у справі № 922/3858/20 провадження за Скаргою в частині вимог про зобов`язання державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) усунути допущене порушення (поновити порушене право заявника) шляхом направлення на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" постанови (або іншого виконавчо-процесуального документу) Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), винесену за результатами розгляду заяви про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання наказу Господарського суду Харківської області у справі № 922/3858/20 від 16.03.2021 та додатково обґрунтованими документами (доказами) із врахуванням норм та положень Закону України "Про виконавче провадження" закрито. В решті Скарги - відмовлено.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що:
- враховуючи отримання скаржником постанови про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Харківської області у справі № 922/3858/20 від 16.03.2021 (ВП 65007409), провадження за Скаргою в частині вимог про зобов`язання державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) усунути допущене порушення (поновити порушене право заявника) шляхом направлення на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" постанови (або іншого виконавчо-процесуального документу) Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), винесену за результатами розгляду заяви про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання наказу Господарського суду Харківської області у справі № 922/3858/20 від 16.03.2021 та додатково обґрунтованими документами (доказами) із врахуванням норм та положень Закону України "Про виконавче провадження", підлягає закриттю на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України;
- оскільки 05.04.2021 винесена постанова про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Харківської області у справі № 922/3858/20 від 16.03.2021 є не підтвердженими доводи скаржника з приводу того, що державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) не вчинювалося жодних дій щодо примусового виконання зазначеного судового наказу;
- додана стягувачем до Скарги копія конверту з трекінгом № 6102409193675 та інформація про відправлення з трекінгом № 6102409193675 не можуть слугувати належними доказами недотримання Київським відділом державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) приписів статті 28 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки вони не підтверджують, що саме даним відправленням направлено скаржнику постанову про відкриття виконавчого провадження від 05.04.2021 у виконавчому провадженні ВП 65007409.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 23.06.2021 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" задоволено частково, ухвалу Господарського суду Харківської області від 28.04.2021 у справі № 922/3858/20 скасовано в частині відмови у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" на бездіяльність державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) під час примусового виконання наказу Господарського суду Харківської області у справі № 922/3858/20 від 16.03.2021. Прийнято в цій частині нове рішення, яким скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" на бездіяльність державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) під час примусового виконання наказу Господарського суду Харківської області у справі № 922/3858/20 від 16.03.2021 задоволено частково. Визнано неправомірною бездіяльність державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) під час примусового виконання наказу Господарського суду Харківської області у справі №922/3858/20 від 16.03.2021, яка виразилась у порушенні строків вчинення виконавчих дій під час примусового виконання наказу Господарського суду Харківської області у справі № 922/3858/20 від 16.03.2021 із врахуванням норм Закону України "Про виконавче провадження". В іншій частині ухвалу Господарського суду Харківської області від 28.04.2021 у справі № 922/3858/20 залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що:
- враховуючи встановлені частиною 5 статті 26 та абзацу 3 частини 1 статті 28 Закону України "Про виконавче провадження" граничні строки відкриття виконавчого провадження та направлення сторонам постанови про відкриття виконавчого провадження, останнім днем для прийняття відповідної постанови є 30.03.2021, а останнім днем для її відправлення - 31.03.2021;
- лише 05.04.2021 у виконавчому провадженні ВП 65007409 державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Харківської області у справі № 922/3858/20 від 16.03.2021, тобто із порушенням встановленого частиною 5 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" строку;
- Київським відділом державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) не наведено жодних доводів щодо наявності об`єктивних причин, умов та обставин, через які дії (винесення постанови про відкриття виконавчого провадження та надсилання зазначеної постанови сторонам), що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично були виконані з порушенням строку;
- враховуючи ненадання Київським відділом державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) доказів на спростування твердження стягувача про надсилання йому постанови про відкриття виконавчого провадження 23.04.2021, то докази стягувача, надані на підтвердження цієї обставини, є досить вірогідними для визнання її доведеною;
- державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) були порушені як строк винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, так і строк надсилання такої постанови сторонам виконавчого провадження, у тому числі стягувачу.
Додатковою постановою Східного апеляційного господарського суду від 07.07.2021 у справі № 922/3858/20 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" про розподіл витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково: присуджено до стягнення з Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Харків) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" 7 880,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. У задоволенні вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" про стягнення 2 450,00 грн витрат на професійну правничу допомогу відмовлено.
Вказана додаткова постанова мотивована тим, що приймаючи до уваги принцип співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також загальні засади законодавства щодо справедливості, добросовісності та розумності, заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає частковому відшкодуванню на суму 7 880,00 грн.
4. Короткий зміст вимог касаційних скарг та узагальнення їх доводів
У касаційних скаргах скаржник просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.07.2021, додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.07.2021 та залишити в силі ухвалу Господарського суду Харківської області від 28.04.2021 у даній справі.
Касаційні скарги мотивовані тим, що судом апеляційної інстанції:
- під час прийняття постанови неправильно застосовано норми частини 5 статті 13, статті 28 Закону України "Про виконавче провадження" та частини 2 статті 343 Господарського процесуального кодексу України, оскільки:
- залишено поза увагою те, що старшим державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Харків) Ляховою Т.Б. 02.04.2021 було отримано заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" про відкриття виконавчого провадження щодо виконання наказу Господарського суду Харківської області у справі № 922/3858/20 і на наступний робочий день 05.04.2021 (понеділок) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та внесено до журналу вихідної кореспонденції і передано на відправку відповідальній особі Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Харків);
- не взято до уваги те, що обставини, які зумовили виконання передбаченого статтею 28 Закону України "Про виконавче провадження" обов`язку з порушенням визначеного строку, перебували поза контролем державного виконавця;
- під час прийняття додаткової постанови не надано належної оцінки аргументам та доводам державного виконавця щодо наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу до 2 000,00 грн, не спростовано того факту, що заявлені вимоги не відповідають критерію неминучості.
5. Позиції інших учасників справи
Позивач подав відзиви на касаційні скарги Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Харків), в яких просив залишити їх без задоволення, а оскаржувані постанови суду апеляційної інстанції залишити без змін, як такі, що прийняті з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
6. Джерела права й акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції
Щодо касаційної скарги Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Харків) на постанову Східного апеляційного господарського суду від 23.06.2021 у даній справі, Суд зазначає таке.
Статтею 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в Рішенні від 14.12.2011 № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.
Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване в законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з частиною 1 статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців.
В пункті 7 частини 1 статті 2 Закону України "Про виконавче провадження" розумність строків виконавчого провадження визначено як одну із засад виконавчого провадження.
Зазначена засада виконавчого провадження певною мірою конкретизована в статті 13 Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до якої під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. За порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавці несуть відповідальність в порядку, встановленому законом. Порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавцями не є підставою для скасування такого рішення чи виконавчої дії, крім випадків, коли вони були прийняті або вчинені з порушенням процедури, передбаченої цим Законом.
Згідно з частиною 1 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Згідно з частиною 5 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
Частиною 1 статті 28 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1 - 4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження. Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.
Як зазначалось вище та встановлено судом апеляційної інстанції:
- 29.03.2021 Київським відділом державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Харків) отримано заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" про відкриття виконавчого провадження щодо виконання наказу Господарського суду Харківської області у справі № 922/3858/20 разом із відповідним наказом, що підтверджується копією опису вкладення у цінний лист із трек номером 0304010382121 та відомостями з сайту АТ "Укрпошта" щодо відстеження (трекінгу) поштового відправлення із трек номером 0304010382121;
- згідно з інформацією з автоматизованої системи виконавчого провадження Київським відділом державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Харків) лише 05.04.2021 було відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Харківської області у справі № 922/3858/20 від 16.03.2021;
- фактичне направлення копії постанови державного виконавця від 05.04.2021 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Харківської області у справі № 922/3858/20 від 16.03.2021 на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" 23.04.2021 підтверджується копією конверту з трекінгом 6102409193675 та інформацією про відправлення з сайту АТ "Укрпошта" з трекінгом 6102409193675;
- Київським відділом державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Харків) не надано жодних доказів на спростування того, що постанова державного виконавця від 05.04.2021 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Харківської області у справі № 922/3858/20 від 16.03.2021 направлялась на адресу стягувача іншим конвертом, аніж конверт із трек номером 6102409193675;
- Київським відділом державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Харків) не надано доказів того, що ним відправлено стягувачу постанову про відкриття виконавчого провадження із дотриманням встановленого абзацу 3 частини 1 статті 28 Закону України "Про виконавче провадження";
- Київським відділом державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Харків) не наведено жодних доводів щодо наявності об`єктивних причин, умов та обставин, через які дії (винесення постанови про відкриття виконавчого провадження та надсилання зазначеної постанови сторонам), що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично були виконані з порушенням строку.
Враховуючи вищевстановлені обставини та передбачені частиною 5 статті 26 та абзацу 3 частини 1 статті 28 Закону України "Про виконавче провадження" граничні строки відкриття виконавчого провадження та направлення сторонам постанови про відкриття виконавчого провадження, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) були порушені: як строк винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, оскільки останнім днем для прийняття відповідної постанови було 30.03.2021, а державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Харків) лише 05.04.2021 було відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Харківської області у справі № 922/3858/20 від 16.03.2021; так і строк надсилання такої постанови сторонам виконавчого провадження, так як останнім днем для відправлення постанови про відкриття виконавчого провадження було 31.03.2021, а державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Харків) відповідну постанову відправлено стягувачу лише 23.04.2021.
Суд відхиляє твердження скаржника про те, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми частини 5 статті 13, статті 28 Закону України "Про виконавче провадження", частини 2 статті 343 Господарського процесуального кодексу України та залишено поза увагою те, що державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Харків) були дотримані строки як винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, так і надсилання такої постанови сторонам виконавчого провадження, оскільки як зазначалось вище, судом апеляційної інстанції встановлено обставини порушення державним виконавцем передбачених частиною 5 статті 26 та абзацем 3 частини 1 статті 28 Закону України "Про виконавче провадження" граничних строків відкриття виконавчого провадження та направлення сторонам постанови про відкриття виконавчого провадження, і ненадання у передбачені Господарським процесуальним кодексом України строки відповідних доказів на спростування вищезазначених обставин.
Вищевикладені доводи касаційної скарги фактично виходять за межі повноважень суду касаційної інстанції, оскільки Верховний Суд не може перебирати на себе повноваження судів попередніх інстанцій з оцінки встановлених обставин та підміняти внутрішнє переконання судів на власне.
Щодо касаційної скарги Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Харків) на додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.07.2021 у даній справі, Суд зазначає таке.
Як зазначалось вище, внаслідок розгляду судом апеляційної інстанції апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" прийнято постанову від 23.06.2021, якою апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" задоволено частково, ухвалу Господарського суду Харківської області від 28.04.2021 у справі № 922/3858/20 скасовано в частині відмови у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" на бездіяльність державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) під час примусового виконання наказу Господарського суду Харківської області у справі № 922/3858/20 від 16.03.2021 та прийнято в цій частині нове рішення, яким скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" задоволено частково.
У строк, передбачений частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, до суду апеляційної інстанції звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" із заявою про стягнення з Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" витрат на правничу допомогу у розмірі 10 330,00 грн.
Київським відділом державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) до суду апеляційної інстанції подані клопотання про відмову в задоволенні заяви скаржника щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу та про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу до 2 000,00 грн.
За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Разом із тим, згідно із статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно із статтею 123 зазначеного Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).
Водночас за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Таку правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постановах об?єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.11.2019 у справі № 902/347/18, від 06.12.2019 у справі № 910/353/19.
Верховний Суд зауважує, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", рішення у справі "Баришевський проти України", рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України", рішення у справі "Двойних проти України", рішення у справі "Меріт проти України").
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) Європейський суд з прав людини вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". Європейський суд з прав людини вказав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).
Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу понесених під час розгляду Скарги Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" було надано: договір про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 24.03.2021 № 24-03-2021/3, акт здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 24.06.2021.
Відповідно до акта здачі - приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 24.06.2021 відповідно до договору про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 24.03.2021 № 24-03-2021/3 виконавець передав, а замовник прийняв виконані роботи та надані послуги за період з 24.03.2021 по 23.06.2021 загальною вартістю 10 330,00 грн, а саме: зустріч із замовником з метою з`ясування обставин справи - 1 год., вивчення господарсько-процесуального законодавства, виконавчого та виконавчо-процесуального законодавства із врахуванням останніх змін та доповнень щодо аналізу правовідносин між замовником, Фізичною особою-підприємцем Боряк Максимом Станіславовичем та Київським відділом державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Харків) - 1 год., ознайомлення із змістом оскарженої ухвали суду першої інстанції та здійснення аналізу та дослідження переданих матеріалів (документів), що стосуються спору у справі № 922/3858/20 - 2 год., надання консультації із питань практичного застосування норм законодавства - 1 год., здійснення аналізу з дослідження переданих матеріалів (документів), що стосуються бездіяльності державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Харків) - 1 год., організація, процесуально-правовий супровід, належне процесуальне проведення робіт/послуг щодо розроблення, підготовки тексту скарги та наповнення її правовим змістом, належним обґрунтуванням правомірності доводів/посилань скарги - 4 год., організація, підготування та проведення процесуальної роботи по підготовці матеріалів, а також обґрунтувань заяви про часткове закриття у справі № 922/3858/20 за скаргою - 1 год., організація, технічне підготування (ксерокопіювання) та проведення роботи/послуг щодо направлення на адреси всіх учасників спору у справі № 922/3858/20 заяви про часткове закриття у справі № 922/3858/20 за скаргою - 1 год., процесуально-правовий супровід, належне процесуальне розроблення, підготовка тексту апеляційної скарги та наповнення її правовим змістом, належним обґрунтуванням правомірності доводів/посилань скарги, організація, технічне підготування та проведення роботи/послуг щодо направлення на адреси всіх учасників спору у справі № 922/3858/20 - 3 год., участь у судовому засіданні, котре відбулось 23.06.2021, у справі № 922/3858/20, надання пояснення, підтримання процесуальної та правової позиції, тощо - 1 200,00 грн; гонорар адвоката у зв`язку із прийняттям позитивного для замовника судового рішення на підставі пункту 3.8 договору про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 24.03.2021 № 24-03-2021/3 - 2 270,00 грн.
Судом апеляційної інстанції досліджено акт здачі - приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 24.06.2021 та встановлено, що послуги загальним обсягом витраченого часу 5 години та загальною вартістю 2 450,00 грн є непідтвердженими, не відповідають критеріям реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), розумності їхнього розміру у розумінні приписів частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України та не є співмірними зі складністю справи, оскільки: послуги у вигляді зустрічі із замовником з метою з`ясування обставин справи № 922/3858/20 не стосуються підготовки справи до розгляду у суді першої інстанції, бо спілкування людини з адвокатом у контексті правової допомоги підпадає під сферу приватного життя; здійснення аналізу та дослідження переданих матеріалів (документів), що стосуються бездіяльності державного виконавця в обсязі 1 години поглинаються підготовкою скарги, з урахуванням того, що для підготовки скарги знадобилося 4 години; надання адвокатських послуг щодо ознайомлення із змістом та сутністю ухвали Господарського суду Харківської області від 28.04.2021 у справі № 922/3858/20, здійснення аналізу та дослідження переданих матеріалів (документів), що стосуються спору у справі № 922/3858/20 в обсязі 2 годин повністю поглинаються підготовкою апеляційної скарги, для підготовки якої знадобилося 3 години; не надано доказів на підтвердження фактичного виконання послуги на виготовлення необхідної кількості примірників заяви про часткове закриття провадження у справі № 922/3858/20 та направлення поштою з обсягом витраченого часу 1 година.
Натомість, як встановлено судом апеляційної інстанції, враховуючи конкретні обставини справи решта послуг адвоката загальною вартістю 7 880,00 грн щодо: аналізу законодавства та судової практики (об`ємом витраченого часу 1 година та вартістю 490,00 грн); підготовки тексту скарги (об`ємом витраченого часу 4 години та вартістю 1 960,00 грн); підготовки тексту заяви про часткове закриття провадження у справі (об`ємом витраченого часу 1 година та вартістю 490,00 грн); підготовки тексту апеляційної скарги (об`ємом витраченого часу 3 години та вартістю 1 470,00 грн); участі в судовому засіданні (1 200,00 грн); гонорара адвоката у разі прийняття позитивного рішення на користь замовника (задоволення судом повністю або часткового його вимог) (2 270,0 грн) є реальними та об`єктивними.
Таким чином, встановивши вищезазначені обставини, а саме, факт надання адвокатом правової допомоги Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс", понесення Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" витрат на правову допомогу, та враховуючи обсяг та співмірність витрат, підтвердження її виконання доказами та реальність понесення витрат Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс", та з урахуванням заперечень Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Харків), суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" про розподіл витрат на професійну правничу допомогу.
Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду апеляційної інстанції не спростовують. Верховним Судом не встановлено порушень судом апеляційної інстанції у застосуванні положень статей 123, 124, 126, 129 Господарського процесуального кодексу України.
Суд відхиляє аргументи скаржника про те, що судом апеляційної інстанції не надано належної оцінки доводам державного виконавця щодо наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, оскільки: апеляційним господарським судом встановлено обставини щодо документального підтвердження витрат на правову допомогу у розмірі 7 880,00 грн та їх доведеність, реальність, об`єктивність; такі доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів у справі та безпосередньо пов`язані із встановленням фактичних обставин справи, тоді як суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України).