Постанова
Іменем України
13 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 264/1146/18
провадження № 61-18977св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Грушицького А. І., Калараша А. А., Петрова Є. В. (суддя-доповідач),
Ткачука О. С.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Маріупольське міське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області,
третя особа - Обласний центр медико-санітарної експертизи,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадженнякасаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Донецького апеляційного суду від 18 листопада 2020 року у складі колегії суддів: Биліни Т. І., Попової С. А., Лопатіної М. Ю., у цивільний справі за позовом ОСОБА_1 до Маріупольського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, третя особа Обласний центр медико-санітарної експертизи про встановлення факту дійсності документів та спонукання виконати певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Маріупольського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (надалі Маріупольське МВ УВДФСС), третя особа Обласний центр медико-санітарної експертизи про встановлення факту дійсності документів та спонукання виконати певні дії.
Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Донецьку помер її чоловік ОСОБА_2, який тривалий час тяжко хворів внаслідок отриманих професійних захворювань. Вказане було підтверджено довідкою МСЕК серії ДОН-05 № 145928, виписками актів обстеження МСЕК № 065285 від 01 лютого 2007 року, МСЕК № 145928, виписками з історії хвороби № 1629, № 9189 ОКБПЗ, висновком ВЕК № 4267 від 27 грудня 2006 року, та іншими медичними документами.
Рішенням Іллічівського районного суду м. Маріуполя від ІНФОРМАЦІЯ_2 встановлено факт смерті ОСОБА_2, яка настала внаслідок хронічної серцевої недостатності та хронічного обструктивного захворювання легень.
Маріупольське МВ УВДФСС відмовило у встановленні факту причинного зв`язку смерті ОСОБА_2 з професійними захворюваннями, так як докази які це підтверджують були видані установами на території тимчасово непідконтрольній українській владі.
Встановлення причинного зв`язку між смертю та професійним захворюванням необхідне позивачу для отримання страхових виплат.
З урахуванням уточнень просила встановити факт дійсності акту судово-медичного обстеження № 2354, виданого Донецьким судово-медичним моргом "Бюро судово-медичної експертизи" та висновку № 85 від 12 жовтня 2016 року консультативної комісії республіканського бюро судово-медичної експертизи МЗ ДНР та зобов`язати Маріупольське МВ УВДФСС видати їй направлення на МСЕК для встановлення причинного зв`язку смерті ОСОБА_2 з отриманим ним професійним захворюванням.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 14 липня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено. Встановлено факт дійсності акта судово-медичного обстеження № 2354, виданого Донецьким судово-медичним моргом "Бюро судово-медичної експертизи" та висновку № 85 від 12 жовтня 2016 року, консультативної комісії. Зобов`язано Маріупольське МВ УВДФСС, надати ОСОБА_1 направлення на МСЕК для встановлення причинного зв`язку смерті ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 з отриманим ним професійним захворюванням: хронічне обструктивне захворювання легень пилової етіології.
Додатковим рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 31 серпня 2020 року, доповнено резолютивну частину рішення Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 14 липня 2020 року четвертим абзацом наступного змісту: "Стягнути з Маріупольського МВ УВДФСС на користь держави судовий збір в розмірі 704,80 гривень."
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що акт судово-медичного обстеження № 2354, виданий Донецьким судово-медичним моргом "Бюро судово-медичної експертизи" та висновок № 85 від 12 жовтня 2016 року консультативної комісії, з встановлення причини смерті, підтверджується іншими численними медичними документами та висновками МСЕК, виданими на території України, а також з того, що іншим способом позивачка ОСОБА_1 не може захисти свої права передбачені Конституцією України.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Не погодившись з даним рішенням, відповідач Маріупольське МВ УВДФСС подав апеляційну скаргу та посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Постановою Донецького апеляційного суду від 18 листопада 2020 року апеляційну скаргу задоволено.
Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 14 липня 2020 року скасовано.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Маріупольського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, третя особа Обласний центр медико-санітарної експертизи про встановлення факту дійсності документів та спонукання виконати певні дії відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позову суд апеляційної інстанції виходив з того, що діючим законодавством не передбачено порядку встановлення факту дійсності документів виданих на непідконтрольній території.
Крім того суд зазначав, що вимоги позивача про зобов`язання відповідача видати направлення на МСЕК для встановлення причинного зв`язку смерті її чоловіка з професійним захворюванням не підлягають задоволенню, оскільки вказані вимоги є опосередкованими від встановлення факту дійсності акта судово-медичного обстеження.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій вказує, що постанова суду апеляційної інстанції ухвалена внаслідок неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а тому просить скасувати вказане рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 04 лютого 2021 року відкрито касаційне провадження та витребувано цивільну справу з Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області.
26 лютого 2021 року до Верховного Суду надійшла витребовувана справа.
Ухвалою Верховного Суду від 05 жовтня 2021 року справу призначено до судового розгляду.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі ОСОБА_1 зазначала, що ухвалюючи рішення суд першої інстанції вірно виходив з того, що суди мають оцінювати фактичні обставини з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав. Акт судово-медичного обстеження № 2354 та висновок № 85 від 12 жовтня 2016 року консультативної комісії, з встановлення причини смерті, встановлюється іншими численними медичними документами, висновками МСЕК, виданими на території України.
Суд апеляційної інстанції безпідставно відмовив у задоволенні позову, оскільки не було будь-яких підстав, передбачених статтею 376 ЦПК України, для скасування рішення Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 14 липня 2020 року.
Зазначала, що факт тривалого лікування від професійного захворювання підтверджено численними виписними епікризами, висновками ЛКК, протоколами засідання ВКК, виданими в період з 2008 року до 2014 рік, лікувальними закладами м. Донецька під час дії державних органів України.
Встановлення факту дійсності акту судово-медичного обстеження № 2354 та висновку № 85 від 12 жовтня 2016 року консультативної комісії з встановлення причин смерті, породжує для позивача юридичні наслідки, передбачені статтями 41, 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування".
Оскільки вищевказані документи були видані на території де не діють органи державної влади України, отримати зазначені документи на території України не надається можливим, іншого порядку встановлення вказаного факту чинним законодавством не передбачено.
Аргументи інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу відповідач зазначав, що суд апеляційної інстанції вірно зазначив, що вимога про встановлення факту дійсності акту судово-медичного обстеження це намагання за допомогою рішення суду надати йому властивостей документу.
Також, апеляційний суд вірно виходив з того, що документи (згідно наукових записок НаУ ОА) є засобами свідчення, доведення певних фактів і тому мають велике правове значення. Вони широко використовуються у повсякденній діяльності людей. Як носії інформації документи сприяють поліпшенню внутрішньої організації підприємств, установ, служать підставою для прийняття рішень тощо. Документ є засобом не тільки фіксації юридичних фактів, відносин, а й управління соціальною діяльністю.
Діючим законодавством не передбачено порядок встановлення факту дійсності документів виданих на непідконтрольній території.
Встановлюватися можуть лише факти як подія, проте, встановлення факту дійсності документів жодним нормативно-правовим актом як України, так і міжнародними актами, рішеннями ЄСПЛ, Конвенціями не передбачено.