Постанова
Іменем України
13 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 2-5285/10
провадження № 61-8422св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Грушицького А. І., Калараша А. А., Петрова Є. В. (суддя-доповідач),
Ткачука О. С.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадженнякасаційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 25 червня 2010 року у складі судді Порозової І. Ю. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 29 квітня 2020 року у складі колегії суддів: Пєнти І. В., Корніюк А. П., Талалай О. І., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу.
На обґрунтування позову зазначав, що 24 грудня 2007 року за договором позики передав ОСОБА_2 5 258 доларів США, яку відповідач зобовʼязалась повернути на першу вимогу, однак не повернула не зважаючи на його неодноразові вимоги.
З урахуванням заяви про збільшення позовних вимог позивач просив стягнути з відповідача 7 000 доларів США відповідно до наданої розписки від 17 жовтня 2007 року та судові витрати.
Крім того, ОСОБА_1 подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просив накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 та квартиру АДРЕСА_2, власником яких є ОСОБА_2 .
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 25 червня 2010 року накладено арешт на належну ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1 .
Ухвала суду мотивована тим, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Не погоджуючись з вказаною ухвалою ОСОБА_3 (особа, яка не брала участі у справі), оскаржила її в апеляційному порядку та просила ухвалу суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову. Вважає, що ухвала суду першої інстанції є незаконною, необґрунтованою та такою, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 29 квітня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення. Ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 25 червня 2010 року залишено без змін.
Залишаючи без змін ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд зазначив, що оскарження ОСОБА_3 (особа, яка не брала участі у справ) ухвали про забезпечення позову, якою накладено арешт на належне відповідачу майно, через неможливість на даний час нею, як новим кредитором, звернути стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку на підставі іпотечного договору (державної реєстрації права власності на предмет іпотеки за іпотекодержателем) не є належним способом захисту її цивільних прав.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У травні 2020 року ОСОБА_3 (особа, яка не брала участі у справі), звернулась з касаційною скаргою на судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій, посилаюсь на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просила їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову в частині накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 .
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 10 червня 2020 року відкрито касаційне провадження та витребувано цивільну справу з Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області.
30 червня 2020 року до Верховного Суду надійшла витребовувана справа.
Ухвалою Верховного Суду від 15 квітня 2021 року зупинено касаційне провадження у справі № 2-5285/10 (провадження № 61-8422св20) у цій справі до закінчення перегляду в касаційному порядкуВеликою Палатою Верховного Суду справи № 346/1305/19 (провадження № 14-181цс20) за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ПАТ "Укрсоцбанк", третя особа - приватний виконавець виконавчого округу Івано-Франківської області Безрукий О. В., про звільнення майна з-під арешту.
Ухвалою Верховного Суду від 23 вересня 2021 року поновлено провадження у справі.
Ухвалою Верховного Суду від 05 жовтня 2021 року справу призначено до судового розгляду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Як на підставу касаційного оскарження заявник зазначає те, що судом ухвалено судове рішення з порушенням норм процесуального права.
Зокрема вказує на те, що ухвалою про забезпечення позову від 25 червня 2010 року накладено арешт на квартиру, яка є предметом іпотеки (обтяження зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обʼєктів нерухомого майна щодо субʼєкта, 25 червня 2007 року). Чим порушено права заявниці, оскільки вона є правонаступником у вищевказаних правовідносинах та іпотекодержателем квартири, шляхом накладення арешту на яку забезпечено позов.
Також зазначає, що рішення судів попередніх інстанцій суперечать висновкам викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2019 року по справі №755/5072/17 та постановах Верховного Суду: від 16 травня 2018 року по справі №338/1118/16-ц; від 19 травня 2019 року по справі №686/560/17-ц.
В ухвалі Верховного Суду від 10 червня 2020 року про відкриття касаційного провадження вказано, що касаційна скарга ОСОБА_3 подана з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, зокрема, касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України.
Доводи інших учасників справи
Відзиву на касаційну скаргу не надходило.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
13 грудня 2006 року між ОСОБА_2 та АБ "Укоопспілка" було укладено договір про надання кредиту № 2 та кредитний договір № 3 від 22 червня 2007 року, за яким остання отримала кредитні кошти, та 25 червня 2007 року між цими ж сторонами за реєстровим номером № 6383 було укладено договір іпотеки, згідно з яким з метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитними договорами іпотекодавець ОСОБА_2 передала в іпотеку банку належну їй квартиру АДРЕСА_1 (а. с. 139 - 143). Таке обтяження зареєстровано у відповідному реєстрі.
13 лютого 2019 року між ПАТ "Акціонерний банк "Укоопспілка" та ТОВ "Креді Фінанс Актив" було укладено договір про відступлення прав вимоги, відповідно до якого банк відступив новому кредитору належні банку майнові права до ОСОБА_2 за кредитними договорами (а. с. 152 - 155).
Також 13 лютого 2019 року між ПАТ "Акціонерний банк "Укоопспілка" та ТОВ "Креді Фінанс Актив" було укладено договір купівлі-продажу майнових прав, які виникли або можуть виникнути в майбутньому та які включають право вимоги до боржників, які виникли за укладеними кредитними договорами, зокрема з ОСОБА_2 (а. с. 156 - 158).
14 лютого 2019 року на підставі договору про відступлення прав за іпотечним договором ПАТ "Акціонерний банк "Укоопспілка" відступило ТОВ "Креді Фінанс Актив" права за іпотечним договором посвідченим приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Хмельницької області Гусєвою Л. В. 25 червня 2007 року за реєстровим номером 6383 (а. с. 144 - 145).
24 вересня 2019 року між ТОВ "Креді Фінанс Актив" та ОСОБА_3 було укладено договори № 1 та № 2 про відступлення права вимоги, за умовами яких кредитор відступив новому кредитору, а новий кредитор набув належні кредиторові майнові права до боржника ОСОБА_2 за кредитними договорами № 2 від 13 грудня 2006 року та № 3 від 22 червня 2007 року (а. с. 159 - 162).
Згідно з договором про відступлення права за іпотечним договором від 24 вересня 2019 року ТОВ "Креді Фінанс Актив" відступило ОСОБА_3 і права за іпотечним договором, посвідченим приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Хмельницької області Гусєвою Л. В. 25 червня 2007 року за реєстровим номером 6383 (а. с. 146).
Зазначені зміни були внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек (а. с. 134 - 135).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені підпунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вивчивши матеріали цивільної справи, зміст оскаржуваних судових рішень, обговоривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
ОСОБА_3 у апеляційній та касаційній скаргах стверджувала, що накладення арешту на квартиру безпосередньо впливає на її майновий інтерес, як іпотекодержателя цього майна.
Суд апеляційної інстанції вважав, що наявність арешту спірного майна не порушувало пріоритетного права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки на час постановлення ухвали. Колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновком про те, що наявність арешту на квартиру не порушило прав іпотекодержателя, проте з інших мотивів, ніж наведено судом апеляційної інстанції.
Іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні та користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право у разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому Законом України "Про іпотеку" (абзац третій статті 1 цього Закону).
Обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законодавством. У разі недотримання цієї умови іпотечний договір є дійсним, але вимога іпотекодержателя не набуває пріоритету відносно зареєстрованих прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно (частина перша статті 4 Закону України "Про іпотеку" у редакції, чинній на час укладення договору іпотеки).
У разі порушення боржником основного зобов`язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки. Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації (частина шоста та сьома статті 3 Закону України "Про іпотеку" у редакції чинній на час звернення ОСОБА_3 до суду).
Однією з підстав для відмови у державній реєстрації прав є наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно (пункт 6 частини першої статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
03 липня 2018 року Верховна Рада України прийняла Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування" № 2478-VІІ. Згідно з пунктом 10 розділу І цього Закону частину четверту статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" парламент доповнив пунктом 7 про те, що відмова в державній реєстрації прав з підстави, зазначеної у пункті 6 частини першої цієї статті, не застосовується у разі "державної реєстрації права власності на нерухоме майно іпотекодержателем - фінансовою установою в порядку, передбаченому статтями 33-38 Закону України "Про іпотеку". Наявність зареєстрованих після державної реєстрації іпотеки обтяжень, інших речових прав, у тому числі іпотеки, на передане в іпотеку майно не є підставою для відмови у державній реєстрації права власності за іпотекодержателем".
Іпотекодержатель, зокрема і новий кредитор, який набув прав іпотекодержателя від банку чи іншої фінансової установи, може безперешкодно реалізувати право на задоволення своїх вимог до боржника переважно перед іншими його кредиторами, зокрема, шляхом реєстрації права власності за ним на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 Закону України "Про іпотеку". За змістом зазначеного припису пункту 7 частини четвертої статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" обтяження предмета іпотеки, зареєстровані після державної реєстрації іпотеки за банком або іншою фінансовою установою, не є перешкодою для звернення стягнення на предмет іпотеки іпотекодержателем та для державної реєстрації за ним (зокрема і за новим кредитором, який набув прав іпотекодержателя від банку чи іншої фінансової установи) права власності на цей об`єкт.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 25 червня 2010 року накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 .
24 вересня 2019 року між ТОВ "Креді Фінанс Актив" та ОСОБА_3 було укладено договори № 1 та № 2 про відступлення права вимоги, за умовами яких кредитор відступив новому кредитору, а новий кредитор набув належні кредиторові майнові права до боржника ОСОБА_2 за кредитними договорами № 2 від 13 грудня 2006 року та № 3 від 22 червня 2007 року.
Згідно з договором про відступлення права за іпотечним договором від 24 вересня 2019 року ТОВ "Креді Фінанс Актив" відступило ОСОБА_3 права за іпотечним договором, посвідченим приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Хмельницької області Гусєвою Л. В. 25 червня 2007 року за реєстровим номером 6383 (а. с. 146).
13 грудня 2019 року ОСОБА_3 заявила позичальнику вимогу про усунення шляхом сплати заборгованості. Згідно з цією вимогою у разі невиконання протягом тридцятиденного строку з моменту отримання вимоги, іпотекодержателем буде прийнято рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору (державної реєстрації права власності на предмет іпотеки за іпотекодержателем).
11 лютого 2020 року звернулась до нотаріуса для отримання інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу 11 лютого 2020 року сформовано інформаційну довідку № 199802157 щодо предмету іпотеки.
04 березня 2020 року ОСОБА_3 звернулась до суду з апеляційною скаргою з метою захисту її права іпотекодержателя щодо реєстрації права власності на квартиру як предмет іпотеки.
Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування" застосовується до відносин, що виникли після введення його в дію, а також до відносин, що виникли до введення його в дію та продовжують існувати після введення його в дію, крім частини четвертої статті 36 Закону України "Про іпотеку", що застосовується виключно до договорів і угод, укладених після введення в дію цього Закону (пункт 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування").
Згідно з пунктом 1 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування" цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через три місяці з дня набрання чинності цим Законом. Він був опублікований 03 листопада 2018 року, набрав чинності 04 листопада 2018 року та був введений у дію 04 лютого 2019 року.
Іпотека за договором іпотеки була зареєстрована за АБ "Укоопспілка" ще 25 червня 2007 року. Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 25 червня 2010 року накладено арешт на предмет іпотеки. Той факт, що іпотека зареєстрована саме за ОСОБА_3 лише 24 вересня 2019 року на підставі договорів відступлення права вимоги не змінює факту виникнення у банку права іпотеки на квартиру 25 червня 2007 року.
Отже, за змістом пункту 7 частини четвертої статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" станом на день звернення до суду ОСОБА_3, яка набула від банку права іпотекодержателя щодо іпотеки, зареєстрованої за банком ще 25 червня 2007 року, наявність обтяження речових прав на квартиру, зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі ухвали Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 25 червня 2010 року про арешт майна боржника, не могло бути підставою для відмови ОСОБА_3 у державній реєстрації права власності на квартиру у порядку, встановленому статтею 37 Закону України "Про іпотеку". Така підстава для відмови існувала до моменту введення в дію 04 лютого 2019 року Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування" (постанова Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі № 755/5072/17, постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12 грудня 2019 року у справі № 923/880/18 (пункти 4.44-4.45)).
З огляду на викладене ОСОБА_3 не доведено порушення її права іпотекодержателя щодо реєстрації права власності на квартиру через накладення на неї арешту ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 25 червня 2010 року.
Накладення арешту на заставлене майно не позбавляє кредитора права задовольнити його вимоги в майбутньому і не скасовує для нього правил пріоритетності, передбачених Законом України "Про іпотеку" (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 листопада 2020 року у справі № 761/31581/19, постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 листопада 2019 року у справі № 331/3944/18). Наявність арешту, накладеного на предмет іпотеки, не порушує пріоритетного права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 березня 2021 року у справі № 2-6875/10, постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 лютого 2021 року у справі № 686/1953/13-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2021 року).