Постанова
Іменем України
12 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 751/6270/19
провадження № 61-2230св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - державний нотаріус Другої чернігівської державної нотаріальної контори Шатунова Світлана Миколаївна,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Чернігівського апеляційного суду від 21 січня 2021 року у складі колегії суддів Євстафіїва О. К., Губар В. С., Скрипки А. А.,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду до державного нотаріуса Другої чернігівської державної нотаріальної контори Шатунової Світлани Миколаївни, ОСОБА_2, з позовом, в якому просила визначити їй додатковий строк - два місяці для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилась після смерті батька - ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позов мотивовано тим, що позивач є дочкою ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Чернігові. Після його смерті залишилося спадкове майно у вигляді квартири АДРЕСА_1 .
За життя ОСОБА_3 заповіту на своє майно не складав.
14 січня 2019 року державним нотаріусом Другої нотаріальної контори ГТУЮ в Чернігівській області заведено спадкову справу за заявою сина спадкодавця - ОСОБА_2 про прийняття спадщини за законом на все майно.
Позивач також належить до першої черги спадкоємців за законом та для реалізації свого права на спадщину звернулася до державного нотаріуса Другої чернігівської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, проте у видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріусом відмовлено у зв`язку з пропуском шестимісячного строку.
На підтвердження поважності пропуску вказаного строку на прийняття спадщини позивач посилається на те, що вона проживала зі своєю родиною окремо від батька, не спілкувалася з ним, останній мав істотну заборгованість за аліментами, у зв`язку з чим на його житло накладався арешт. Позивач тривалий час перебувала за кордоном та не мала можливості звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Крім того, витратила час на збирання документів, що підтверджували факт смерті батька, оскільки з його сином від другого шлюбу вони не знайомі та ніколи не спілкувалися.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 05 березня 2020 року у складі судді Ченцової С. М. позов задоволено частково.
Визначено ОСОБА_1 додатковий двомісячний строк для подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, що обчислюється з моменту набрання рішенням суду законної сили.
У задоволенні вимог до нотаріуса відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що пропуск шестимісячного строку, визначеного законом, стався на незначний період та з поважних причин, а саме: ОСОБА_1 проживала із матір`ю ОСОБА_4 у м. Чернігові, її батько ОСОБА_3 до смерті проживав у м. Чернігові із ОСОБА_5 й сином - ОСОБА_2 . ОСОБА_3 помер не за місцем реєстрації. Про смерть останнього його колишня дружина - ОСОБА_5 та її діти позивачу не повідомляли, хоча їм було відомо, що у ОСОБА_3 від першого шлюбу є дочка, що позивач у 2019 році періодично проживала за кордоном, із батьком не спілкувалась, оскільки він з дитинства не брав участі в її утриманні. Про смерть батька позивач дізналась від матері, яка в свою чергу дізналась про це 02 серпня 2019 року.
Постановою Чернігівського апеляційного суду від 21 січня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Рішення суду першої інстанції скасовано.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини відмовлено.
В іншій частині рішення суду залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що причини, з якими ОСОБА_1 пов`язує пропуск встановленого частиною першою статті 1270 ЦК України шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилась після смерті її батька - ОСОБА_3, не є поважними.
Так, наведені позивачем причини пропуску вказаного строку не є обставинами, які свідчать про наявність у ОСОБА_1 об`єктивних та нездоланних перешкод, що унеможливили їй своєчасно й повно отримувати доступну інформацію про батька, а отже і про його смерть, і про пов`язані з нею правові наслідки.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1 не погодилась з висновками апеляційного суду, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати прийняту цим судом постанову із залишенням в силі рішення суду першої інстанції.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд вирішив даний спір без урахування висновків щодо правильного застосування норм матеріального права, викладених у постанові Верховного Суду від 28 жовтня 2019 року у справі №761 /42165/17. У цій справі, Верховний Суд, з урахуванням обставин справи, неповідомлення про смерть спадкодавця спадкоємця його майна, недобросовісну поведінку відповідачів та нотаріуса, а також наведені позивачем причини, які є об`єктивними та істотними труднощами, погодився з судами попередніх інстанцій про наявність правових підстав для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Посилаючись на вказану постанову Верховного Суду заявник зазначає, що про смерть спадкодавця було навмисно приховано відповідачем. У своїх поясненнях відповідач та його мати повідомили в суді першої інстанції, що похованням спадкодавця займались самостійно та про його смерть нікому не повідомляли.
Апеляційний суд не врахував висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі 757/28103/16 (провадження №61-20149св18), від 19 грудня 2018 року у справі №372/2383/16 (провадження №61-20920св18).
Крім того, апеляційним судом не враховано, що незначний часовий проміжок між закінченням строку прийняття спадщини та подачею позовної заяви про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є підставою для задоволення таких вимог. Такий висновок узгоджується з постановою Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі №681/203/17 (провадження №61-26164св18).
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу, поданий відповідачем з пропуском встановленого судом строку залишено без розгляду.
Фактичні обставини, встановлені судами
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3,у зв`язку з чим відкрилася спадщина на належне йому майно.
ОСОБА_6 є дочкою ОСОБА_3, постійно проживає і з 05 червня 2001 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
ОСОБА_2 є сином ОСОБА_3 та на день смерті останнього проживав разом із спадкоємцем за адресою: АДРЕСА_3 . Разом з ними за вказаною адресою проживали мати відповідача ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .
14 січня 2019 року ОСОБА_2 звернувся до Другої чернігівської нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.
14 серпня 2019 року державним нотаріусом Другої чернігівської державної нотаріальної контори Власовій А. А. відмовлено у прийнятті заяви від 14 серпня 2019 року про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, що відкрилася після смерті ОСОБА_3, у зв`язку із пропуском строку, передбаченого статтею 1270 ЦК України, ненаданням доказів, які б підтверджували факт прийняття нею спадщини та відсутності письмової згоди спадкоємця ОСОБА_2, який прийняв спадщину.
Згідно з ксерокопією паспорта громадянина України для виїзду за кордон установлено, що ОСОБА_9 періодично перебувала за кордоном, а саме: з 08 травня 2019 року по 08 липня 2019 року і з 24липня 2019 року по 31 липня 2019 року.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).
Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до частини першої статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
Особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.
Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не реалізував право на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для встановлення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.
Такі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 26 вересня 2012 року у справі № 6-85цс12, від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15, від 14 вересня 2016 року у справі № 6-1215цс16, у постановах Верховного Суду від 18 січня 2018 року у справі № 198/476/16 (провадження № 61-1750св18), від 12 лютого 2018 року у справі № 712/656/15 (провадження № 61-2397св18), від 06 червня 2018 року у справі № 592/9058/17 (провадження № 61-200св18), від 11 липня 2018 року у справі № 381/4482/16 (провадження № 61-12844св18), від 10 вересня 2021 року у справі № 179/2076/19 (провадження № 61-18871св20).
Отже, правозастосовча практика Верховного Суду у подібних правовідносинах є незмінною та усталеною.
Сам по собі факт незнання про смерть спадкодавця, без встановлення об`єктивних, непереборних, істотних труднощів на вчинення дій щодо прийняття спадщини, не може бути визнано поважною причиною пропуску строку для подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини.
Такий висновок узгоджується з нормами, викладеними в статтях 1222, 1220, 1269, 1270, 1272 ЦК України, якими регулюються питання порядку прийняття спадщини.
З таких же висновків виходив Верховний Суд у постанові від 26 травня 2021 року у справі № 522/21610/17 (провадження № 61-6118св20).
Вирішуючи даний спір, суд апеляційної інстанції на підставі належної оцінки зібраних у справі доказів, дав належну оцінку обставинам, на які посилався позивач на підтвердження поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини та дійшов обґрунтованого висновку про відсутність у нього об`єктивних, непереборних і істотних труднощів на вчинення дій щодо своєчасного прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1
ОСОБА_3, оскільки відсутність інформації про смерть спадкодавця, постійне проживання за іншою адресою, ніж спадкодавець, тимчасове перебування за межами України, а також те, що за життя позивач не підтримувала стосунки із батьком не є поважними в розумінні частини третьої статті 1272 ЦК України.
Позивач не навела доказів, які б свідчили про перешкоди здійсненню дій щодо прийняття спадщини, шляхом подання заяви нотаріусу у встановлений строк.
Відсутність свідоцтва про смерть у спадкоємця не може бути безмовною підставою для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав, передбачених статтею 1272 ЦК України, для визначення позивачу додаткового строку для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини.
Наведені у касаційній скарзі доводи не спростовують висновків апеляційного суду по суті вирішення спору та не дають підстав вважати, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.
Посилання у касаційній скарзі на постанови Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі 757/28103/16 (провадження №61-20149св18), від 19 грудня 2018 року у справі №372/2383/16 (провадження №61-20920св18), є необґрунтованими, оскільки у вказаних постановах зроблено висновок,на який посилається позивач, та зводиться до того, що поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Проте, у справі яка переглядається, висновки апеляційного суду, яких він дійшов на підставі аналізу доказів і підстав, покладених в обґрунтування поважності причин пропуску позивачем строку на подання заяви про прийняття спадщини після смерті батька, не суперечать вказаним постановам Верховного Суду.
Колегія суддів не приймає до уваги посилання заявника у касаційній скарзі на неврахування апеляційним судом висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 28 жовтня 2019 року у справі №761/42165/17 (провадження № 61-49121св18), від 17 жовтня 2018 року у справі №681/203/17 (провадження №61-26164св18), оскільки перелік підстав для визначення додаткового строку на подання заяви нотаріусу для прийняття спадщини не є вичерпним і у кожному випадку вони досліджуються судом та їх поважність визначається, виходячи з обставин справи, які у наведених справах та у справі, яка переглядається, є різними.
Крім того, постановою Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі №681/203/17 (провадження №61-26164св18), на яку посилається заявник, за результатами скасування судових рішень справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції, що не означає остаточного вирішення відповідної справи, а, отже, й остаточного формування правового висновку Верховного Суду у такій справі. За результатами нового розгляду справи фактично-доказова база в ній може істотно змінитися, адже й сам новий розгляд став наслідком недостатнього дослідження в ній судами обставин і доказів у справі, а така зміна, у свою чергу, вплине на правові висновки у ній.
Доводи касаційної скарги за своїм змістом зводяться до незгоди з наданою апеляційним судом оцінкою зібраних у справі доказів та встановлених на їх підставі обставин, спрямовані на необхідність переоцінки цих доказів і обставин в тому контексті, який на думку заявника свідчить про наявність правових підстав для визначення їй додаткового строку для подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини, а також пропуск нею визначеного законом строку для вчинення таких дій з поважних причин.
Проте такі аргументи належним чином перевірені апеляційним судом та спростовані під час розгляду справи з урахуванням установлених конкретних обставин.
Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).