1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Постанова

Іменем України

06 жовтня 2021 року

м. Київ

справа № 310/7482/17

провадження № 61-6933св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С.,

суддів: Грушицького А. І., Калараша А. А. (суддя-доповідач), Петрова Є. В.,

Ткачука О. С.,

учасники справи:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Порше Мобіліті",

відповідач - ОСОБА_1,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 10 жовтня 2018 року в складі судді

Дністрян О. М. та постанову Запорізького апеляційного суду від 16 березня 2021 року в складі колегії суддів: Дашковської А. В., Кримської О. М., Подліянової Г. С., у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Мобіліті" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю "Порше Мобіліті" (далі - ТОВ "Порше Мобіліті") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов мотивований тим, що 03 липня 2013 року між ТОВ "Порше Мобіліті" та ОСОБА_1 укладений кредитний договір, відповідно до умов якого остання отримала кредит у розмірі 254 560,80 грн, що еквівалентно 31 200,00 дол. США, на придбання автомобіля та додатковий кредит у розмірі 85 914,25 грн, що еквівалентно 10 530,00 дол. США, на сплату страхових платежів строком на 60 місяців (до 03 липня 2018 року) зі встановленням змінної процентної ставки за користування кредитними коштами. Сторони погодили погашення кредиту щомісячними черговими платежами.

Оскільки позичальник належним чином не виконала свої зобов`язання за кредитним договором, то кредитор звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області

від 06 вересня 2016 року, яке набрало законної сили, стягнуто зі ОСОБА_1 на користь ТОВ "Порше Мобіліті" заборгованість за кредитним договором від 03 липня 2013 року у розмірі 659 975,35 грн, а саме: 544 236,33 грн - заборгованість за кредитом, 54 189,67 грн - штраф, 2 493,92 грн - пеня, 6 327,85 грн - три проценти річних, 13 172,15 грн - інфляційні втрати, 33 794,96 грн - заборгованість за додатковим кредитом, 1 249,05 грн - пеня за додатковим кредитом, 374,72 грн - три проценти річних за додатковим кредитом, 4 136,70 грн - інфляційні втрати за додатковим кредитом.

ОСОБА_1 вищевказане рішення суду не виконала, у зв`язку з чим у неї станом на 02 жовтня 2017 року утворилася нова заборгованість у розмірі 316 529,53 грн, а саме: 99 210,56 грн - відсотки за користування кредитом за період з 20 вересня 2015 року по 02 жовтня 2017 року, 15 623,08 грн - три проценти річних за кредитомза період з 07 вересня 2016 року по 02 жовтня 2017 року, 78 553,82 грн - інфляційні втрати за період з 07 вересня 2016 року по 02 жовтня 2017 року; 107 894,73 грн - заборгованість за додатковим кредитом за період з жовтня 2015 року по листопад 2017 року, 12 055,27 грн - три проценти річних за додатковим кредитом, 9 528,30 грн - інфляційні втрати за додатковим кредитом.

На підставі викладеного, ТОВ "Порше Мобіліті" просило задовольнити позовні вимоги, стягнувши зі ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 316 529,53 грн.

Короткий зміст рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій

Справа розглядалася судами неодноразово.

Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області

від 10 жовтня 2018 року позов задоволено частково. Стягнуто зі ОСОБА_1 на користь ТОВ "Порше Мобіліті" заборгованість за кредитним договором від 03 липня 2013 року в розмірі 94 176,90 грн, з яких:

15 623,08 грн - три проценти річних від суми простроченої основної заборгованості за період із 07 вересня 2016 року по 02 жовтня 2017 року, 78 553,82 грн - інфляційні втрати від суми простроченої основної заборгованості за період із 07 вересня 2016 року по 02 жовтня 2017 року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 23 січня 2019 року рішення місцевого суду в оскаржуваній частині щодо відмови у стягненні заборгованості за додатковим кредитом з урахуванням інфляції та трьох процентів річних скасовано.

Позовні вимоги ТОВ "Порше Мобіліті" у цій частині задоволено.

Стягнуто зі ОСОБА_1 на користь ТОВ "Порше Мобіліті" за кредитним договором від 03 липня 2013 року суму заборгованості за період з жовтня 2015 року по листопад 2017 року за несплаченими платежами за додатковим кредитом у розмірі 107 894,73 грн, три проценти річних за прострочення зобов`язання з повернення додаткового кредиту -

3 192,07 грн, інфляційні втрати у зв`язку з простроченням повернення додаткового кредиту - 12 055,27 грн, а всього - 123 142,67 грн.

У зв`язку з цим визнано стягнутою зі ОСОБА_1 на користь ТОВ "Порше Мобіліті" загальну суму заборгованості у розмірі 217 318,97 грн.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 11 листопада 2020 року постанову Запорізького апеляційного суду від 23 січня 2019 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції мотивована тим, що оскаржувана у цій справі постанова апеляційного суду ґрунтується на висновках та обставинах, які встановлені рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 06 вересня 2016 року та ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 16 листопада 2016 року у справі № 310/9979/15-ц.

Разом із тим, згідно з даними ЄДРСР постановою Верховного Суду

від 09 жовтня 2019 року ухвалу Апеляційного суду Запорізької області

від 16 листопада 2016 року, яка постановлена за результатом перегляду рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області

від 06 вересня 2016 року, в частині вирішення первісного позову ТОВ "Порше Мобіліті" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором скасовано, справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Запорізького апеляційного суду від 16 березня 2021 року апеляційну скаргу ТОВ "Порше Мобіліті" залишено без задоволення, рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області

від 10 жовтня 2018 року залишено без змін.

Рішення суду мотивоване тим, що позивач, звернувшись до суду з позовом до позичальника про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором, на підставі частини другої статті 1050 ЦК України змінив строк дії кредитного договору, визначивши його 29 вересня 2015 року (подання до суду позовної заяви).

Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для стягнення зі ОСОБА_1 відсотків за користування кредитом за період з 20 вересня 2015 року по 02 жовтня 2017 року в розмірі 99 210,56 грн, які ТОВ "Порше Мобіліті" продовжувало нараховувати на стягнуте рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 06 вересня 2016 року тіло кредиту за подальший період.

Оскільки ОСОБА_1 не виконує рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 06 вересня 2016 року, апеляційний суд вважав обґрунтованими позовні вимоги про стягнення з неї на підставі частини другої статті 625 ЦК України трьох відсотків річних у розмірі 15 623,08 грн та інфляційних втрат від суми простроченої основної заборгованості в розмірі 78 553,82 грн за період з 07 вересня 2016 року по 02 жовтня 2017 року.

При цьому судом враховано, що з наданого банком розрахунку заборгованості вбачається, що інфляційні втрати в розмірі 78 553,82 грн нараховані на рахунки в українській гривні, а саме - на суму неповернутого на підставі рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 06 вересня 2016 року основного боргу.

Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення зі ОСОБА_1 заборгованості за додатковим кредитом у розмірі страхових платежів (107 894,73 грн), нарахованих після припинення кредитного договору у період з 07 вересня 2016 року по 02 жовтня 2017 року, суд апеляційної інстанції виходив з того, що згідно з пунктами 5.5 та 10.3 кредитного договору позичальник зобов`язався забезпечувати страхування майна (автомобіля) та сплачувати страхові платежі (додатковий кредит) лише протягом дії кредитного договору.

Дослідивши розрахунок заборгованості, апеляційний суд встановив, що позовні вимоги про стягнення трьох відсотків річних та інфляційних втрат за додатковим договором є похідними від позовних вимог про стягнення заборгованості за додатковим договором, а тому задоволенню не підлягають.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

У квітні 2021 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 10 жовтня 2018 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 16 березня 2021 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині вирішення позовних вимог про стягнення інфляційних втрат за кредитом за період з 07 вересня 2016 року по 02 жовтня 2017 року в розмірі

78 553,82 грн, ухваливши у цій частині нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 14 червня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Бердянського міськрайонного суду Запорізької області.

У липні 2021 року справа № 310/7482/17 передано до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 21 вересня 2021 року справу призначено до судового розгляду.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

Як на підставу касаційного оскарження скаржник посилається на пункти перший та четвертий частини другої статті 389 ЦПК України.

Так, у постанові Верховного Суду від 03 березня 2021 року в справі № 130/2604/18 зазначено про безпідставність стягнення з відповідача сум інфляційних втрат у зв`язку з індексацією, оскільки внаслідок знецінення лише грошова одиниця України - гривня підлягає індексації, а іноземна валюта, яка була предметом договору, індексації не підлягає.

Враховуючи, що відповідно до умов кредитного договору сума кредиту визначена у гривнях із зазначенням еквівалента суми кредиту в доларах США, суд апеляційної інстанції безпідставно стягнув із відповідача інфляційні втрати в розмірі 78 553,82 грн.

З аналізу доводів касаційної скарги та її вимог вбачається, що рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 10 жовтня 2018 року та постанова Запорізького апеляційного суду від 16 березня 2021 року оскаржується в частині задоволення позовних вимог ТОВ "Порше Мобіліті" до ОСОБА_1 про стягнення інфляційних втрат за період з 07 вересня 2016 року по 02 жовтня 2017 року в розмірі 78 553,82 грн, а тому в іншій частині судові рішення на предмет законності й обґрунтованості судом касаційної інстанції відповідно до вимог частини першої 400 ЦПК України не перевіряються.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що 03 липня 2013 року між ТОВ "Порше Мобіліті" та ОСОБА_1 укладений кредитний договір, відповідно до умов якого кредитор зобов`язався надати позичальнику кредит у розмірі 254 560,80 грн, що еквівалентно 31 200,00 дол. США, на придбання автомобіля та додатковий кредит у розмірі 85 914,25 грн, що еквівалентно 10 530,00 дол. США, на сплату страхових платежів строком на 60 місяців (до 03 липня 2018 року) зі встановленням змінної процентної ставки за користування кредитними коштами. Сторони погодили погашення кредиту щомісячними черговими платежами (а. с. 13, т. 1).

Відповідач зобов`язався прийняти кредитні кошти, належним чином використовувати та повернути позивачеві кредит у повному обсязі шляхом здійснення щомісячних платежів відповідно до умов договору та згідно

з графіком погашення кредиту, що становить невід`ємну частину договору.

Так, відповідно до пункту 1.3.1 загальних умов кредитування, що становлять невід`ємну частину кредитного договору, ОСОБА_1 зобов`язалася здійснювати щомісячні платежі відповідно до графіку погашення. Розмір платежів, що підлягають сплаті відповідачем, визначено відповідно до виставлених компанією рахунків у гривні, при цьому розмір платежів розраховується шляхом застосування до еквівалентів платежів

в іноземній валюті, вказаних у графіку погашення кредиту, обмінного курсу, чинного станом на робочий день, що передує дню виставлення рахунку.

Згідно з пунктами 1.4.2, 2.4, 2.5 загальних умов кредитування повернення кредиту та процентів за його використання здійснюється шляхом сплати чергових платежів в обсязі та терміни, встановлені графіком погашення кредиту по договору не пізніше п`ятнадцятого числа кожного місяця на підставі виставленого рахунку. Період нарахування процентів починається

з першого календарного дня місяця та закінчується останнім календарним днем поточного місяця. Проценти нараховуються за методом "30/360" відповідно до графіку погашення кредиту.

Пунктом 3.2.1 загальних умов кредитування передбачено, що у випадку порушення позичальником терміну сплати будь-якого чергового платежу (або його частини) з повернення кредиту відповідно до графіку погашення кредиту та (або) сплати за користування кредитом на строк щонайменше один календарний місяць позивач має право визнати термін повернення кредиту таким, що настав.

Згідно з пунктами 10.4, 10.5 загальних умов кредитування додатковий кредит надається позичальнику шляхом перерахування ТОВ "Порше Мобіліті" на користь страхової компанії, зазначеної у кредитному договорі або іншому документі, грошових коштів за страхові премії відповідно до договору страхування, що підлягають сплаті позивачем рівними місячними платежами. Банківські реквізити страхової компанії для перерахування платежів зазначаються у кредитному договорі або іншому документі.

На будь-який день фактична заборгованість позичальника за додатковим кредитом складає суму, перераховану страховику ТОВ "Порше Мобіліті" відповідно до кредитного договору і не погашену позичальником (пункт 10.7 загальних умов кредитування).

У зв`язку з порушенням ОСОБА_1 умов кредитного договору щодо своєчасного повернення кредиту та сплати нарахованих відсотків,

ТОВ "Порше Мобіліті" 29 вересня 2015 року звернулося до суду з позовом,

в якому просило стягнути з позичальника заборгованість за кредитним договором станом на 29 вересня 2015 року, а саме: загальну суму заборгованості за кредитом у розмірі 544 236,33 грн, штраф - 54 189,67 грн, пеню - 2 493,92 грн, три проценти річних - 6 327,85 грн, збитки -

16 200,00 грн, інфляційні втрати - 16 906,13 грн, суму додаткового кредиту - 33 794,96 грн, пеню за додатковим кредитом - 1 249,05 грн, три проценти річних за додатковим кредитом - 374,72 грн, інфляційні втрати -

4 165,43 грн, а всього - 679 938,06 грн.

Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 06 вересня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 16 листопада 2016 року в справі № 310/9979/15-ц, позовні вимоги ТОВ "Порше Мобіліті" задоволено частково. Стягнуто зі ОСОБА_1 на користь ТОВ "Порше Мобіліті" в рахунок заборгованості за кредитним договором від 03 липня 2013 року № 50009541 659 975,35 грн, що складається із: загальної суми заборгованості за кредитом - 544 236,33 грн, штрафу - 54 189,67 грн, пені - 2 493,92 грн, 3 % річних - 6 327,85 грн, інфляційних втрат - 13 172,15 грн, основної суми додаткового кредиту - 33 794,96 грн, пені за додатковим кредитом - 1 249,05 грн, 3 % річних за додатковим кредитом - 374,72 грн, інфляційних втрат - 4 136,70 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат. У задоволенні первісного позову в іншій частині відмовлено. У задоволенні зустрічного позову відмовлено (а. с. 25-28, т. 1).

Постановою Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 16 листопада 2016 року в частині вирішення первісного позову ТОВ "Порше Мобіліті" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором скасовано, справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 06 вересня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 16 листопада 2016 року в частині вирішення зустрічного позову ОСОБА_1 до ТОВ "Порше Мобіліті" про визнання недійсним кредитного договору залишено без змін.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 26 лютого 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 06 вересня 2016 року в частині вирішення первісного позову скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення, яким позов ТОВ "Порше Мобіліті" задоволено частково. Стягнуто зі ОСОБА_1 на користь ТОВ "Порше Мобіліті" заборгованість за кредитним договором від 03 липня 2013 року № 50009541 у розмірі 587 116,31 грн, з яких: 525 567,67 грн - заборгованість за кредитом, 2 493,92 грн - пеня, 6 327,85 грн - 3 % річних, 13 172,15 грн - інфляційні втрати, 33 794,95 грн - заборгованість за додатковим кредитом,

1 249,05 грн - пеня за додатковим кредитом, 374,72 грн - 3 % річних за додатковим кредитом, 4 136,00 грн - інфляційні втрати за додатковим кредитом. У задоволенні решти позовних вимог ТОВ "Порше Мобіліті" відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

З вищевказаної постанови вбачається, що станом на момент подання позовної заяви у справі № 310/9979/15-ц розмір заборгованості ОСОБА_1 за договором кредиту станом на 29 вересня 2015 року становив 525 567,67 грн, яка складається із заборгованості за несплаченими платежами у розмірі 40 667,53 грн та заборгованості з суми основного кредиту в розмірі 484 900,14 грн.

Постановою Верховного Суду від 21 липня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області та постанову Запорізького апеляційного суду від 26 лютого 2020 року в частині вирішення позовних вимог ТОВ "Порше Мобіліті" до ОСОБА_1 про стягнення інфляційних втрат за кредитом у розмірі 13 172,15 грн та інфляційних втрат за додатковим кредитом у розмірі 4 136,70 грн скасовано і прийнято в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову. Постанову Запорізького апеляційного суду від 26 лютого 2020 року в частині вирішення позовних вимог ТОВ "Порше Мобіліті до ОСОБА_1 про стягнення пені змінено, зменшивши розмір пені за кредитом із 2 493,92 грн до 555,25 грн та за додатковим кредитом -

із 1 249, 05 грн до 148,17 грн. Постанову Запорізького апеляційного суду від 26 лютого 2020 року в частині вирішення позовних вимог ТОВ "Порше Мобіліті" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом у розмірі 525 567,67 грн, трьох процентів річних за кредитом - 6 327,85 грн, заборгованості за додатковим кредитом - 33 794,95 грн, трьох процентів річних за додатковим кредитом - 374,72 грн та в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором залишено без змін. Вирішено питання про розподіл судових витрат.


................
Перейти до повного тексту