Постанова
Іменем України
07 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 612/479/20
провадження № 61-13544св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В.,
учасники справи:
позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Колос",
відповідач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1,
треті особи: Софіївська сільська рада Близнюківського району Харківської області, ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Колос", яка підписана представником Смілянським Ярославом Геннадійовичем, на постанову Харківського апеляційного суду від 23 червня 2021 року в складі колегії суддів: Яцини В. Б., Бурлаки І. В., Хорошевського О. М.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2020 року товариства з обмеженою відповідальністю "Колос" (далі - ТОВ "Колос") звернулося з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ), треті особи: Софіївська сільська рада Близнюківського району Харківської області, ОСОБА_2, про визнання недійсним правочину та реєстрації права.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 02 жовтня 2012 року між ТОВ "Колос" та Близнюківською РДА був укладений договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер 6320686300:02:001:0368, загальною площею 5,3281 га на 49 років, який був зареєстрований в органах ДЗК 08.11.2012 №632068634002021. На підставі зазначеного договору ТОВ "Колос" сумлінно сплачувало орендну плату до бюджету Софіївської сільської ради Близнюківського району Харківської області.
Позивач зазначав, що 15 серпня 2018 року, не повідомивши ТОВ "Колос", Близнюківський районний суд Харківської області прийняв рішення у справі №612/464/17, відповідно до якого право власності на орендовану земельну ділянку визнав за громадянкою ОСОБА_2 21 вересня 2018 року, на підставі рішення Близнюківського районного суду Харківської області від 15 серпня 2018 у справі № 612/464/17, яке надала ОСОБА_2 до Близнюківської РДА, було видано розпорядження №844 "Про передачу у власність земельної ділянки громадянці ОСОБА_2 для ведення товарного виробництва на території Софіївської сільської ради Близнюківського району Харківської області".
27 вересня 2018 року державним реєстратором Софіївської сільської ради Кузнєцовою І. В. зареєстровано право власності на земельну ділянку, з кадастровим номером 6320686300:02:001:0368, площею 5,3281 га за ОСОБА_2 (номер запису про право власності 28190524), припинено право оренди за ТОВ "Колос" у березні 2019 року і зареєстровано 21 березня 2019 року за ФОП ОСОБА_1 на 49 років (номер запису про інше речове право 30846787).
17 жовтня 2018 року Близнюківська РДА видає розпорядження №921 "Про припинення дії договору оренди землі, укладеного між Близнюківською РДА та ТОВ "Колос" від 23 жовтня 2012 року на земельну ділянку, що розташована на території Софіївської сільської ради Близнюківського району Харківської області за межами населених пунктів", в якому вказано: 1) пунктом 1 припинити дію договору оренди земельної ділянки, кадастровий номер 6320686300:02:001:0368, загальною площею 5,3281 га; 2) пунктом 2 укласти угоду про припинення дії договору оренди землі, визначеного п. 1 даного розпорядження; 3) зареєструвати угоду про припинення дії договору оренди землі, зазначену в пункті 2 даного розпорядження у встановленому чинним законодавством порядку.
25 вересня 2019 року постановою Верховного Суду у справі № 612/464/17, рішення Близнюківського районного суду Харківської області від 15 серпня 2018 року та постанову Харківського апеляційного суду від 27 листопада 2018 року скасовано, ухвалене нове рішення, яким у задоволенні вимог ОСОБА_2 до Софіївської сільської ради Близнюківського району Харківської області про визнання права власності на земельну ділянку (пай), в порядку спадкування та встановлення факту проживання однією сім`єю відмовлено.
ТОВ "Колос" звернулось з листом від 12 грудня 2018 року до Близнюківської РДА з проханням скасувати вказані розпорядження з підстав зазначених вище, на який було надано відповідь, що розпорядження голови місцевої державної адміністрації скасовуються відповідно до статті 43 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.
ТОВ "Колос" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом, в якому просило: визнати недійсним розпорядження Близнюківської РДА № 844 "Про передачу у власність земельної ділянки громадянці ОСОБА_2 для ведення товарного виробництва на території Софіївської сільської ради Близнюківського району Харківської області"; визнати недійсним розпорядження Близнюківської РДА №921 "Про припинення дії договору оренди землі, укладеного між Близнюківською РДА та ТОВ "Колос" від 23 жовтня 2012 року на земельну ділянку, що розташована на території Софіївської сільської ради Близнюківського району Харківської області за межами населених пунктів"; визнати недійсним правочин, щодо укладення договору від 21 березня 2019 року оренди землі, кадастровий номер 6320686300:02:001:0368, площею 5,3281 га, укладений між ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_1 та реєстрації його 20.03.2019 за заявою останнього в Державному реєстрі речових прав.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 09 жовтня 2019 року у справі № 922/2167/19 частково задоволені позовні вимоги ТОВ "Колос", а саме: визнано недійсними розпорядження Близнюківської РДА № 844 та № 921, а провадження у частині визнання недійсним правочину щодо укладення договору оренди землі від 21 березня 2019 року, укладений між ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_1 та реєстрації його 21 березня 2019 року закрито, з посиланням на статтю 19 ЦПК України.
ТОВ "Колос" просило:
визнати недійсним правочин щодо укладення договору від 21 березня 2019 оренди землі: кадастровий номер 6320686300:02:001:0368 площею 5,3281 га, укладений між ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_1, та реєстрації його в Державному реєстрі речових прав.
Короткий зміст рішень суду першої інстанції
Рішенням Близнюківського районного суду Харківської області у складі судді Масла С. П., від 22 лютого 2021 року позов ТОВ "Колос" до ФОП ОСОБА_1, треті особи: Софіївська сільська рада Близнюківського району Харківської області: ОСОБА_2, про визнання недійсним правочину та реєстрації задоволено частково.
Визнано недійсним правочин щодо укладення договору від 21 березня 2019 оренди землі, кадастровий номер 6320686300:02:001:0368, площею 5,3281 га, укладений між ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_1 та припинено інше речове право за № 30846787 від 21 березня 2019 року - право оренди земельної ділянки.
Стягнуто з ФОП ОСОБА_1 на користь ТОВ "Колос" судовий збір у розмірі 2 102 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що постановою Верховного Суду від 25 вересня 2019 року по справі № 612/464/17 скасовано рішення Близнюківського районного суду Харківської області від 15 серпня 2018 року по справі №612/464/17 та зроблено висновок, що ОСОБА_2 не може претендувати на спірну земельну ділянку в порядку спадкування за законом, тобто у неї відсутнє наявне право власності і ніколи не існувало, і воно не набуте раніше на законних підставах. Тому суд зробив висновок, що правочин щодо укладення договору оренди землі від 21 березня 2019 між ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_1 є не дійсним на підставі частини першої статті 203, частини першої статті 215 ЦК України. Оскільки зроблено висновок про визнання недійсним договору оренди землі від 21 березня 2019 року, то слід припинити й право оренди земельної ділянки, як похідну вимогу, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.
Додатковим рішенням Близнюківського районного суду Харківської області у складі судді Масла С. П., від 25 березня 2021 року заяву представника позивача - ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення по справі № 612/479/20 задоволено частково.
Стягнуто з ФОП ОСОБА_1 на користь ТОВ "Колос" судові витрати у розмірі 5 171,80 грн.
В іншій частині заяви відмовлено.
Додаткове рішення мотивоване тим, що з відповідача підлягає стягненню на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн. 00 коп., що підтверджено документально. Оскільки представник позивача поніс витрати з відправлення поштової кореспонденції, які пов`язані з розглядом цієї цивільної справи у розмірі 171,80 грн, що підтверджено документально, і ці витрати були сплачені позивачем, то суд зробив висновок, що відповідно до ст. 140 ЦПК України, ці витрати пов`язані з вчиненням інших дій, необхідних з розглядом справи, у зв`язку з чим стягує їх з відповідача по справі. Інші доводи відповідача щодо не співмірності, недоведеності розміру витрат на оплату послуг представника позивача судом відхиляються як необґрунтовані, оскільки спростовуються наявними письмовими доказами. Тому суд вважав, що заява представника позивача про постановлення додаткового рішення підлягає частковому задоволенню.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Харківського апеляційного суду від 23 червня 2021 року апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Близнюківського районного суду Харківської області від 22 лютого 2021 року та додаткове рішення Близнюківського районного суду Харківської області від 25 березня 2021 року скасовано та у задоволенні позову ТОВ "Колос" відмовлено.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що саме на позивача покладено обов`язок визначати відповідача у справі. При цьому суд при розгляді справи має виходити із складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем. У разі пред`явлення позову до частини відповідачів, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів та зобов`язується вирішити справу за тим позовом, що пред`явлений, і відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому. Саме на позивача покладено обов`язок визначати відповідача у справі. Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача (або залучення інших співвідповідачів в окремих справах згідно специфіки спірних правовідносин), суд повинен відмовляти у задоволенні позову. Визнання договору недійсним змінює права та обов`язки кожного зі сторін договору, а тому відповідачами за позовами про визнання договорів недійсними мають бути залучені як відповідачі обидві сторони оспорюваних договорів, які мають власні права та інтереси на предмет спору, а не лише визначений позивачем відповідач ФОП ОСОБА_1 . Визначення кола відповідачів, предмета та підстав спору є диспозитивним правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - є обов`язком суду, який відповідно до визначеного у статті 2 ЦПК України завдання цивільного судочинства щодо справедливого та ефективного розгляду справи виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження. Пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.
Апеляційний суд вказав, що звертаючись до суду із вказаним позовом позивач просив суд визнати недійсним договір оренди від 21 березня 2019 земельної ділянки кадастровий номер 6320686300:02:001:0368 площею 5,3281 га, укладений між ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_1, та реєстрації його в Державному реєстрі речових прав. Очевидно, що за такого формулювання позовних вимог особами, питання про права та обов`язки яких вирішується судом у розглядуваній справі є насамперед сторони оспорюваного правочину - ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_1 . Позивач у цій справі клопотань про залучення до участі у справі іншої особи як співвідповідача, ОСОБА_2, не заявляв. За змістом висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у пункті 36 постанови від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16, спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно має розглядатися як спір, що пов`язаний із порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстроване речове право на це майно. Відсутність серед відповідачів іншої сторони спірного договору, укладеного за участю ФОП ОСОБА_1 - ОСОБА_2, відповідно до принципів змагальності та диспозитивності, передбачених у статтях 12, 13 ЦПК України перешкоджають суду апеляційної інстанції за неповного складу учасників справи розглянути по суті доводи апеляційної скарги, перевірити законність та обґрунтованість рішення оскарженого рішення. Суд апеляційної інстанції за змістом статей 50, 51 ЦПК України не вправі на стадії апеляційного провадження залучити до його розгляду належного відповідача, що у свою чергу не надає суду можливості перевірити фактичні обставини справи та застосування норм матеріального права. З огляду на те, що оскаржене рішення районним судом ухвалено з порушенням норм процесуального права, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи, колегія суддів на підставі пункту 4 частини першої статті 376 ЦПК України частково задовольнила апеляційну скаргу, а оскаржене рішення - скасувала, відмовивши у задоволенні позову. З огляду на процесуальну єдність рішення та додаткового рішення суду, вказала, що скасуванню також підлягає додаткове рішення Близнюківського районного суду Харківської області від 25 березня 2021 року.
Аргументи учасників справи
09 серпня 2021 року ТОВ "Колос" засобами поштового зв`язку подало касаційну скаргу, яка підписана представником Смілянським Я. Г., на постанову Харківського апеляційного суду від 23 червня 2021 року, в якій просило: скасувати постанову Харківського апеляційного суду від 23 червня 2021 року; залишити в силі рішення Близнюківського районного суду Харківської області від 22 лютого 2021 року та додаткове рішення від 25 березня 2021 року.
Касаційна скарга мотивована тим, що жодні аргументи, які могли бути наведені будь-якими учасниками справи, не могли вплинути на суть рішення. До того ж, навіть в статусі третьої особи, вказана особа жодного разу не скористувалась своїми процесуальними правами та не навела жодного аргументу. Отже, рішення суду першої інстанції, скасоване оскарженою постановою, є об`єктивним і законним, при будь-якому складі учасників. Натомість ухвалення оскаржуваної постанови здійснено з порушенням процесуальної норми, а саме апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції на підставі пункту 4 частини першої статті 376 ЦПК України. Вказаний припис дає право апеляційному суду скасувати рішення суду першої інстанції при порушенні цим судом норм процесуального права, яке, водночас, має застосовуватись лише тоді, коли це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Верховним Судом не розглядалась вказана ситуація, та відсутній правовий висновок Верховного Суду щодо питання застосування поєднання зазначених норм права. Вимога залучення сторони оспорюваного договору як відповідача не передбачена ЦПК України. Залучення сторін оспорюваного договору співвідповідачами рекомендовано постановою пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 2009 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними". Апеляційний суд порушив норму процесуального права (пункт 4 частини першої статті 376 ЦПК України), скасувавши правильне по суті рішення суду першої інстанції тільки на підставі того, що особа була залучена до участі у справі не як відповідач, а як третя особа.