Постанова
Іменем України
07 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 520/10478/16-ц
провадження № 61-8323св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 07 грудня 2020 року у складі судді: Калініченко Л. В., та постанову Одеського апеляційного суду від 15 квітня 2021 року у складі колегії суддів: Князюка О. В., Погорєлової С. О., Заїкіна А. П.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу недійсним.
Позов мотивовано тим, що договір купівлі-продажу домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, був незаконно оформлений 21 грудня 2014 року ОСОБА_4 від імені ОСОБА_1 з ОСОБА_5, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Галій Т. С., зареєстрований в реєстрі №1115.
ОСОБА_1 просив:
визнати недійсним договір купівлі-продажу домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Галій Т.С., зареєстрований в реєстрі №1115.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 07 грудня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу недійсним залишено без розгляду.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що провадження в справі відкрито ухвалою суду від 13 вересня 2016 року. 12 грудня 2016 року судом було ухвалено закінчити попереднє судове засідання та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні. 15 грудня 2017 року набув чинності Закон України № 6232 "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів". Пунктом 9 частини 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції 15 грудня 2017 року зазначено, що справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. За наслідком вказаних змін, судом було ухвалено продовжити розгляд цивільної справи в новій редакції ЦПК України за правилами загального позовного провадження в судовому засіданні.
Суд першої інстанції вказав, що у судове засідання призначене на 02 вересня 2020 року о 12 год. 00 хв. позивач та його представник Маркаров І. Р. не з`явились, про дату, час і місце проведення якого представник був належним чином повідомленим, однак 01 вересня 2020 року представником було подано до суду заяву про відкладення судового засідання, що підтверджує обізнаність представника про дату, час і місце проведення судового засіданні. У клопотанні представник посилався на те, що 02 вересня 2020 року зайнятий в іншому судовому процесі, а саме в кримінальній справі № 757/42441/16-к, яка перебуває в провадженні Печерського районного суду м. Києва, однак на підтвердження зазначених обставин до суду представником не було надано жодного доказу. За наслідком неявки сторони позивача, судом було відкладено призначене на 02 вересня 2020 року судове засідання на 07 жовтня 2020 року о 14 год. 00 хв. У судове засідання призначене на 07 жовтня 2020 року о 14 год. 00 хв. позивач та його представник Маркаров І. Р. не з`явились, про дату, час і місце проведення якого представник був належним чином повідомленим, що підтверджується розпискою про повідомлення представника від 02 вересня 2020 року та рекомендованим поштовим повідомленням про вручення Маркарову І. Р. 22 вересня 2020 року судової повістки. 07 жовтня 2020 року на електронну скриньку суду надійшла заява від представника позивача про відкладення судового засідання, з підстав перебування у службовому відрядженні у період 07 жовтня 2020 року в місті Києві в кримінальному провадженні № 42015000000002795, внесеному до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань 18 грудня 2015 року, однак на підтвердження зазначених обставин до суду представником не було надано жодного доказу. За наслідком неявки сторони позивача, враховуючи значення справи для сторін по справі та з метою забезпечення сторонам доступу до суду, судом було відкладено призначене на 07 жовтня 2020 року судове засідання на 03 листопада 2020 року о 15 год. 30 хв. У судове засідання призначене на 03 листопада 2020 року о 15 год. 30 хв. позивач та його представник Маркаров І. Р. не з`явились, про дату, час і місце проведення якого представник був належним чином повідомлений, що підтверджується розпискою про повідомлення представника від 07 жовтня 2020 року та рекомендованими поштовими повідомленнями про вручення 12 жовтня 2020 року ОСОБА_7 та 26 жовтня 2020 року Маркарову І. Р. судової повістки. В день судового засідання 03 листопада 2020 року до суду надійшла заява від нового представника позивача ОСОБА_1 - Сухецької С. М. про відкладення судового засідання, у зв`язку зі вступом нового представника до судового процесу та надання можливості ознайомитись з матеріалами справи. Судове засідання призначене на 03 листопада 2020 року було відкладено на 07 грудня 2020 року о 15 год. 00 хв. У судове засідання призначене на 07 грудня 2020 року о 15 год. 00 хв. позивач та його представники Маркаров І. Р. і Сухецька С. М. не з`явились, про дату, час і місце проведення якого повідомлялись належним чином. Однак, 04. грудня 2020 року на електронну скриньку суду надійшла заява від позивача ОСОБА_1 про відкладення судового засідання, в якій останній підтвердив що обізнаний про дату, час і місце проведення судового засідання, однак через захворювання не може прибути до судового засідання. На підтвердження зазначених обставин до суду позивачем не було надано жодного доказу.
Суд першої інстанції зазначив, що позивач та його представники у останні вказані чотири судові засідання поспіль були повідомлені про дату, час і місце проведення судових засідань, що додатково підтверджується поданими останніми клопотаннями про відкладення судових засідань, однак до судових засідань не з`явились. Щодо клопотань позивача та його представників про відкладення судових засідань, суд визнав їх безпідставними, оскільки, позивачем та його представниками, які є адвокатами, а відтак фахівцями в галузі права, які обізнані про процесуальні права та обов`язки, не надано до жодного з клопотань про відкладення судових засідань жодного доказу на підтвердження викладених в ній обставин, за наслідком чого суд вважає вказані неявки сторони позивача до судових засідань безпідставними та з неповажних причин. До поданих представником Маркаровим І. Р. клопотань, представником не було надано до суду жодного доказу на підтвердження участі в інших судових засідань. Участь нового представника сторони по справі у відповідності до ЦПК України не звільняє останнього від участі в судовому засіданні, як і не є поважною неявкою останнього. Також до судового засідання призначеного на 03 листопада 2020 року, до суду не надано доказів на підтвердження поважних причин неявки іншого представника позивача Маркарова І. П., як і доказів поважності його неявки. Стосовно посилань позивача про не можливість з`явитись до судового засідання призначеного на 07 грудня 2020 року через захворювання, то вони необґрунтовані, оскільки не підтверджені належними доказами, якими можуть бути відповідні медичні документи на підтвердження діагнозу та лікарняного. Крім того, представництво в цій справі позивача здійснюється двома адвокатами, які також не з`явились до судового засідання, не повідомили суд про причини своєї неявки. Представник відповідачів категорично заперечував проти відкладення судового засідання та наполягав на залишенні позову без розгляду, через постійні триваючі неявки позивача та його представників, які на думку представника, грубо зловживають своїми процесуальними правами, надаючи постійні необґрунтовані клопотання про відкладення судового засідання, що призводить до штучного затягування розгляду справи.
Суд першої інстанції вказав, що в порушення норм процесуального права та не зважаючи на прийняті судом заходи для сприяння здійсненню позивачем та його представниками своїх прав, останні не виконали покладені не них процесуальні обов`язки та поспіль чотири рази у судові засідання не з`являються. Залишення позову без розгляду не порушує право позивача на доступ до суду, а є способом вжиття дій направлених на усунення неналежного виконання позивачем своїх процесуальних обов`язків та певною мірою заходом суду для протидії здійсненим перепонам для руху справи, що створюються недобросовісними учасниками справи та залишення позову без розгляду, не перешкоджає позивачеві для повторного звернення до суду з таким позовом, після усунення умов, що були підставою для залишення його заяви без розгляду.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Одеського апеляційного суду від 15 квітня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.
Постанова апеляційного суду першої інстанції мотивована тим, що позивач та його представники у останні вказані чотири судові засідання поспіль були повідомлені про дату, час і місце проведення судових засідань, що додатково підтверджується поданими останніми клопотаннями про відкладення судових засідань, однак до судових засідань не з`явились. З урахуванням наведеного та враховуючи тривалість провадження у справі, а також не подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності, суд першої інстанції, дійшов правильного та обґрунтованого висновку про залишення позову без розгляду на підставі частини п`ятої статті 223 та пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України у зв`язку з тим, що належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання. Клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи також свідчить про те, що представник позивача був належним чином повідомлений про зазначені судові засідання.
Апеляційний суд відхилив доводи щодо поважності причин неявки у судове засідання, оскільки законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи. Разом з тим, заява про розгляд справи за відсутністю позивача до суду не надходила.
Посилання у апеляційній скарзі на те, що суд повинен був розглянути та вирішити справу на підставі наявних у ній доказів апеляційний суд відхилив, оскільки відповідно до частини четвертої статті 223 ЦПК України передбачено розгляд справи за наявними у справі доказами у випадку повторної неявки відповідача, а не позивача, наслідки ж повторної неявки якого, в свою чергу, передбачено частиною п`ятою наведеної норми та пунктом третім частини першої статті 257 ЦПК України.
Апеляційний суд зазначив, що доводи апеляційної скарги не містять обґрунтувань про неправильність застосування судом першої інстанції положень пункту 3 частини першої статі 257 ЦПК України і залишення позову ОСОБА_1 без розгляду у зв`язку з його повторною неявкою в судове засідання без поважних причин та неповідомлення про причини такої неявки. Позивач не навів аргументів, які б свідчили про відсутність обставин, з якими закон пов`язує можливість застосування таких процесуальних наслідків, як залишення позову без розгляду за наведеною вище нормою. Тому колегія суддів вважала за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржену ухвалу суду першої інстанції без змін.
Аргументи учасників справи
У травні 2021 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій просив: оскаржені судові рішення скасувати; передати справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Касаційна скарга мотивована тим, що є абсолютно очевидним, що залишення позову без розгляду, після розгляду справи понад чотири роки та фактично уже розглянутої по суті, -є незаконним. Оскаржувані судові рішення є перешкодою у доступі до правосуддя. Суд має забезпечити право особи на справедливий суд (справедливу судову процедуру). Дотримання цивільного процесуального закону є гарантією прав особи у цивільному судочинстві та виконання судом його завдання. Судами порушено права позивача на справедливий суд, як складовий елемент принципу верховенства права.
Зазначає, що 03 листопада 2020 року, у зв`язку з хворобою адвоката Маркарова І. Р. та неможливістю його участі в судовому засіданні, позивач уклав угоду з адвокатом Сухецькою С. М. 03 листопада 2020 року представник Сухецька С. М. в призначений час з`явилася в судове засідання, та разом з ордером на підтвердження своїх повноважень на представництво позивача - без обмежень, звернулася до суду з письмовою заявою про ознайомлення з матеріалами справи, оскільки вперше брала участь у справі. Секретарем судового засідання було повідомлено, що судового засідання проводиться не буде, а у клопотанні попросила дописати, що у зв`язку з необхідністю ознайомлення - відкласти розгляд справи. У зв`язку з чим представник Сухецька С. М. вимушена була зробити дописку власноруч у заяві. Після чого, з вказівки та відома секретаря судового засідання, представник подала дану заяву через канцелярію суду, що підтверджується матеріалами справи, а саме ордером виданого на ім`я адвоката Сухецької С. М., заявою, яка міститься в матеріалах справи з відміткою канцелярії суду про отримання. Секретар судового засідання повідомила, що про час ознайомлення з матеріалами справи та час і дату наступного судового засідання буде повідомлено пізніше у встановленому законом порядку. Вказані обставини свідчать про явку 03 листопада 2020 року представника Сухецької С. М. в судове засідання, яке не з вини сторони позивача проведено не було.
Вказує, що 07 грудня 2020 року була перша неявка по даній справі представника Сухецької С. М. 03 листопада 2020 року представник Сухецька С. М. була присутня в судовому засіданні, однак не з її вини та по незрозумілих для позивача обставинах судове засідання було відкладено. Про наступне судове засідання, призначене на 07 грудня 2020 року представник Сухецька С. М. не повідомлялася, судові повістки на її адресу не направлялися та їй не вручалися, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази її сповіщення про розгляд справи, призначений на 07 грудня 2020 року.Позивач самостійно не має можливості приймати участь у справі, у зв`язку зі станом здоров`я позивача, про що було у встановленому порядку повідомлено суду першої інстанції, однак, незважаючи на вказані обставини, не повідомляючи представника про дату, час та місце розгляду справи, не зважаючи на заяву позивача про відкладення розгляду справи, у зв`язку з різким погіршенням стану здоров`я, 07 грудня 2020 року суд першої інстанції в супереч вимогам закону залишив позов без розгляду. Оскільки представник позивача Сухецька С.М. 03 листопада 2020 року була присутня в судовому засіданні, а на 07 грудня 2020 року вона не була належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи, суд відповідно до вимог ЦПК України повинен був відкласти розгляд справи на іншу дату.
Зазначає, що апеляційна скарга учасника справи, представника позивача - адвоката Сухецької С. М. на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 07 грудня 2020 року, не розглянута. В судовому засіданні, на заяву та доводи представника про те, що нею також окремо подано апеляційну скаргу, судом апеляційної інстанції було підтверджено факт отримання апеляційної скарги, однак в супереч вимогам закону вона розглянута не була. Водночас, вказана апеляційна скарга адвоката Сухецької С. М., як фахівця в галузі права, містить окремі доводи про порушення судом першої інстанції норм чинного законодавства, та є підставою для скасування незаконної ухвали суду першої інстанції.