ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 360/4708/20
адміністративне провадження № К/9901/11014/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єресько Л.О.,
суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 360/4708/20
за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання протиправною та скасування постанови від 03.11.2020 про накладення штрафу у виконавчому провадженні ВП № 60222960
за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області
на рішення Луганського окружного адміністративного суду 28 грудня 2020 року, прийняте суддею Борзаниці С.В.,
та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2021 року. ухвалену колегією суддів у складі: головуючого судді: Міронової Г.М., суддів: Геращенка І.В., Казначеєва Е.Г.
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. 02 грудня 2020 року Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області (далі - позивач, Управління ПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області) звернулося до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (далі - відповідач, ВПВР УЗПВР у Луганській області СМУ МЮ (м. Харків), де просили визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця ВПВР УЗПВР у Луганській області СМУ МЮ (м. Харків) про накладення штрафу ВП № 60222960 від 03 листопада 2020 року.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2. Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2020 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2021 року, у справі № 360/4708/20 у задоволенні позову Управління ПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області до ВПВР УЗПВР у Луганській області СМУ МЮ (м. Харків) про визнання протиправною та скасування постанови від 03 листопада 2020 року про накладення штрафу у виконавчому провадженні ВП № 60222960 відмовлено.
3. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, висновки якого підтримав і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що не підтвердження поважності причин невиконання судового рішення в частині виплати нарахованої суми заборгованості по виплаті пенсії у визначений державним виконавцем строк, свідчить про необґрунтованість позовних вимог УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух в касаційній інстанції
4. 29 березня 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2020 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2021 року у справі № 360/4708/20.
5. У касаційній скарзі скаржник наголошує, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності таких коштів у боржника не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, оскільки такий боржник не мав фінансової можливості протягом встановленого державним виконавцем строку виконати судове рішення. Вказаний висновок містять постанови Верховного суду України від 24 березня 2015 року у справі №21-66а15, від 26 травня 2015 року у справі №21-199а15, від 13 жовтня 2015 року у справі № 21-2635а15, від 29 вересня 2015 року у справі № 21-4535а15, від 23 березня 2016 року у справі № 21-4541а15, від 23 березня 2016 року у справі № 21-3961а5, від 30 березня 2016 року у справі № 21-5774а15, від 23 березня 2016 року у справі № 21-4542а15, від 22 листопада 2016 року у справі № 21- 1907а16, від 13 червня 2018 року у справі № 757/29541/14-а, від 20 жовтня 2015 року та від 02 лютого 2016 року справи № 21-1044а15, 21-2630а15, 21-5118а15 відповідно; постанови Верховного Суду від 24 січня 2018 року у справі №405/3663/13-а та від 19 серпня 2020 року у справі №140/784/19.
6. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 10 червня 2021 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
7. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 12 жовтня 2021 року закінчено підготовчі дії та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 КАС України.
Позиція інших учасників справи
8. Від відповідача 13 липня 2021 року надійшов відзив на касаційну скаргу, де просять касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін. В обґрунтування вказують, що позивач наділений повноваженнями відносно забезпечення своєчасного фінансування та виплати пенсій. Зазначають, що направлення в електронному вигляді до ГУ ПФУ в Луганській області відомостей з нарахування та виплат пенсій з підсистеми Призначення та Виплати Пенсії, не може вважатися заходом для отримання коштів від ГУГІФУ в Луганській області на виконання рішення суду у справі № 428/14016/18. Таким чином, накладаючи штраф постановою від 03 листопада 2020 року на управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганській області, державний виконавець діяв у межах своїх повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.
Установлені судами фактичні обставини справи
9. 31 травня 2019 року Луганським окружним адміністративним судом видано ОСОБА_1 виконавчий лист по адміністративній справі № 428/14016/18, яким зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області поновити ОСОБА_1 нарахування та виплату пенсії за віком з 01 березня 2016 року.
10. За заявою стягувача від 03 жовтня 2019 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) 04 жовтня 2019 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 60222960.
11. Також державним виконавцем 04 жовтня 2019 року у ВП № 60222960 винесено постанови про стягнення витрат виконавчого провадження та виконавчого збору.
12. Листом від 19 листопада 2019 року № 25040/03-22 УПФУ в м. Сєвєродонецьку повідомило державного виконавця, що рішення Луганського окружного адміністративного суду від 31 травня 2019 року у справі № 428/14016/18 виконано. Поновлено нарахування та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з 01 березня 2016 року. В березні 2019 року нараховано та виплачено пенсію у розмірі 1544,51 грн в межах суми стягнення за один місяць. З липня 2019 року нараховані та виплачені поточні пенсії у розмірі 16333,90 грн. Заборгованість по пенсії за періоди з 01 квітня 2016 року по 30 червня 2019 року у розмірі 80095,77 грн нарахована та буде виплачена після фінансування Пенсійним фондом України. Управлінням Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області здійснено всі заходи для виконання рішення суду. Відповідно до постанови Правління Пенсійного фонду України від 13 грудня 2018 року № 27-1 "Про невідкладні заходи щодо організації виплати пенсій у 2019 році" фінансування пенсійних виплат здійснюється головними управліннями Пенсійного фонду. Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області не є розпорядником коштів та не має відповідних банківських рахунків. Постановою Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року № 637 "Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам", суми пенсій, які не виплачено за період до місяця їх відновлення, обліковуються в органі, що здійснює пенсійні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України. Порядок її виплати на цей час Кабінетом Міністрів України не визначено. Разом з листом надано довідку про нараховану та фактично виплачену пенсію.
13. Державним виконавцем, керуючись статтею 18 Закону України Про виконавче провадження, 28 вересня 2020 року за № 10845 направлено вимогу боржнику щодо стану виконання рішення суду з попередженням про наслідки невиконання.
14. Листом від 29 вересня 2020 року № 1216-03-8/6457 УПФУ в м. Сєвєродонецьку повідомило відповідача, що Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 15 січня 2019 року у справі №428/14016/18 зобов`язано управління поновити ОСОБА_1 нарахування та виплату раніше призначеної пенсії за віком та виплатити пенсії за віком з 01 березня 2016 року . У березні 2019 року головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області ОСОБА_1 профінансовано виплату пенсії за березень 2016 року у розмірі 1 544,51 грн в межах стягнення за один місяць. З липня 2019 року ОСОБА_1 нараховуються та виплачуються поточні пенсії: липень - листопад 2019 року у розмірі 3 266,78 грн, грудень 2019 - квітень 2020 року у розмірі 3277,88 грн, квітень 2020 року у розмірі 10 819,19 грн, травень-червень 2020 року у розмірі 4 104,11 грн, липень - жовтень 2020 року у розмірі 4 115,21 грн. Заборгованість з виплати пенсії ОСОБА_1 за період з 01 квітня 2016 року по 30 червня 2019 року у розмірі 89 095,77 грн нараховано на виплатні відомості та включено до загальної потреби в коштах, що підтверджується роздруківкою з ІКІС ПФУ: Підсистема Призначення та Виплати Пенсії.
15. Постановою державного виконавця від 03 листопада 2020 року ВП № 60222960 про накладення штрафу за невиконання боржником в повному обсязі судового рішення накладено на УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області штраф у розмірі 5100,00 грн.
Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи
16. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених у статті 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, виходить із такого.
17. Відповідно до ухвали Верховного Суду від 10 червня 2021 року касаційне провадження у справі відкрито з підстав, визначених пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме не врахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
18. Згідно частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
19. Відповідно до статті 1 Закону України від 2 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
20. Згідно з частиною першою статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
21. Пунктом 16 частини третьої статті 18 цього ж Закону передбачено право виконавця під час здійснення виконавчого провадження накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
22. Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, врегульований статтею 63 Закону № 1404-VIII, за змістом частин першої - третьої якої за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
23. Частиною другою статті 63 передбачено, у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
24. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
25. Стаття 75 Закону № 1404-VIII встановлює відповідальність за невиконання рішення, що зобов`язує боржника вчинити певні дії, та рішення про поновлення на роботі.
26. Так, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання (частина перша статті 75 Закону № 1404-VIII).
27. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення (частина друга статті 75 Закону № 1404-VIII).
28. Аналізуючи наведені положення законодавства в контексті цієї справи потрібно зауважити, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання.
29. Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.
30. При цьому, визначальною умовою для накладення зазначеного штрафу є невиконання судового рішення без поважних причин.
31. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.
32. Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону № 1404-VIII. Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
33. Поважними, в розумінні наведених норм Закону № 1404-VIII, можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.
34. У касаційній скарзі позивач вказує на неврахування судом апеляційної інстанції висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 24 березня 2015 року у справі № 21-66а15, від 26 травня 2015 року у справі № 21-199а15, від 13 жовтня 2015 року у справі № 21-2635а15, від 29 вересня 2015 року у справі № 21-4535а15, від 23 березня 2016 року у справі № 21-4541а15, від 23 березня 2016 року у справі № 21-3961а15, від 30 березня 2016 року у справі № 21-5774а15, від 23 березня 2016 року справі № 21-4542а15, від 22 листопада 2016 року у справі № 21-1907а16, від 13 червня 2018 року у справі № 757/29541/14-а, від 30 червня 2015 року у справі № 21-1044а15, від 20 жовтня 2015 року у справі № 21-2630а15, від 02 лютого 2016 року у справі № 21-5118а15, від 16 липня 2018 року у справі № 811/1469/18, стосовно застосування норм законодавства у справах про накладення штрафу за невиконання рішення суду в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів.
35. Разом з тим для визначення наявності підстав для врахування вищевказаної судової практики визначальною обставиною є встановлення судом невиконання судового рішення за умови лише поважних причин.
36. Так, при вирішенні спору у цій справі, суди виходили з того, що рішення Луганського окружного адміністративного суду від 15 січня 2019 року у справі № 428/14016/18 на час виникнення спірних правовідносин не виконано.
37. Надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги позивача щодо поважності причин, які створили перешкоди для невиконання судового рішення, суди попередніх інстанції заначили наступне.
38. Судами не прийнято посилання позивача на ту обставину, що він не є розпорядником бюджетних коштів та виділення коштів не залежить від волі керівника територіального органу пенсійного фонду, з огляду на те, що до повноважень управлінь Пенсійного фонду України в містах (у тому числі УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області) серед іншого віднесено забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій.
39. Суди попередніх інстанцій виходили з того, позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження направлення документів до Пенсійного фонду України з метою вирішення питання про виділення коштів.
40. Суди попередніх інстанцій відхили посилання позивача на ту обставину, що управлінням в ІКІС ПФУ: підсистема Призначення та Виплати Пенсії формуються електронні пенсійні справи, отже відомості з нарахування та виплат формуються у ППВП та в електронному вигляді направляються до ГУ ПФУ в Луганській області.
41. Зазначене, на думку судів попередніх інстанцій, не може свідчити про вжиття боржником заходів для отримання коштів від ГУПФУ в Луганській області на виконання рішення суду у справі № 428/14016/18.
42. Водночас, судом першої інстанції установлено, що Управлінням для призначення, виплати та перерахунку пенсій використовується програмне забезпечення ІКІС ПФУ: Підсистема Призначення та Виплати Пенсії (далі - ППВП).
43. Зазначена програма дозволяє формувати електронні пенсійні справи громадянина, які зберігаються на загальному сервері Пенсійного фонду України.
44. На підставі чого відомості нарахування по виплаті пенсій та допомоги формуються у ППВП та виключно в електронному вигляді направляються до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області.
45. Заборгованість з виплати пенсії ОСОБА_1 за період з 01 квітня 2016 року по 30 червня 2019 року у розмірі 89 095,77 грн сформована та в електронному виді направлена до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, що підтверджується роздруківкою з ІКІС ПФУ: Підсистема Призначення та Виплати Пенсії. Згідно вказаної роздруківки управлінням направлялась інформація по заборгованості перед ОСОБА_1 .
46. Згідно з пунктом 1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2 (далі - Положення № 28-2), управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також об`єднані управління (далі - управління Фонду) є територіальними органами Пенсійного фонду України (далі - Фонд).
47. Управління Фонду підпорядковуються Фонду та безпосередньо відповідним головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головні управління Фонду), що разом з цими управліннями утворюють систему територіальних органів Фонду.
48. Відповідно до пункту 4 Положення № 28-2 управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема: планує доходи та видатки коштів Фонду в районі (місті), у межах своєї компетенції забезпечує виконання бюджету Фонду (підпункт 3); призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства (підпункт 7); забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством (підпункт 8).
49. Відповідно до статей 23 та 116 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.
50. Отже, фактичне та у повному обсязі виконання судового рішення органом Пенсійного фонду України можливе за умови наявності відповідних бюджетних асигнувань на відповідні цілі за рахунок коштів Державного бюджету України.
51. Суд апеляційної інстанції вказав про безпідставність посилань позивача на те, що сума заборгованості за судовим рішенням у справі № 428/14016/18 включена до реєстру судових рішень, виконання яких здійснюється за окремою програмою, оскільки рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 листопада 2019 року у справі № 640/5248/19, яке змінено постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2020 року, визнано протиправними та нечинними пункти 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року № 649 Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду.
52. Водночас колегія суддів зазначає, що на час включення пенсійним органом 02 червня 2020 року заборгованості до реєстру судових рішень за судовим рішенням у справі № 428/14016/18 постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2020 року у справі № 640/5248/19 не була прийнята.
53. Відповідно до частини другої статті 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
54. Отже, до 22 липня 2020 року Порядок № 649 був чинний, і боржник зобов`язаний був ним керуватись. Тобто, на момент вчинення дій по виконанню судового рішення органом пенсійного фонду, Порядок №649 був чинним.
55. У той же час, після 22 липня 2020 року відшкодування невиплаченої суми заборгованості може бути здійснено лише за наявності для цього відповідних фінансових ресурсів.
56. З установлених судами обставин справи, слідує, що позивачем вживалися заходи щодо виконання судового рішення шляхом нарахування на виплатні відомості заборгованості з виплати пенсії ОСОБА_1 та включено до загальної потреби в коштах, що підтверджується роздруківкою з ІКІС ПФУ: Підсистема Призначення та Виплата Пенсії та включення до реєстру судових рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою відповідно до Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року № 649 "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду", суми заборгованості за судовим рішенням у справі № 428/14016/18.
57. Водночас судами при наданні оцінки вжитих позивачем заходів щодо виконання рішення суду не встановлено наявності вини та умислу на навмисне невиконання рішення суду у цій справі з боку позивача.
58. При вирішенні спору у цій справі по суті судами не досліджено питання наявності чи відсутність відповідного фінансового забезпечення та відповідно наявності чи відсутності коштів, виділених бюджетом та спрямованих на виконання рішення суду за відповідними виплатами. Судами не було витребувано належних і допустимих доказів на підтвердження чи спростування позиції органу Пенсійного фонду України щодо відсутності належного фінансування для виконання рішення суду.
59. Таким чином суди не надали належної оцінки наявності чи відсутності у позивача реальної фінансової можливості виконати судове рішення у контексті визнання чи невизнання причин не виконання рішення суду неповажними.
60. Вказане свідчить про нез`ясування судом обставин справи, що мають значення для правильного її вирішення, та є порушенням статей 9, 242, 308 КАС України, які призвели до прийняття необґрунтованих судових рішень і не можуть бути перевірені та усунуті судом касаційної інстанції.
61. З огляду на наведене, колегія суддів уважає, що суди першої та апеляційної інстанцій у цьому випадку застосували формальний підхід у питанні належної оцінки застосування до спірних правовідносин наслідків частини другої статті 75 Закону №1404-VIII у контексті обставин цієї справи, зокрема поважності причин, що стали підставою для покладення на позивача оспорюваної відповідальності.