ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 560/2845/19
адміністративне провадження № К/9901/9250/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Білак М.В.,
суддів: Губської О.А., Калашнікової О.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 вересня 2020 року (головуючий суддя - Салюк П.І.)
та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2021 року (головуючий суддя - Матохнюк Д.Б., судді: Шидловський В.Б., Боровицький О.А.)
у справі №560/2845/19
за позовом ОСОБА_1
до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ПАТ "Фірма "Хмельницькбуд"
про визнання протиправним та скасування рішення.
I. РУХ СПРАВИ
1. У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив визнати протиправним і скасувати рішення № 30 від 21 серпня 2019 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження.
2. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що оскаржуване рішення є протиправним та необґрунтованим, без урахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття, та без дотримання необхідного балансу.
3. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 вересня 2020 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2021 року, у задоволенні позову відмовлено.
4. У поданій касаційній скарзі позивач із посиланням на порушення судами норм матеріального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове про задоволення позовних вимог.
5. Ухвалою Верховного Суду від 18 березня 2021 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 15 січня 2019 року до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області надійшла скарга ПраТ "Фірма "Хмельницькбуд" про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.
7. У скарзі вказано, що ОСОБА_1 у 2005-2006 роках здійснював представництво інтересів ВАТ "Фірма "Хмельницькбуд" по справі № 2-147/05 за позовом ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні майном (гаражами по АДРЕСА_1 ) та по інших судових справах. З 2011 року адвокат ОСОБА_1 здійснює представництво інтересів протилежної сторони - ОСОБА_2 по справах, в яких відповідачем або позивачем є ПраТ "Фірма "Хмельницькбуд", а також продовжує здійснювати представництво інтересів ОСОБА_2 на стадії виконання судового рішення по справі № 2218/8658/2012. Також ОСОБА_1 є представником ОСОБА_2 по справі №686/5838/18 за позовом ПраТ "Фірма "Хмельницькбуд" про визнання права власності, яка розглядається Хмельницьким міськрайонним судом та адвокат приймає в ній участь.
8. Зазначає про порушення адвокатом ОСОБА_1 правил адвокатської етики, вказуючи що він використовував раніше отриману інформацію, до якої мав доступ та достовірно знав як представник підприємства, зокрема, про відсутність технічної документації щодо предмету спору у судових справах по гаражах та наявність у документах певних недоліків. Будучи представником протилежної сторони - ОСОБА_2, використовував вказану інформацію, заявляв клопотання про витребування саме технічної документації (права власності).
9. На підставі встановлених обставин дисциплінарна палата прийшла до висновку що в діях адвоката ОСОБА_1 наявний склад дисциплінарного проступку (порушення присяги адвоката, порушення правил адвокатської етики), оскільки він не мав права надавати правову допомогу у справі проти юридичної особи, якій раніше надавав правову допомогу як адвокат, та використав отриману раніше інформацію проти неї.
10. Рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області від 21 серпня 2019 року № 30 притягнуто адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 137 від 15 жовтня 1994 року, видане Хмельницькою обласною КДКА), до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження.
11. Не погоджуючись з таким рішенням позивач звернувся до суду з позовом.
IIІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
12. Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено заборону для адвоката укладати договір про надання правової допомоги у разі конфлікту інтересів та виконувати договір про надання правової допомоги в разі, якщо це може призвести до розголошення адвокатської таємниці.
13. Враховуючи встановлений факт обізнаності ОСОБА_1, як представника ВАТ "Фірма "Хмельницькбуд", про незаконне оформлення власності на гаражі (по АДРЕСА_1 ), які на прилюдних торгах купив ОСОБА_2, суд прийшов до висновку про обґрунтованість доводів відповідача, як дисциплінарного органу про те, що позивач безсумнівно є носієм інформації, дотичної до інтересів ОСОБА_2, оскільки ця особа звернулася до ОСОБА_1 як адвоката за правовою допомогою у вирішенні питань, предметом яких є право власності на ті ж самі гаражі.
14. Також суд виходив з того, що встановлені обставини та наявні в матеріалах справи докази, що їх підтверджують, дають беззаперечні підстави вважати, що адвокат ОСОБА_1 порушив принципи адвокатської діяльності, а саме принципи конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів, на необхідність дотримання яких вказано у статтях 4, 21, 28 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та у статтях 9, 16, 20, 36, 40 Правил адвокатської етики, а відповідач, приймаючи 21 серпня 2019 року оскаржуване рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, обґрунтовано та з урахуванням всіх обставин, що мають значення для його прийняття, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.
15. Також апеляційний суд, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, зазначав, що позивач прийняв доручення про надання правової допомоги зі ОСОБА_2 незважаючи на існування розумних підстав вважати, що передбачуваний розвиток інтересів нового і попереднього клієнта призведе до виникнення конфлікту інтересів, а також те, що конфлікт інтересів пов`язаний з тим, що адвокат отримав від іншого клієнта конфіденційну інформацію, що охоплюється предметом адвокатської таємниці або захищається законодавством в інший спосіб, яка має перспективу бути використаною при наданні правової допомоги новому клієнту.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
16. Позивач у своїй касаційній скарзі зазначав, що суд апеляційної інстанції у оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладену у постанові Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 826/10571/16, відповідно до якої обов`язок адвоката відмовитися від доручення клієнта не є безумовним обов`язком, а виникає лише за умови володіння адвокатом інформацією, яка отримана ним в результаті надання правової допомоги юридичній особі та може бути використана проти такої особи.
17. Звертає увагу що суди керувалися правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постанові від 21 листопада 2019 року № 822/1479/17, проте у цих справах різні фактичні обставини.
18. Скарга була подана до відповідача у 2019 році, проте ПраТ "Фірма "Хмельницькбуд" з 2013 року було відомо про надання правової допомоги ОСОБА_2, а тому не дотримано строк її подачі. Водночас відповідач під час дисциплінарного провадження і суди під час судового розгляду не надали жодної правової оцінки питанню строків притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.
19. Позивач зазначає про незастосування рішення Ради адвокатів України від 4 липня 2015 року № 7 "Про затвердження роз`яснення щодо наявності або відсутності конфлікту інтересів під час здійснення адвокатом захисту клієнта", в якому зазначено, що сам факт надання адвокатом правової допомоги юридичній особі не зумовлює конфлікту інтересів з інтересами клієнта, оскільки аналіз частини четвертої статті 40 Правил адвокатської етики свідчить про те, що такий конфлікт інтересів виникає лише за умови, якщо адвокат надавав правову допомогу певній юридичній особі та мав доступ та/або отримав інформацію, яка може бути використана проти такої особи. Таким чином, обов`язок адвоката відмовитися від доручення клієнта за описаних обставин не є безумовним обов`язком, а виникає лише за умови володіння адвокатом інформацією, яка отримана ним в результаті надання правової допомоги юридичній особі, та може бути використана проти такої особи.
20. Звертає увагу, що під час здійснення представництва інтересів ПАТ "Фірма "Хмельницькбуд" та надання правової допомоги ОСОБА_2 діяли різні редакції Правил адвокатської етики, однак судами попередніх інстанцій не надано необхідної оцінки вказаній обставині.
21. Також зазначає про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, які полягали у відмові у допиті заявлених ним свідків.
22. Відповідач надав відзив на касаційну скаргу, у якому просив залишити оскаржувані судові рішення без змін. У відзиві зазначає, що з точки зору суб`єктного складу учасників, позовних вимог, об`єкту і предмету правового регулювання, всі справи по оскарженню адвокатами судових рішень щодо рішень Кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури про притягнення до дисциплінарної відповідальності, є подібними.
23. У статті 40 Правил адвокатської етики зазначено, що адвокат не може приймати доручення від клієнта на захист його інтересів, які перебувають у конфлікті інтересів з юридичною особою, в якій адвокат раніше працював або надавав правову допомогу. У той же час адвокат ОСОБА_1 працював у адміністрації ПраТ "Фірма "Хмельницькбуд", в подальшому представляв її інтереси в судах з предметом позову - право власності на спірні гаражі, і в подальшому став представляти інтереси ОСОБА_2, який претендує на спірні гаражі як на свою власність.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
24. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), вважає за необхідне зазначити наступне.
25. Касаційне провадження у справі, що розглядається, відкрите з підстави, передбаченої пунктом 2 частини четвертої статті 328 КАС України, відповідно до якої підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.
26. Спірні правовідносини в цій справі склались з приводу притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку (порушення присяги адвоката, порушення правил адвокатської етики).
27. Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон № 5076-VI).
28. Відповідно до статті 1 Закону № 5076-VI адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
29. Частиною другою статті 21 Закону № 5076-VI встановлено, що адвокату забороняється: 1) використовувати свої права всупереч правам, свободам та законним інтересам клієнта; 2) без згоди клієнта розголошувати відомості, що становлять адвокатську таємницю, використовувати їх у своїх інтересах або інтересах третіх осіб; 3) займати у справі позицію всупереч волі клієнта, крім випадків, якщо адвокат впевнений у самообмові клієнта; 4) відмовлятися від надання правової допомоги, крім випадків, установлених законом.
30. Відповідно до частини 1-3 статті 22 Закону № 5076-VI адвокатською таємницею є будь-яка інформація, що стала відома адвокату, помічнику адвоката, стажисту адвоката, особі, яка перебуває у трудових відносинах з адвокатом, про клієнта, а також питання, з яких клієнт (особа, якій відмовлено в укладенні договору про надання правової допомоги з передбачених цим Законом підстав) звертався до адвоката, адвокатського бюро, адвокатського об`єднання, зміст порад, консультацій, роз`яснень адвоката, складені ним документи, інформація, що зберігається на електронних носіях, та інші документи і відомості, одержані адвокатом під час здійснення адвокатської діяльності.
Інформація або документи можуть втратити статус адвокатської таємниці за письмовою заявою клієнта (особи, якій відмовлено в укладенні договору про надання правової допомоги з передбачених цим Законом підстав). При цьому інформація або документи, що отримані від третіх осіб і містять відомості про них, можуть поширюватися з урахуванням вимог законодавства з питань захисту персональних даних.
Обов`язок зберігати адвокатську таємницю поширюється на адвоката, його помічника, стажиста та осіб, які перебувають у трудових відносинах з адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням, а також на особу, стосовно якої припинено або зупинено право на заняття адвокатською діяльністю. Адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання зобов`язані забезпечити умови, що унеможливлюють доступ сторонніх осіб до адвокатської таємниці або її розголошення.
31. Частиною першою статті 28 Закону № 5076-VI встановлено, що адвокату, адвокатському бюро або адвокатському об`єднанню забороняється укладати договір про надання правової допомоги у разі конфлікту інтересів.
32. Відповідно до статті 34 Закону № 5076-VI підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. Дисциплінарним проступком адвоката є, зокрема, порушення правил адвокатської етики (пункт 3 частини другої даної статті).
33. Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 9 червня 2017 року затверджено Правила адвокатської етики (далі - Правила, чинні на час виникнення спірних правовідносин - оскарження рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області), які слугують обов`язковою для використання адвокатами системою орієнтирів при збалансуванні, практичному узгодженні своїх багатоманітних, іноді суперечливих професійних прав та обов`язків відповідно до статусу, основних завдань адвокатури і принципів її діяльності, визначених Конституцією України, Законом № 5076-VI та іншими законодавчими актами, а також закріплюють єдину систему критеріїв оцінки етичних аспектів поведінки адвоката.
34. Статтею 9 Правил передбачено неприпустимість конфлікту інтересів. Під конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між особистими інтересами адвоката та його професійними правами і обов`язками перед клієнтом, наявність якої може вплинути на об`єктивність або неупередженість під час виконання адвокатом його професійних обов`язків, а також на вчинення чи не вчинення ним дій під час здійснення адвокатської діяльності.
Адвокат без письмового погодження з клієнтами, щодо яких виник конфлікт інтересів, не може представляти або захищати одночасно двох або більше клієнтів, інтереси яких є взаємно суперечливими або вірогідно можуть стати суперечливими, а також за таких обставин надавати їм професійну правничу (правову) допомогу.
У разі отримання адвокатом конфіденційної інформації від клієнта, якому він надавав професійну правничу (правову) допомогу, пов`язаної з інтересами нового клієнта при наданні правничої допомоги, адвокат зобов`язаний отримати письмове погодження клієнтів, між якими виник конфлікт інтересів.
35. Відповідно до статті 20 Правил адвокат не має права прийняти доручення, якщо інтереси клієнта об`єктивно суперечать інтересам іншого клієнта, з яким адвокат пов`язаний договором про надання правової допомоги.
Адвокат не має права прийняти доручення також, якщо конфлікт інтересів пов`язаний з тим, що адвокат отримав від іншого клієнта конфіденційну інформацію, що охоплюється предметом адвокатської таємниці або захищається законодавством в інший спосіб, яка має перспективу бути використаною при наданні правової допомоги новому клієнту.
Обмеження, передбачені цією статтею, не застосовуються в конкретному випадку за письмовою згодою клієнта (клієнтів), інтереси якого (яких) представляє адвокат та є суперечливими.
36. Верховний Суд у постанові від 21 листопада 2019 року у справі № 822/1479/17 наголошував що конфіденційною інформацією у взаємовідносинах між адвокатом та клієнтом є будь-яка інформація, яка визначена як предмет адвокатської таємниці Законом № 5076-VI (що стала відома адвокату про клієнта, а також питання, з яких звертався клієнт до адвоката), збереження конфіденційності якої є обов`язком адвоката щодо клієнта. Дотримання принципу конфіденційності є необхідною та щонайважливішою передумовою довірчих відносин між адвокатом і клієнтом.
37. Також Верховний Суд у постанові від 26 листопада 2020 року у справі №818/1718/17 зазначав, що порушенням правил адвокатської етики є, у тому числі, не лише дії чи бездіяльність, що призвели до настання конкретних негативних наслідків для особи внаслідок наявного конфлікту інтересів, а й сама ймовірність такого настання, виходячи з обставин справи, більш того розумні підстави вважати, що розвиток інтересів в подальшому призведе до виникнення такого конфлікту. Верховний Суд звертав увагу що обов`язки адвоката, що випливають із принципу уникнення конфлікту інтересів, продовжують діяти і після завершення виконання адвокатом договору.
38. Також слід звернути увагу, що згідно із Рекомендаціями К (2000) про свободу здійснення професії адвоката, обов`язки адвокатів перед своїми клієнтами повинні передбачати уникнення конфлікту інтересів.
39. У Генеральних принципах етики адвокатів, прийнятих у 1995 році Міжнародною асоціацією юристів, зазначається, що адвокати не повинні приймати доручення, якщо інтереси їхніх клієнтів суперечать інтересам самих адвокатів, їх партнерів або інших їхніх клієнтів. Також адвокат зобов`язаний утриматися від обслуговування нового клієнта, якщо це здатне викликати виникнення загрози порушення конфіденційності відомостей, що довірені йому попереднім клієнтом, або якщо інформація, що є у розпорядженні адвоката, про стан справ попереднього клієнта здатна стати джерелом переваг для нового клієнта. Вказані вимоги поширюють свою дію на всі випадки як індивідуального, так і колективного здійснення адвокатами професійної діяльності.
40. Суди попередніх інстанцій обґрунтовано виходили з того, що позивач, перебуваючи у трудових відносинах та представляючи інтереси ПраТ "Фірма "Хмельницькбуд" у судових справах з приводу реєстрації права власності на гаражі (по АДРЕСА_1 ), мав об`єктивну можливість здобути певну інформацію чи інші відомості, бути обізнаним про обставини, які в подальшому могли бути використані в інтересах ОСОБА_2, які є протилежними інтересам ПраТ "Фірма "Хмельницькбуд".
41. Оскаржуючи рішення судів першої та апеляційної інстанцій позивач посилався на неврахування судами висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 826/10571/16. Проте у даній справі Суд виходив, зокрема, з того, що жодних відомостей про наявність у позивача інформації щодо боржника, яку можна використати всупереч правам боржника та його інтересам, тим більше про її використання, не містять ні скарги, ні рішення, ні будь-які інші матеріали справи.
42. У той же час у справі № 560/2845/19 суди виходили з того, що позивач прийняв доручення про надання правової допомоги незважаючи на існування розумних підстав вважати, що передбачуваний розвиток інтересів нового і попереднього клієнта призведе до виникнення конфлікту інтересів, а також те, що конфлікт інтересів пов`язаний з тим, що адвокат отримав від іншого клієнта конфіденційну інформацію, що охоплюється предметом адвокатської таємниці або захищається законодавством в інший спосіб, яка має перспективу бути використаною при наданні правової допомоги новому клієнту.
43. Таким чином правовідносини у даних справах не є подібними, а тому висновки, зроблені Верховним Судом в справі № 826/10571/16, не можуть бути застосовані у цьому спорі.
44. Незважаючи на те, що обставина наявності або відсутності конфлікту інтересів має вирішуватися з урахуванням конкретної ситуації, дотримання адвокатом вимог Закону № 5076-VI та Правил під час здійснення адвокатської діяльності є обов`язковими.
45. У той же час Верховний Суд звертає увагу, що відповідно до частини другої статі 35 Закону № 5076-VI адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.
46. Суд касаційної інстанції зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій надавали оцінку правомірності прийняття рішення Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Хмельницької області від 21 серпня 2019 року, зазначаючи про доведеність порушення позивачем принципу конфіденційності. Проте судами не було досліджено питання строку притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, його дотримання при зверненні ПраТ "Фірма "Хмельницькбуд" зі скаргою у січні 2019 року.
47. Позивач у касаційній скарзі зазначав, що звертав увагу судів попередніх інстанцій на відсутність оцінки питанню дотримання строків притягнення до дисциплінарної відповідальності. У той же час у оскаржуваних судових рішеннях відсутній висновок з приводу процесуального питання.
48. Верховний Суд у постанові від 9 серпня 2019 року у справі № 1540/4358/18 зазначав, що дійсно Закон № 5076-VI не містить поняття "триваюче правопорушення", проте триваючими визначаються правопорушення, які, почавшись з якоїсь протиправної дії або бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов`язку. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли винний або не виконує конкретний покладений на нього обов`язок, або виконує його неповністю чи неналежним чином.
49. Проте ні відповідачем, ні судами попередніх інстанцій не було встановлено початок винних, на думку заявника, дій, за вчинення яких слід притягнути позивача до дисциплінарної відповідальності.
50. Відповідно до частин першої, другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
51. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
52. За змістом статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
53. У цій справі порушення норм процесуального права вперше допущено судом першої інстанції. Суд апеляційної інстанції за наслідком судового розгляду вказані порушення не виправив.
54. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341, 345, 356 КАС України, Верховний Суд,