ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
Іменем України
13 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 300/2353/19
адміністративне провадження № К/9901/27131/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у справі № 300/2353/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Івано-Франківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання до вчинення дій,
УСТАНОВИВ:
У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Івано-Франківській області (далі - ГУ ДПС у Івано-Франківській області), у якому просила визнати протиправною бездіяльність та зобов`язати відповідача списати податковий борг ОСОБА_1 в сумі 1 819 656,16 грн як безнадійний.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31 січня 2020 року позов задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність ГУ ДПС в Івано-Франківській області щодо несписання безнадійного податкового боргу з податку на доходи фізичних в сумі 57 209,16 грн та з податку на додану вартість в розмірі 1 762 447 грн, що разом становить 1 819 656,16 грн.
Зобов`язано ГУ ДПС в Івано-Франківській області прийняти рішення про списання безнадійного податкового боргу ОСОБА_1 з податку на доходи фізичних в сумі 57 209,16 грн та з податку на додану вартість в розмірі 1 762 447 грн, що разом становить 1 819 656,16 грн.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 768,40 грн.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2020 року скасовано рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31 січня 2020 року та прийнято нове рішення, яким відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, 19 жовтня 2020 року ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2020 року, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31 січня 2020 року залишити в силі.
Верховний Суд постановою від 09 березня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив: постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2020 року скасував, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31 січня 2020 року залишив в силі.
До Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення, у якій вона просить ухвалити додаткове рішення у цій справі, яким вирішити питання щодо судових витрат, стягнувши на її користь за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС в Івано-Франківській області 19 210 грн сплаченого судового збору за подання касаційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, наведені в заяві скаржника доводи, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про наявність підстав для її задоволення.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з положеннями статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
За правилами частини першої та шостої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Як убачається з матеріалів справи, за подання до Верховного Суду касаційної скарги на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2020 року ОСОБА_1 сплатила судовий збір у розмірі 19 210 грн (1536,80 згідно з фіскальним чеком Калуського відділення 610 Івано-Франківської філії "АТ КБ Приват Банк" від 19 жовтня 2020 року № 0.0.1875002423.1 та 17 673,20 грн згідно квитанції ТВВВ № 10008/0147 філії Івано-Франківського обласного управління АТ "Ощадбанк" від 17 листопада 2020 року № 130. Наведені кошти були зараховані до відповідного бюджету.
Враховуючи, що постановою Верховного Суду від 09 березня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2020 року скасовано, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31 січня 2020 року залишено в силі, яким позов ОСОБА_1 задоволено, Верховний Суд дійшов висновку, що заява позивача підлягає задоволенню шляхом прийняття додаткової постанови про відшкодування на її користь документально підтверджених витрат на сплату судового збору в розмірі 19 210 грн за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, а саме - Головного управління ДПС у Івано-Франківській області.
На підставі викладеного, керуючись статтями 139, 252 КАС України, Суд