ПОСТАНОВА
Іменем України
13 жовтня 2021 року
Київ
справа №803/130/16
адміністративне провадження № К/9901/7873/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Єресько Л.О.,
суддів: Білак М.В., Соколова В.М.
розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 803/130/16
за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування наказу
за касаційною скаргою Державної податкової служби України
на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2020 року, постановлену колегією суддів у складі: головуючого судді Костюкевича С.Ф., суддів Димарчук Т.М., Смокович В.І.,
та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2021 року, ухвалену колегією суддів у складі: головуючого судді Кухтея Р.В., суддів Шинкар Т.І., Шевчук С.М.,
УСТАНОВИВ:
Суть спору
1. У лютому 2016 року ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) звернулася до Волинського окружного адміністративного суду із позовом до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач, ДФС України), у якому просила визнати протиправним та скасувати наказ № 3416-о від 26 жовтня 2015 року "Про звільнення ОСОБА_1" та поновити на роботі.
2. 13 жовтня 2020 року від ОСОБА_1 надійшло клопотання, у якому вона просила здійснити процесуальне правонаступництво та замінити відповідача у справі - ДФС України його правонаступником - Державну податкову службу України (далі - ДПС України).
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2020 року, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2021 року, клопотання позивачки було задоволено та допущено у справі заміну первісного відповідача ДФС України його правонаступником ДПС України.
4. Замінюючи ДФС України на ДПС України, суди попередніх інстанцій виходили з того, що постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року № 1200 та розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 682-р публічно-владні функції ДФС України, що припиняється, було передано ДПС України. З урахуванням викладеного суди попередніх інстанцій уважали, що ДФС України відповідає ознакам вибулої сторони виконавчого провадження, що є підставою для її заміни.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух в касаційній інстанції
5. 09 березня 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ДПС України, у якій скаржник просить скасувати ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративному від 21 січня 2021 року, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
6. В обґрунтування касаційної скарги скаржник посилається на те, що відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру ДФС України перебуває в стані припинення та не є припиненою, оскільки процес реорганізації не є завершеним та не передано все майно, права та обов`язки ДСФ України до ДПС України, а тому ДПС України не повинно бути відповідачем у цій справі. Крім того скаржник зауважує, що позивачка просить поновити її на посаді заступника директора Організаційно-розпорядчого департаменту ДФС України, а тому вимоги стосуються іншої юридичної особи, а не ДПС України.
7. 09 березня 2021 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя - доповідач) Єресько Л.О., суддів Білак М.В., Соколов В.М.
8. Ухвалою Верховного Суду від 07 квітня 2021 року відкрито касаційне провадження за вищевказаною касаційною скаргою.
9. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 12 жовтня 2021 року закінчено підготовчі дії у справі та призначено до розгляду в порядку письмового провадження у відповідності до вимог пункту 5 частини 1 статті 340 та статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Позиція інших учасників справи
10. Від позивачки відзиву на касаційну скаргу не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду справи.
Оцінка висновків суду, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи
11. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених у статті 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, виходить із такого.
12. Відповідно до ухвали Верховного Суду від 07 квітня 2021 року касаційне провадження у справі відкрито з метою перевірки доводів касаційної скарги про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, що є підставою касаційного оскарження згідно з частиною другою статті 328 КАС України.
13. Статтею 52 КАС України передбачено, що у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.
14. Постановою Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2011 року № 1074 затверджено Порядок здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади (далі - Порядок).
15. Згідно з пунктом 5, 6 вказаного Порядку, орган виконавчої влади припиняється шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. Права та обов`язки органів виконавчої влади переходять: у разі злиття органів виконавчої влади до органу виконавчої влади, утвореного внаслідок такого злиття; у разі приєднання одного або кількох органів виконавчої влади до іншого органу виконавчої влади - до органу виконавчої влади, до якого приєднано один або кілька органів виконавчої влади; у разі поділу органу виконавчої влади - до органів виконавчої влади, утворених внаслідок такого поділу; у разі перетворення органу виконавчої влади - до утвореного органу виконавчої влади; у разі ліквідації органу виконавчої влади і передачі його завдань та функцій іншим органам виконавчої влади - до органів виконавчої влади, визначених відповідним актом Кабінету Міністрів України.
16. Пунктом 8 Порядку встановлено, що внаслідок реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) органів виконавчої влади припиняється той орган виконавчої влади, майнові права та обов`язки якого переходять його правонаступникам.
17. Підставами для залучення до участі у справі правонаступника сторони суб`єкта владних повноважень є або припинення суб`єкта владних повноважень в результаті реорганізації чи ліквідації, або повне чи часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень до іншого (іншим) внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.
18. Отож положення КАС України, на відміну від чинного цивільного чи господарського процесуального законодавства, не пов`язують процесуальне правонаступництво з обов`язковою наявністю факту припинення юридичної особи. Ключовим за правилам КАС України є доведення обставин вибуттям сторони - суб`єкта владних повноважень з відносин, щодо яких виник спір.
19. Такі правила КАС України встановлені виходячи із специфіки публічно-правових відносин, а саме: з тією обставиною, що повноваження відповідних державних органів не є статичними і можуть передаватись від одного органу до іншого у випадку зміни законодавства. При цьому такий перехід може не збігатися у часі з юридичним припиненням суб`єкта владних повноважень унаслідок реорганізації чи ліквідації.
20. Отже, якщо спір виник з приводу реалізації суб`єктом владних повноважень, що припиняється, його компетенції, підстави для правонаступництва виникають з моменту його вибуття з правовідносин, щодо яких виник спір, унаслідок, зокрема, передачі розпорядчим актом Кабінету Міністрів України його адміністративної компетенції іншому (іншим) суб`єктам владних повноважень.
21. Якщо спір виник у відносинах, що не пов`язані з реалізацією суб`єктом владних повноважень його компетенції, підстави для правонаступництва виникають з моменту припинення сторони - суб`єкта владних повноважень.
22. У межах вирішення питання, яке є предметом розгляду в цій справі, для встановлення факту публічного правонаступництва визначальним є встановлення або припинення первісного суб`єкта - ДФС України, або переходу його функцій (адміністративної компетенції), з яких виник спір, до ДПС України.
23. Задовольняючи заяву позивача, суди попередніх інстанцій виходили з того, що правонаступництво між ДФС України і ДПС України випливає з постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року №1200 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 682-р.
24. Суд уважає такі висновки судів попередніх інстанцій передчасними з огляду на таке.
25. Так, пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року №1200 "Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України" утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу шляхом поділу.
26. Установлено, що ДФС України продовжує здійснювати повноваження та виконувати функції у сфері реалізації державної податкової політики, державної політики у сфері державної митної справи, державної політики з адміністрування єдиного внеску, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску до завершення здійснення заходів з утворення Державної податкової служби, Державної митної служби та центрального органу виконавчої влади, на який покладається обов`язок забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, об`єктом яких є фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування, що віднесені до його підслідності відповідно до Кримінального процесуального кодексу України.
27. Розпорядженням Кабінету Міністрів України "Питання Державної податкової служби" від 21 серпня 2019 року № 682-р Кабінет Міністрів України погодився з пропозицією Міністерства фінансів України щодо можливості забезпечення здійснення Державною податковою службою України покладених на неї постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 року №227 "Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України" функцій і повноважень Державної фіскальної служби України, що припиняється, з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.
28. Відповідно до Наказу ДПС України "Про початок діяльності Державної податкової служби України" від 28 серпня 2019 року №36 розпочато виконання ДПС України функцій і повноважень ДФС України, що припиняється.
29. З матеріалів справи слідує, що 17 травня 2019 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено записи про державну реєстрацію ДПС України як юридичної особи, та про внесення рішення засновників (учасників) ДФС України щодо припинення такої як юридичної особи в результаті реорганізації.
30. Проте запис про припинення ДФС України у Реєстрі на момент вирішення судами попередніх інстанцій питання про заміну відповідача ДФС України його правонаступником ДПС України був відсутній.
31. Таким чином, постанова Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року №1200 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року №682-р свідчать про компетенційне адміністративне (публічне) правонаступництво ДПС України, тобто про перехід до ДПС України функцій ДФС України у сфері реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску.
32. Спір у цій справі виник у відносинах публічної служби і стосується поновлення позивачки на посаді заступника директора Організаційно-розпорядчого департаменту ДФС України із одночасним стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
33. У такому випадку заміна ДФС України як відповідача може мати місце виключно у випадку фактичного її вибуття унаслідок припинення.
34. Відповідно до частин першої, п`ятої статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.
35. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
36. Ураховуючи, що суть спору у цій справі не стосується публічно-владних функцій, що були передані ДПС України, і на момент вирішення судами питання про заміну відповідача до Реєстру не був унесений запис про припинення ДФС України, висновок судів попередніх інстанцій про вибуття ДФС України і наявність підстав для її заміни на ДПС України є передчасним.
37. Аналогічна за своєю суттю правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11 лютого 2021 року у справі № 826/9815/18, від 14 квітня 2021 року у справі № 826/14904/18, від 13 травня 2021 року усправі № 826/2850/17, від 03 червня 2021 року у справі № 640/19105/19.
38. Відповідно до частини першої статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
39. На підставі викладеного Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування ухвали Волинського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2020 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2021 року з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні заяви про заміну відповідача у справі ДФС України його правонаступником ДПС України.
40. З огляду на результат касаційного розгляду, витрати понесені у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції не розподіляються.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Державної податкової служби України задовольнити.
2. Ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2020 року у та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2021 року у справі № 803/130/16 скасувати.
3. У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про заміну відповідача у справі Державну фіскальну службу України його правонаступником Державну податкову службу України у справі № 803/130/16 відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.