У Х В А Л А
07 жовтня 2021 року
м. Київ
Справа № 757/7499/17-ц
Провадження № 14-88цс21
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Ситнік О. М.,
суддів Анцупової Т. О., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Катеринчук Л. Й., Князєва В. С., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Ткача І. В.
розглянула клопотання представника Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" - адвоката Бауліної Віри Олегівни про визнання зловживанням процесуальними правами
у цивільній справі за заявою Камерін Інвестментс ЛЛП (Camerin Investments LLP), Саннекс Інвестментс ЛЛП (Sunnex Investments LLP), Таплемон Інвестментс ЛЛП (Tamplemon Investments LLP), Берліні Комершіал ЛЛП (Berlinі Commercial LLP), Луміл Інвестментс ЛЛП (Lumil Investments LLP), Софінам Інвестментс ЛЛП (Sofinam Investments LLP) про забезпечення позову Камерін Інвестментс ЛЛП (Camerin Investments LLP), Саннекс Інвестментс ЛЛП (Sunnex Investments LLP), Таплемон Інвестментс ЛЛП (Tamplemon Investments LLP), Берліні Комершіал ЛЛП (Berlinі Commercial LLP), Луміл Інвестментс ЛЛП (Lumil Investments LLP), Софінам Інвестментс ЛЛП (Sofinam Investments LLP) до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк", Міністерства фінансів України, ОСОБА_1, третя особа - Кабінет Міністрів України, про зобов`язання вчинити дії за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 09 лютого 2017 року й постанову Київського апеляційного суду від 10 червня 2020 року та за касаційною скаргою Кабінету Міністрів України, в інтересах якого діє Департамент з питань судової роботи Міністерства юстиції України, на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 09 лютого 2017 року, ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 20 квітня 2017 року і постанову Київського апеляційного суду від 10 червня 2020 року та
ВСТАНОВИЛА:
У лютому 2017 року Камерін Інвестментс ЛЛП (Camerin Investments LLP), Саннекс Інвестментс ЛЛП (Sunnex Investments LLP), Таплемон Інвестментс ЛЛП (Tamplemon Investments LLP), Берліні Комершіал ЛЛП (Berlinі Commercial LLP), Луміл Інвестментс ЛЛП (Lumil Investments LLP), Софінам Інвестментс ЛЛП (Sofinam Investments LLP) (далі - позивачі) звернулися до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк"
(далі - ПАТ "КБ "Приватбанк"), Міністерства фінансів України, ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити дії.
У лютому 2017 року позивачі подали спільну заяву про забезпечення їх позову, обґрунтовану існуванням ризиків списання та втрати грошових коштів, розміщених на їхніх депозитних рахунках.
09 лютого 2017 року ухвалою Печерського районного суду міста Києва заяву позивачів про забезпечення позову задоволено.
20 квітня 2017 року ухвалою Апеляційного суду міста Києва апеляційну скаргу ПАТ "КБ "Приватбанк" відхилено, ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 09 лютого 2017 року залишено без змін.
13 квітня 2020 року ухвалою Київського апеляційного суду клопотання Міністерства фінансів України задоволено частково, залучено Кабінет Міністрів України як третю особу до розгляду цієї цивільної справи.
10 червня 2020 року постановою Київського апеляційного суду апеляційну скаргу Кабінету Міністрів України відхилено, ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 09 лютого 2017 року залишено без змін.
18 червня 2020 року Акціонерне товариство "Комерційний банк "Приватбанк" (далі - АТ "КБ "Приватбанк"), яке є правонаступником ПАТ "КБ "Приватбанк", звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просило скасувати ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 09 лютого 2017 року та постанову Київського апеляційного суду від 10 червня 2020 року, відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову.
08 липня 2020 року Департамент з питань судової роботи Міністерства юстиції України, одним з основних завдань якого є забезпечення самопредставництва інтересів Кабінету Міністрів України, Міністерства юстиції України та їх посадових осіб в судах України, діючи відповідно до Положення про Департамент з питань судової роботи, затвердженого наказом Міністра юстиції від 06 грудня 2019 року № 3597/к, від імені Кабінету Міністрів України звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій з урахуванням уточненої редакції касаційної скарги просив скасувати ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 09 лютого 2017 року, ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 20 квітня 2017 року та постанову Київського апеляційного суду від 10 червня 2020 року, у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.
20 липня 2020 року ухвалою колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою АТ "КБ "Приватбанк", а 08 вересня 2020 року - за касаційною скаргою Кабінету Міністрів України та зупинено виконання ухвали Печерського районного суду міста Києва від 09 лютого 2017 року, залишеної без змін постановою Київського апеляційного суду від 10 червня 2020 року, до закінчення касаційного провадження у справі.
04 березня 2021 року ухвалою колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду справу призначено до судового розгляду.
14 квітня 2021 року колегією суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду постановлено ухвалу про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду з посиланням на частину п`яту статті 403 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), а саме з підстав існування виключної правової проблеми, необхідності розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики.
16 червня 2021 року ухвалою Великої Палати Верховного Суду прийнято та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення її учасників за наявними в ній матеріалами в порядку письмового провадження.
14 вересня 2021 року ухвалою Великої Палати Верховного Суду справу повернуто на розгляд колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду з посиланням на те, що вказана колегія суддів не обґрунтувала наявності підстави, передбаченої частиною п`ятою статті 403 ЦПК України, для направлення справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, тому справа до її провадження була прийнята помилково і підлягає поверненню на розгляд відповідній колегії суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
27 вересня 2021 року від представника позивачів - адвоката Боруха В. А. до Великої Палати Верховного Суду надійшло клопотання про виправлення описки в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 14 вересня 2021 року.
У заяві ОСОБА_2 просив виправити описку в зазначеній ухвалі у частині написання найменування боржника - Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" (АТ "КБ "Приватбанк"), вважаючи, що перед словом "Комерційний" та абревіатурою "КБ" помилково розміщено лапки.
28 вересня 2021 року ухвалою Великої Палати Верховного Суду у задоволенні клопотання представника позивачів про виправлення описки в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 14 вересня 2021 рокувідмовлено.
01 жовтня 2021 року від представника позивачів - адвоката Боруха В. А. до Великої Палати Верховного Суду надійшло клопотання про роз`яснення ухвали Великої Палати Верховного Суду від 14 вересня 2021 року.
У заяві ОСОБА_2 просив роз`яснити абзаци третій та четвертий сторінки 24 вказаної ухвали, в яких зазначено: "Тобто незалежно від участі у справі будь-яка особа має право на оскарження судового рішення в порядку, встановленому ЦПК України. Єдиним обмеженням такого права на касаційне оскарження для особи, яка не є учасником справи, є необхідність спочатку звернутись з апеляційною скаргою від власного імені на оскаржуване судове рішення", а саме з яких мотивів Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про необхідність для особи, яка не є учасником справи, спочатку звернутись з апеляційною скаргою від власного імені на оскаржуване судове рішення, а вже потім - з касаційною скаргою.
05 жовтня 2021 року ухвалою Великої Палати Верховного Суду у задоволенні клопотання представника позивачів про роз`яснення ухвали Великої Палати Верховного Суду від 14 вересня 2021 року відмовлено.
06 жовтня 2021 року відпредставника АТ "КБ "Приватбанк"- адвоката Бауліної В. О. надійшло клопотання про визнання зловживанням з боку представника позивачів процесуальними правами, мотивоване тим, що дії адвоката Боруха В. А. зі звернення з клопотаннями про виправлення описки в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 14 вересня 2021 року та про роз`яснення вказаної ухвали були завідомо безпідставними та необґрунтованими, направлені на затягування та перешкоджання розгляду справи.
Зазначене клопотання задоволенню не підлягає з огляду на таке.
У частинах першій та другій статті 2 ЦПК України вказано, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Неприпустимість зловживання процесуальними правами є однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства (пункт 11 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Цей принцип уточнено і конкретизовано у статті 44 ЦПК України, яка містить перелік дій учасників судового процесу чи/та їхніх представників, які кваліфікуються як зловживання процесуальними правами.
Відповідно до статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема:
1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;
2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;
3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;
4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;
5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.
Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Разом з тим необхідно зважати, що сторони, треті особи та їх представники наділені процесуальними правами, які вони можуть реалізувати задля досягнення того результату, на який розраховували як учасники судового розгляду.
У пункті 3 частини першої статті 43 ЦПК України зазначено, що учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Оскільки клопотання про виправлення описки в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 14 вересня 2021 року розглянуто 28 вересня 2021 року, а клопотання про роз`яснення вказаної ухвали розглянуто 05 жовтня 2021 року, тобто до надходження клопотання про визнання зловживанням процесуальними правами, то останнє не підлягає задоволенню.
У задоволенні клопотання представника АТ "КБ "Приватбанк" - адвоката Бауліної В. О. про визнання зловживанням представником позивачів процесуальними правами слід відмовити.
Керуючись статтями 2, 43, 44, 260, 261, 402 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду